Номер провадження: 33/813/324/20
Номер справи місцевого суду: 509/5209/19
Головуючий у першій інстанції Чернецька Н. С.
Доповідач Толкаченко О. О.
03.03.2020 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Толкаченко О.О., за участю: секретаря судового засідання Пойзнер В.Є, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Берегового В.В. на постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 12 грудня 2019 року, -
зазначеною постановою
ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнутий судовий збір в сумі 384 грн. 20 коп.
Відповідно до оскаржуваної постанови суду першої інстанції, 17 вересня 2019 року о 22 год. 45 хв. по вул. Станціонна в смт. Великодолинське Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_1 керував автомобілем Mersedes Benz державний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей не чітка хода). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху України», чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції захисник Береговий В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржену постанову суду.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що суддя взагалі не врахував пояснення та доводи ОСОБА_1 , який не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а навпаки наполягав на його проходженні у відповідності до вимог чинного законодавства.
В протоколі не зафіксована сама суть правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_1 , а патрульні поліцейські під час складання адміністративних матеріалів порушили ряд вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
В судове засідання апеляційного суду призначене на 03 березня 2020 року не з'явився захисник Береговий В.В. До початку апеляційного розгляду він надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не заперечував проти розгляду справи без участі захисника та зазначив, що самостійно буде представляти свої інтереси.
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення апеляційний суд дійшов таких висновків.
Частиною 7 ст.294 КпАП України передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду...., а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, водій зобов'язаний за вимогою працівника правоохоронного органу пройти у встановленому законом порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних або токсичних речовин.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №093741, згідно з яким 17 вересня 2019 року о 22 год. 45хв. в смт. Великодолинське по вул. Станціонна ОСОБА_1 керував автомобілем Mersedes Benz державний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей не чітка хода). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох понятих, чим порушив п.2.5 «Правил дорожнього руху України» за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 відмовився від підпису вказаного протоколу, проте в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» він не навів будь-яких заперечень по суті порушення, яке ставиться йому у провину.
Апеляційний суд зазначає, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а тому визнає його допустимим доказом.
Крім того, винуватість ОСОБА_1 підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до яких вказані особи були свідками того, як громадянин ОСОБА_1 відмовився від пропозиції співробітників поліції пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
Апеляційний суд не вбачає підстав для визнання показань вказаних свідків неналежними чи недопустимими доказами. При цьому, ОСОБА_1 не звертався до апеляційного суду з клопотанням про допит вказаних свідків під час апеляційного перегляду справи, а тому, зважаючи на один з основоположних принципів судочинства - диспозитивність, у апеляційного суду відсутні підстави для виклику вказаних свідків за власною ініціативою.
Апеляційний суд визнає вказані докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 17 вересня 2019 року та інкримінуються ОСОБА_1 .
При цьому, Орєхов М.В. під час апеляційного розгляду не навів будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження доводів того, що працівники патрульної поліції під час складання адміністративних матеріалів відносно нього діяли неправомірно та порушили вимоги Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази повністю підтверджують вину ОСОБА_1 в порушенні ним вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України за, що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги захисника Берегового В.В. є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв'язку з чим відсутні підстави або для зміни або скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника Берегового В.В. - залишити без задоволення.
Постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 12 грудня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.О. Толкаченко