18.03.2020 року м.Дніпро
Справа № 904/2385/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Готель "Жовтневий" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2020 про повернення зустрічної позовної заяви (прийняту колегією суддів у складі головуючого судді Євстигнеєвої Н.М., суддів Петренко І.В., Кесі Н.Б.) у справі №904/2385/18
за позовом Національного банку України
до Приватного акціонерного товариства "Готель "Жовтневий"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
1. Короткий зміст позовних вимог.
24.12.2019 до Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства "Готель "Жовтневий", відповідно до якої Приватне акціонерне товариство "Готель "Жовтневий" просить:
- визнати відсутнім у Національного Банку України права вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки за укладеним з Приватним акціонерним товариством "Готель "Жовтневий" іпотечним договором №28 від 06.05.2010, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. та зареєстрованим в реєстрі за №839.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2020 повернуто зустрічну позовну заяву (вх. №6192/19 від 24.12.2019) Приватного акціонерного товариства "Готель "Жовтневий" і додані до неї документи без розгляду.
Приймаючи рішення про повернення зустрічної позовної заяви, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що відповідач, звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою, порушив процесуальні строки, встановлені ГПК України, для її подачі.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням (ухвалою), Приватне акціонерне товариство "Готель "Жовтневий" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2019 про повернення позовної заяви третьої особи, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що звертаючись до суду із зустрічним позовом по справі №904/2385/18 Приватне акціонерне товариство "Готель "Жовтневий" спиралось на норми закону та, з огляду на це, передбачало, що поданий зустрічний позов буде прийнятий та розглянутий в межах одного провадження з первісним позовом з огляду на всі обставини, факти та докази, що містяться в матеріалах справи та, які були зазначені в зустрічному позові.
Так, розмір сплачуваних за користування кредитними коштами процентів як істотна умова кредитних правовідносин, що безпосередньо вливає на обсяг грошових зобов'язань, забезпечуваних майновою порукою ПрАТ "ГОТЕЛЬ "ЖОВТНЕВИЙ" у світлі вимог ч. 1 ст. 7 і п.2 ч. 1 ст. 18 Закону підлягає обов'язковому визначенню у спірному Іпотечному договорі, чого не було зроблено при його укладанні.
Між тим, шляхом укладання між НБУ та АТ "КБ "Приватбанк" додаткових договорів до зазначеного вище кредитного договору, а також шляхом видання НБУ нормативно-правових актів, метою яких було регулювання процентної ставки за наданими банкам кредитами рефінансування - відбувалася істотна зміна розміру процентних ставок за користування кредитом, а відповідно й загального розміру основного зобов'язання.
Таким чином, ПрАТ "ГОТЕЛЬ "ЖОВТНЕВИЙ" у жодному випадку не міг передбачити запроваджені сторонами зміни основного (забезпеченого) зобов'язання.
Апелянт зазначає, що положеннями Іпотечного договору, а ні встановлено суму грошового зобов'язання, а ні визначено критерії, які б дозволили встановити розмір вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
Також апелянт зазначає, що а ні предмет оспорюваного договору, а ні будь-яке інше положення оспорюваного договору, в редакції укладених додаткових договорів до нього, не дає можливості: встановити чіткий розмір заборгованості ПАТ КБ "Приватбанк" перед НБУ за кредитним договором на момент укладання оспорюваного договору; визначити та встановити чітко встановлену суму можливого збільшення обсягу основного зобов'язання ПАТ КБ "Приватбанк" перед НБУ за кредитним договором; визначити та встановити суму процентів, яку ПАТ КБ "Приватбанк" мав би сплатити на користь НБУ за користування коштами за кредитним договором; неможливо визначити критерії, за якими можна встановити розмір вимоги НБУ до ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором на конкретний час протягом строку дії договору.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Про розгляд апеляційної скарги повідомлені належним чином.
6. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2020 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Готель "Жовтневий" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2020 про повернення зустрічної позовної заяви у справі № 904/2385/18 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи.
Національний банк України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить:
- в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" за кредитним договором № 19 від 03.03.2009 (з усіма змінами та доповненнями до нього) перед Національним банком України, в загальній сумі заборгованості 3 716 402 302, 00 грн (три мільярди сімсот шістнадцять мільйонів чотириста дві тисячі триста дві гривні 00 копійки) звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 28 від 06.05.2010 укладеним між Національним банком України та Приватним акціонерним товариством "Готель "Жовтневий", що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 839, а саме на наступне майно: Будівля готелю літ. А -4, А1-1, загальною площею 4927,6 кв. м, ганки літ. а, а І, а 2, а 3, приямки літ. а 4, а 5, а 8, а9, а 10, а 11, вхід в підвал літ. а 6, димохід літ. а 7, що знаходиться за адресою: місто Дніпро, площа Шевченка, будинок 4А. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 342178212101, право власності на яке зареєстроване за іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності: 5391654, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. 17.04.2014 за індексним номером витягу 20647968.
- встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною 28 513 112 (двадцять вісім мільйонів п'ятсот тринадцять тисяч сто дванадцять) гривень 00 копійок без ПДВ.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09 березня 2009 року між Національним банком України (кредитор) та Закритим акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (позичальник), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", укладено кредитний договір № 19 від 03.03.2009, відповідно до п. 1.2 якого, у рахунок відкритої кредитної лінії кредитор надає позичальнику кредит на суму 5 000 000 000,00 грн (п'ять мільярдів гривень 00 копійок) на строк з 03 березня 2009 року по 03 березня 2010 року зі сплатою 16,5 (шістнадцять цілих п'ять десятих) відсотка річних. Надалі до кредитного договору вносилися зміни та доповнення.
06 травня 2010 року між Національним банком України (іпотекодержатель) та Закритим акціонерним товариством "Готель "Жовтневий" (іпотекодавець), укладено іпотечний договір №28, предметом якого є забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №19 від 03 березня 2009 року, зі змінами та доповненнями, або новаціями, в тому числі, які збільшують розмір основного зобов'язання за ним, укладеного між іпотекодержателем та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" з повернення кредиту, наданого у сумі 5 000 000 000,00 грн (п'ять мільярдів гривень 00 копійок) строком повернення відповідно до графіка погашення кредиту (додаток №1 до кредитного договору №19 від 03.03.2009) але/та не пізніше 23 (двадцять третього) жовтня 2015 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених кредитним договором; сплати процентів за користування кредитом у розмірі 12,25 (дванадцять цілих двадцять п'ять сотих) процентів річних щомісячно в передостанній робочий день місяця - за період з першого по останнє число поточного місяця, а також процентів за додатковими договорами про внесення змін (доповнень) до кредитного договору, згідно з якими буде змінюватись розмір процентної ставки і/або процентів за користування кредитом, розрахованих без внесення змін (доповнень) до кредитного договору, на підставі нормативно-правових актів Національного банку України з питань рефінансування банків України.
В забезпечення виконання ПАТ КБ "Приватбанк" зобов'язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності, наступне нерухоме майно, згідно опису, що міститься в додатку №1, який є невід'ємною частиною цього договору (п. 5 іпотечного договору). За умовами пункту 9 іпотечного договору сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 124 978 127,00 грн (сто двадцять чотири мільйони дев'ятсот сімдесят вісім тисяч сто двадцять сім гривень 00 копійок), що не вище оціночної вартості.
Враховуючи неналежне виконання ПАТ КБ "Приватбанк" умов кредитного договору № 19 від 03.03.2009 в частині повного та своєчасного повернення кредиту, позивач просить в рахунок погашення заборгованості в загальній сумі 3 716 402 302 ,00 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 28 від 06.05.2010.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2018 відкрито провадження у справі №904/2385/18, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
24 грудня 2019 до Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства "Готель "Жовтневий", відповідно до якої товариство просить:
- визнати відсутнім у Національного Банку України права вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки за укладеним з Приватним акціонерним товариством "Готель "Жовтневий" іпотечним договором №28 від 06.05.2010, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. та зареєстрованим в реєстрі за №839.
В обгрунтування заявлених вимог позивач за зустрічним позовом зазначає, що 06 травня 2010 року між Приватним акціонерним товариством "Готель "Жовтневий" та Національним банком України було укладено іпотечний договір №28, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М., зареєстрований в реєстрі за №839. В подальшому, іпотечний договір було змінено та доповнено укладеними між Приватним акціонерним товариством "Готель "Жовтневий" та Національним банком України додатковим договором №1 дот. від 23.06.2010, додатковим договором №2 дот. від 20.12.2011, додатковим договором №3 від 17.04.2014 та Додатковим договором №4 від 31.05.2016.
В забезпечення виконання ПАТ КБ "Приватбанк" зобов'язань за кредитним договором, ПАТ "Готель "Жовтневий", відповідно до п. 5 Розділу 1 іпотечного договору надало в іпотеку НБУ належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: будівлю готелю, загальною площею 4927,6 кв. м., розташовану за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, площа Шевченка, буд. 4А.
Між тим, шляхом укладання між НБУ та АТ "КБ "Приватбанк" додаткових договорів до зазначеного вище кредитного договору, а також шляхом видання НБУ нормативно-правових актів, метою яких було регулювання процентної ставки за наданими банкам кредитами рефінансування - відбувалася істотна зміна розміру процентних ставок за користування кредитом, а відповідно й загального розміру основного зобов'язання.
Таким чином, ПАТ "Готель "Жовтневий" не міг передбачити запроваджені сторонами зміни основного (забезпеченого) зобов'язання. Положеннями іпотечного договору не встановлено суму грошового зобов'язання, не визначено критерії, які б дозволили встановити розмір вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Предметом апеляційного перегляду у даній справі є ухвала суду першої інстанції щодо повернення зустрічної позовної заяви.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine» заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).
Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.
Таким чином, право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо її подання.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Пунктом 3 частини другої статті 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України).
Статтею 180 ГПК України визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Як встановлено судом першої інстанції, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2018 запропоновано відповідачу у строк до 27.06.2018 надати суду відзив на позовну заяву.
27.06.2018 від Приватного акціонерного товариства "Готель "Жовтневий" до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву.
Тобто, відзив на позовну заяву подано відповідачем у встановлений господарським судом строк.
Тоді як, зустрічну позовну заяву Приватним акціонерним товариством "Готель "Жовтневий" подано до суду 24.12.2019, більше ніж через рік від встановленої судом дати.
Отже, зустрічна позовна заява подана Приватним акціонерним товариством "Готель "Жовтневий" до суду поза межами строку для подання відзиву.
Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Згідно з частиною першою статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно з статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
За приписами статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Касаційний господарський суд виходить з того, що обрахування строку на подання відзиву на позов починається відповідно для кожного учасника справи з наступного дня після дати отримання ним ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справи перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов'язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв'язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.
Між тим, наявність поважної причини пропуску строку для подання зустрічного позову не доводиться матеріалами справи.
Відповідно до частини 6 статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
За наведеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо повернення зустрічної позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Готель "Жовтневий" у справі № 904/2385/18.
З огляду на зазначене вище, доводи скаржника, які наведені в цій постанові, не знайшли свого підтвердження.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Готель "Жовтневий" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2020 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №904/2385/18 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2020 у справі №904/2385/18 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Приватне акціонерне товариство "Готель "Жовтневий".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18.03.2020.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Ю.Б. Парусніков