Справа № 344/4147/16-кГоловуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/85/20 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія -
16 березня 2020 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
апелянта ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05 квітня 2016 року,-
встановила:
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05 квітня 2016 року задоволено клопотання слідчого СВ СУ ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_8 та накладено арешт на:
- складові частини нерухомого майна: розчинно-бетонний вузол, “А”; деревообробний цех, “Б”; цех металоконструкцій, “В”; склад ГСМ, “Г”; прирельсова площадка, “І”, загальною площею 1066,9 кв.м, які розміщені на земельних ділянках кадастрові номери: 2621610100:01:011:023 та 2621610100:01:011:024 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/6 квартири за адресою: АДРЕСА_2 , які на праві приватної власності належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому по АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , заборонивши розпоряджатися таким майном.
Слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що 10.03.2015 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289 КК України, за які передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, тому з метою забезпечення можливої конфіскації майна, вважав за необхідне накласти арешт на майно.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді про накладення арешту на його майно скасувати, також просить постановити окрему ухвалу щодо слідчого судді про порушення, на його думку, ним присяги судді, яку надіслати Вищій Раді Правосуддя.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що він не є підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні, про що чотири роки доказував правоохоронним органам, також перебував в ізоляторі тимчасового тримання, тому просить поновити строк на апеляційне оскарження слідчого судді та скасувати ухвалу.
Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляцію, просить її задовольнити, прокурора, яка вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, просить її залишити без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_7 слід задовольнити частково з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні СУ ГУНП в Івано-Франківській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12015090150000043 від 17.02.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289 КК України.
Як встановлено в ході досудового розслідування, в ніч з 15 на 16 лютого 2015 року ОСОБА_7 , діючи умисно, спільно з іншими особами, з метою власної наживи, незаконно, протиправно, самовільно заволоділи транспортним засобом - трактором марки МТЗ “Білорус” - 892, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 176000 грн., який знаходився на території ВКПФ “Смерічка” в с.Ясенів-Пільний, Городенківського району по вул.Українська, 93Г, після чого з викраденим трактором втекли з місця події.
Крім цього, 30.03.2015 року близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_7 , діючи умисно, спільно з іншими особами, з метою власної наживи шляхом незаконного заволодіння транспортним засобом проникли на охоронювану територію ПрАТ “Зернопродукт МХП” “Перспектив”, де застосували фізичне насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я до охоронця ОСОБА_9 незаконно заволоділи транспортним засобом трактором марки “МТЗ Білорус 1221.2”, д.н.з. НОМЕР_3 , вартістю 266270 грн.
10.03.2015 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289 КК України, яка передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05 квітня 2016 року задоволено клопотання слідчого та з метою забезпечення можливої конфіскації майна у кримінальному провадженні, накладено арешт і заборонено розпоряджатися майном: складовими частинами нерухомого майна: розчинно-бетонним вузлом, “А”; деревообробним цехом, “Б”; цехом металоконструкцій, “В”; складом ГСМ, “Г”; прирельсовою площадкою, “І”, загальною площею 1066,9 кв.м, які розміщені на земельних ділянках кадастрові номери: 2621610100:01:011:023 та 2621610100:01:011:024 за адресою: АДРЕСА_1 та 1/6 квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому по АДРЕСА_3 .
Відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду від 04 жовтня 2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_10 за ч.2 ст. 289 КК України повернуто прокурорам, які затвердили їх для усунення протягом розумного строку виявлених судом недоліків.
Однією з підстав повернення обвинувальних актів, зазначених в мотивувальній частині ухвали, було вручення ОСОБА_7 як адвокату повідомлення про підозру слідчим, а не Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури, тобто вручено неналежним суб'єктом, як це передбачено п.1 ч.1 ст. 481 КПК України.
Ухвала про повернення обвинувального акта 28 листопада 2019 року залишена без змін колегією суддів Івано-Франківського апеляційного суду.
На даний час, як встановлено в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_7 в статусах підозрюваного чи обвинуваченого, у вказаному кримінальному провадженні - не перебуває.
За таких обставин, з метою поновлення обмежених прав ОСОБА_7
захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, належного ОСОБА_7 на праві власності, накладеного ухвалою слідчого судді 05 квітня 2016 року, слід скасувати та поновити йому строк на апеляційне оскарження, визнавши причини його пропуску поважними, враховуючи те, що апелянт перебував в ізоляторі тимчасового тримання.
Щодо вимог апелянта про постановлення окремої ухвали відносно слідчого судді ОСОБА_11 з підстав можливого порушення ним присяги судді, то зазначені вимоги до задоволення не підлягають, оскільки відповідно до кримінального процесуального закону апеляційні суди не наділені повноваженнями встановлювати наявність чи відсутність в діях судді порушення присяги судді.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05 квітня 2016 року про накладення арешту на:
- складові частини нерухомого майна: розчинно-бетонний вузол, “А”; деревообробний цех, “Б”; цех металоконструкцій, “В”; склад ГСМ, “Г”; прирельсова площадка, “І”, загальною площею 1066,9 кв.м, які розміщені на земельних ділянках кадастрові номери: 2621610100:01:011:023 та 2621610100:01:011:024 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/6 квартири за адресою: АДРЕСА_2 , які на праві приватної власності належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому по АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , шляхом заборони розпоряджатися ним - скасувати.
У решті вимог апеляційної скарги ОСОБА_7 відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді