Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"12" березня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/157/20
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Нероди І.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" (м. Харків)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт-Житомир" (с. Новаки, Коростенського району, Житомирської області)
про примусове виконання обов'язку в натурі
Процесуальні дії по справі.
Відповідно до ухвали суду від 11.02.2020 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" (м. Харків) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт-Житомир" про примусове виконання обов'язку в натурі - стягнути 50123, 79 грн заборгованості відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, перше засідання розгляду справи по суті призначено на 12.03.2020 року.
В засіданні розгляду справи по суті 12.03.2020 року судом прийнято вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України про задоволення позову.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" звернулося з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт-Житомир" про виконання обов'язку в натурі шляхом стягнення 50 123, 79 грн заборгованості, з яких: 43 106, 72 грн основного боргу, 4 179, 24 грн пені, 2 837, 83 грн 20% річних.
В обґрунтування підстав поданого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати товару згідно порядку, умов та строків, визначених Договором №40621 від 12.09.2019 року.
В якості правових підстав позову позивач посилається на ст.ст. 11,16,205,509,525,526,527,599,530,610,629,639,655,692,712 ЦК України, ст. 193, 229, 265 ГК України.
Відповідач ТОВ "Агросвіт-Житомир" заяву по суті спору, а саме відзиву на позов, суду не подав.
Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання розгляду справи по суті обов'язковою не визнавалась, господарський суд вважає, що неявка представника відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України (а.с. 27).
Отже, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України справу вирішено судом за наявними матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
12.09.2019 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" (як постачальник) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросвіт-Житомир" (як покупець) був укладений Договір №40621, згідно якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти й оплачувати на визначених цим договором умовах підшипники і іншу продукцію технічного призначення (надалі - товар), партіями, в асортименті, номенклатурі, кількості і за ціною, відповідно накладних та/або специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (надалі за текстом - Договір №40621).
Загальна сума договору визначається сукупністю погоджених накладних та/або специфікацій у грошовому виразі (п. 2.1. Договору №40621).
У випадку зменшення номенклатури товару, що придбаваються покупцем, постачальник вправі переглянути ціни на товар (п. 2.2. Договору №40621).
Постачальник, у випадку зміни цін виробниками товару, має право переглянути ціни на поставлений, але вчасно несплачений товар, пропорційно зміні вартості поставленого покупцю товару (п. 2.3. Договору №40621).
Оплата товару покупець зобов'язаний здійснити протягом 7 (сім) календарних днів з моменту одержання товару (п. 3.1. Договору №40621).
Постачання товару здійснюється зі складу постачальника м. Харків у терміни, погоджені в кожній конкретній сертифікації. Базисна умова постачання товару: EXW (м. Харків) відповідно до вимог Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс-2010" (п. 4.1. Договору №40621).
Датою постачання є дата підписання покупцем видаткової накладної про приймання товару. Підписання покупцем видаткової накладної про приймання товару має на увазі (розуміється як одержання) одержання покупцем одночасно з товаром його приналежності і документів, що стосуються товару і які підлягають передачі разом з товаром. При відсутності яких-небудь із приналежності товару або документів, що стосуються товару, покупець робить про це відмітку у видатковій накладній (п. 4.3. Договору №40621).
Якщо покупець у термін, зазначений у п. 3.1. договору, не здійснить оплату товару постачальнику, то покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від вартості поставленого, але не сплаченого товару за кожен день прострочення (п. 8.1. Договору №40621).
Покупець, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також двадцять відсотків річних від простроченої суми (п. 8.4. Договору №40621).
Строк дії договору, згідно п. 10.7. якого - з моменту підписання сторонами по 31 грудня 2023 року включно.
Факт належного виконання позивачем свого зобов'язання по поставці товару підтверджується видатковими накладними:
- №174555 від 19 вересня 2019 року на суму 150, 48 грн (а.с. 10);
- №183232 від 02 жовтня 2019 року на суму 1 139, 98 грн (а.с. 12);
- №174562 від 19 вересня 2019 року на суму 14 438, 15 грн (а.с. 14);
- №174565 від 19 вересня 2019 року на суму 158, 40 грн (а.с. 15);
- №175644 від 20 вересня 2019 року на суму 13 429, 92 грн (а.с. 16);
- №177398 від 24 вересня 2019 року на суму 1 359, 36 грн (а.с. 18);
- №178688 від 25 вересня 2019 року на суму 343, 32 грн (а.с. 19);
- №179515 від 26 вересня 2019 року на суму 5 539, 99 грн (а.с. 20);
- №180879 від 30 вересня 2019 року на суму 2 128, 00 грн (а.с. 21);
- №180881 від 30 вересня 2019 року на суму 3 269, 88 грн (а.с. 22);
- №180882 від 30 вересня 2019 року на суму 1 149, 24 грн (а.с. 23).
Загалом на суму 43 106, 72 грн.
Відповідач свої зобов'язання по сплаті коштів за отриманий товар не виконав.
Оскільки відповідачем не сплачено в досудовому порядку заборгованості за поставлений товар, останнє зумовило позивача звернутися з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Додатково позивачем заявлено матеріально-правові вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 4 179, 24 грн, та 20% річних в сумі 2 837, 83 грн нарахованих в порядку ч. 2 ст. 625 ГПК України з урахуванням п. 8.4. Договору №40621.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Згідно зі ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав свій обов'язок перед відповідачем поставивши товар в кількості, визначених у видаткових накладних.
Судом встановлено, що відповідач не виконав свій обов'язок по сплаті коштів за отриманий товар, у строки, визначені Договором №40621, допустивши прострочення в оплаті платежу.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
З огляду на вказане, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу за відпущений товар в сумі 43 106, 72 грн доведеними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч.1 ст.610 ЦК України).
За змістом статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з частиною 2 статті 218 цього Кодексу учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Як зазначалося раніше, якщо покупець у термін, зазначений у п. 3.1. договору, не здійснить оплату товару постачальнику, то покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від вартості поставленого, але не сплаченого товару за кожен день прострочення
Позивачем нарахована до стягнення пеня в розмірі 4179, 24 грн за прострочення в оплаті товару за видатковими накладними №174562 від 19.09.2019 на суму боргу 14438, 15 грн за період 27.09.2019 по 05.02.2020; №175644 від 20.09.2019 на суму боргу 13429, 92 грн за період 28.09.2019 по 05.02.2020; №177398 від 24.09.2019 на суму боргу 1359,36 грн за період з 02.10.2019 по 05.02.2020; №179515 від 26.09.2019 на суму боргу 5539, 99 грн за період з 04.10.2019 по 05.02.2020; №180879 від 30.09.2019 на суму боргу 2128, 00 грн за період з 08.10.2019 по 05.02.2020; №180881 від 30.09.2019 на суму боргу 3269, 88 грн за період з 08.10.2019 по 05.02.2020.
За приписами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Враховуючи наявність передбачених Договором №40621 підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені, а також перевіривши правильність її нарахування за визначений позивачем період її нарахування, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 4179, 24 грн.
Позивачем нараховані відповідачу 20% річних на суму 2837, 83 грн.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що сторони відступили від умов ч. 2 ст. 625 ЦК України, погодивши у п. 8.4. Договору №40621 інший розмір відсотків річних - 20%.
Судом перевірено розрахунок 20% річних, визнано його арифметично правильним, тому суд задовольняє позовну вимогу у заявленому розмірі на суму 2837, 83 грн.
У відповідності до частини третьої статті 73 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в судовому порядку .
Щодо розподілу судового збору та судових витрат.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт-Житомир" (11543, Житомирська обл., Коростенський район, с. Новаки, вул. Центральна, буд. 1, код ЄДРПОУ 38812719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Ирбис" (61001, м. Харків, провулок Микитинський, буд. 24, код ЄДРПОУ 31559190): 43106, 72 грн основного боргу; 4179, 24 грн пені; 2837, 83 грн 20% річних; 2102, 00 грн судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 17.03.20
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати: 1- у справу , 2- позивачу (рек. з повідом) , 3- відповідачу (рек. з повідом)