вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/2295/19
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства “Укртрансгаз”, м. Київ
до Державного підприємства “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)”, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство „Оператор газорозподільної системи „Київоблгаз”, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Боярка;
Акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”, м. Київ
про зобов'язання повернути в натурі безпідставно набуте майно та стягнення 269613,76 грн.
За участі секретаря судового засідання: Зорі В.С.
За участю представників:
від позивача: Трегубова А.В. (дов. № 1-2256 від 23.01.2020 р.);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи-1: Богдан С.В. (дов. № Др-292-1219 від 26.12.2019 р.);
від третьої особи-2: Орел С.С. (дов. № 14-258 від 05.06.2019 р.).
Акціонерне товариство “Укртрансгаз” (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)” (відповідач) про зобов'язання відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно - природній газ в обсязі 40,346 тис. куб. метрів та стягнення 269613,76 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 40,346 тис. куб. метрів.
Позовні вимоги з посиланням на статтю 1212 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що відповідач в лютому 2017 року безпідставно набув з газотранспортної системи 40,346 тис. куб. метрів природного газу, власником якого є Акціонерне товариство "Укртрансгаз", які позивач просить зобов'язати повернути, а у випадку встановлення відсутності у відповідача безпідставно набутих обсягів природного газу, стягнути його вартість.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство „Оператор газорозподільної системи „Київоблгаз”.
03.01.2020 р. до господарського суду Київської області від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення, в яких вона просить суд відмовити АТ “Укртрансгаз” в задоволенні позову в повному обсязі. АТ „ОГС „Київоблгаз” наголошує на тому, що природний газ, спожитий відповідачем в обсязі 40,346 тис. куб. м., був законно ним придбаний у НАК «Нафтогаз України» відповідно до укладених та діючих у вказаний період договорів постачання природного газу та законодавства України, який ДП “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)” мало право отримати, а НАК «Нафтогаз України» зобов'язане було передати. Третя особа-1 зазначає, що від АТ «Укртрансгаз» не надходило жодних повідомлень про відсутність місячних обсягів природного газу. Навпаки, АТ «Укртрансгаз» отримувало від відповідача грошові кошти за послуги транспортування обсягів природного газу, і жодного разу не повідомив, що здійснював послуги транспортування газу, як такого, що несанкціоновано відібраний з газотранспортної системи. Вищезазначене є свідченням того, що обсяги спожитого природного газу відповідачем були виділені виключно з ресурсу НАК «Нафтогаз України», як постачальника, на якого урядом покладені спеціальні обов'язки.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2019 р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.01.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.01.2020 р.
23.01.2020 р. до господарського суду Київської області від третьої особи-2 надійшли пояснення, в яких вона вважає вимоги позивача обґрунтованими. АТ «НАК «Нафтогаз України» зазначає, що у лютому 2017 року в зв'язку з порушенням відповідачем умов п. 17 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 р. № 758, третя особа-2 не здійснювала постачання природного газу. Також, третя особа-2 зазначає, що кожен споживач отримує природний газ лише в обсязі, передбаченому заявкою на транспортування. У газотранспортній системі відсутні обсяги природного газу, що не мають власника та цільового призначення. Для транспортування природного газу відповідним споживачам АТ «НАК «Нафтогаз України» замовляє послугу транспортування лише в обсягах, передбачених відповідними договорами постачання природного газу. За відсутності заявки на транспортування у відповідний період в газотранспортній системі відсутній природний газ, власником якого є НАК «Нафтогаз України». При цьому, НАК «Нафтогаз України» не замовляло послуг транспортування у лютому 2017 року. Тобто, в газотранспортній системі у спірний період фізично був відсутній газ НАК «Нафтогаз України», який міг би спожити відповідач.
Представник позивача у підготовчих засіданнях 24.10.2019 р., 28.11.2019 р., 12.12.2019 р., 26.12.2019 р., 08.01.2020 р. та у судових засіданнях 14.01.2020 р., 28.01.2020 р. та 20.02.2020 р. позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у підготовчі засідання 24.10.2019 р., 28.11.2019 р., 12.12.2019 р., 26.12.2019 р., 08.01.2020 р. та у судові засідання 14.01.2020 р., 28.01.2020 р. та 20.02.2020 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив до суду не надав, хоча про час, дату та місце судових засідань відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103271033501, № 0103270218850, № 0103271685290, № 0103271695504, № 0103271868573 та поштовими поверненнями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень № 0103271696845, № 0103271597910.
Представник третьої особи-1 у підготовчому засіданні 26.12.2019 р., 08.01.2020 р. та у судових засіданнях 14.01.2020 р., 28.01.2020 р. та 20.02.2020 р. заперечував щодо задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи-2 у підготовче засідання 08.01.2020 р. та у судове засідання 14.01.2020 р. не з'явився, а у судових засіданнях 28.01.2020 р. та 20.02.2020 р. позовні вимоги позивача підтримав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, та третіх осіб, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
21.09.2016 р. між Публічним акціонерним товариством “Нафтогаз України” (постачальник) та Державним підприємством “Підприємство Бориспільської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київської області (№ 119)” (споживач) укладено договір № 1577/1617-ТЕ-17 постачання природного газу, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Пунктом 1.3 договору встановлено, що за цим договором може бути поставлений природний газ власного видобутку (природний газ, видобутий на території України та/або імпортований природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на митну територію України).
Згідно з п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01.10.2016 р. по 31.03.2017 р. (включно) природний газ обсягом до 219,0 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями, зокрема у лютому 2017 року - 39 тис. куб. метрів.
Обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором (планований обсяг), повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у пункті 1.2 договору (п. 2.2 договору).
Пунктом 3.2 договору встановлено, що споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися плановими обсягами, зазначеними у пункті 2.1 договору, на відповідний місяць.
Відповідно до пункту 3.4 договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Пунктом 3.5 договору встановлено, що споживач зобов'язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:
- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газарозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);
- підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.
Згідно з п. 4.1 договору кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494 та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2493.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 р. до 31.03.2017 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1 договору).
Додатковою угодою № 2 від 30.01.2017 р. до договору № 1577/1617-ТЕ-17 від 21.09.2016 р., сторони погодили у зв'язку з перейменуванням споживача на Державне підприємство “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)” по тексту договору слова «Державне підприємство “Підприємство Бориспільської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київської області (№ 119)”» замінити словами «Державне підприємство “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)”».
На виконання умов договору № 1577/1617-ТЕ-17 від 21.09.2016 р. ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у період з листопада 2016 року по січень 2017 року передало, а ДП “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)” прийняло природний газ, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2016 р. на суму 167557,52 грн., від 31.12.2016 р. на суму 206455,02 грн., від 31.01.2017 р. на суму 210837,58 грн.
Окрім того, в межах погоджених з постачальником обсягів (п. 2.1 договору № 1577/1617-ТЕ-17 постачання природного газу від 21.09.2016 р.) у лютому 2017 року ДП “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)” було прийнято природний газ в обсязі 31,873 тис. куб. мертів.
На виконання п. 3.5 договору № 1577/1617-ТЕ-17 від 21.09.2016 р. відповідач подав постачальнику підписаний зі сторони ДП “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)” Акт прийому-передачі природного газу від 28.02.2017 р.
28.10.2016 р. між Публічним акціонерним товариством “Нафтогаз України” (постачальник) та Державним підприємством “Підприємство Бориспільської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київської області (№ 119)” (споживач) укладено договір № 1875/1617-БО-17 постачання природного газу, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.
Пунктом 1.3 договору встановлено, що за цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на митну територію України).
Згідно з п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01.10.2016 р. по 31.03.2017 р. (включно) природний газ обсягом до 61,0 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями, зокрема у лютому 2017 року - 11 тис. куб. метрів.
Пункти 2.2, 3.2, 3.4, 3.5, 4.1 та 12.1 договору № 1875/1617-БО-17 від 28.10.2016 р. на момент його підписання були повністю ідентичні умовами пунктів 2.2, 3.2, 3.4, 3.5, 4.1 та 12.1 договору № 1577/1617-ТЕ-17 від 21.09.2016 р.
В подальшому в договір № 1875/1617-БО-17 від 28.10.2016 р. постачання природного газу було внесено зміни додатковими угодами № 1 від 28.10.2016 р., № 2 від 22.11.2016 р., № 3 від 30.12.2016 р., відповідно до яких, зокрема, змінювалась ціна на природний газ.
Додатковою угодою № 5 від 30.01.2017 р. до договору № 1875/1617-БО-17 від 28.10.2016 р., сторони погодили у зв'язку з перейменуванням споживача на Державне підприємство “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)” по тексту договору слова «Державне підприємство “Підприємство Бориспільської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київської області (№ 119)”» замінити словами «Державне підприємство “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)”».
На виконання умов договору № 1875/1617-БО-17 від 28.10.2016 р. ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у період з листопада 2016 року по січень 2017 року передало, а ДП “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)” прийняло природний газ, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2016 р. на суму 61829,23 грн., від 31.12.2016 р. на суму 73270,02 грн., від 31.01.2017 р. на суму 56048,21 грн.
Окрім того, в межах погоджених з постачальником обсягів (п. 2.1 договору № 1875/1617-БО-17 постачання природного газу від 28.10.2016 р.) у лютому 2017 року ДП “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)” було прийнято природний газ в обсязі 8,473 тис. куб. мертів.
На виконання п. 3.5 договору № 1875/1617-БО-17 від 28.10.2016 р. відповідач подав постачальнику підписаний зі сторони ДП “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)” Акт прийому-передачі природного газу від 28.02.2017 р.
Листом № 26-949/1.2-17 від 31.01.2017 р. НАК “Нафтогаз України” повідомила Державне підприємство “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)”, що оскільки підприємством не виконується п. 17 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 р. № 758, то на лютий 2017 року йому не виділятимуться номінації щодо обсягів природного газу.
Листом № 26-2695/1.2-17 р. від 16.03.2017 р. НАК “Нафтогаз України” повідомила Державне підприємство “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)”, що у зв'язку з невиконанням умов п. 17 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 р. № 758, підприємству не були підтверджені планові обсяги (номінації) природного газу на лютий 2017 року, у зв'язку з чим НАК “Нафтогаз України” не здійснювала постачання природного газу у вказаному періоді Державному підприємству “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)”. Разом з вказаним листом НАК «Нафтогаз України» повернула споживачу оригінали актів приймання-передачі природного газу за лютий 2017 р., складених останнім відповідно до договору № 1875/1617-БО-17 від 28.10.2016 р. та відповідно до договору № 1577/1617-ТЕ-17 від 21.09.2016 р.
Саме відсутність номінацій на поставку газу визначена позивачем у позові як підстава безпідставного набуття відповідачем у лютому 2017 року природного газу з газотранспортної системи позивача в загальному обсязі 40,346 тис. куб. метрів, які були придбані останнім у третьої особи-2 за результатами проведення публічних закупівель та подані до газотранспортної системи на виконання функцій Оператора ГТС.
Оскільки, на думку позивача, відповідач набув природний газ останнього у лютому 2017 року в загальному обсязі 40,346 тис. куб. метрів без будь-якої підстави, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про зобов'язання повернути безпідставно набуте майно в натурі на підставі ст. 1212, ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України та про відшкодування вартості такого майна на підставі ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України, посилаючись також на звіт про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ “Київоблгаз” за лютий 2017 року.
Відбір природного газу відповідачем в загальному обсязі 40,346 тис. куб. метрів підтверджується звітом про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ “Київоблгаз” за лютий 2017 року.
31.01.2017 р. між Публічним акціонерним товариством “Нафтогаз України” (продавець) та ПАТ “Укртрансгаз” (покупець) було укладено договір № 1701001564-ВТВ про закупівлю природного газу.
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцеві у січні-квітні 2017 року газ природний, скраплений або в газоподібному стані (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Згідно з п. 2.1 договору продавець передає покупцеві у січні-квітні 2017 року газ в загальному обсязі 1600000 тис. куб. м, у тому числі по місяцях: у січні - 610000 тис. куб. м; у лютому - 490000 тис. куб. м; у березні - 310000 тис. куб. м; у квітні - 190000 тис. куб. м.
Відповідно до умов договору від 31.01.2017 р. № 1701001564-ВТВ НАК “Нафтогаз України” передала, а ПАТ “Укртрансгаз” прийняло у лютому 2017 року імпортований природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та для забезпечення балансування обсягом 643105,799 тис. куб. м., що підтверджується підписаним між НАК “Нафтогаз України” та ПАТ “Укртрансгаз” актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2017 р.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Згідно з нормою ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
Оскільки сам факт споживання газу відповідачем підтверджений матеріалами справи, то встановленню підлягають наявність або відсутність підстав для такого споживання, з огляду на що судом встановлено наступне.
Як встановлено судом, відповідач не підключений безпосередньо до газової мережі позивача, таким чином не є "прямим споживачем" у розумінні термінів п. 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, тобто фізичне отримання газу відповідачем у позивача виключається.
На підтвердження своїх доводів позивачем поданий звіт ПАТ "Київоблгаз" про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за лютий 2017 року, з якого вбачається, що у тому числі з мереж УМГ ПАТ "Укртрансгаз" у лютому 2017 року з підтвердженим обсягом номінацій розподілено теплогенеруючим підприємствам, серед яких не значиться відповідач, 347118,150 тис.куб.м природного газу, а також реєстр обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» із мереж ПАТ "Київоблгаз" у лютому 2017 року в розрізі їх контрагентів (споживачів), з якого вбачається, що у лютому 2017 року з підтвердженим обсягом номінацій використано теплогенеруючими підприємствами, серед яких не значиться відповідач, 50588,500 тис.куб.м природного газу.
Проте, подані позивачем докази не доводять, що відповідач безпідставно набув з газотранспортної системи, оператором якої є позивач, у лютому 2017 року природний газ в загальному обсязі 40,346 тис. куб. м, який належить позивачу.
Відповідно до положень Кодексу газотранспортної системи одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування, які є складовими послуги транспортування природного газу, здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
Таким чином, надання позивачем складених ним документів обліку, у тому числі й у відношенні спірного обсягу природного газу, свідчить про наявність договірних відносин з Оператором газорозподільної системи, які регламентують відносини небалансу по такому газу, що є несумісним з твердженням позивача про відсутність жодних правових підстав відносно передачі такого спірного газу з газотранспортної системи позивача відповідачу.
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 р. № 742-р “Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року”, яке є обов'язковим до виконання, на НАК “Нафтогаз України” та постачальників природного газу покладено обов'язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до укладених договорів ще на початку опалювального сезону. При цьому, хоча у названому розпорядженні міститься вказівка на обов'язок надати номінації до початку опалювального сезону, але це не свідчить про обмеження його періодом, який закінчується із початком опалювального сезону, оскільки встановлений обов'язок полягає у забезпеченні належної підготовки до опалювального сезону та забезпечення природним газом протягом усього сезону. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 р. у справі № 925/358/18.
Невидача номінацій НАК “Нафтогаз України” є неправомірною та унеможливлює безперешкодне отримання споживачами відповідно до укладених договорів постачання необхідних обсягів природного газу, оскільки, у тому числі, може мати наслідком обмеження або взагалі припинення надання АТ “Київоблгаз” послуг з розподілу природного разу у зв'язку з відсутністю підтверджених обсягів природного газу.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.06.2018 р. у справі № 904/5621/17.
Враховуючи наведене, а також умови договорів постачання природного газу, з урахуванням встановлення судом факту спожиття відповідачем у спірний період природного газу в обсязі, який не перевищує обумовлений договором, судом встановлено, що ненадання номінацій на наступний місяць щодо планових обсягів постачання природного газу не звільняє НАК «Нафтогаз України» від обов'язків постачання природного газу, та жодним чином не свідчить про безпідставне спожиття відповідного газу.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд встановив, що ненадання номінації на наступний місяць щодо планових обсягів постачання природного газу не звільняє третю особу-2 від обов'язків постачати природний газ відповідачу як споживачу по укладеним між ними договорам постачання природного газу. При цьому, планові обсяги постачання природного газу визначені сторонами в п. 2.1 договорів постачання природного газу № 1577/1617-ТЕ-17 від 21.09.2016 р. та № 1875/1617-БО-17 від 28.10.2016 р., і такі обсяги постачання є узгодженими в силу умов вказаних договорів.
Суд враховує, що договори на постачання природного газу, між відповідачем та третьою особою-2 укладені відповідно до примірного договору про постачання природного газу виробниками теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 р. № 357 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 р. № 892). Водночас, п. 14 примірного договору передбачено, що споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на заплановані обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися планованими обсягами, зазначеними в пункті 4 цього договору, на відповідний місяць.
Цим же пунктом встановлено, що обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) у встановленому законодавством порядку.
Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, надану споживачем.
Доводи третьої особи-2, що оскільки нею не надавались номінації на постачання природного газу відповідачу на лютий 2017 року та не було підписано акти приймання-передачі природного газу за вказаний період, тоді як саме з підписанням актів приймання-передачі п. 13 примірного договору та відповідні йому за змістом пункти договору на постачання природного газу встановлюють момент переходу права власності на природний газ від постачальника до споживача, свідчить про відсутність господарських операції з поставки природного газу між нею та відповідачем, суд відхиляє з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 р. № 758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)" (чинній в спірний період), якою було затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), яким в пп. 4 п. 3 визначено обов'язок НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені п.п. 15-17 цього Положення.
Постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 р., яка діяла до 01.04.2017 р., затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період).
Відповідно до вказаного Положення на НАК “Нафтогаз України” покладено обов'язки продавати природний газ постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності).
Відповідно до пункту 17 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 р. обов'язок постачання природного газу НАК “Нафтогаз України” виробникам теплової енергії здійснюється за певних умов, зокрема, за умов укладення договору та відсутності заборгованості за використаний природний газ.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 742-р “Деякі питання опалювального сезону 2016/17 року” від 05.10.2016 р. для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню зобов'язано Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 р. № 357 “Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації (п. 1).
Встановлено операторам газорозподільних систем до початку опалювального сезону забезпечити постачання природного газу на джерела теплової енергії теплогенеруючих і теплопостачальних організацій (п. 2 вказаного Розпорядження).
Отже, оскільки третя особа-2 на підставі спеціального нормативного правового акту щодо опалювального сезону 2016/2017 року, яким є розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 р. № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року", була зобов'язана видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, суд дійшов висновку, що це є обов'язком ПАТ "НАК "Нафтогаз України", а не його правом.
Водночас, саме внаслідок дій третьої особи-2 щодо ненадання відповідачу номінацій на плановий обсяг газу, у оператора ГРМ (позивача) виник неврегульований небаланс обсягів природного газу за лютий 2017 року, тому посилання позивача у позові на відбір відповідачем природного газу за спірний період за відсутності виданих останньому номінацій на планові поставки газу не може бути кваліфіковано як несанкціонований та не вказує про безпідставність набуття відповідачем спірних обсягів природного газу з газотранспортної системи позивача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Державним підприємством “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)” у спірний період природний газ було спожито на підставі укладених з НАК “Нафтогаз України” договорів постачання природного газу, що в повній мірі спростовує твердження позивача про відсутність у відповідача постачальника та будь-яких підстав для відбору природного газу у спірний період.
Посилання позивача в судовому засіданні 20.02.2020 р. на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.02.2020 р. у справі № 826/16107/18, яким було визнано протиправним та нечинним п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 р. № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017", суд не приймає до уваги, оскільки станом на момент прийняття рішення у даній справі воно ще не набрало законної сили, тому встановлені в рішенні суду обставини не впливають на результат вирішення спору.
Поряд з цим суд зауважує, що згідно з п. 1 глави 1 розділу X Кодексу газотранспортної системи (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оператор газотранспортної системи має право припинити транспортування природного газу в точці входу до газотранспортної системи або точці виходу з газотранспортної системи у випадках, зокрема, несанкціонованого відбору природного газу.
Згідно з п. 13 розділу II Правил постачання природного газу постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу, зокрема, в разі: проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором; відмови від підписання акта приймання-передачі без відповідного письмового обґрунтування.
Відповідно до п. 14 розділу II Правил постачання природного газу за необхідності здійснення заходів з обмеження або припинення газопостачання споживачу постачальник надсилає споживачу не менше ніж за три доби (для підприємств металургійної та хімічної промисловості - не менше ніж за 5 діб) до дати такого припинення повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з певного періоду (день, година тощо) та у визначений зі споживачем час має право опломбувати запірні пристрої споживача, за допомогою яких споживач самостійно обмежив чи припинив подачу газу на власні об'єкти. Повідомлення має бути складено відповідно до форми повідомлення, встановленої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03 липня 2009 року № 338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 2009 року за № 703/16719, та містити підставу припинення, дату та час, коли споживачу необхідно самостійно обмежити чи припинити споживання природного газу. Постачальник має право здійснити заходи з обмеження чи припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ/ГТС.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази надіслання відповідачу постачальником чи оператором газотранспортної системи повідомлення про необхідність припинити газоспоживання за спірний період.
Відсутність в матеріалах справи вказаних доказів, як і доказів на підтвердження вжиття постачальником або Оператором ГРМ/ГТС на замовлення постачальника заходів щодо обмеження або припинення газопостачання споживача, свідчить про недоведеність споживання відповідачем природного газу у спірний період з порушенням вимог чинного законодавства, без достатньої правової підстави.
Отже, враховуючи наявність договірних правовідносин між ДП “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)” та НАК “Нафтогаз України”, що виникли в силу договорів постачання природного газу № 1577/1617-ТЕ-17 від 21.09.2016 р. та № 1875/1617-БО-17 від 28.10.2016 р., за умовами яких сторонами було погоджено обсяги поставки природного газу у спірний період, приймаючи до уваги встановлення судом факту невжиття заходів щодо обмеження або припинення газопостачання споживача, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту безпідставного споживання Державним підприємством “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)” природного газу у спірний період.
Таким чином, позовні вимоги АТ “Укртрансгаз” є необґрунтованими та безпідставними.
При цьому, враховуючи, що позивачем заявлено одночасно дві вимоги щодо повернення безпідставно набутого майна та стягнення його вартості, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Господарський суд зауважує, що положеннями цивільного законодавства не надано права особі, яка вважає себе власником майна, одночасно вимагати повернення майна та відшкодування його вартості.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову АТ “Укртрансгаз” про зобов'язання відповідача, який, в даному випадку, виступає споживачем природного газу, повернути безпідставно набуте майно, та стягнення 269613,76 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Укртрансгаз».
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Державного підприємства “Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 119)” про зобов'язання відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно - природній газ в обсязі 40,346 тис. куб. метрів та стягнення 269613,76 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 40,346 тис. куб. метрів відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено 18.03.2020 р.
Суддя О.О. Рябцева