Рішення від 16.03.2020 по справі 640/18017/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. Київ № 640/18017/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за первісним позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 20 684, 52 грн.

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2018 року № 0026781302 та № 0026801302,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління ДПС у Черкаській області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 20 684, 52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач має непогашений борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 15 915, 67 грн. та військового збору на суму 4 768, 85 грн., що виник згідно акту від 17.01.2018 року №27/23-00-13-0214/ НОМЕР_1 про результати документальної перевірки з питань повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 та податкового повідомлення-рішення від 03.03.2018 №0026781302 та № 0026801302.

Ухвалою суду від 23 вересня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та відповідачу запропоновано надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

28 жовтня 2019 року представником відповідача подано відзив, в якому останній проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Зокрема, відзив обґрунтовано тим, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких контролюючий орган просить стягнути податковий борг, прийнято протиправно, оскільки дарування нерухомого майна позивачеві було здійснено її матір'ю, що виключає в свою чергу виникнення у неї обов'язку щодо оподаткування операцій з дарування такого майна.

Одночасно, 28 жовтня 2019 року до суду представником відповідача подано зустрічний позов, в якому ОСОБА_1 просить:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.03.2018 року № 0026781302 та № 0026801302.

Підставою зустрічного позову є незгода відповідача з прийнятими Головним управлінням ДПС у Черкаській області податковими повідомленнями-рішеннями від 03.03.2018 року № 0026781302 та № 0026801302, на підставі яких в первісному позові намагається стягнути кошти позивач.

Ухвалою суду від 06.11.2019 року зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.03.2018 року № 0026781302 та № 0026801302 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до ОСОБА_1 про податкового боргу у розмірі 20 684, 52 грн та об'єднано в одне провадження.

Ухвалою суду від 28.11.2019 року закрито підготовче провадження, а справу призначено до судового розгляду по суті.

У зв'язку з поданням представниками позивача та відповідача заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд на підставі частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов до переконання про можливість її подальшого розгляду в письмовому провадженні.

Розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі пп. 20.1.2., пп. 20.1.4., пп. 20.1.5., пп. 20.1.6. п. 20.1. ст. 20, пп. 75.1. ст. 75, пп. 78.1.2. п. 78.1. ст. 78, п. 79.1. та п. 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями та наказу ГУ ДФС у Черкаській області від 11.12.2017р. №2096 щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), головним державним ревізором-інспектором відділу планування контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Черкаській області Калініченко Дмитром Станіславовичем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (податкова адреса: АДРЕСА_1 ) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 з питань повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету.

За результатами вказаної перевірки ГУ ДФС у Черкаській області складено Акт від 17.01.2018 №27/23-00-13-0214/ НОМЕР_1 .

Висновками вказаного Акту встановлено порушення:

- пп. 16.1.2., пп. 16.1.3, пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, ст. 31, ст. 35, п. 36.1. ст. 36, п. 37.2. ст. 37, ст. 38, п. 44.1. ст. 44, п. 49.2, пп. 49.18.4, п. 49.18 ст. 49, п.164.2.10. п. 164.2. ст. 164, п. 167.1. ст. 167, пп. 168.1.3. п.168.1. ст.168, абз. "в" пп. 168.4.5. п. 168.4. ст. 168., пп. "а" пп. «в» п. 176.1. ст. 176, п. 179.1., п.179.7. ст. 179. Кодексу в результаті чого не визначено, не задекларовано та не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік в сумі 11410,00 грн. (228200,00*5%);

- пп.1.6. п. 16 прим. 1 підр. 10 розд. XX, ст.168 Кодексу, в результаті чого донараховано військового збору за 2016 рік в сумі 3423,00 грн. (228200,00*1,5%);

- пп. 54.3.1. пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст.123 Кодексу в результаті чого платник податків не подав в установлені строки податкову декларацію та дані перевірки результатів діяльності платника свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов'язання за 2016 рік в сумі - 3708,25 грн., в тому числі: по податку на доходи фізичних осіб (11410,00*25% = 2852,50 грн.) та по військовому збору (3423,00*25%= 855,75 грн.).

За результатами перевірки податковим органом винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0026781302 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу - 11010500) на суму 14 262, 00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 11 410, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2 852, 50 грн.;

- 0026801302, про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір (код платежу - 11011000) на суму 4 278, 75 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 3 423, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 855, 75 грн.

