Ухвала від 17.03.2020 по справі 917/1597/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

17.03.2020 Справа № 917/1597/19

Суддя Паламарчук В.В., розглянувши заяву Полтавського обласного центру зайнятості, 36037, м. Полтава, вул. Сінна, 45 в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості про визнання кредиторських вимог по справі №917/1597/19

за заявою Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради, 36002, м. Полтава, пров. Гончарова, 17, код ЄДРПОУ 03351987

про банкрутство

встановив:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.01.2020р. відкрито провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів. Розпорядником майна Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради призначено арбітражного керуючого Цвітенка Дмитра Миколайовича. Попереднє засідання суду призначено на 24.03.2020р. об 10:00 год.

17.01.2020р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюдненого оголошення за №64459 про відкриття провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради, зазначено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника протягом тридцять днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

На адресу суду надійшла заява Полтавського обласного центру зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії про визнання кредиторських вимог по справі №917/1597/19.

Дослідивши матеріали заяви, суд встановив, що остання подана без дотримання вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

За приписами ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви кредитора в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом справляється судовий збір у розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" становить 4204,00 грн.

Заявник, доказів сплати судового збору у зазначеній сумі не надав та до заяви з кредиторськими вимогами до боржника надав клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання виходячи з наступного:

За ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Відповідно ч. 2 ст.8 Закону, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, відстрочення чи звільнення від сплати судового збору може мати місце лише за наявності вищезазначених умов. До того ж, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що згідно витягу з розшифровки до кошторису видатків Фонду на 1 квартал 2020 року по Полтавській міськрайонній філії Полтавського обласного центру зайнятості за показником: видатки по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" не передбачено коштів на сплату судового збору.

Суд зазначає, що відсутність фінансування не є достатньою підставою для звільнення заявника від сплати судового збору та доказом його скрутного становища.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення названого Суду від 28.05.1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (п. 60).

За таких обставин, враховуючи положення ст. 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання Фонду не підлягає задоволенню.

Таким чином, Полтавським обласним центром зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості про визнання кредиторських вимог по справі №917/1597/19 не додержано вимог, встановлених ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Згідно ч.1 ст.46 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.

У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.

Враховуючи наявність недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, якими є не подання доказів сплати судового збору (враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору), суд заяву Полтавського обласного центру зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості про визнання кредиторських вимог по справі №917/1597/19 залишає без руху.

Керуючись ст.ст. 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Полтавського обласного центру зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості про визнання кредиторських вимог по справі №917/1597/19 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

2. Заяву Полтавського обласного центру зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості про визнання кредиторських вимог по справі №917/1597/19 - залишити без руху.

3. Полтавському обласному центру зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості усунути недоліки заяви шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 4204,00 грн. у строк - 10 днів з дня вручення ухвали суду.

В разі не усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута заявнику.

4. Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст..ст.235,255 ГПК України).

Суддя В.В. Паламарчук