номер провадження справи 15/205/19
05.03.2020 Справа № 908/3104/19
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участю секретаря судового засідання Осоцького Д.І. розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства “Укртрансгаз”, 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1
до відповідача Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національну комісію що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19
про стягнення коштів
За участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: Роєнко Є.В., адвокат, довіреність № 1-2022 від 27.12.2019;
від відповідача: Бурдак О.В., довіреність № Др-200-1219 від 20.12.2019;
від третьої особи: не з'явився.
Суть спору
05.11.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Укртрансгаз”, м. Київ до відповідача Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз”, м. Запоріжжя про стягнення суми заборгованості за договором транспортування природного газу № 1512000705 від 17.12.2015 у розмірі 92 177 921,96 грн, з яких: сума основної заборгованості у розмірі 85 894 417,85 грн, сума пені у розмірі 5 786 629,65 грн, 3% річних у розмірі 496 874,46 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 07.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3104/19, присвоєно справі номер провадження 15/205/19. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 27.11.2019.
Ухвалою суду від 27.11.2019 підготовче засідання відкладено на 11.12.2019.
Ухвалою суду від 11.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 05.02.2020 включно. Відкладено підготовче засідання на 09.01.2020.
Ухвалою суду від 09.01.2020 клопотання Акціонерного товариства “Укртрансгаз” про залучення до участі у справі третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національну комісію що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Відкладено підготовче засідання на 27.01.2020.
Ухвалою суду від 27.01.2020 відкладено підготовче засідання на 05.02.2020.
Ухвалою від 05.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/3104/19 до судового розгляду по суті на 25.02.2020.
Ухвалою суду від 25.02.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 05.03.2020.
Позовні вимоги АТ «Укртрансгаз» обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань з компенсації добових небалансів природного газу, які на думку позивача мають бути сплачені відповідачем на підставі договору транспортування природного газу +№ 1512000705 від 17.12.2015 за виставленими позивачем рахунками. Обґрунтовуючи позов посилався на п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, ст. ст. 526, 530, 536, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231 Господарського кодексу України.
В судовому засіданні 05.03.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позові б/н від 17.05.2019, відповіді на відзив № 1001вих-20-16 від 02.01.2020, письмових поясненнях б/н від 31.01.2020, письмових поясненнях № 1001вих-20-961 від 24.02.2020.
Відповідач проти позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позов № 690-Ск-14614-1119 від 26.11.2019. В обґрунтування заперечень зазначив що, договором врегульовано вичерпний перелік послуг, які позивач може надавати, а відповідач отримувати та сплачувати встановлену договором вартість таких послуг. В свою чергу, позивач звертається із позовними вимогами, що не охоплюються положеннями договору. Так, позивач обґрунтовує позовні вимоги по стягненню суми основного боргу у розмірі 85 894 417,85 грн актами врегулювання щодобових небалансів за відповідні газові місяці та рахунками до них: березень 2019 у обсязі 4 636,178 тис. куб. м. на загальну суму 44 731 389,91 грн, квітень 2019 у обсязі 2 809,155 тис .куб. м. на загальну суму 24 605 197,64 грн, травень 2019 у обсязі 1 108,010 тис. куб. м. на загальну суму 9 110 594,49 грн, червень 2019 у обсязі 858,560 тис. куб. м. на загальну суму 7 447 235,81 грн. Відповідач звертає увагу на ту обставину, що надані акти є односторонніми документами та складені без участі відповідача, а тому або підтвердити, або спростувати інформацію наведену в них не має можливості. Посилання позивача на положення глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС відповідач вважає недоречним, оскільки дана норма встановлює порядок визначення та оплати за добовий небаланс. Серед іншого, позивач посилається на п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, як на підставу виникнення обов'язку щодо оплати позивачем обсягів добового небалансу. Однак позивачем не дотримано обов'язків, визначених для нього зазначеним пунктом. Відповідно до вимог зазначеного пункту, оператор отранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Таких заходів з боку позивача здійснено не було. Матеріали справи не містять доказів надсилання на адресу відповідача відповідних рахунків на оплату за добовий небаланс. Відповідач вважає, що діючим між сторонами договором не передбачено надання послуги добового балансування, а відтак у відповідача відсутній обов'язок щодо його оплати. Щодо позовних вимог про стягнення пені та трьох процентів річних, то такі вимоги є похідними від основного боргу та так само не підлягають задоволенню.