Копії вказаних податкових повідомлень-рішень було надіслано на адресу ОСОБА_1 , втім було повернуто на адресу відправника з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб, станом на дату звернення має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 15 915, 67 грн., що включає в себе податковий борг в сумі 14 262, 50 грн. та залишок несплаченої пені - 1 653, 17 грн.

При цьому, відповідно до інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 з військового збору, станом на дату звернення має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 4 768, 857 грн., що включає в себе податковий борг в сумі 4 278, 75 грн. та залишок несплаченої пені - 490, 10 грн.

25 травня 2018 року ГУ ДФС у Черкаській області сформована податкова вимога форми «Ю» №36460-17 про сплату податкового боргу у розмірі 20 684, 52 грн., яку було надіслано на адресу відповідача, втім було повернуто на адресу відправника з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Вказаний борг не був погашений відповідачем у добровільному порядку, що обумовило ГУ ДФС у Черкаській області на звернення до суду з даним позовом.

У той же час, під час розгляду даної справи, ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов.

Підставою зустрічного позову є незгода відповідача з прийнятими Головним управлінням ДПС у Черкаській області податковими повідомленнями-рішеннями від 03.03.2018 року № 0026781302 та № 0026801302, на підставі яких в первісному позові намагається стягнути кошти позивач.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що отримане позивачем у спадщину майно підпадає під нульову ставку оподаткування, проте вона була позбавлена можливості надати свої заперечення, необхідні довідки, документи, оскільки акт перевірки, за наслідками якого винесені податкові повідомлення-рішення, контролюючим органом було надіслано за неналежною адресою.

При вирішенні даної справи, суд вважає за необхідне встановити правомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 03.03.2018 року № 0026781302 та № 0026801302, стягнення яких є предметом розгляду даної справи.

Як встановлено , предметом спору у даній справі є донарахування податковим органом сум податкових зобов'язань з податку на доходу з фізичних осіб у зв'язку із отриманням позивачем об'єкту дарування.

При вирішенні даної справи, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із пунктом 75.1.2 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 78.1.4 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (податкова адреса: АДРЕСА_1 ) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 з питань повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету, за результатами якої складено Акт від 17.01.2018 №27/23-00-13-0214/ НОМЕР_1 .

Під час перевірки, контролюючим органом встановлено, що ОСОБА_1 в 2016 році, згідно з даними відомостей з центральної бази даних ДФС України про суми виплачених доходів за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, отримала дохід, отриманий у дарунок від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого ступеня споріднення, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Втім, перевіркою встановлено, що в порушенням вимог ПК України ОСОБА_1 податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік по строку подання не пізніше 03.05.2017 року до ДПІ у м. Черкасах не подавала, так само як і не задекларувала суму податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником самостійно з доходу одержаного у вигляді дарунку від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого ступеня споріднення у 2016 році, внаслідок чого не було сплачено військовий збір.

Пунктом 15.1 ст. 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з пунктом 174.6 статті 174 ПК України, об'єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПК України, згідно із пунктом 164.1 статті 164 якого загальний оподатковуваний дохід платника податку - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 164.2.10 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, у тому числі, дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

Таким чином, оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється за правилами, встановленими статтею 174 ПК України.

Підпунктом 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 розділу IV ПК України передбачено, що об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПК України, членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділом IV ПК України вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки. Підпунктом 174.2.2 пункту 174.2 статті 174 ПК України передбачено, що вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у підпунктах 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Кодексу.

Так, вартість будь-якого об'єкта спадщини (подарунка), що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не є членами сім'ї спадкодавця (дарувальника) першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПК України, тобто 5 відсотків (пп. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Кодексу).

Вартість будь-якого подарунка, що приймається обдарованими, які не є членами сім'ї дарувальника першого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків.

Об'єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 статті 174 ПК України подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом 4 ПК України для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст.174 Кодексу).

Згідно з пунктом 174.8 статті 174 ПК України у разі спадкування будь-яких об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об'єктів з метою оподаткування не визначається.

Якщо об'єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об'єктів з метою оподаткування не визначається. У інших випадках отримання доходів у вигляді об'єктів спадщини/дарунків об'єктом оподаткування є оціночна вартість таких об'єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом.

