Номер провадження: 11-кп/813/1115/20
Номер справи місцевого суду: 521/4871/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
06.03.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 09 січня 2020 року, про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 ,у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019160470000438 від 04 лютого 2019 рокуза ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 09 січня 2020 року на стадії судового розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12019160470000438 від 04 лютого 2019 року, був продовжений строк тримання під вартою ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою застосувати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтував тим, що прокурор не довів наявність ризику впливу обвинуваченого на суд та свідків, а також безпідставно вказав на наявність у обвинуваченого судимостей, як на підставу продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_8 просив врахувати незадовільний стан його здоров'я, посилаючись на те, що він понад 11 місяців тримається під вартою та потребує належної медичної допомоги, яку в слідчому ізоляторі йому не надають.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника ОСОБА_7 , який підтримав вимоги апеляційної скарги обвинуваченого, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Частиною першою ст.404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантується право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
13.06.2019 року рішенням Конституційного суду України №4-р/2019 року було вирішено питання про можливість оскарження стороною захисту ухвал суду першої інстанції щодо застування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або у продовженні його строку під час судового розгляду кримінального провадження.
Відповідно до положень ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що Малиновським районним судом м. Одеси проводиться судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12019160470000438 від 04 лютого 2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, а тому на даному етапі кримінального провадження питання щодо обґрунтованості обвинувачення, оцінки доказів та встановлення вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів відноситься до компетенції суду першої інстанції за результатами судового розгляду.
Оскаржуваною ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 09.01.2020 року обвинуваченому ОСОБА_8 був продовжений строк тримання під вартою, оскільки суд дійшов висновку про те, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України та зазначені в ухвалі про застосування запобіжного заходу,не зменшилися, і на сьогоднішній день жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Так, на теперішній час у кримінальному провадженні судом першої інстанції не допитані свідки, на яких може впливати ОСОБА_8 , у разі незастосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк до 8 років. Таким чином, враховуючи тяжкість покарання, у разі доведеності його вини, існує ризик того, що обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватись від суду з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Також, суд першої інстанції вірно врахував обставини, що відповідно до положень ст.178 КПК України слід враховувати при обранні запобіжного заходу, а саме те, що, перебуваючи у працездатному віці, ОСОБА_8 ніде не працював, не має осіб, які перебувають на його утриманні, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.
Крім того, апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи обвинуваченого про те, що прокурор безпідставно вказав на наявність у обвинуваченого судимостей, як на підставу продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Так, відповідно до п.8 ч.1 ст.178 КПК України, при обранні запобіжного заходу враховуються наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Положеннями п.5 ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
За таких обставин, суд першої інстанції, продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, справедливо врахував наявність у обвинуваченого судимостей.
Вищенаведене у сукупності з тим фактом, що ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проти життя та здоров'я особи, підтверджує наявність ризику вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 іншого аналогічного злочину та характеризує ОСОБА_8 , як особу схильну до вчинення злочинів проти життя та здоров'я людини.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, продовжуючи ОСОБА_8 строк тримання під вартою, не врахував його стан здоров'я, апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки додана захисником під час апеляційного розгляду медична довідка не свідчить про неможливість надання обвинуваченому відповідної допомоги в ОУВП УДПтСУ в Одеській області.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що, незважаючи на низку захворювань ОСОБА_8 , які зазначені у медичній довідці, та те, що ОСОБА_8 є інвалідом другої групи, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 вчинив інкримінований йому злочин у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим апеляційним судом не встановлено обставин, що унеможливлюють застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що до теперішнього часу не відпали ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, та на підставі повного та всебічного дослідження всіх обставин провадження з урахуванням даних, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що захисник Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_7 , був залучений до участі у справі на підставі ордеру від 02.03.2020 року та заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами провадження, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 було відкладено.
На час апеляційного розгляду ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 02 березня 2020 року ОСОБА_8 був продовжений строк тримання під вартою. Проте остання ухвала про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою не є предметом апеляційного розгляду у даному провадженні.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 про відсутність підстав для застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необґрунтованими, а суд першої інстанції дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та не виявив перешкод для застосування такого запобіжного заходу, передбачених ч.2 ст.183 КПК України.
Частиною 3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити ухвалу без змін;
2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 , у зв'язку з чим вважає за необхідне залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 532 КПК, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 09 січня 2020 року, якою було продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019160470000438 від 04 лютого 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України - залишити без змін.
Доручити Центру охорони здоров'я УДПтСУ в Одеській області забезпечити надання необхідного лікування ОСОБА_8 .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4