17.02.2020 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи № 296/15-20 від 13.02.2020. У поданих поясненнях третя особа зазначає наступне: під час розрахунку обсягу добового небалансу та плати за добовий небаланс суб'єкти ринку природного газу мають керуватись положеннями Кодексу ГТС. Разом з цим звертаємо увагу, що правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону, НКРЕКП здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення, зокрема, позапланових виїзних перевірок. Перевірка проводиться на підставі рішення НКРЕКП. Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засада державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема подання суб'єктом господарювання письмової заяви про здійснення захс державного контролю за його бажанням. У зв'язку із письмовою заявою АТ «Укртрансгаз» про здійснення заходу державного контролю та на підставі постанови НКРЕКП від 05.02.2019 № 161 «Про проведення позапланової перевірки «Укртрансгаз», у період з 08.04.2019 по 19.04.2019 було проведено позапланову перевірку дотримання АТ «Укртрансгаз» виконання вимог постанови НКРЕКП від 27.07.2018 року № 788 «Про накладеи штрафу на АТ «Укртрансгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльност транспортування природного газу» (зі змінами) у частині забезпечення функціонування Інформаційі платформи Оператора газотранспортної системи у відповідності до вимог Кодексу ГТС. Так, під час проведення позапланової перевірки було встановлено, що «особистий кабінет Оператора ГРМ в Інформаційній платформі не містить вкладку «Створити номінацію», що не с можливості Оператору ГРМ подати номінацію у разі закупівлі природного газу для власних виробник технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у власника природного газу у віртуальній торговій точці, що не відповідає вимогам абзацу першого п. 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, а саме інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням, угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом». У зв'язку із зазначеним, НКРЕКП було прийнято постанову від 26.04.2019 № 664 «Про здійснег заходів державного регулювання до АТ «Укртрансгаз» відповідно до положень якої АТ «Укртрансгаз» відповідно до 20.05.2019 привести свої дії у відповідність до вимог Кодексу ГТС. При цьому, АТ «Укртрансгаз» листом від 25.04.2019 № 1001ВИХ-19-1912 повідомив Регулятора про те, що станом на момент подання цього листа Оператори ГРМ мають змогу подавати номінації/реномінації на інформаційній платформі Оператора ГТС.
В судове засідання 05.03.2020 представник третьої особи не звивися, просив розглядати справу за відсутнос представника.
Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу “Оберіг”.
В судому засіданні 05.03.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив.
У спірних правовідносинах щодобові небаланси за посиланнями позивача виникали протягом чотирьох місяців (березень, квітень, травень, червень 2019 року), у звязку з чим позивач - АТ "Укртрансгаз" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача - Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” вартості добових небалансів на суму 85 894 417,85 грн. Також внаслідок прострочення сплати сплати коштів за добові небаланси позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 5 786 629,65 грн, 3% річних у розмірі 496 874,46 грн.
На підтвердження обсягів місячних небалансів надано акт № 03-2019-1512000705 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць березень 2019 року від 31.03.2019 у обсязі 4 636,178 тис. куб.м. на суму 44 731 389,91 грн, акт № 04-2019-1512000705 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць квітень 2019 року від 30.04.2019 у обсязі 2 809,155 тис.куб.м. на загаьну суму 24 605 197,64 грн, акт № 05-2019-1512000705 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць травень 2019 року від 31.05.2019 у обсязі 1 108,010 тис. куб. м. на загальну смуу 9 110 594,49 грн, акт № 06-2019-1512000705 врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць червень 2019 року від 30.06.2019 у обсязі 858,560 тис. куб.м. на загальну суму 7 447 235,81 грн..
Також надано двосторонньо підписані акти приймання-передачі природного газу № 14 від 01.04.2019, № 19 від 02.05.2019, № 24 від 03.06.2019 та № 24 від 03.07.2019, без посилання на договір № 1512000705 від 17.12.2015, які за поясненнями позивача підтверджують заявлені у справі позовні вимоги, а за поясненнями відповідача складались з метою підтвердження обсягу виконання зобов'язань з постачання газу третім особам - споживачам у березні-червні 2019 року.
