Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" березня 2020 р.Справа № 922/714/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" про вжиття заходів забезпечення позову, подану в межах справи
позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 70; ідент. код 22649344)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанська будівельна компанія" (61020, м. Харків, вул. Китаєнка, 8, кв.а 121; ідент. код 3487708481)
про зменшення плати за роботу на суму ціни робіт в розмірі 5 621 803,95 грн.
Позивач, ПАТ "Концерн АВЕК та Ко", 16.03.2020 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Слобожанська будівельна компанія", про стягнення суми боргу у розмірі 24439,57 грн., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 110 та договором про надання комунальних послуг № 110-к від 01.05.2019 р., в частині виконання орендарем (відповідачем) взятих на себе зобов'язань щодо сплати позивачу орендної плати та відшкодування витрат на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.03.2020 р. відкрито провадження у справі № 922/714/20, розглядати якої призначено в порядку загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання суду.
Разом з тим, 16 березня 2020 року на адресу суду від позивач надійшла заява про забезпечення позову (вх. 6743), в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі наказу на примусове виконання рішення, виданого Господарським судом Харківської області 14.01.2020 у справі № 922/3453/19, у тому числі у виконавчому провадженні № 61011413, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С. - до набрання судовим рішенням у справі законної сили. За твердженням заявника (позивача) незупинення виконання судового наказу від 14.01.2020 призведе до передчасного отримання ТОВ "Слобожанська будівельна компанія" 1 825 528,90 грн. за виконані роботи, оскільки у разі задоволення позову ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" до ТОВ "Слобожанська будівельна компанія" ціна виконаних робіт зменшиться та ТОВ "Слобожанська будівельна компанія" втратить право на отримання плати за роботу на суму 1 825 528,90 грн., а відповідно таке передчасне отримання ТОВ "Слобожанська будівельна компанія" 1 825 528,90 грн. за виконані роботи через незупинення виконання судового наказу від 14.01.2020 призведе до позбавлення ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" значної грошової суми та до необхідності звернутися з новим позовом за захистом або поновленням своїх прав, але вже в межах іншого судового провадження, та витратити додаткові кошти, що істотно ускладнить поновлення порушених прав та інтересів.
Крім того, заявником до суду подано уточнену заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх. 6936 від 18.03.2020 р.), відповідно до якої заявник наголошує, що незупинення виконання судового наказу від 14.01.2020 призведе до передчасного отримання ТОВ "Слобожанська будівельна компанія" як 1 825 528,90 грн. за виконані роботи, так і суми 3 796 275,05 грн., яка хоча й належить до сум, що стягуються відповідно до договору № У-1 від 01.08.2017р., але з огляду на правову та економічну природу грошей може бути цілком зарахована у суми стягнення ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" з ТОВ «Слобожанська будівельна компанія» у разі задоволення позову. Адже у разі задоволення позову ПрАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» до ТОВ «Слобожанська будівельна компанія» ціна виконаних робіт зменшиться та ТОВ «Слобожанська будівельна компанія» втратить право як на отримання плати за роботу на суму 1 825 528,90 грн., так і на стягнення з ПрАТ «КОНЦЕРН АВЕК ТА КО» суми 3 796 275,05 грн., що стягуються відповідно до договору № У-1 від 01.08.2017р. Передчасне отримання ТОВ «Слобожанська будівельна компанія» 1 825 528,90 грн. та 3 796 275,05 грн. за виконані роботи через незупинення виконання судового наказу від 14.01.2020 призведе до позбавлення ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" значної грошової суми та до необхідності звернутися з новим позовом за захистом або поновленням своїх прав, але вже в межах іншого судового провадження, та витратити додаткові кошти, що істотно ускладнить поновлення порушених прав та інтересів.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Частиною 1статті 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018 року Верховного Суду у справі N 905/2130/17 та від 13.02.2018 року у справі N 911/2930/17.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у цій справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому, обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004у справі N 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 у справі N 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Статтею 140 ГПК України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N 16).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9).
