номер провадження справи 15/25/20
10.03.2020 Справа № 908/273/20
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича розглянувши
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», 04070, місто Київ, вул. Іллінська, 8
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-А
про стягнення коштів
за участю секретаря судового засідання Осоцький Д.І.,
за участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Суть спору:
До господарського суду Запорізької області надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», м. Київ до відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м. Запоріжжя про стягнення страхового відшкодування у розмірі 13 037,39 грн.
Підставою для звернення з позовом до суду є несплата відповідачем шкоди (в порядку регресу), завданої особою, винною у ДТП, відповідальність якої застраховано відповідачем. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 30.10.2017 в місті Київ сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Citroen Berlingo (д.р.н. НОМЕР_1 ), що був застрахований у позивача згідно договору страхування. Позивач 14.11.2017 відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №АХА2257463 від 13.11.2017 та умов договору страхування №212687а7коа від 13.06.2017 виплатив вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля. Таким чином до АТ «СК «АРКС» в порядку регресу перейшло право на отримання від ОСОБА_1 (вина особа в ДТП) компенсації матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля Citroen Berlingo (д.р.н. НОМЕР_1 ) у розмірі 13 037,39 грн. Позов обґрунтовано ст. ст. 528, 625, 993, 1188 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 6, 22, 29, 35-37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 908/273/20 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 13.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/273/20, присвоєно справі номер провадження 15/25/20. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 10.03.2020 о/об 12 год. 00 хв.
28.02.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов №222-15/2 від 20.02.2020 (вх. №4437/08-08/20 від 28.02.2020).У відзиві відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає частково, а саме у розмірі 11 799,31 грн. В обґрунтування своєї позиції посилався на те, що відповідно до наданого позивачем Звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ № 446/17 від 15.12.2017 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Citroen Berlingo (д.р.н. НОМЕР_1 ) в результаті його пошкодження при ДТП складає 14 607,93 грн., значення фізичного зносу складників становить 0,67%, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників становить 12 309,31 грн. Крім того, поліс №АК75487799, яким застрахований транспортний засіб «Опель» державний номер НОМЕР_2 укладався з встановленою у ньому франшизою у сумі 510 грн. Отже, сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на суму франшизи, яка становить 510 грн. Таким чином,загальна сума страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та зменшена на суму франшизи становить 11 799,31 грн (12 309,31 грн - 510,00 грн). Також просив розглянути справу за відсутності представника ПрАТ «УАСК АСКА». До відзиву додані копія довіреності представника та опис поштового вкладення про направлення відзиву та додатків до нього позивачу.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався без допомоги звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось у зв'язку з відсутністю у суду такої технічної можливості.
Представник позивача в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань процесуального характеру від позивача не надходило.
В судовому засіданні 10.03.2020 задоволено клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Неявка в судове засідання 10.03.2020 року представників сторін, належним чином повідомлених про дату та час розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті без його участі.
В судовому засіданні 10.03.2020 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, в порядку ст. 240 ГПК України, прийнято рішення у справі. Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня його прийняття та надісланий на адреси сторін.
Дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Згідно з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), о 18 год. 15 хв. 30.10.2017 по вул. Вадима Гетьмана, 26-б у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода: зіткнення; учасники транспортної пригоди: транспортний засіб Citroen Berlingo (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_2 (власник автомобіля ТОВ «БЕРКАНА Б'ЮТІ») та транспортний засіб Opel Zafira (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_1 (власник ОСОБА_1 ), внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Citroen Berlingo (д.р.н. НОМЕР_1 ).
В пункті 14 повідомлення «Мої зауваження» водій ОСОБА_1 підтвердив факт своєї вини в скоєнні ДТП.
13.06.2017 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БЕРКАНА Б'ЮТІ» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 212687а7коа, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Citroen Berlingo (д.р.н. НОМЕР_1 ).
Відповідно до п. 9 договору страховим випадком, зокрема, є збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП).
Пунктом 14.1 договору сторонами узгоджено, що страхове відшкодування здійснюється на базі СТО за вибором страховика.
Датою закінчення дії договору є 30 червня 2018 (п. 17.3 договору).
Відповідно до п. 25.1.2 договору страховик зобов'язаний протягом 2 робочих днів, як тільки йому стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування.
Пунктом 25.1.3 договору встановлено, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк згідно розділом 28 договору.
Згідно з п. 26.1.2 страхувальник в разі настання страхового випадку зобов'язаний негайно повідомити про настання події відповідні компетентні органи, а також викликати їх на місце події (з урахуванням п. 27.4 та п. 27.5 договору).
Протягом 3 робочих днів з моменту настання події сповістити про це Страховика шляхом надання повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку. У випадку, коли виконання вказаних вимог було неможливим, страхувальник повинен довести це документально (п. 26.1.3 договору).
Відповідно до п. 28.2 договору страхове відшкодування сплачується страхувальнику тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитку. Страхувальник зобов'язаний надати страховику усі необхідні документи та/або інформацію, що підтверджують причини та розмір збитку, перелік яких наведено в розділі 27 договору. Ненадання вказаних документів та/або інформації дає страховику право відмовити у виплаті відшкодування, як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами та/або інформацію.
При пошкоджені ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ, в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартості ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків з СТО (п. 28.12 договору).
В пункті 29.2 договору сторонами узгоджений перелік випадків, що не є страховими. Так в п. 29.2.19 договору встановлено, що не є страховим випадком збитки, що виникли внаслідок природного зносу деталей, вузлів та агрегатів ТЗ.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.З
За приписами ст. 8 зазначеного Закону страхова компанія при настанні страхового випадку зобов'язана здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Судом встановлено, що страхувальник ( ОСОБА_2 водій) 03.11.2017 звернувся до позивача із повідомленням про настання події, що має ознако страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу (арк.с. 25).
Також у відповідності до положень договору добровільного страхування наземного транспорту № 212687а7коа, за участю представника страховика, було складено Акт технічного стану з описом пошкодження (арк. с.22) та Акт огляду пошкодженого ТЗ та зазначено опис пошкодження (арк. с. 26).
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Citroen Berlingo (д.р.н. НОМЕР_1 ), було складено Звіт №446/17 та ремонтна калькуляція, відповідно до яких вартість ремонту складає 13 547,39 грн.
ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» 03.11.2017 складено страховий акт № АХА2257463, відповідно до якого зазначене вище ДТП визнано страховим випадком, за яким розмір збитку складає 13 547,39 грн та складено рахунок № 00385 від 03.11.2017, згідно якого вартість ремонту складає 13 547,39 грн (арк.с. 13-14).
Суму страхового відшкодування в розмірі 13 547,39 грн сплачено позивачем 14.11.2017, що підтверджується платіжним дорученням № 389 433 (арк.с. 11).
Так, статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
Вказана стаття, яка дублює положення ст. 27 Закону «Про страхування», надає страховикові право звернутися з вимогою до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки. Такий перехід права вимоги до страховика в науці та практиці цивільного права отримав назву суброгація.
Суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування. Якщо страхові виплати спрямовані на покриття збитків, що виникли у зв'язку із завданням шкоди здоров'ю страхувальника, право вимоги до винної особи до страховика не переходить.
Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.
З огляду на те, що п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 13 547,39 грн.
Отже, до позивача як страховика за договором майнового страхування після виплати страхового відшкодування потерпілій особі у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Opel Zafira (д.р.н. НОМЕР_2 ), страхувальником якого є ОСОБА_1 , застрахована в ПрАТ «Українська страхова компанія АСКА» (відповідач у справі), що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5487799, який є діючим станом на 30.10.2017. Встановлений ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 100 000,00 грн, розмір франшизи - 510,00 грн.
Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (суброгації) вих. № СУ/004569/3 від 14.03.2018, згідно з якою позивач просив відповідача компенсувати в порядку регресу (суброгації) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 13 547,39 грн (арк.с. 9). Зазначену заяву відповідачем залишено без задоволення.
Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації) у повному обсязі, позивач за захистом порушених прав звернувся з позовом до суду, предметом якого є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача 13 547,39 грн. страхового відшкодування.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки, зокрема, є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який є спеціальним законом та регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з п. 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Крім того, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежує розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала шкоду, зокрема, сумою франшизи (ст. 12), вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленого законодавством (ст. 29).
Таким чином, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми - ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленого законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахування зносу на підставі ст. 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).
Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановленні вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов'язковим.
Пунктом 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів встановлено, що значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для фототехніки.
Як встановлено судом, транспортний засіб Citroen Berlingo (д.р.н. НОМЕР_1 ), 2008 року випуску, тобто строк експлуатації зазначеного автомобіля станом на момент ДТП перевищував 7 років. Отже, застосування коефіцієнту фізичного зносу при встановленні вартості відновлювального ремонту автомобіля є обов'язковим.
Судом досліджено копію звіту № 446/17 від 15.12.2017 про оцінку автомобіля Citroen Berlingo (д.р.н. НОМЕР_1 ), який здійснений суб'єктом оціночної діяльності ФОП Ковтун В.І за зверненням ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» правонаступником якої є позивач у справі.
Відповідно до висновку, викладеного у зазначеному звіті, ринкова вартість автомобіля Citroen Berlingo (д.р.н. НОМЕР_1 ) на момент пошкодження складає 132 035,70 грн, вартість відновлюваного ремонту складає 12 309,31 грн, коефіцієнт фізичного зносу складає - 0,67. Також у звіті зазначено, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 4302,50 грн, вартість необхідних для ремонту матеріалів становить 6874,65 грн, вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту, становить 3430,78 грн.
Визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля здійснено експертом на підставі п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів за формулою:
Сврз = Ср + См + Сс (1-Ез)
де: Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;
См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;
Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.;
Ез - коефіціент фізичного зносу складників, що підлягають заміні.
Таким чином, вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,67 становить 12 309,31 грн = 4302,50 + 6874,653 + 3430,78 х (1-0,67), тобто для розрахунку відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу експертом була врахована саме вартість нових складових - запчастин.
Враховуючи наведене, у справі, що розглядається, у відповідача у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми (фактичних затрат), право на вимогу якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, але виходячи із вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей, та за мінусом франшизи.
Як було зазначено вище, позивачем сплачене страхове відшкодування в сумі 13 547,39 грн, в межах встановленого ліміту відповідальності за шкоду в розмірі 100 000,00 грн. Позивачем заявлено до стягнення за мінусом франшизи 510,00 грн, суму фактично сплаченого страхового відшкодування за мінусом франшизи 13 037,39 грн.
Суд вважає, що позивачем безпідставно заявлено до стягнення суму фактично сплаченого страхового відшкодування без урахування коефіцієнту зносу деталей.
Розрахунок наведений відповідачем суд вважає безпідставним, оскільки у відповідача у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми (фактичних затрат), право на вимогу якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування. Сума фактично виплаченого страхового відшкодування склала 13 547,39 грн, сума коефіцієнту зносу складників, що підлягають заміні під час ремонту 2298,62 грн, франшиза 510,00 грн.
Таким чином, присудженню з відповідача на користь позивача підлягає сума коштів у розмірі 10 738,77 грн = 13 547,39 грн (сума фактично сплаченого страхового відшкодування) - 510,00 грн (франшиза) - 0,67 (коефіцієнт фізичного зносу складників, що підлягають заміні під час ремонту - 2298,62 грн).
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням викладеного суд вважає, що обґрунтованою сумою, заявленою до стягнення та яка підлягає присудженню з відповідача на користь позивача, виходячи із розміру фактично здійснених позивачем витрат із виплати страхового відшкодування та за мінусом лише франшизи, та з урахуванням коефіцієнту зносу деталей є 10 738,77 грн. В іншій частині у позові судом відмовляється.
Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А, поштова адреса для листування: 03186, м. Київ, вул. А. Антонова, буд. 5, ідентифікаційний код 13490997) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912, п/р НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) 10 738,77 грн (десять тисяч сімсот тридцять вісім гривень 77 коп) страхового відшкодування та 1731,40 грн (одну тисячу сімсот тридцять одну грн 40 коп.) судового збору. Видати наказ.
У позові в частині стягнення коштів у розмірі 2298,62 грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 16 березня 2020 року.
Суддя І. С. Горохов