ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 березня 2020 року м. Київ № 640/350/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" про забезпечення їх позову до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
установив:
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 09 грудня 2019 року №165475.
Представником позивача до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №165475 від 09 грудня 2019 року та стягнення коштів на користь держави на її підставі.
В обґрунтування заяви представником зазначено, що державним виконавцем у виконавчому провадженні №61430547 проводяться дії щодо стягнення з позивача грошових коштів у сумі 17000 грн за оскаржуваною постановою. Враховуючи, що судом на даний час не надано оцінку законності прийняття оскаржуваної постанови Державної служби України з безпеки на транспорті, представник позивача просить вжити заходів забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішенням у справі, адже у випадку стягнення з товариства вказаних коштів, для позивача існує загроза втрати таких коштів до розгляду справи по суті і як наслідок необхідність звернення до суду про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, у випадку задоволення позову.
Окрім того, представник позивача стверджує про очевидні ознаки протиправності оскаржуваної постанови, оскільки акт перевірки не містить реквізитів товарно-транспортної накладної, якою супроводжувалося відповідне перевезення, а також не містить посилань на Методику вимірювань по осьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, на підставі якої проводилося зважування транспортного засобу позивача.
Отже, визначаючись щодо поданої заяви, суд виходить з того, що згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, за правилами частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно ж до частини четвертої статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта чи зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
При цьому, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Разом з тим, позивачем в даній заяві про забезпечення позову не наведено мотивів, які б давали підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Щодо ж до доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" про ознаки очевидної протиправності оскаржуваної постанови, суд зазначає, що вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити такі доводи заявника щодо очевидності ознак протиправності рішення. При цьому суд звертає увагу, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про оцінку їх якості, а саме, вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.
Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 (справа №826/16509/18) та від 26.12.2019 (справа №640/13245/19).
Водночас суд вважає, що вказані Товариством з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" обставини не дають підстав для переконання в тому, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Надання ж оцінки протиправності оскаржуваної постанови має бути вирішено за результатами розгляду справи по суті.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" про забезпечення їх позову до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 КАС України.
Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.М. Чудак