ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
11 березня 2020 року м. Київ № 640/5242/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Погрібніченко І.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до1. Територіального управління Державної судової адміністрації у м. Києві (01113, м. Київ, бул. Лесі Українки, 25, 5 поверх), 2. Вищого господарського суду України (01016, м. Київ, вул. Копиленка, 6)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації у м. Києві, Вищого господарського суду України про:
визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві (код ЄДРПОУ: 26268059) та Вищого господарського суду України (код ЄДРПОУ: 00018738) щодо нездійснення нарахування та виплати судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) суддівської винагороди у розмірі 2 064 016 (два мільйони шістдесят чотири тисячі шістнадцять) гривень 17 копійок за період з 01 січня 2017 року по 31 січня 2020 року на підставі окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначеної Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» та Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік» та Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік», з врахуванням коефіцієнту 1,2;
зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві (код ЄДРПОУ: 26268059) та Вищий господарський суд України (код ЄДРПОУ: 00018738) нарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) суддівську винагороду за період з 01 січня 2017 року по 31 січня 2020 року, виходячи з розміру посадового окладу в сумі 15 мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» та Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2019 рік» та Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік», з врахуванням коефіцієнту 1,2, у розмірі 2 064 016 (два мільйони шістдесят чотири тисячі шістнадцять) гривень 17 копійок , та провести виплати на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) нарахованої суддівської винагороди в розмірі 2 064 016 (два мільйони шістдесят чотири тисячі шістнадцять) гривень 17 копійок.
Одночасно з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про розгляд його позову в порядку загального позовного провадження з своєчасним повідомленням позивача та представника позивача про час, дату та місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи та вказане клопотання позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до чч. 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".
У той же час, як вбачається з заявленого клопотання позивача, в ньому не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
У той же час, за приміткою до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, в тому числі, судді.
Суд звертає увагу відповідача, що у ч. 6 ст. 12 КАС України визначені справи, які даним Кодексом віднесені до справ незначної складності та жодних вказівок, які б дозволили розширено тлумачити ч. 4 ст. 12 КАС України наведена правова норма не містить.
При цьому, п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України містить в собі виключення щодо категорій справ у яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище, тобто за суб'єктним складом.
Одночасно вказана правова норма (п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України) не містить жодних застережень щодо предметного складу правовідносин з питань, що стосуються спорів проходження публічної служби, в тому числі і будь-яких особливостей розгляду таких справ щодо поновлення на посадах, які підпадають під примітку до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Суд також звертає увагу позивача, що ч. 6 ст. 12 КАС України не містить вичерпного переліку справ, які є справами незначної складності, а п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України надає право суду віднести будь-яку іншу справу (за винятком справ, передбачених у ч. 4 ст. 12 КАС України) до такої категорії та, відповідно, розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Таким чином, приймаючи до уваги наведене вище, розглянувши клопотання позивача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги п. 20 ч. 1 ст. 4 та ч. 6 ст. 12 КАС України, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляд в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.
Керуючись статтями 12, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Погрібніченко