Справа № 361/1799/20
провадження № 2-з/361/53/20
17.03.2020
17 березня 2020 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
16 березня 2019 року від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення майбутнього позову, в якій остання просить накласти арешт на земельну ділянку, загальною площею 1,7997 га, кадастровий номер 3221284000:03:008:0010, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, Княжицька сільська рада.
В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 посилається на те, що між ним та ПАТ АТ «Укргазбанк» укладено кредитний договір № 204-Ф/07 від 11.09.2007 року, іпотечним забезпеченням якого є вищевказана земельна ділянка. Із 27 лютого 2020 року в системі «СЕТАМ» проводиться публічний аукціон щодо даної земельної ділянки. Такий аукціон ініційований приватним виконавцем Трофименко М.М. за дорученням ПАТ АТ «Укргазбанк», і спірна земельна ділянки виставлена на продаж як власність громадянки ОСОБА_2 . Заявник має намір подати позов до ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на вказану земельну ділянку. За таких обставин, та з метою недопущення утруднення чи неможливість виконання судового рішення, заявник просить вжити заходів забезпечення позову.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, приходжу до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Верховний Суд України в Постанові Пленуму від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначає, що клопотання про забезпечення позову повинно бути вмотивованим і обґрунтованим доказами наявності реальних загроз чи утруднень майбутнього виконання рішення суду, співмірністю заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам, їх відповідність предмету позовної вимоги, відсутністю порушень прав третіх осіб заходами забезпечення позову.
Відповідно до вимог ч.1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Аналізуючи вищевказані норми чинного законодавства, можна дійти висновку про те, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Так, у заяві ОСОБА_1 зазначає, що між ним та ПАТ АБ «Укргазбанк» укладено кредитний договір, іпотечним забезпеченням якого є вищевказана спірна земельна ділянка. Однак, на підтвердження зазначеного не надає жодних доказів. Також, у заяві ОСОБА_1 просить накласти арешт на земельну ділянку у зв'язку із ризиком втрати права власності. При цьому, до заяви не надано доказів того, що ОСОБА_1 є власником такої земельної ділянки. У той час, до заяви додано інформаційну довідку з реєстру речових прав, відповідно до якої право власності на спірну земельну ділянку належить ОСОБА_2 .
Крім того, зі змісту заяви не можливо встановити, який спір виник між заявником та заінтересованими особами, неможливо з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про відповідача.
Отже, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки із доданих до неї матеріалів не вбачається, що між заявником та заінтересованою особою дійсно виник спір.
Відсутність зазначених доказів у заяві позивача позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття вищевказаних заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р., ст. ст. 149 - 153 ЦПК, ст.ст. 260, 261, 354 ЦПК України, суддя,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Н.М. Петришин