Справа №601/1429/17
Провадження № 2/601/7/2020
11 березня 2020 року Кременецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,
з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кременець цивільну справу № 601/1429/17 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про визнання неправомірними дій АТ КБ «Приват Банк», визнання недійсною додаткової кредитної угоди, розірвання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки,
за участю: представника позивача-відповідача - Панькова О.П.,
представника відповідачів-позивачів адвоката Медвідь І.М.
Позивач звернувся в суд з позовом про солідарне стягнення із відповідачів на його користь суми заборгованості за договором кредиту та судових витрат по справі.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що 30.05.2007 року ОСОБА_1 отримав в банку кредит у розмірі 36 000 доларів США грн. на термін до 29.05.2027 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в строк та в порядку встановленим кредитним договором №ТЕК0GК00000040. В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки. ОСОБА_1 не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 16.05.2017 року становить 67 160, 93 долари США, що складається із: 34706,34 долари США - заборгованість за тілом кредиту; 12535,66 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2229,37 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 17688,66 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором. Всупереч даному кредитному договору відповідачі не виконують належним чином своїх зобов'язань, а тому позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 лише заборгованості по тілу кредиту в розмірі 34706,34 долари США, що за курсом 26,47 відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.05.2017 року становить 918676 грн. 82 коп. та судові витрати по справі, а саме судовий збір в розмірі 13 780 грн. 15 коп.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «Приват Банк» про визнання неправомірними дій ПАТ КБ «Приват Банк», визнання недійсною додаткової кредитної угоди, розірвання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки. У зустрічній позовній заяві вказано, що 30 травня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приват Банк» було укладено кредитний договір №ТЕК0GK00000040, відповідно до умов якого банк надав йому кредит у розмірі 30 000 доларів США на купівлю квартири та 6 000 доларів США на сплату страхових платежів зі сплатою відсотків у розмірі 10,08 % річних на період з 30 травня 2007 року по 29 травня 2027 року. Згідно даного договору він повинен був сплачувати з 30 по 05 число кожного місяця по 353,89 долара США для погашення заборгованості, яка складається з тіла кредиту, відсотків за користування кредитом та винагороди, комісії. 01 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приват Банк» було укладено договір іпотеки, згідно якого предметом договору було надання ним в іпотеку нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 36,1 кв.м., як забезпечення виконання зобов'язань перед банком за кредитним договором. 06 жовтня 2008 року банком була змінена відсоткова ставка в односторонньому порядку з 10,08 % до 13,2% річних без належного повідомлення про її зміну, що створило заборгованість за кредитним договором №ТЕК0GK00000040 від 30 травня 2007 року та призвело до завищення суми нарахованих відсотків на 5 245,88 доларів США. Оскільки про зміну відсоткової ставки ОСОБА_1 не знав, тому він продовжував сплачувати щомісячний платіж встановлений даним кредитним договором від 30 травня 2007 року, а тому зобов'язань не порушував. Внаслідок неправомірних дій банку, щодо одностороннього підняття відсоткової ставки, йому було спричинено шкоду, яка полягає у безпідставному нарахуванні йому заборгованості по кредитному договору, а також пені у зазначеному розмірі. Крім цього, додатковою кредитною угодою безпідставно збільшено тіло кредиту до 37 232,32 доларів США, як наслідок в подальшому відбулося і нарахування на безпідставно збільшену суму кредиту відсотків, що спричинило йому істотної шкоди, оскільки як вбачається з експертного висновку №28/537/538/16-22 від 29 липня 2016 року загальна заборгованість за кредитом станом на 20 травня 2015 року становить 26 089 доларів США, а за даними банку (як вбачається з первісного позову поданого 07.07.2015 року) становить 46 442,24 доларів США, що майже вдвічі більше. А тому позивач вважає, що банк допустив істотні порушення при виконанні ним умов кредитного договору №ТЕК0GK00000040 від 30 травня 2007 року, тому даний договір слід розірвати. Оскільки договір іпотеки від 01 червня 2007 року укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приват Банк» є похідним від кредитного договору, тому просить розірвати договір іпотеки. Крім цього, 26 грудня 2011 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приват Банк» було укладено договір поруки. Предметом даного договору було надання ОСОБА_2 поруки перед ПАТ КБ «Приват Банк» за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №ТЕК0GK00000040 від 30 травня 2007 року. У зв'язку з тим, що договір поруки суперечить умовам основного кредитного договору, а також тим, що при виконанні умов кредитного договору банк допустив істотні порушення, як наслідок ОСОБА_1 просить його розірвати у зв'язку із завданням такими діями банку йому шкоди, а тому просить розірвати договір поруки, оскільки він є похідним від основного зобов'язання.
В судовому засіданні представник відповідачів-позивачів адвокат Медвідь І.М., позов ПАТ КБ «Приват Банк» не визнала та просить відмовити у задоволенні даного позову, оскільки банк допустив істотні порушення при виконанні ним умов кредитного договору, а тому даний договір слід розірвати. Вважає, що строк позовної давності відповідачами-позивачами не пропущено, оскільки про порушення їхніх прав їм стало відомо у вересні 2015 року, коли вони отримали по первісному позову банку, подану 07 липня 2015 року, копію заочного рішення суду від 21.09.2015 року та після ознайомлення з висновком експерта від 29 липня 2016 року. Поданий ними зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.
23 січня 2018 року Кременецьким районним судом ухвалено заочне рішення у справі. Позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» задоволено.
30 березня 2018 року заочне рішення Кременецького районного суду від 23 січня 2018 року за позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та призначено дану справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
26 квітня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали відзив на позовну заяву згідно якого просять в задоволені позовних вимог про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованості за кредитним договором та стягнення судових витрат відмовити.
26 квітня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду зустрічну позовну заяву про визнання неправомірними дій ПАТ КБ «Приват Банк» щодо одностороннього підвищення процентної ставки за користування кредитом, визнання недійсною додаткової кредитної угоди, розірвання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки.
Ухвалою суду від 27 квітня 2018 року зустрічний позов ОСОБА_1 .. ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приват Банк» про визнання неправомірними дій ПАТ КБ «Приват Банк», визнання недійсною додаткової кредитної угоди, розірвання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
05 червня 2018 року ПАТ КБ «»Приват Банк» подав відзив на зустрічну позовну заяву згідно якого просить позовні вимоги банку задовольнити у повному обсязі, оскільки згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов'язання за договором. Окрім того, кредитний договір № TEK0GK00000040 укладений між Банком та ОСОБА_1 30.05.2007 року, тому саме з цієї дати позичальнику було відомо про порушення його прав та з цього часу розпочався перебіг строку позовної давності, який сплив 30.05.2010 року. ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом із пропуском строку позовної давності. ПАТ КБ «Приват Банк» просить застосувати суд по спірних правовідносин строк позовної давності та відмовити ОСОБА_1 в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.
07 червня 2018 року ПАТ КБ «Приват Банк» подав відповідь на відзив згідно якого просить суд задовольнити позовні вимоги банку у повному обсязі, оскільки відповідач належним чином свої зобов'язання за кредитним договором не виконав.
11 червня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву згідно якого позовні вимоги за зустрічною позовною заявою просять задоволити.
14 серпня 2018 року ухвалою Кременецького районного суду у даній справі призначено додаткову судово-економічну експертизу. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
24 травня 2019 року на адресу суду надійшов висновок експерта від 21.05.2019 року № 858/18/423/424/19-22.
04 червня 2019 року відновлено провадження у даній справі та призначено судове засідання.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:
В судовому засіданні експерт Дуда ОСОБА_3 Р. та ОСОБА_4 пояснили, що згідно проведеного розрахунку по кредитному договору№ТЕК0GК00000040 від 30.05.2007 року річна процентна ставка становить 10,08%. Змінена процентна ставка у 2008 році не врахована, оскільки відсутня у матеріалах справи.
Згідно умов кредитного договору № ТЕК0GК00000040 від 30.05.2007 року ОСОБА_1 отримав в банку кредит у розмірі 36 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі визначеному даним договором та в строк до 29.05.2027 року, зі сплатою 10,08 % річних за користування кредитними коштами та інших платежів в порядку, на умовах та в строки, визначені договором.
З 06.10.2008 року Банком збільшено відсоткову ставку до13,20 % річних.
Пунктом 2.3.1 кредитного договору сторони передбачили право Банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон'юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більш ніж на 10 відсотків у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні страхових відрахувань у страховий (резервний) фонд; зміні середньозваженої ставки по кредитам банків Україні у відповідній валюті (по статистиці НБУ).
На підставі вказаного пункту кредитного договору Банк прийняв рішення про
підвищення з 06.10.2008 року процентної ставки з 10,08 % річних до 13,20 % річних за укладеним з Позичальником кредитним договором, тобто до набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку". Окрім того, відповідач-позивач в подальшому підтвердив свою згоду із розміром зміненої відсоткової ставки шляхом підписання Додаткової угоди, в умовах якої розмір відсотків зазначено у розмірі 13.20 % на рік.
26.12.2011 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до кредитного договору від 30.05.2007 року № ТЕК0GК00000040. Сторони дійшли згоди внести зміни в кредитний договір: суму заборгованості, що виникла в період з дати надання позичальнику кредиту до дати підписання цієї додаткової угоди зменшити на 6130,24 доларів США, а саме пеня у розмірі 6130,24 доларів США. У разі порушення будь-якого зобов'язання, передбачених в графіку погашення кредиту понад 31 день позичальник сплачує банку штраф у розмірі 6130,24 доларів США.
Таким чином, банком, за погодженням з позичальником через підписання додаткової угоди й графіку платежів, було здійснено погашення прострочених зобов'язань шляхом оплати їх за рахунок використання обумовленої сторонами кредитної лінії. Це має відображення у графіку платежів, що був підписаний сторонами під час укладання додаткової угоди до кредитного договору. Підтвердженням волі позичальника до дії реструктуризованого кредитного договору є насамперед факт сплати ним тривалий час обумовленого сторонами у додатковій угоді розміру платежу.
Згідно договору поруки № ТЕК0GК00000040/1 від 26 грудня 2011 року 2007 року, ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_1 , що виникають з умов кредитного договору № ТЕК0GК00000040 від 30.05.2007 року.
Згідно розрахунку виданого ПАТ КБ “Приват Банк”, сума заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору № ТЕК0GК00000040 від 30.05.2007 року станом на 16.05.2017 року становить 67 160, 93 долари США, що еквівалентно 1777725 грн. 99 коп., а саме:
-34706,34 долари США, що еквівалентно 918676 грн. 82 коп. - заборгованість за тілом кредиту;
-12535,66 доларів США, що еквівалентно 331818 грн. 92 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;
-2229,37 доларів США, що еквівалентно 59011 грн. 42 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом;
-17688,66 доларів США, що еквівалентно 468218 грн. 83 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором).
Національним банком України станом на 16.05.2017 року встановлено офіційний курс гривні до іноземної валюти: 100 доларів США -2647.1947 гривень.
12.07.2017 року ПАТ КБ «Приват Банк» надіслав повідомлення відповідачам про погашення заборгованості за кредитним договором № ТЕК0GК00000040 від 30.05.2007 року, що стверджується повідомленням № 30.1.0.0/2-70531ТЕКОLО65 від 12.07.2017 року та реєстром згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів.
Згідно висновку експерта № 858/18/423/424/19-22 від 21.05.2019 року, в результаті проведенного дослідження встановлено, що згідно з «Розрахунком заборгованості за договором № ТЕК0GК00000040 від 30 травня 2007 року»: розрахунки по кредитному договору проводились із суми 30 000 доларів США; станом на 23.12.2011 року заборгованість по тілу кредиту становить 28040,63 доларів США; станом на 26.12.2011 року підвищено суму кредиту до 37232,32 доларів США, із даної суми в подальшому проведено нарахування відсотків; підвищення тіла кредиту на 9191,69 доларів США документально не підтверджено. При умові, що сума кредитного договору від 30 травня 2007 року буде складати 36 000 доларів США та річна процентна ставка 10,08%, визначена в результаті дослідження сума щомісячних ануїтетних платежів складе 349,32 доларів США. Враховуючи дане, за період з 30.05.2007 року по 16.05.2017 року сума сплати тіла кредиту буде становити 1077,80 доларів США; заборгованість по тілу кредиту складе 34922,20 доларів США; сума нарахованих відсотків 32175,03 доларів США; сума сплачених відсотків - 23645,83 доларів США; заборгованість по відсотках - 8529,20 доларів США. Загальна сума сплати за даний період склала 24723,63 доларів США, що відповідає даним банку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає за порушення зобов'язання боржником.
