11 березня 2020 року Справа № 926/2599/19
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю помічника судді (за дорученням судді) Лунгул І.О., розглянув справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-транспортна
компанія”, м. Одеса
до товариства з обмеженою відповідальністю “Алеанда”, м. Чернівці
про стягнення заборгованості в сумі 326762,19 грн.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Решетов В.В., довіреність № 06/12/12-2019 від 06.12.2019 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-транспортна компанія» звернулося з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Алеанда” про стягнення заборгованості в сумі 326762,19 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 07.03.2019 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю “Алеанда” було укладено договір постачання № 07/03-19/245/СС, згідно умов якого відповідач зобов'язувався передати позивачу у власність гусеничний трактор Komatsu PC270-8 2008 року sn. 30017 (далі - устаткування) вартістю 1757925,00 грн. Проте, відповідач у визначений строк устаткування позивачу не доставив, а передоплату 60% його вартості, яка становила 1045980,00 грн, повернув позивачу з порушенням строку, тому позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 326762,19 грн, з яких: 301159,04 грн пені, 15231,98 грн 3% річних, 10371,17 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.11.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 12.12.2019 року.
03.12.2019 року на адресу Господарського суду Чернівецької області від представника позивача надійшло письмове клопотання, в якому останній просить суд про участь в судовому засіданні у справі №926/2599/19 в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якого просить покласти на Господарський суд Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03.12.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
10.12.2019 року на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та про участь позивача у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.
11.12.2019 року від представника відповідача надійшла до суду заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.12.2019 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання 13.01.2020 року, відмовив у частині задоволення клопотання (вх. 2794) в частині призначення справи до розгляду в режимі відеоконференції.
23.12.2019 року на електронну адресу Господарського суду Чернівецької області надійшло від представника позивача клопотання про його участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої покласти на Господарський суд Одеської області.
08.01.2020 року на електронну адресу суду надійшло від представника позивача клопотання про його участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої просить покласти на Приморський районний суд м. Одеси.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 08.01.2020 року призначено справу до розгляду в режимі відеоконференції.
11.01.2020 року представник відповідача через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
28.01.2020 року на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача.
29.01.2020 року представник відповідача через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду надав клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.
Ухвалами Господарського суду Чернівецької області від 13.01.2020 року та 30.01.2020 року підготовче судове засідання відкладалось, востаннє на 13.02.2020 року.
Представники сторін у судовому засіданні 13.02.2020 року не заперечували проти переходу до розгляду справи по суті в даному судовому засіданні у відповідності до частини 6 статті 183 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Представник позивача підтримав своє клопотання щодо продовження розгляду справи у режимі відеоконференції.
Ухвалами Господарського суду Чернівецької області від 13.02.2020 року, 27.02.2020 року, відкладався розгляд справи з огляду на слухання справи в режимі відеоконференції, востаннє на 11.03.2020 року.
На електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, в якому вказав, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять суд їх задоволити.
Представник відповідача зазначив, що позовні вимоги не визнає, просив відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Чернівецької області, -
07.03.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Алеанда» (далі - ТОВ «Алеанда») та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-транспортна компанія» (далі - ТОВ «Інвестиційно-транспортна компанія») укладено договір постачання 07/03-19/245/СС згідно пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених в цьому договорі, передати у власність (поставити) покупцю бувший у використанні гусеничний екскаватор Komatsu PC270-8, 2008 року, sn. 30017 (далі по тексту - устаткування), а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і сплатити таке устаткування.
Найменування, кількість, комплектація, ціна і технічні характеристики устаткування зазначаються у специфікації № 1 до договору, що узгоджені та підписані сторонами і є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.2. договору).
Згідно специфікації № 1 до договору від 07.03.2019 року предметом поставки є: гусеничний екскаватор Komatsu PC270-8, 2008 року, sn. 30017 - 1 шт, ціна - 1464937,50 грн; серійний номер: 30017; показання лічильника напрацювання: 7127 м/год (можливе незначне збільшення під час огляду); двигун Komatsu 6.7L 140 кВт (200 к.с.) s.n. 26509785 та інші характеристики.
Постачання устаткування здійснюється постачальником протягом 18 (вісімнадцяти) робочих днів після отримання 60 % передплати від загальної вартості устаткування, передбаченої підпунктом 3.5.2. цього договору (пункт 2.1. договору).
Передача і, відповідно приймання устаткування здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийому передачі устаткування на складі постачальника. Передача устаткування можлива за умови оплати покупцем 100 % (ста відсотків) вартості устаткування (пункт 2.3. договору).
Право власності на устаткування переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі та відвантаження устаткування на складі постачальника розташованого за адресою: Чернівецька область, Герцаївський район, с. Остриця, вул. Садова, 21 (пункт 2.4. договору).
Вартість (ціна) устаткування становить 1757925 грн 00 коп (один мільйон сімсот п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять п'ять грн 00 коп), з яких ПДВ становить 292987 грн 50 коп (двісті дев'яносто дві тисячі дев'ятсот вісімдесят сім грн 50 коп), на дату укладання договору ціна у перерахунку в Євро з урахуванням ПДВ становить 58500,00 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот) Євро, згідно з безготівковим курсом Приватбанку (надалі - курс Приватбанку), що склався на дату підписання Договору, а саме 30,05 гривень за 1 Євро (пункт 3.1. договору).
Зазначена в пункті 3.1. вартість (ціна) є попередньою і може змінюватися постачальником, у випадок зміни курсу гривні до євро, що встановлений Приватбанком на дату оплати (пункт 3.2. договору).
Згідно пункту 3.5. договору оплата здійснюється частинами у наступному порядку: 3.5.1. Перший платіж (аванс) покупець сплачує постачальнику у розмірі 60% (шістдесят відсотків) від загальної вартості (ціни) устаткування платежем у гривні і становить 1 054 755 грн 00 коп (один мільйон п'ятдесят чотири тисячі сімсот п'ятдесят п'ять грн 00 коп), що є еквівалентом 35 100,00 Євро (тридцять п'ять тисяч сто євро 00 євроценти) відповідно до умов даного договору та рахунку, що надається постачальником. 3.5.2. Друга частина у розмірі 40% (сорок відсотків) від загальної вартості (ціни устаткування) сплачується покупцем платежем у гривні в день підписання акту прийому-передачі устаткування на складі постачальника, відповідно до умов даного договору та рахунку, що надається постачальником і становить 703 170 грн 00 коп (сімсот три тисячі сто сімдесят грн 00 коп), що є еквівалентом 23 400 (двадцять три тисячі чотириста євро 00 євроцентів) Євро відповідно до умов даного договору та рахунку, що надається постачальником. 3.5.3. Всі платежі за цим договором здійснюються в національній валюті України - гривні, за курсом Приватбанку, що встановлений на дату сплати, на підставі рахунку, виставленого продавцем.
На момент передачі устаткування, у разі виявлення несправності в основних вузлах, а саме - двигун, мости, коробка та гідравлічний насос. Постачальник зобов'язується усунути недоліки за свій рахунок (пункт 4.3. договору).
У разі порушення постачальником строків поставки устаткування, він сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості устаткування за кожен день прострочення (пункт 5.2. договору).
11.03.2019 року ТОВ «Алеанда» виставила ТОВ «Інвестиційно-транспортна компанія» рахунок на оплату № 72 на суму 1045980 грн. В рахунку також зазначено, що оплата цього рахунку означає погодження з умовами поставки товарів. Повідомлення про оплату є обов'язковим, в іншому випадку не гарантується наявність товарів на складі. Товар відпускається за фактом надходження коштів на п/р постачальника, самовивозом, за наявності довіреності та паспорта.
Платіжними дорученнями від 11.03.2019 року ТОВ «Інвестиційно-транспортна компанія» перерахувала ТОВ «Алеанда» кошти на загальну суму: 1045980,00 грн, а саме: № 164 - 210000,00 грн; № 165 - 210000,00 грн; № 166 - 210000,00 грн; № 167 - 210000,00 грн; № 168 - 205980,00 грн.
Листом № 01 від 15.04.2019 року ТОВ «Інвестиційно-транспортна компанія» звернулась до ТОВ «Алеанда» з проханням повернути перераховані нею 11.03.2019 року кошти. При цьому у листі не зазначено підстав для повернення коштів.
Позивачем не долучено до матеріалів справи доказів з зазначенням дати отримання відповідачем коштів у сумі 60% передплати від загальної вартості устаткування та доказів повідомлення відповідача про здійснення передоплати, хоча пунктом 2.1 договору передбачено, що постачання устаткування здійснюється постачальником протягом 18 (вісімнадцяти) робочих днів після отримання вищезазначеної суми, з обов'язковим повідомленням покупцем постачальника про здійснення оплати.