На підтвердження надсилання рахунків за добовий небаланс, позивачем надано реєстр файлів відправлених з інформаційної платформи філії «Оператор ГТС України «Укртрансгаз» за березень-травень 2019 року (Акт врегулювання добових небалансів за газові місяці, рахунок), документи надіслано в електроному вигляді - статус повідомлення «відправлено поштою SAP». Також надано реєстр файлів завантаження до Інформаційної платформи АТ Запоріжгаз інформація про перетоки між ОГРМ за спірні періоди березень - червень 2019 ркоу. Цифровий диск з електроними доказами, які надані у паперовому вигляді до позову.
Позивач зазначає, що відповідач має виконувати вимоги, визначені Кодексом газотранспортної системи, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493.
Пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи передбачено порядок встановлення та оплати добових небалансів, а саме визначено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Оюсяги небалансу визначаються за процедурою алокації, чим є обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортноъ системи в точках входу/виходу до/з газотрансопртноъ системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників, п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС.
Постановою Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497 було затверджено типову форму договору транспортування природного газу, за яким оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Додатком до постанови НКРЕКП № 2497 від 30.09.2015 є типовий договір транспортування природного газу та додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
17.12.2015 Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (позивач, оператор) та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» (відповідач, замовник) укладено договір транспортування природного газу № 1512000705.
Відповідно до п. п. 2.1 - 2.2 якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
Пунктом 2.3 договору врегульовано які послуги, можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).
Відповідно до п. 2.4. договору обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування).
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.5 договору).
Відповідно до п. 2.6. договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів. Додатки 1, 2, 3 є невід'ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (п. 2.7, 2.8 договору).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що оператор зобов'язаний: своєчасно надавати послуги належної якості; розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг балансування, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; оприлюднювати інформацію, що стосується прав замовника на розподіл потужності, впровадження системних обмежень у випадку аварій та перебоїв у функціонуванні газотранспортної системи, та іншу інформацію, що передбачена Кодексом; виконувати інші обов'язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України; повідомляти замовника про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; здійснити додаткову оплату замовнику у разі недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в точках виходу з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором.
Пунктом 3.2. договору встановлено, що оператор має право: своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги; на безперешкодний та безкоштовний доступ на територію та земельну ділянку замовника, де розташоване його газове обладнання та/або комерційний вузол обліку газу, для виконання своїх обов'язків, передбачених Кодексом та чинним законодавством; обмежувати або припиняти транспортування природного газу у випадках, передбачених цим договором та Кодексом; отримувати оперативну інформацію від замовника на запит своєї диспетчерської служби; стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання послуг, а також для виконання обов'язків оператора газотранспортної системи.
Відповідно до п. 4.1 договору замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; забезпечити можливість цілодобового зв'язку оператора з представниками замовника, зазначеними в цьому договорі; здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором.
Відповідно до п. 4.2 договору замовник має право: отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки; замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям; отримувати від оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором; передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим договором, іншим суб'єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим договором; отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором; користуватися іншими правами, передбаченими договором та чинним законодавством України; у разі фізичного підключення до газотранспортної системи - на безперешкодний та безкоштовний доступ в порядку, визначеному Кодексом, на територію та земельну ділянку оператора, де розміщені місця відбору проб газу та/або комерційні вузли обліку газу, за якими здійснюється замовлення послуг.
Згідно з п. 5.1 договору порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору.
Якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (ФХП), визначених у Кодексі та нормативно-правових актах і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання (п. 5.2 договору).
Згідно з п. п. 5.3, 5.4 договору за порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему оператора або передається з неї оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього договору. Окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи /прямим споживачем /газовидобувним підприємством/ виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника.
На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (ЗВТ).
Пунктами 6.1. - 6.3 договору врегульовано, що оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності). Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу. Надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті.
Вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов'язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору (п. п. 7.1.- 7.3 договору).