Таким чином, платник податку, котрий отримує дохід від особи, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Крім того, пунктом 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

У відповідності до підпунктів 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПК України.

Підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу до яких, зокрема, відноситься загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.?

Відповідно до пункту «в» пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов'язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкас Черкаського міського управління юстиції серії НОМЕР_3 від 05.10.2019 року (актовий запис № 676) батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 (батько) та ОСОБА_3 (мати).

02 грудня 2008 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано (свідоцтво про розірвання шлюбу Відділу реєстрації актів цивільного стану по Дніпровському району м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції, серії НОМЕР_2 , актовий запис 549). Після розірвання шлюбу присвоєні прізвища колишньому чоловікові - ОСОБА_2 , колишній дружині- ОСОБА_1 .

13 січня 2009 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 (свідоцтво Відділу реєстрації актів цивільного стану по Дніпровському району м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції серії НОМЕР_4 актовий запис 01). Після укладення шлюбу присвоєні прізвища чоловікові - ОСОБА_5 , дружині - ОСОБА_3 .

27 лютого 2016 року ОСОБА_3 (Дарувальник) та ОСОБА_1 (Обдаровуваний) укладено Договір дарування квартири, який посвідчений державним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №159.

Відповідно до умов вказаного Договору Дарувальник передав безоплатно у власність, а Обдарований прийняв в дар квартиру АДРЕСА_2 .

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 набула нерухоме майно від особи, яка є її матір'ю, тобто як членом сім'ї першого ступеня споріднення, а тому вартість цього майна оподатковується за нульовою ставкою та оціночна вартість якого з метою оподаткування не визначається.

За таких обставин, донарахування податку з доходів фізичних осіб спірним податковим повідомленням - рішенням від 03.03.2018 року № 0026781302 на суму 11 410, 00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України у розмірі 2 852, 50 грн., є безпідставним, у зв'язку із чим останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 03.03.2018 року № 0026801302, яким ОСОБА_1 нараховано суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір (код платежу - 11011000) на суму 4 278, 75 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 3 423, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 855, 75 грн., є похідними від факту отримання платником податку у дарунок від фізичної особи, що не є членом сім'ї першого ступеня споріднення, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Оскільки згідно вищевикладеного судом встановлено, що позивачем такого оподатковуваного доходу не отримано, то висновки про всі інші допущені позивачем порушення податкового законодавства також не можуть бути визнані обґрунтованими, а відповідне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Одночасно, вирішуючи вимогу ГУ ДПС у Черкаській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 20 684, 52 грн., суд зазначає таке.

За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Узгодження платником податків податкових зобов'язань свідчить про виникнення в нього обов'язку сплатити такі зобов'язання у встановлений законом строк. За закінченням такого строку узгоджені податкові зобов'язання стають податковим боргом, процедура стягнення якого визначена Податковим кодексом України.

Несплачені у встановлений законом строк податкові зобов'язання є податковим боргом платника податків.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 ПК України, відповідно до пункту 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до вимог пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається:

при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 20.1.34 ч. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, якщо рішення контролюючого органу про нарахування грошових зобов'язань за результатами адміністративного та судового оскарження не було скасовано і є чинним, такі зобов'язання вважаються узгодженими.

Факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що контролюючий орган має право звертатися до суду з позовом про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг лише у разі якщо такий борг є узгодженими грошовими зобов'язання.

Отже, беручи до уваги викладене вище, суд приходить до переконання, що податкове зобов'язання, визначене податковими повідомленнями-рішеннями від 03.03.2018 року № 0026781302 та № 0026801302 та на підставі якого сформована податкова вимога не набуло статусу податкового боргу, оскільки останні були скасовані за результатами судового оскарження.

А відтак, суд приходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Черкаській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 20 684, 52 грн.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про відмову у задоволені первісного позову Головного управління ДПС у Черкаській області про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 20 684, 52 грн.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Відповідно, беручи до уваги положення частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768, 40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Черкаській області відмовити повністю.

2. Зустрічний адміністративний позов ОСОБА_1 (PНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 03.03.2018 року № 0026781302 та № 0026801302.

3. Присудити з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920, 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 232) на користь ОСОБА_1 (PНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко

Попередній документ
88268885
Наступний документ
88268887
Інформація про рішення:
№ рішення: 88268886
№ справи: 640/18017/19
Дата рішення: 16.03.2020
Дата публікації: 19.03.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу