17 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 923/288/19
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
суддя-доповідач О. О. Мамалуй
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Вєрнікової Ірини Володимирівни
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2020р.
у складі колегії суддів: Л. В. Поліщук- головуючий, Л. О. Будішевська, С. В. Таран
за позовом фізичної особи-підприємця Вєрнікової Ірини Володимирівни
до акціонерного товариства "Херсонобленерго"
про скасування оперативно-господарської санкції у розмірі 658 879,37 грн.
ФОП Вєрнікова І. В. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2020р. у справі №923/288/19.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 290 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Верховний Суд звертає увагу, що у касаційній скарзі не зазначено конкретних підстав касаційного оскарження, передбачених ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Скаржником до касаційної скарги не додано докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки позовна заява була подана у 2019 році, а прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019р. встановлено у розмірі - 1 921,00 грн., за подання касаційної скарги у даному випадку необхідно було сплатити 3 842,00 грн. (1 921,00 грн. х 200%).
За ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 5 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Верховний Суд вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме для зазначення передбачених ст. 287 ГПК України підстав касаційного оскарження судового рішення та надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 842,00 грн.
Керуючись ст. ст. 174, 233, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ФОП Вєрнікової І. В. на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2020р. у справі №923/288/19 залишити без руху.
2. Надати ФОП Вєрніковій І. В. строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Попередити ФОП Вєрнікову І. В. про те, що неусунення недоліків скарги протягом установленого строку є підставою для її повернення скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду О. О. Мамалуй