Відповідно до п. 9.1. договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та не врегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Замовник зобов'язаний сплати оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.
Відповідно до п. п. 9.3., 9.4. договору базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує; її на своєму веб-саиті. Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахуиок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів.
Пуктом 9.5. договору сторони врегулювали, що розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають врегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку замовник зобов'язаний сплатити в строк, визначений п. 9.4 цього договору, визначається за дамими оператора.
Відповідно до п. 13.1 договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.
Виходячи з наявних матеріалів справи, Додатки 1, 2 та 3 до договору № 1512000705 від 17.12.2015, ані в момент підписання договору, ані в подальшому, сторонами не укладені.
Таким чином, при підписанні договору транспортування природного газу № 1512000705 від 17.12.2015 сторонами не дотримані вимоги законодавства та не узгоджені: розподіл потужності, розподіл потужності з обмеженнями, та головне (додаток 3) перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
Проаналізувавши правову природу договору транспортування природного газу № 1512000705 від 17.12.2015, господарський суд дійшов висновку про наявність у сторін на момент його підписання наміру врегулювати свої відносини в сфері надання таких послуг:
- послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності);
- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування);
- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).
При цьому договором сторони визначили, що обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування).
Щодо додатків до договору № 1512000705 від 17.12.2015, то їх обов'язковість та невід'ємність до договору визначена договором, і тому обставина їх непідписання/неузгодження/відсутності між сторонами спорів, в т.ч. і судових з приводу їх укладення, свідчить про неузгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором, у т.ч. щодо плати за добовий небаланс.
Послуги балансування, які визначені в розділі 9 договору, з одного боку, відповідають редакції типового договору, узгодженого НКРЕКП, з іншого боку - в межах судового спору, пов'язаного зі стягненням вартості добових небалансів - позивач має обов'язок довести суду належними та допустимими доказами обставини надання/ненадання ним відповідачу таких послуг, обставини обсягу та вартості газу, який він просить суд стягнути з відповідача в таких правовідносинах в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює держане регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497, а також положеннями Закону України «Про ринок природного газу», Цивільного та Господарського кодексів України.
Пунктами 7, 45 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
В силу приписів ч. ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про ринок природного газу», транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015. Кодекс також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Відповідно до пункту 4 глави 3 розділу І Кодексу газотранспортної системи експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.
Згідно з абз. 36 п. 5 гл. 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи є юридичною особою, яка не є складовою вертикально інтегрованої організації і здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності з видобутку, розподілу, постачання природного газу, діяльності оптових продавців. Оператор газотранспортної системи не може провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу.
Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.
Як вже було зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ч. ч. 1 - 3 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
За змістом розділу ІІ договору № 1512000705 від 17.12.2015 послуги обумовлені цим договором надаються оператором на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
При цьому, як вже зазначалось вище, сторони визначили, що обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування).
Щодо додатків до договору, то їх обов'язковість та невід'ємність до договору визначена договором № 1512000705 від 17.12.2015, і тому обставина їх непідписання/неузгодження/відсутність між сторонами спорів, в т.ч. і судових з приводу їх укладення, свідчить про не узгодження сторонами всіх суттєвих умов договору щодо кожної послуги, яка має надаватись за таким договором.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідні додатки не складались.
Відсутність вказаних додатків, і зокрема додатку 3, вказує на неузгодженість сторонами при підписанні договору № 1512000705 від 17.12.2015, так само як і в наступному, переліку комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу та їх характеристик: назв ПППГ (ГРС, ПВВГ), місця встановлення та типу ВОГ (до/після вузла редукування), Pmax абсолютного (МПа), максимальної витрати (об'єму) газу комерційним вузлом обліку за добу за стандартних умов, реквізитів Акта розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін (№, дата), як це передбачено додатками до типового договору.
В процесі виконання договору № 1512000705 від 17.12.2015 в частині послуг транспортування природного газу кінцевим споживачам, на що вказують обидві сторони, сторонами складались відповідні двосторонні документи на підтвердження їх взаємовідносин в частині транспортування газу, натомість в матеріалах справи такі документи, складені з посиланням на договір № 1512000705 від 17.12.2015 відсутні, тому господарський суд, розглядаючи дану справу, виходить з наявних матеріалів справи. При цьому оскільки спір за фактом надання послуг транспортування на розгляді суду у даній справі відсутній, суд надає оцінку саме обставинам документального обліку заявлених у справі послуг балансування.
