Справа № 361/8790/18
Провадження № 2/361/228/20
12.03.2020
(ЗАОЧНЕ)
12 березня 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді Радзівіл А.Г.
за участю секретаря Бас Я.В.
представника позивача ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору та відшкодування збитків,
У грудні 2018 року позивач звернулася до суду із позовом до відповідача в якому просила суд розірвати попередній договір купівлі-продажу договір №23/04-16-1 купівлі продажу майнових прав від 23 квітня 2016 р. у зв'язку з істотним порушенням договору відповідачем, відшкодувати збитки у розмірі 382 212,50 грн., завданих розірванням вказаного вище договору.
Свій позов обґрунтовувала тим, що 23 квітня 2016 р. між нею та ОСОБА_2 укладено попередній договір купівлі-продажу договір №23/04-16-1 купівлі-продажу майнових прав.
Згідно п. 2.1 Договору, продавець (відповідач) продає, а покупець (позивач) купує майнові права на об'єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим Договором та у відповідності до норм ЦК України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.
Згідно п. 1.3. договору майнові права - це всі права на об'єкт нерухомості, в т.ч. права володіння та користування об'єктом нерухомості, які належать продавцю та розташованого на земельній ділянці згідно договору дарування та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43630680, кадастровий номер 3210600000:00:019:0042 від 10.09.2015 року та підлягають у праві продавця (відповідача) набути право власності на об'єкт нерухомості після введення об'єкту капітального будівництва в експлуатацію та оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Майнові права відчужуються покупцю (позивачу), який у зв'язку з цим оформлює право власності на об'єкт нерухомості на себе.
Згідно п. 1.1. договору, об'єкт капітального будівництва - житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Згідно п. 1.2. договору, під об'єктом нерухомості розуміється складова та невід'ємна частина об'єкту капітального будівництва, яка виражена у вигляді житлового приміщення, спорудження якого здійснює продавець (відповідач). Характеристика зазначеного об'єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , частина житлового будинку - квартира № 3 (група приміщень ) на першому поверсі - в подальшому квартира № 3 , та інформація яка його ідентифікує, надана в п. 2.2. Договору.
Згідно примітки № 2 п. 2.2. Договору, відповідач зобов'язувалася виконати наступні оздоблювальні роботи частково: встановити металопластикові вікна; встановити металеві вхідні двері; виконати внутрішні сантехнічні роботи без встановлення сантехустаткування; виконати штукатурні роботи (за винятком санвузлів) виконати підготовку під підлоги (вирівнюючи стяжка); виконати гідроізоляцію в санвузлах; монтаж системи опалення з трьох електроконвекторів; встановити передбачений проектом лічильник обліку електроенергії, холодної води та бойлер. Забезпечити під'єднання за постійною схемою до мереж каналізації та електропостачання з встановленням автоматичного вимикача 40А на вводі в квартиру та лічильника. Забезпечити підписання з Броварським обленерго договору на електропостачання з тарифом, який діє для населення з опалювальним електрокотлом.
Згідно п. 2.5. договору, запланований термін будівництва та введення в експлуатацію Об'єкта капітального будівництва - 10 грудня 2016 р.
Крім того, відповідач в п. 5.2.5. договору взяв на себе зобов'язання забезпечувати графік виконання робіт:
-фундамент - до 20.05.2016 р;
-1-й поверх-до 15.06.2016 р.;
-2-й поверх-до 01.08.2016 р.;
-3-й поверх-до 15.09.2016 р.;
-4-й поверх та кровля - до 01.11.2016 р.;
Внутрішнє оздоблення та підключення до мереж електропостачання та каналізації - до25.11.2016 р.Введення в експлуатацію та реєстрацію права власності - до 10.12.2016 р.
Згідно п. 4.1. договору, вартість майнових прав на об'єкт нерухомості за 1 кв.м. складає 8000 гривень.