У відповідь ТОВ «Алеанда» листом від 16.04.2019 року № 16/04-19/2 повідомило, що станом на 15 квітня 2019 року, гусеничний екскаватор Komatsu PC270-8, 2008 року, sn. 3017, перебуває на складі постачальника за адресою: Чернівецька область, Герцаївський район, с. Остриця, вул. Садова, 21.
Крім того, під час розгляду справи представник позивача додатково пояснив, що представники (працівники) ТОВ «Інвестиційно-транспортна компанія» виїжджали на склад ТОВ «Алеанда» для огляду устаткування, проте дати такого виїзду йому не відомі, після чого фактично позивач відмовився від поставки гусеничного екскаватора Komatsu, оскільки, за твердженням позивача без посилання на відповідні докази, він виявився неналежності якості, було підтікання масла та з інших причин, устаткування не виправдало очікування покупця.
При цьому в матеріалах справи відсутні докази неналежної якості товару (гусеничний екскаватор Komatsu PC270-8), або його невідповідності умовам договору від 07.03.2019 року.
03.05.2019 року, 24.09.2019 року позивач звертався до відповідача з претензіями про повернення грошових коштів попередньої оплати за договором постачання № 07/03-19/245/СС від 07.03.2019 року.
Згідно виписок по рахунку за 24.09.2019 року, 02.10.2019 року відповідач повернув позивачу авансовий платіж за договором № 07/03-19/245/СС від 07.03.2019 року у сумі 1045980,00 грн.
Проте з наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити початкову та кінцеву дати строку протягом якого постачальник зобов'язувався доставити устаткування на склад, дату з якої устаткування перебувало на складі постачальника розташованого за адресою: Чернівецька область, Герцаївський район, с. Остриця, вул. Садова, 21, тому підтвердити/спростувати прострочення поставки устаткування за договором № 07/03-19/245/СС з наявних у матеріалах справи доказів є неможливим.
Однією з вимог позивача є стягнення пені з відповідача в розмірі 301159,04 гривень на підставі пункту 5.2. договору, яким встановлено, що у разі порушення постачальником строків поставки устаткування, він сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості устаткування за кожний день прострочення.
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,- у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Проте між сторонами виникли правовідносини з поставки устаткування (пункт 1.1 договору) в межах яких відповідач повинен був поставити товар, а зобов'язання поставити товар за своєю природою не є грошовим зобов'язанням
За такі дії постачальник несе відповідальність, передбачену частиною 3 статті 693 Цивільного кодексу України, коли на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлено обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Та обставина, що умовами договору за порушення постачальником строку поставки, покупець має право нарахувати та стягнути з постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості устаткування за кожен день прострочення, не перетворює цю неустойку в пеню за порушення грошового зобов'язання, так само, як і обов'язок постачальника поставити товар не стає грошовим зобов'язанням.
З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог у частині стягнення пені у сумі 301159,04 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 15231,98 грн та інфляційних втрат 10371,17 грн нарахованих на суму попередньої оплати 1045980,00 грн за період з 05.04.2019 року по 24.09.2019 року, на суму попередньої оплати 545980,00 за період з 25.09.2019 року по 02.10.2019 року за договором суд зазначає, що положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з поставки товару, в межах яких відповідач зобов'язувався передати у власність (поставити) позивачу бувший у використанні гусеничний екскаватор Komatsu PC270-8, 2008 року, sn. 30017, а відповідач зобов'язувався прийняти і сплатити кошти за устаткування.
Оскільки, ні прострочення поставки устаткування, ні стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором поставки, не вважаються грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, то застосування позивачем частини другої статті 625 Цивільного кодексу України щодо нарахування до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних є помилковим.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 21.06.2019 у справі № 910/9288/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 01.07.2019 у справі № 910/5773/18, від 26.10.2018 у справі № 910/1775/18.
Як зазначалось вище частиною 3 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено спосіб захисту покупця товару, який здійснив попередню оплату, від неналежного виконання зобов'язань з боку продавця, відповідно до якої на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат нарахованих позивачем на суму попередньої оплати.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача є безпідставними, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Серявін та інші проти України” (Заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).
Стосовно інших доводів та висновків, суд вважає, що на такі не слід давати детальної відповіді, з урахуванням мотивів, за яких суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати залишити за позивачем.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Суддя М.О. Гурин
Повне судове рішення складено 17.03.2020 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Львівського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.