16 березня 2020 року
Київ
справа №440/1887/19
касаційне провадження №К/9901/3343/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі №440/1887/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області, Полтавського управління Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 у травні 2019 року звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області, Полтавського управління Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив:
- визнати незаконним, протиправним, нечинним, скасованим рішення Державної фіскальної служби України від 05.04.2019 № 16/19/6/99-9-4-02-25 про результати розгляду скарги позивача від 04.03.2019 на вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області від 14.12.2019 № Ф - 35874-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 15819,54грн. станом на 31.10.2018 частково в частині того, що не було задоволено вимогу, невідкладно видалити із інформаційної системи відомості про заборгованість по сплаті єдиного внеску станом на 31.10.2018 у сумі 15819,54грн., а також у частині зобов'язання Головного управління ДФС України у Полтавській області сформувати та направити нову вимогу.
- зобов'язати Державну фіскальну службу України, Головне управління ДФС України у Полтавській області, Полтавську державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області невідкладно видалити із інформаційної системи з інтегрованої картки позивача, як платника єдиного внеску, відомості про заборгованість позивача по сплаті єдиного внеску станом на 31.10.2018 у сумі 15819,54грн. і не формувати та не направляти нову вимогу щодо сплати позивачем єдиного внеску у сумі 15819,54 грн., як заборгованості станом на 31.10.2018.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 06.09.2019 позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправною та скасував вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області від 13.05.2019 №Ф-35874-17. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 12.12.2019 (повний текст складено 21.12.2019) постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 залишив без змін.
ОСОБА_1 27.01.2020 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019. До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та процесуального права.
Суд касаційної інстанції, вважає за необхідне зазначити, що з 08.02.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IХ.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону від 15.01.2020 №460-IХ, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №440/1887/19 є вимоги про визнання незаконним, протиправним, нечинним, скасованим рішення Державної фіскальної служби України від 05.04.2019 № 16/19/6/99-9-4-02-25 про результати розгляду скарги позивача від 04.03.2019 на вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області від 14.12.2019 № Ф - 35874-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 15819,54грн. станом на 31.10.2018 частково в частині того, що не було задоволено вимогу, невідкладно видалити із інформаційної системи відомості про заборгованість по сплаті єдиного внеску станом на 31.10.2018 у сумі 15819,54грн., а також у частині зобов'язання Головного управління ДФС України у Полтавській області сформувати та направити нову вимогу, зобов'язання Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС України у Полтавській області, Полтавської державної податкової інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області невідкладно видалити із інформаційної системи з інтегрованої картки позивача, як платника єдиного внеску, відомості про заборгованість позивача по сплаті єдиного внеску станом на 31.10.2018 у сумі 15819,54грн. і не формувати та не направляти нову вимогу щодо сплати позивачем єдиного внеску у сумі 15819,54грн., як заборгованості станом на 31.10.2018.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги частково, виходили з того, що доводи фіскального органу щодо наявності у позивача обов'язку зі сплати єдиного внеску за 2017-2018 роки, а також І квартал 2019 року, що нарахований йому як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокату) є необґрунтованими, оскільки позивач реалізує право на ведення такої діяльності як фізична особа - підприємець.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині щодо невизнання незаконним, протиправним, нечинним, скасованим рішення Державної фінансової служби України від 05.04.2019 року № 16/19/6/99-9-4-02-25 про результати розгляду скарги позивача від 04.03.2019 на вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області від 14.12.2019 № Ф - 35874-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 15819,54грн. станом на 31.10.2018 в частині того, що не було задоволено вимогу невідкладно видалити із інформаційної системи відомості про його заборгованість по сплаті єдиного внеску станом на 31.10.2018 у сумі 15819,54грн., а також у частині зобов'язання Головного управління ДФС у Полтавській області сформувати та направити нову вимогу судами враховано висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.07.2019 у справі №813/5256/13-а про те, що рішення контролюючого органу про результати розгляду скарги саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, не містить приписів вчинити обов'язкові дії позивачу та не створює для нього жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав, не порушує права свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.
Щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області, Полтавської державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області невідкладно видалити із інформаційної системи з інтегрованої картки позивача, як платника єдиного внеску, відомості про заборгованість позивача по сплаті єдиного внеску станом на 31.10.2018 у сумі 15819,54грн. і не формувати та не направляти нову вимогу щодо сплати позивачем єдиного внеску у розмірі 15819,54грн., як заборгованості станом на 31.10.2018, судом апеляційної інстанції зазначено наступне.
Головним управлінням ДФС у Полтавській області 14.12.2018 сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-35874-17, якою позивача повідомлено про необхідність сплати єдиного внеску станом на 31.10.2018 у сумі 15819,54грн.
Однак, рішенням ДФС України від 05.04.2019 вих.№16149/6/99-99-11-05-02-25 зазначену вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області від 14.12.2018 №Ф-35874-17 скасовано.
Окрім того, оскаржуваним рішенням суду також скасовано вимогу від 13.05.2019 про сплату боргу (недоїмки) №Ф-35874-17 з єдиного внеску станом на 30.04.2019 у сумі 21031,08грн., які нараховані позивачу як самозайнятій особі (адвокату) та складаються з визначеного фіскальним органом зобов'язання зі сплати єдиного внеску за 2017 рік у сумі 8448грн., за І-ІV квартали 2018 року загалом у сумі 9828,72грн. (по 2457,18грн. за кожний квартал) та І квартал 2019 року у сумі 2754,18грн.
Тобто, судом першої інстанції фактично вирішено питання щодо відсутності у позивача боргу зі сплати єдиного внеску станом на 31.10.2018 у сумі 15819,54грн. та станом на 30.04.2019 у сумі 21031,08грн., оскільки вимога від 13.05.2019 про сплату боргу (недоїмки) №Ф-35874-17 зі сплати єдиного складається з визначеного фіскальним органом зобов'язання зі сплати єдиного внеску за 2017 рік у сумі 8448грн., за І-ІV квартали 2018 року загалом у сумі 9828,72грн. (по 2457,18 грн. за кожний квартал) та І квартал 2019 року у сумі 2754,18грн.
Дана справа, призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, у касаційній скарзі містяться застереження щодо застосування положень підпункту «а», «б», «в», пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, утім такі доводи позивача жодними доказами не підтверджені.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.
За таких обставин суд касаційної інстанції вважає касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 у справі щодо визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, необґрунтованою.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі №440/1887/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області, Полтавського управління Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк