Справа № 214/8675/19
2-а/214/51/20
Іменем України
12 березня 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Улятовській М.О.
за участю представників позивача - Новака А.М., Ващенка О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №2 батальйону №1 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Стасьєва Євгенія Олеговича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд, -
Представник позивача Ващенко О.М. звернувся до суду з позовом до поліцейського роти №2 батальйону №1 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Стасьєва Є.О. (далі за текстом «інспектор»), в якому просить: скасувати постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову наводить наступне. 3 листопада 2019 року інспектором було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення п.п. 2.4 а ПДР України за, що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 гривень. Вважає дії відповідача такими, що не відповідають вимогам КУпАП та інших норм чинного законодавства. Вказує, що ПДР України ОСОБА_1 не порушував, а постанова винесена з грубими порушеннями КУпАП. 03.11.2019 року приблизно о 16:40 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Тойота», з державним номерним знаком НОМЕР_1 (далі за текстом «автомобіль «Тойота») по вул. Рокосовського в м. Кривий Ріг. та був зупинений відповідачем на підставі п. З ст. 35 Закону України «Про національну поліції». Після чого, інспектор підійшовши до транспортного засобу позивача, почав вимагати пред'явити документи зазначені в п. 2.1 ПДР України, на що позивач пред'явив йому: посвідчення водія на своє 'їм 'я та свідоцтво про реєстрації транспортного засобу на вищезазначене авто, після чого інспектор ознайомився з наданими документами та більше не вимагав їх пред'явлення. Вказує, що в процесі спілкування, відповідач почав ствердно казати, що позивач знаходиться в стані наркотично сп'яніння та має явні ознаки такого сп'яніння. Ним було запропоновано позивачу проїхати до найближчого медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння. Позивач не заперечував та проїхав до медичного закладу разом з відповідачем. Після проходження огляду на стан сп'яніння, приблизно о 22:30 год. 03.11.2019 року. Відповідач повторно вимагав надати посвідчення водія у позивача, проте позивач проігнорував його вимогу, так як вже не був водієм і не керував транспортним засобом. Проте, відповідач ігнорував пояснення позивача та почав відносно нього розгляд справи за порушення п. 2.4. а ПДР України. Під час розгляду справи, керуючись ст. 268 КУпАП позивач надав відповідачу клопотання про ознайомлення зі всіма матеріалами по справі. Проте, відповідач проігнорував дане клопотання та ухвалив постанову без ознайомлення з матеріалами справи чим порушив права позивача. Вважає, що постанова є незаконною і підлягаю скасуванню, з наступних підстав . Відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другої цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Вказує, що в постанові відсутні будь які додатки, в тому числі і обов'язкові зазначення технічного засобу (що є імперативною вимогою), якими здійснено фото або відеозапис. Таким чином в справі відсутні та не розглядались будь які докази, які б могли підтвердити правопорушення. Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, посадова особа не могла оцінити за власним переконанням за відсутністю будь яких доказів, а тому є всі підстави вважати, що Відповідач був упереджений та порушив вимоги ст. 245 КУпАП, де зазначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до нормативних актів України склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення належать ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкт правопорушення. Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), їх шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діяннями і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку. Вказує, що об'єктивна сторона даного адміністративного правопорушення відсутня, так як відсутня вимога законодавства при якій позивач потрібен був повторно надати водійське посвідчення для ознайомлення Відповідачу. Наполягає, що ОСОБА_1 ПДР України не порушував тим більше, не порушував п.п. 2.4 а ПДР України, проте відповідач, проігнорувавши вимоги чинного законодавства виніс постанову, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 425 гривень. Відповідно до ч. 2 статті 77 КАСУ, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомі рності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Під час розгляду справи заявлялися клопотання про відкладення розгляду, які задоволені.
У судове засідання 12 березня 2020 року, коли відбувався розгляд справи за суттю, позивач та його представники не з'явилися, про час та місце розгляд справи повідомлялися належним чином, представник Ващенко О.М. подав заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що підтримує позов.
Відповідач у судове засідання не прибув, про час та міс це розгляду справи був належно повідомлений. Також відповідач подав відзив, згідно змісту якого позов не визнав. При цьому навів наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до п.п. 2.4(а) ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Ним, Стасьєвим Є.О. , під час патрулювання 03.11.2019 року було отримано інформацію від громадян, що водій автомобіля « Toйота » можливо перебуває в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, під час відпрацювання даної інформації ним, інспектором, було виявлено вищезазначений автомобіль, на підставі п.3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» його було зупинено, водієм виявився позивач, під час спілкування з останнім було виявлено у нього ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано йому пройти огляд у встановленому законом порядку, на що позивач погодився, але по прибуттю до Криворізького психоневрологічного диспансеру Дніпропетровської обласної ради відмовився від повного проходження огляду, відповідно до чого лікарем було видано висновок в котрому зазначалося, що позивач відмовився від повного проходження огляду. Вказує, що після цього ним, інспектором, на підставі вище висновку було прийнято рішення про складання на позивача протоколу за ст. 130 КУпАП, на його законну вимогу пред'явити посвідчення водія для перевірки, складання адміністративного матеріалу та подальшого вилучення на підставі ст. 265-1 КУпАП, але позивач відмовився надавати його, чим порушила п.п. 2.4(а) ПДР України. Згідно зі ст. 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються постановою про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Після з'ясування усіх фактичних даних ним було встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою яка не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, за що передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За результатами розгляду адміністративної справи та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, нми було законно та обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства до позивача застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 425 грн., шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення від 03.11.2019 року, відповідно до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11. 2015 № 1395 та КУпАП. Постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи. Вказує, що позивачу було роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст.63 Конституції України, право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі ст. 287 - 289 КУпАП. Не погоджується з твердження позивача, що ним, інспектором, було порушено вимоги ст. 283 КУпАП , а саме в постанові не зазначено технічний засіб, яким здійснено фото або відео фіксацію, так як в графі 6 вище згаданої постанови зазначено, що факт правопорушення та розгляд справи зафіксовано на нагрудну боді камеру поліцейського АЕ00022. Не погоджується з вердженням позивача, що ним не було вчинено адміністративного правопорушення за котре його в подальшому було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення стягнення у вигляді штрафу 425 гривень за порушення ч.1 ст. 126 КУпАП, оскільки після отримання висновку лікаря Криворізького психоневрологічного диспансеру Дніпропетровської обласної ради відповідно до котрого позивач відмовився від повного проходження медичного огляду в нього, інспектора були всі підстави для складання відповідних адміністративних матеріалі, а саме протоколу за ст. 130 КУпАП на підставі, також у зв'язку із складанням протоколу за ст. 130 КУпАП на підставі ст.. 265-1 КУпАП повинен був вилучити у позивача посвідчення водія. На мою законну вимогу надати для перевірки, складання адміністративного матеріалу та вилучення посвідчення водія відповідної категорії позивач відмовився, та надав лише паспорт громадянина України, після чого йому було повідомлення, що ним вчинено ще одне адміністративне правопорушення відповідальність за котре передбачена за ч.1 ст. 126 КУпАП та повідомлено, що на підставі цього буде проводитися розгляд справи по відношенню до нього за порушення п. 2.4(а) ПДР України, після розгляду справи було прийнято рішення притягнути позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП. Вказує, що рішенням Саксаганського районного суду від 06.12.2019 року у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст. 130 КУпАП позивача було визнано винним. Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказі, висновків експертів. Згідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Вказує, що жодних переконливих підстав своєї невинуватості позивачем не надано, по суті, позивач спотворює дійсні обставини справи з метою ухилитися від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а тому його вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Під час розгляду справи безпосередньо досліджені наступні письмові докази: постанова (а.с.4), постанова суду (а.с.38-39, 49-51).
Також у судовому засіданні оглянутий диск (а.с.32), на якому мається 8 файлів.
На файлі з останніми цифрами «0755», записи на якому починаються з 16:45 закінчуються о 16:46, мається зображення автомобіля «Тойота», в якому на місці водія перебуває особа. Поліцейський цій особі пропонує пройти огляд, зазначає, що маються ознаки наркотичного спяніння.
На файлі з останніми цифрами «0756», записи на якому починаються з 16:46 закінчуються о 16:47, мається зображення автомобіля «Тойота», в якому на місці водія перебуває особа. Поліцейський та особа розмовляють.
На файлі з останніми цифрами «0758», записи на якому починаються з 17:04 закінчуються о 17:12, відображено, що поліцейський та особа розмовляють.
На файлі з останніми цифрами «0424», записи на якому починаються з 22:07 закінчуються о 22:20, відображено, що поліцейський складає протокол.
На файлі з останніми цифрами «0425», записи на якому починаються з 22:28 закінчуються о 22:30, відображено, що поліцейський просить надати йому посвідчення водія для складання протоколу.
На файлі з останніми цифрами «0426», записи на якому починаються з 22:31 закінчуються о 22:36, відображено, що поліцейський присутнім особам роз'яснює, що складений протокол, зазначає, що був пред'явлений паспорт, видно як особи підписують протокол. Поліцейський оголошує, що буде винесена постанова за ст. 126.
На файлі з останніми цифрами «0427», записи на якому починаються з 22:47 закінчуються о 22:52, особа каже поліцейському: «Ви ж тримали права», поліцейський відповідає: « Тримав ».
На файлі з назвою «Факт руху», відображений рух автомобіля «Тойота», який в подальшому зупиняється.
Відповідно до ст. 73 КАС України, суд вважає належними доказами постанову (а.с.4) та записи на диску (а.с.32), так як вони стосуються факту накладення на позивача адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 73 КАС України, суд вважає неналежним доказом постанову суду (а.с.38-39, 49-51), так як вона не стосується обставин даної справи.
Відповідно до ст. 73 КАС України, суд вважає неналежним доказом посвідчення (а.с.9, 23), так як воно не стосується обставин, які підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 74 КАС України, суд вважає допустимими доказами: постанову (а.с.4), диск (а.с.32), постанову суду (а.с.38-39, 49-51), які одержані з дотриманням вимог КАС України.
Згідно ст. 75 КАС України, постанову (а.с.4), диск (а.с.32), постанова суду (а.с.38-39, 49-51), суд вважає достовірними доказами.
Твердження позивача про те, що він пред'являв інспектору посвідчення водія, а відмовився пред'явити це посвідчення вдруге, суд вважає достовірним, так як вони узгоджуються зі змістом записів, які маються на диску та змістом відзиву на позов.
На підставі ст. 76 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає їх достатніми для встановлення наступних обставин. При цьому суд керується вимогами ст.77 ч.2 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
3 листопада 2019 року близько 16 годині 40 хвилин позивач керував автомобілем «Тойота» в м. Кривий Ріг по вул. Рокосовького та був зупинений інспектором.
Після зупинки позивач надав поліцейському посвідчення водія.
В подальшому, через майже п'ять годин, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення на повторну вимогу поліцейського надати посвідчення водія, позивач відмовився це робити.
3 листопада 2019 року о 22 год. 43 хв. відповідачем винесено постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 КУпАП, а саме, що останній 3 листопада 2019 року не пред'явив посвідчення водія для повного ознайомлення, чим порушив п.2.4.а Правил.
При вирішенні справи, суд застосовує норми права, які передбачені Конституцією України, КУпАП, «Правилами дорожнього руху», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі за текстом «Правила»).
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення, повинна містити викладення обставин, установлених при розгляді справи. У відповідності до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності до закону. Як встановлено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) повинні з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Статтею 126 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність особи, яка не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії.
Відповідно до п. 2.4.а. Правил, водій на вимогу поліцейського повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Як передбачено п. 2.1.а. Правил, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як передбачено ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. У судовому засіданні встановлено, що позивач перед початком руху переконався в технічній справності приборів зовнішнього освітлення, отже керування ним з непрацюючою фарою не має ознак умисних дій.
Згідно ст. 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
У судовому засіданні встановлено, що позивач виконав вимогуінспектора, а саме після зупинки пред'явив посвідчення водія, що надавало можливість інспектору перевірити це посвідчення.
Вимога поліцейського надати посвідчення вдруге на відповідає положенням Правил.
Крім того, суд враховує наступне. В оскаржуваній постанові інспектор зазначив, що порушення позивача полягає у тому, що останній не пред'явив посвідчення водія для повного ознайомлення, чим порушив п.2.4.а.Правил. Таке твердження не узгоджується з вимогами Правил, оскільки Правила не передбачають обов'язку водія пред'являти посвідчення знов, якщо воно вже було пред'явлено.
На переконання суду, факт відмови позивача надати посвідчення водія повторно, не має складу адміністративного правопорушення, а тому інспектор не мав підстав притягувати позивача до адміністративної відповідальності за ст. 212 ч.1 КУпАП.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
На переконання суду, інспектор при розгляді справи про адміністративне правопорушення, діяв всупереч вимогам ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, вирішив справу в порушення вимог закону.
Відповідно до ст.245 ч.2 п.2 КАС України, у разі задоволення позову, суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт.
Дійшовши до переконання, що при винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності інспектор діяв з порушенням вказаних вимог КУпАП, суд вважає, що інспектор притягнув позивача до адміністративної відповідальності необґрунтовано. Отже винесена інспектором постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Дослідивши письмові докази, суд на підставі ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, у межах позовних вимог, вважає, що позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.7, 9, 10, 11, 121, 245, 247, 280, 283 КУпАП, ст. ст. ст.ст.2, 3, 5, 9, 73-77, 139, 162, 241-246, 250, 255, 257, 268, 269, 271, 286, 293КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до поліцейського роти №2 батальйону №1 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Стасьєва Євгенія Олеговича (м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 11) - задовольнити повністю.
Постанову, винесену 3 листопада 2019 року поліцейським роти №2 батальйону №1 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Стасьєвим Є.О. про накладення ОСОБА_1 до адміністративного стягнення за ч. 1 ст.126 КУпАП - скасувати.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з моменту його підписання через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.286 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя: В.М. Прасолов