Відповідно до п.4.2. договору, загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за даним договором складає 328 000 гривень. До підписання договору продавець (відповідач) отримав від покупця (позивача) 153 000 гривень, що складає 46,6% від загальної вартості майнових прав. Сторони домовилися, що залишок загальної вартості майнових прав за договором у розмірі 175 000 гривень, що становить 53,4% від загальної вартості майнових прав сплачується покупцем на картковий рахунок продавця або готівковими коштами починаючи з травня 2016 р. рівними частинами щомісячно протягом 36 місяців по 4862 грн.
Позивач зазначила, що вважає, що за своєю правовою природою вказаний договір не є попереднім договором, тому присутність у його назві слів "попередній договір" не впливає на характер правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем. За своєю суттю вказаний договір є змішаним договором та може бути визначений як договір купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна, який буде побудований в майбутньому.
На виконання п. 4.2. договору позивач сплатила відповідачу 153 000 грн. готівковими коштами 26 квітня 2016 р., про що свідчить відповідна нотаріально посвідчена заява представника відповідача ОСОБА_4 та 153 000 грн. 19 травня 2016 р., про що свідчить відповідна нотаріально посвідчена заява представника відповідача ОСОБА_4 . Таким чином, позивач всього сплатила відповідачу 306 000 грн., що становить 93,2 % від загальної вартості майнових прав. Залишок вартості майнових прав у розмірі 22 000 грн., що становить 6,8 % від їх загальної вартості позивач зобов'язувалася сплатити до 23 квітня 2019 року.
Позивач зазначає, що відповідач систематично не виконував умови договору як у дотриманні графіку будівництва, так і його завершенні, введенні будинку в експлуатацію та реєстрацію права власності.
Станом на 16 грудня 2018 року відповідач побудував лише фундамент, 1-й та 2-й поверхи та частково 3-й поверх. На даний момент будівельні роботи не проводяться, на будівельному майданчику відсутня будівельна техніка та відповідні фахівці, що мають проводити будівельні роботи.
Крім того, позивачу стало відомово, що відповідач не отримав необхідних дозвільних документів, для здійснення будівництва житлового будинку (об'єкта капітального будівництва).
За інформацією позивача, отриману на офіційних інтернет-ресурсах органів, які здійснюють контроль в сфері містобудівної діяльності (веб-сайт Броварської міської ради, веб-сайт Державної архітектурно-будівельної інспекції України - www.dabi.gov.ua). Відповідач не отримував містобудівних умов та обмежень, а також не зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт. Також, за інформацією позивача, відповідач не отримував технічні умови приєднання до інженерних мереж в Броварському РП Київобленерго та в КП "Броваритепловодоенергія".
Як вбачається з публічної кадастрової карти України (www.map.land.gov.ua), цільове призначення земельної ділянки, на якій відповідач повинен був побудувати житловий будинок (земельна ділянка загальною площею 0,092 га, яка належитьвідповідачу на праві власності, кадастровий номер 3210600000:00:019:0042) - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Згідно п.3 ч. 5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", містобудівні умови та обтяження містять "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні.
Отже, цільове призначення земельної ділянки, на якій відповідач повинен був побудувати житловий будинок повинно було бути 02.02 - для колективного житлового будівництва. Без відповідної зміни цільового призначення відповідач не зможе отримати містобудівні умови та обтяження.
Вказані вище обставини свідчать про те, що відповідач систематично порушував графік будівництва, затверджений в п. 5.2.5 Договору, вчасно не закінчив будівництво житлового будинку, не ввів його в експлуатацію. Крім того, відповідач не отримав необхідних дозвільних документів для його будівництва, а отже взагалі не мав та не має права проводити жодних будівельних робіт, тому і в подальшому навіть при умові закінчення будівництва в майбутньому, житловий будинок не буде введений в експлуатацію, право власності на житло не буде зареєстровано, а сам будинок буде вважатися самочинним будівництвом.
Таким чином, відповідач істотно порушив попередній договір купівлі-продажу договір № 23/04-16-1 купівлі продажу майнових прав від 23 квітня 2016 р, укладений з позивачем.
Вказане порушення договору призвело до неможливості досягнути ті цілі, задля досягнення яких укладався зазначений договір, а саме - отримання права власності на житло у встановлений договором строк - 01 грудня 2016 року, що є підставою для його розірвання в судовому порядку.