Звернувшись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі наказу на примусове виконання рішення, виданого Господарським судом Харківської області 14.01.2020 у справі № 922/3453/19, у тому числі у виконавчому провадженні № 61011413, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С. - до набрання судовим рішенням у справі законної сили, заявник посилається на те, що незупинення виконання судового наказу від 14.01.2020 призведе до передчасного отримання ТОВ "Слобожанська будівельна компанія" як 1 825 528,90 грн. за виконані роботи, так і суми 3 796 275,05 грн., яка хоча й належить до сум, що стягуються відповідно до договору № У-1 від 01.08.2017р., але з огляду на правову та економічну природу грошей може бути цілком зарахована у суми стягнення ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" з ТОВ "Слобожанська будівельна компанія" у разі задоволення позову. Адже у разі задоволення позову ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" до ТОВ "Слобожанська будівельна компанія" ціна виконаних робіт зменшиться та ТОВ "Слобожанська будівельна компанія" втратить право як на отримання плати за роботу на суму 1 825 528,90 грн., так і на стягнення з ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" суми 3 796 275,05 грн., що стягуються відповідно до договору № У-1 від 01.08.2017р.
Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 18.12.2019р. по справі № 922/3453/19 задоволені позовні вимоги ТОВ "Слобожанська будівельна компанія" до ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 2-16 від 12.05.2016 у сумі 1 825 528,90 грн.; заборгованість за Договором № У-1 від 01.08.2017р. у сумі 5 800 989,56 грн. та витрати зі сплати судового збору.
Судом встановлено, що 14.01.2020 року Господарським судом Харківської області на виконання зазначеного рішення від 18.12.2018 року видано наказ на примусове виконання рішення (далі - судовий наказ від 14.01.2020).
20.01.2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С. відкрито виконавче провадження № 61011413 з примусового виконання судового наказу від 14.01.2020. В рамках даного виконавчого провадження накладено арешт на кошти ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО", що містяться на рахунках в банківських установах (постанови приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О.С. від 20.01.2020 р. і 22.01.2020 р.); накладено арешт на транспортні засоби ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" у кількості 28 одиниць (постанова від 31.01.2020).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2020р. рішення Господарського суду Харківської області від 18.12.2019р. по справі №922/3453/19 залишено без змін.
11.03.2020р. ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 18.12.2019 р. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 р. по справі № 922/3453/19.
Крім того, ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" до Верховного Суду подано клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 18.12.2019 р. у справі № 922/3453/19 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Станом на 17.03.2020 р. (довідка вих. № 463 від 17.03.2020р.) приватним виконавцем Семендяєвим О.С. на виконання наказу на примусове виконання рішення, виданого Господарським судом Харківської області 14.01.2020 у справі № 922/3453/19, в межах виконавчого провадження № 61011413 з поточних рахунків ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" було вже списано 2 965 302,96 грн.
Разом з тим, вартість робіт, яка стягується за судовим наказом від 14.01.2020 входить до складу вартості тих робіт, в яких були виявлені приховані недоліки, через що ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" вимушено було звернутися до суду з позовом про зменшення плати за таку роботу на суму в розмірі 5 621 803,95 гривень.
Таким чином, враховуючи що загальна сума до стягнення за наказом на примусове виконання рішення від 14.01.2020 становить 7 740 916,24 грн., з яких 2 965 302,96 грн. вже було списано, залишкова сума до стягнення згідно наказу на примусове виконання рішення, виданого Господарським судом Харківської області 14.01.2020 у справі № 922/3453/19, в межах виконавчого провадження № 61011413 є меншою від суми позову ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" про зменшення плати за роботу на суму ціни робіт в розмірі 5 621 803,95 грн.
Відтак, на сьогодні за судовим наказом від 14.01.2020 відбувається примусове стягнення сум робіт з прихованими недоліками, спір стосовно зменшення яких знаходиться на розгляді суду та дотепер не вирішений.
Судом встановлено, що заходи забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі наказу на примусове виконання рішення, виданого Господарським судом Харківської області 14.01.2020 у справі № 922/3453/19, у тому числі у виконавчому провадженні № 61011413, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С. - до набрання судовим рішенням у справі законної сили, жодним чином не порушують інтересів відповідача та інших осіб, і в той же час дозволять уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти порушенню прав не тільки позивача, а й інших осіб, у випадку задоволення позову.
За таких обставин, суд вважає, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі наказу на примусове виконання рішення, виданого Господарським судом Харківської області 14.01.2020 у справі № 922/3453/19, у тому числі у виконавчому провадженні № 61011413, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С. - до набрання судовим рішенням у справі законної сили, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду. Судом встановлено, що незупинення виконання судового наказу від 14.01.2020 призведе до передчасного отримання ТОВ "Слобожанська будівельна компанія" як 1 825 528,90 грн. за виконані роботи, так і суми 3 796 275,05 грн., яка хоча й належить до сум, що стягуються відповідно до договору № У-1 від 01.08.2017р., але з огляду на правову та економічну природу грошей може бути цілком зарахована у суми стягнення ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" з ТОВ "Слобожанська будівельна компанія" у разі задоволення позову. Адже у разі задоволення позову ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" до ТОВ "Слобожанська будівельна компанія" ціна виконаних робіт зменшиться та ТОВ "Слобожанська будівельна компанія" втратить право як на отримання плати за роботу на суму 1 825 528,90 грн., так і на стягнення з ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" суми 3 796 275,05 грн., що стягуються відповідно до договору № У-1 від 01.08.2017р.
Передчасне отримання ТОВ "Слобожанська будівельна компанія" 1 825 528,90 грн. та 3 796 275,05 грн. за виконані роботи через незупинення виконання судового наказу від 14.01.2020 призведе до позбавлення ПрАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" значної грошової суми та до необхідності звернутися з новим позовом за захистом або поновленням своїх прав, але вже в межах іншого судового провадження, та витратити додаткові кошти, що істотно ускладнить поновлення порушених прав та інтересів.
Крім того, вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі судового наказу від 14.01.2020 не обмежить права та законні інтереси як суб'єктів спірних правовідносин, так і інших осіб, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не впливають на господарську діяльність Відповідача, в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін спірних правовідносин, унеможливить порушення інтересів інших осіб та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, порушення чого у випадку задоволення позову нівелюватиме ефективність обраного позивачем способу захисту та може зумовити понесення збитків чи додаткових витрат іншими учасниками спірних правовідносин.
Суд вважає за доцільне зупинити стягнення на підставі наказу на примусове виконання рішення, виданого Господарським судом Харківської області 14.01.2020 у справі № 922/3453/19, у тому числі у виконавчому провадженні № 61011413, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С. - до набрання судовим рішенням у справі законної сили.
При цьому, суд враховує, що вжиття заходів до забезпечення позову шляхом встановлення відповідних заборон не обмежить права та законні інтереси як суб'єктів спірних правовідносин, так і інших осіб, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не впливають на діяльність відповідачів чи інших учасників спірних правовідносин, в той час, як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін спірних правовідносин, унеможливить порушення інтересів інших осіб та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Проте, в даному випадку суд не вбачає необхідності в зустрічному забезпеченні, оскільки відсутні підстави вважати, що застосування заходів забезпечення позову спричинить понесення збитків.
Оскільки, обрані судом способи забезпечення позову не порушують прав осіб, що не є учасниками судового процесу, та співвідносяться з предметом позову, а отже існує зв'язок між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позову, а тому вжиті судом заходи до забезпечення позову спроможні забезпечити ефективне поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову.
Заява про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження до вирішення позову по суті задоволенню не підлягає, так як підстави для зупинення виконавчого провадження зазначені в статтях 34, 38 Закону України "Про виконавче провадження". Однак, така підстава, як забезпечення позову в іншій справі у зазначених нормах відсутня. Крім цього, згідно з положеннями Закону України "Про виконавче провадження" зупинення виконавчого провадження віднесено виключно до повноважень відповідних посадових осіб державної виконавчої служби.
Суд враховує, що відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України
1. Заяву ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 6743 від 16.03.2020 р.) - задовольнити.
2. Зупинити стягнення на підставі наказу на примусове виконання рішення, виданого Господарським судом Харківської області 14.01.2020 року у справі № 922/3453/19, у тому числі у виконавчому провадженні № 61011413, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О.С.
3. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, а саме з 18.03.2020 року та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до року 19.03.2023 року.
4. На підставі ч. 2 ст. 144 ГПК України примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
5. Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання ухвали суддею, відповідно до ст.ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.
6. Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
7. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повний текс ухвали складено 18 березня 2020 року.
Суддя М.І. Шатерніков