В матеріалах справи відсутні: двосторонньо підписані додатки до договору/акти, які б визначали надання позивачем відповідачу послуг балансування за договором за березень-червень 2019 року (включно), в т.ч. і на визначені позивачем у заявленому позові обсяги газу та вартість такого газу.
Надані позивачем акти приймання-передачі природного газу № 14 від 01.04.2019, № 19 від 02.05.2019, № 24 від 03.06.2019 та № 24 від 03.07.2019 підписані без посилання на договір № 1512000705 від 17.12.2015 та не передбачають обліку такої послуги як добове балансування у визначені періоди.
Проаналізувавши наявні матеріали справи для суду відповідно виявляється неможливим перевірити, який саме обсяг газу позивач облікував в системі, який на його думку відповідач використав за період з березня по червень 2019 року (включно), в т.ч. для своїх технологічних потреб та відповідно який відповідач має компенсувати позивачу в якості послуг балансування.
Окрім того, на переконання суду за умов неукладення сторонами додатків 1, 2, 3, та за умов подальшого неузгодження сторонами своїми діями можливий факт виконання договору № 1512000705 від 17.12.2015 в частині послуг добового балансування, як-то, підписання додатків на послуги балансування або інший належний облік факту надання таких послуг та купівлі/продажу позивачем відповідачу газу на визначені ним обсяги, створюють підстави для висновку, що правова природа спірних правовідносин зводиться не до стягнення плат за договором, оскільки факту наявності у відповідача договірних зобов'язань у визначених позивачем обсягах та вартості позивачем суду не доведено.
Складені позивачем односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та відповідно вартості послуг балансування газу. Правові висновки щодо обов'язковості документального оформленням факту надання послуг балансування та їх заявленого обсягу при стягненні сум заборгованості за послуги балансування, обов'язковості з доказової точки зору факту понесення витрат оператора газотранспортної системи, пов'язаних із здійсненням балансування обсягів природного газу у заявлені ним періоди, так само як і розміру заявленої до стягнення вартості послуг балансування, наведені у справі № 916/2090/16, зокрема, у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 та постанові Верховного Суду від 25.06.2019.
Договором № 1512000705 від 17.12.2015 не передбачено надання послуги добового балансування, а відтак відсутній обов'язок щодо спдати кошти за такі послуги.
Додатково в обґрунтування відсутності підстав для задоволення позову необхідно зазначити, що в матеріалах справи наявний Акт НКРЕКП від 19.04.2019 № 161, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у нафтогазовій сфері та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу, складений щодо позивача у справі, яким зафіксовані внаслідок перевірки певні недоліки в роботі Інформаційної платформи. Так зокрема, в акті зазначено, що до роботи інформаційної платформи на якій мали б відображатися балансові дії учасників ринку були зауваження, а саме: не відображається ядата та час підтвердження або відхилення оператором ГТС; на електронну інформацію надану в платформі оператором ГТС не накладається електронний цифровий підпис, як цього вимагає пункт 21 глави 1 розділу ХІ Кодексу газотранспортної ситеми; у замовників послуг транспортування відсутня можливість побачити розмір доступного залишку власного фінансового забезпечення. Назва рядка у меню користувача функціоналу в інформаційній платформі … відрізняється від назви форми № 3, №№ 5-8, погоджених регулятором, що може ускладнити роботу на платформі для суб'єктів ринку природного газу.
Інші наявні в матеріалах справи документи, в т.ч. і документи Регулятора - НКРЕКП в частині проведення перевірки діяльності позивача, і документи позивача в частині визначення вартості газу за умов недоведення позивачем суду обсягів газу, вартість яких розраховувалась, та за умов не вчинення сторонами достатніх дій, які б свідчили, що правова природа спірних правовідносин - договірна, - вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи вище викладне, суд вважаэ позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 86, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16 березня 2020 року.
Суддя І. С. Горохов