У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що при укладенні кредитного договору №ТЕК0GК00000040 від 30.05.2007 року та додаткової угоди від 26.12.2011 року, було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, які були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними. На момент укладення вказаного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами, правочин був спрямований на отримання кредиту та у його погашенні згідно умов даного договору.
Спрямованість внутрішньої волі позичальника ОСОБА_1 на укладення кредитного договору саме в іноземній валюті підтверджується самим кредитним договором, оскільки під час укладання кредитного договору, ОСОБА_1 було ознайомлено в повному обсязі з умовами договору, а саме: кредитні умови, мету, цілі, форми його забезпечення, наявні форми кредитування, тип відсоткової ставки, суму, на яку кредит виданий, варіанти повернення кредиту, можливість дострокового повернення кредитних коштів, а також відповідальність сторін за невиконання або порушення умов договору. ОСОБА_1 підтвердив згоду на укладення договору своїм підписом.
Кредитний договір був спрямований на реальне настання правових наслідків, які були ним обумовлені. Будь-які підстави вважати, що правочин чи окремі його пункти суперечать ЦК України чи іншим актів цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, судом не встановлені.
Крім того, ОСОБА_1 протягом тривалого часу виконував умови договору, сплачував усі платежі, підписав з ПАТ КБ «ПриватБанк» 26 грудня 2011 року додаткову угоду, з приводу реструктуризації боргу, був ознайомлений з графіком погашення заборгованості по кредитному договору №ТЕК0GК00000040 від 30.05.2007 року, про що свідчить його підпис, отже, погоджувався зі всіма умовами договору та їх частково виконував. Таким чином, ОСОБА_1 був ознайомлений повною мірою з умовами кредитування та орієнтовною сукупною вартістю кредиту і орієнтовним розрахунком сукупної вартості кредиту за кредитним договором; умовами додаткової угоди.
За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів на спростування наведених вище обставин, відповідачами-позивачами та їх представником не надано. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не довели суду, що на момент укладення кредитного договору, додаткової угоди з боку банку як сторони правочинів мало місце навмисне введення їх в оману (умисел) щодо обставин, які впливають на вчинення ними правочинів (кредитного договору та додаткової угоди).
Що стосується заявленого представником ПАТ КБ «Приват Банк» клопотання про застосування строків давності, судом встановлено.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 259 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як роз'яснено у п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Даючи юридичну оцінку доказам, беручи до уваги висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №858/18/423/424/19-22 від 22.05.2019 року, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач - ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору №ТЕК0GК00000040 від 30.05.2007 року та допустив заборгованість, яка підлягає солідарному стягненню із відповідачів, а тому позовні вимоги первісного позову підлягають задоволенню в повному обсязі. Вимоги зустрічного позову не підлягають задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б давали підстави вважати спірний кредитний договір та додаткову угоду недійсними, оскільки при підписанні зазначеного договору та додаткової угоди позивач за зустрічним позовом ознайомився та погодився з умовами, мав намір укласти такий договір, отримав кредитні кошти, витратив їх, вчиняв дії щодо виконання зобов'язань за цим договором, таким чином, доводи зустрічного позову спростовуються встановленими у справі обставинами, а оскільки вимоги про визнання договору іпотеки та договору поруки недійсними є похідними від основного зобов'язання, тому також не підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 19, 42, 263, 264, 265, 268, ЦПК ст.ст. 526, 530, 553, 554, 1049, 1054 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк “Приват Банк” (р/р № НОМЕР_3 , МФО 305299, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) заборгованість у розмірі 34 706,34 долари США, що еквівалентно 918 676 (дев'ятсот вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят шість ) гривень 82 ( вісімдесят дві ) копійки за кредитним договором № ТЕК0GК00000040 від 30.05.2007 року та судові витрати по справі у розмірі 13 780 (тринадцять тисяча сімсот вісімдесят) гривень 15 (п'ятнадцять) копійок судового збору.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про визнання неправомірними дій АТ КБ «Приват Банк», визнання недійсною додаткової кредитної угоди, розірвання кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду або через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Позивач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк “Приват Банк”, м. Київ вул. Грушевського, 1Д. код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 16.03.2020 року.
Головуючий: