17 березня 2020 року
Київ
справа №381/5143/16-а
адміністративне провадження №К/9901/17587/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Стеценка С.Г.,
в порядку підготовки до касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Фастівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Лень Богдана Валентиновича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року,
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Лень Богдана Валентиновича на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року в справі за вищезазначеним позовом.
Касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2019 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.
Так, згідно з приписами частини першої статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду в порядку, передбаченому статтею 340 КАС України, з'ясовано, що скаржником заявлено клопотання про розгляд справи за його участю, вирішуючи яке, Суд виходить з такого.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В свою чергу, частиною шостою цієї ж статті передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Справами ж незначної складності, за визначенням пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України, є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Вичерпний і остаточний перелік випадків, у яких передбачено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, наведено у частині четвертій статті 12, а також у частині четвертій статті 257 КАС України. Втім дана справа не належить до жодної з категорій, вказаних у названих нормах процесуального закону.
В той же час, згідно з ухвалою про відкриття касаційного провадження у цій справі, сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема скаржнику подати доповнення до касаційної скарги; іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд касаційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», № 8273/78).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.
Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, №64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі №668/13907/13-ц та від 21.05.2018 у справі №361/3009/16-ц.
На переконання суду, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, з урахуванням суб'єктного складу її учасників, а також наявного обсягу матеріалів провадження (документів, письмових доказів), на підставі яких судами попередніх інстанцій були встановлені обставини цієї справи, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, у зв'язку з чим, у задоволенні клопотання про розгляд цієї справи у судовому засіданні належить відмовити.
За встановлених обставин та у зв'язку із проведенням усіх необхідних дій з підготовки справи до касаційного розгляду, справа на підставі частини третьої статті 340 КАС України, підлягає призначенню до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 12, 262, 340, 344 КАС України, Суд -
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - Лень Богдана Валентиновича про його участь у судовому засіданні.
Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду.
Призначити касаційний розгляд справи в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) з 18.03.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
С.Г. Стеценко,
Суддя Верховного Суду