Так, позивач, сплативши суму у розмірі 306 000 грн. вартості майнових прав, у дійсності не отримав те, на що розраховував при укладенні договору, а саме - право на отримання права власності на об'єкт нерухомості. У зв'язку з цим позивачу було спричинено збитки, які підлягають до відшкодування.
Крім того, слід зазначити, що позивач понесла інші збитки, пов'язані із інфляційними процесами в економіці України, внаслідок яких відбувається певне знецінення грошових коштів.
Таким чином, збитки від інфляції будуть вираховуватися наступним чином:
(сума заборгованості * ІФ за грудень 2016 * ІФ січень 2017 * ІФ лютий 2017 * ІФ березень* ІФ квітень 2017 * ІФ травень 2017 * ІФ червень 2017 * ІФ липень 2017 * ІФ серпень 2017 * вересень 2017 * ІФ жовтень 2017 * ІФ листопад 2017 * ІФ грудень 2017 * ІФ січень 2018 * ІФ лютий2018 * ІФ березень 2018 * ІФ квітень 2018 * ІФ травень 2018 * ІФ червень 2018 * ІФ липень 2018 * ІФ серпень 2018 * вересень 2018 * ІФ жовтень 2018 * ІФ листопад 2018 ) - сума заборгованості.
Розмір інфляційних збитків становить: (306000 грн.*1,009*1,011*1,01*1,018*1,009*1,013*1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*,009*1,011*1 ,008*1*1*0,993*1*1,019*1,017*1,014) - 306 000 грн. = 76 212,50 грн.
Отже, підлягають відшкодуванню збитки в розмірі: прямі збитки + інфляційні збитки = 306 000 + 76 212,50 = 382 212,50 грн.
11 лютого 2018 року ухвалою судді Броварського мсіькрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
19 липня 2019 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче судове засідання, призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 та позивач позовні вимоги підтримали у повному обсязі, пояснення надали аналогічні змісту позовних вимог. Просили позов задовольнити.
Відповідач та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 суду пояснили, що будинок за адресою по АДРЕСА_1 почав будуватися приблизно 3-4 роки назад, на сьогодні він так і не добудований, побудовано лише два поверхи без накриття, стіни із-за цього вже почали руйнуватися. Будь-яких будівельних робіт взагалі не проводиться, відсутня техніка та робочі.
Суд вислухавши позивача, представника позивача, свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , дослідивши письмові докази в справі, встановивши обставини в справі та відповідні правовідносини, дійшов до наступного висновку.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких судвстановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обстав і справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів, 3) показаннями свідків.
Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно ч.1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 23 квітня 2016 р. між позивачем та ОСОБА_2 укладено попередній договір купівлі-продажу договір №23/04-16-1 купівлі-продажу майнових прав.
Згідно п. 2.1 Договору, продавець (відповідач) продає, а покупець (позивач) купує майнові права на об'єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим Договором та у відповідності до норм ЦК України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.
Згідно п. 1.3. договору майнові права - це всі права на об'єкт нерухомості, в т.ч. права володіння та користування об'єктом нерухомості, які належать продавцю та розташованого на земельній ділянці згідно договору дарування та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43630680, кадастровий номер 3210600000:00:019:0042 від 10.09.2015 року та підлягають у праві продавця (відповідача) набути право власності на об'єкт нерухомості після введення об'єкту капітального будівництва в експлуатацію та оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Майнові права відчужуються покупцю (позивачу), який у зв'язку з цим оформлює право власності на об'єкт нерухомості на себе.
Згідно п. 1.1. договору, об'єкт капітального будівництва - житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Згідно п. 1.2. договору, під об'єктом нерухомості розуміється складова та невід'ємна частина об'єкту капітального будівництва, яка виражена у вигляді житлового приміщення, спорудження якого здійснює продавець (відповідач). Характеристика зазначеного об'єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , частина житлового будинку - квартира № 3 (група приміщень ) на першому поверсі - в подальшому квартира № 3 , та інформація яка його ідентифікує, надана в п. 2.2. Договору.
Згідно примітки № 2 п. 2.2. Договору, відповідач зобов'язувалася виконати наступні оздоблювальні роботи частково: встановити металопластикові вікна; встановити металеві вхідні двері; виконати внутрішні сантехнічні роботи без встановлення сантехустаткування; виконати штукатурні роботи (за винятком санвузлів) виконати підготовку під підлоги (вирівнюючи стяжка); виконати гідроізоляцію в санвузлах; монтаж системи опалення з трьох електроконвекторів; встановити передбачений проектом лічильник обліку електроенергії, холодної води та бойлер. Забезпечити під'єднання за постійною схемою до мереж каналізації та електропостачання з встановленням автоматичного вимикача 40А на вводі в квартиру та лічильника. Забезпечити підписання з Броварським обленерго договору на електропостачання з тарифом, який діє для населення з опалювальним електрокотлом.
Згідно п. 2.5. договору, запланований термін будівництва та введення в експлуатацію об'єкта капітального будівництва - 10 грудня 2016 р.
Крім того, відповідач в п. 5.2.5. договору взяв на себе зобов'язання забезпечувати графік виконання робіт:
-фундамент - до 20.05.2016 р;
-1-й поверх-до 15.06.2016 р.;
-2-й поверх-до 01.08.2016 р.;
-3-й поверх-до 15.09.2016 р.;
-4-й поверх та кровля - до 01.11.2016 р.;
Внутрішнє оздоблення та підключення до мереж електропостачання та каналізації - до25.11.2016 р.Введення в експлуатацію та реєстрацію права власності - до 10.12.2016 р.
Згідно п. 4.1. договору, вартість майнових прав на об'єкт нерухомості за 1 кв.м. складає 8000 гривень.
Відповідно до п.4.2. договору, загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за даним договором складає 328 000 гривень. До підписання договору продавець (відповідач) отримав від покупця (позивача) 153 000 гривень, що складає 46,6% від загальної вартості майнових прав. Сторони домовилися, що залишок загальної вартості майнових прав за договором у розмірі 175 000 гривень, що становить 53,4% від загальної вартості майнових прав сплачується покупцем на картковий рахунок продавця або готівковими коштами починаючи з травня 2016 р. рівними частинами щомісячно протягом 36 місяців по 4862 грн.
На виконання п. 4.2. договору позивач сплатила відповідачу 153 000 грн. готівковими коштами 26 квітня 2016 р., про що свідчить відповідна нотаріально посвідчена заява представника відповідача ОСОБА_4 та 153 000 грн. 19 травня 2016 р., про що свідчить відповідна нотаріально посвідчена заява представника відповідача ОСОБА_4 .
Таким чином, позивачем сплачено відповідачу 306 000 грн..
Станом на 16 грудня 2018 року відповідач побудував лише фундамент, 1-й та 2-й поверхи та частково 3-й поверх. Як вбачається із наданих фотокарток будівельні роботи не проводяться, на будівельному майданчику відсутня будівельна техніка та відповідні фахівці, що мають проводити будівельні роботи.
Вказані вище обставини свідчать про те, що відповідач порушив графік будівництва, затверджений в п. 5.2.5 Договору, будівництво житлового будинку не закінчив, та не ввів його в експлуатацію.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач істотно порушив попередній договір купівлі-продажу договір № 23/04-16-1 купівлі продажу майнових прав від 23 квітня 2016 р, укладений з позивачем.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені ст. 611 ЦК України, до яких, зокрема, відносяться розірвання договору, відшкодування збитків, стягнення неустойки.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків
Згідно ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
У постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75 цс13 зазначено, що вирішувалось питання про оцінку істотності порушення стороною договору, необхідно встановити як наявність істотного порушення договору, так і наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримувати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, уколадаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Верховного Суду України № 6-158цс12 за 20.02.2013 р зазначено, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Разом з тим згідно із ч. 4, 5 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що виконане за договором до його зміни чи розірвання поверненню не підлягає, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правових позицій, викладених у Постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 по справі № 6-75 цс 13 однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору і абзац другий частини другої статті 651 ЦК України.
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Суд встановив, що порушення відповідачем договору в частині систематичного порушення графіку будівництва, строку завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію, а також неотримання необхідної дозвільної документації для проведення будівельних робіт є істотними порушеннями даного договору.
Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач позбавлена можливості належним чином оформити право власності на об'єкт нерухомості у встановлений договором строк та користуватися житлом, а фактично втратиламожливість отримати у майбутньому право власності на цей об'єкт, оскільки відповідач не отримав жодних дозвільних документів для здійснення будівництва.
Таким чином, таке порушення договору призвело до неможливості досягнути ті цілі, задля досягнення яких укладався зазначений договір, а саме - отримання права власності на житло у встановлений договором строк - 01 грудня 2016 року.
Крім того, слід зазначити, що позивач поніс інші збитки, пов'язані із інфляційними процесами в економіці України, внаслідок яких відбувається певне знецінення грошових коштів.
Індекси споживчих цін (індекси інфляції), які є показниками загального рівня інфляції в економіці, розраховуються в цілому за місяць, а не на конкретні дати. Встановлено, що вони розраховуються Державним комітетом статистики України щомісячно та публікуються в наступному за звітним місяці.
Суд перевіривши проведені позивачем розрахунки інфляційних збитків приймає їх до уваги та враховує наступний розрахунок за період: сума заборгованості * ІФ за грудень 2016 * ІФ січень 2017 * ІФ лютий 2017 * ІФ березень* ІФ квітень 2017 * ІФ травень 2017 * ІФ червень 2017 * ІФ липень 2017 * ІФ серпень 2017 * вересень 2017 * ІФ жовтень 2017 * ІФ листопад 2017 * ІФ грудень 2017 * ІФ січень 2018 * ІФ лютий2018 * ІФ березень 2018 * ІФ квітень 2018 * ІФ травень 2018 * ІФ червень 2018 * ІФ липень 2018 * ІФ серпень 2018 * вересень 2018 * ІФ жовтень 2018 * ІФ листопад 2018 ) - сума заборгованості.
Розмір інфляційних збитків становить: (306000 грн.*1,009*1,011*1,01*1,018*1,009*1,013*1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*,009*1,011*1 ,008*1*1*0,993*1*1,019*1,017*1,014) - 306 000 грн. = 76 212,50 грн.
Отже, позивачу підлягають відшкодуванню збитки в розмірі: прямі збитки + інфляційні збитки = 306 000 + 76 212,50 = 382 212,50 грн.
Відповідно ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 5295 грн. 34 коп., що підтверджується квитанціями, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається із матеріалів справи, 04 грудня 2019 р. між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Голосіївське" укладений договір № 04-12/18 про надання правової допомоги (з урахуванням додаткової угоди №1 від 17.01.2019 р.).
На виконання умов вказаного договору Адвокатське об'єднання "Голосіївське" 04.12.2018 року видало адвокату Горленку А.С. ордер про надання правової допомоги серії КВ № 071687 та адвокату Москаленко А.С. ордер про надання правової допомоги серії КВ № 071692.
18 грудня 2018 року позивач сплатила на банківський рахунок АО "Голосіївське" гонорар у розмірі 12 000 грн.
19 грудня 2018 р. позивачем та АО "Голосіївське" підписаний акт приймання-передачі наданих послуг №1, відповідно до якого виконавець (АО "Голосіївське") надав замовнику (позивачу) послуги згідно договору про надання правової допомоги №04-12/18 від 04 грудня 2018 року . Детальний опис виконаних робіт надано суду.
Таким чином, враховуючи вищенаведену норму суд дішов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 12000 грн.
Керуючись ст. ст. 76 - 80, 259, 263, 265, 268, 280 Цивільно-процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Розірвати попередній договір купівлі-продажу Договір № 23/04-16-1 купівлі-продажу майнових прав від 23 квітня 2016 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування збитків 382212 грн. 50 коп., а також сплачений судовий збір в розмірі 5295 грн. 34 коп., витрати на правову допомогу розмірі 12000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Радзівіл А.Г.