Справа № 189/211/20
2-а/189/21/20
Іменем України
16.03.2020 року смт. Покровське
Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Пустовар О.С.,
за участю секретаря Комеристої І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Малярова Станіслава Олексійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2099810 від 12.02.2020 року, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Малярова С.О. про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2099810 від 12.02.2020 року.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.02.2020 року він керував транспортним засобом в складі тягача марки MAN TGХ 28.540 (номерний знак НОМЕР_1 ) з напівпричепом марки TAD CLASSIC 40-3 (номерний знак НОМЕР_2 ). 12.02.2020 року Дніпропетровська область, Індустріальний район, м. Дніпро вул. Донецьке Шосе, 168, ТЗ був зупинений інспектором роти № 1, батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області молодшим лейтенантом поліції Маляровим С.О. та винесено відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2099810. Відповідно до вищевказаної постанови він визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. Як зазначено в оскаржуваній постанові: «при перевезенні негабаритного вантажу не виставлені знаки 30.3 з, невірно заповнена ттн, порушена комплектація ТЗ, що перевозить негабаритний вантаж, чим порушив КМУ № 30 ч. 4 порушення ПДР проїзду великогабаритних автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами» та накладено на нього штраф у розмірі 510,00 (п'ятсот десять) гривень. Дану постанову вважає незаконною, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняв, в оскаржуваній постанові відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували його вину у даному правопорушенні, а тому постанова підлягає скасуванню. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, працівник поліції взагалі не вказав суть його правопорушення. Зокрема, з постанови не зрозуміло в чому полягає неправильність заповнення ТТН та порушення комплектації, не зазначив нормативного акта, що передбачає відповідальність та не зазначено належні та допустимі докази які працівник поліції оцінив та дійшов висновку, що він вчинив правопорушення, що суперечить чинному законодавству, тому оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Працівник поліції в постанові не вказав фактичні габарити ТЗ з вантажем, що могло б надати підстави вважати, що ТЗ з вантажем повинен бути позначений відповідно до вимог підпункту «з» пункту з 30.3 ПДР України. Під час винесення постанови, відповідач не здійснював жодних вимірювань та знехтував встановленими чинним законодавством правилами проведення габаритно - вагового контролю. Доказом того, що транспортний засіб яким керував позивач належить чи не належать до категорії великогабаритних є відповідний документ, який видають посадові особи Укртрансбезпеки: акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, акт про відмову водія від проходження габаритно - вагового контролю, журнал обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів. Проте, в постанові, що оскаржується, відсутні посилання на вищезазначені документи, а отже відсутні підстави вважати, що спірний габаритно - ваговий контроль було здійснено у тому числі із дотриманням відповідної процедури. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів перевищення ТЗ габаритних параметрів які потребують обов'язкового позначення щитками відповідно до вимог підпункту «з» пункту 30.3 ПДР України. Крім того, на самому ТЗ були встановлені два сигнальні щитка «Негабаритний вантаж», які у випадках передбачених законодавством розміщуються на вантажі, однак працівник поліції вказав що щитки мають ознаки вживаності, а їхній колір не достатньо яскравий, тому він не бере їх до уваги. Вказане свідчить про те, що працівник поліції розглянув справу та притягнув його до відповідальності за відсутністю доказів вчинення ним правопорушення, керувався лише домислами, припущеннями та порушуючи принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та наклав штраф у розмірі 510 грн. 00 коп. Враховуючи вищенаведене, позивач просить задовольнити адміністративний позов.
Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Покровського районного суду Дніпропетровської області від 26.02.2020 року.
Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не направив, хоча був повідомлений про дату та час судового засідання у порядку визначеному чинним законодавством.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що постановою серії ЕАК № 2099810 від 12.02.2020 року, винесеною інспектором роти № 1 батальйону № 2 УПП в Дніпропетровській області молодшим лейтенантом поліції Маляровим С.О., позивача ОСОБА_1 за порушення КМУ № 30 ч. 4 - Порушення ПДР проїзду великогабаритних автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами (12.02.2020 року о 21:18:51 м. Дніпро вул. Донецьке Шосе, 168, при перевезенні негабаритного вантажу не виставлені знаки 30.3 з, невірно заповнена ттн, порушена комплектація ТЗ, що перевозить негабаритний вантаж), було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с. 5).
Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично -дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно п. 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена в тому числі за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, виносяться на місці вчинення адміністративного правопорушення. Поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у статті 222 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Загальних положень Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. № 30, - ці Правила встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цими Правилами, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до п. 17 вищевказаних Правил - великогабаритні та великовагові транспортні засоби повинні бути укомплектовані таким обладнанням:
- не менш як двома противідкотними упорами для додаткової фіксації коліс автомобіля-тягача та кожного з причепів у разі вимушеної зупинки;
- знаком "Об'їзд перешкоди з лівого боку" та знаком "Об'їзд перешкоди з правого боку" діаметром по 600 міліметрів кожний, виготовленими із світловідбивного матеріалу відповідно до вимог стандартів;
- вісьмома конусами з горизонтальними світловідбивними смугами білого та червоного кольору, розташованими почергово (висота конусів - 600 міліметрів, ширина білих та червоних смуг - 150 міліметрів);
- жорстким буксиром;
- миготливим ліхтарем червоного кольору або знаком аварійної зупинки;
- комплектом ланцюгів протиковзання (в період з 1 жовтня до 1 квітня);
- жилетом оранжевого кольору із світловідбивними елементами;
- не менш як одним проблисковим маячком оранжевого кольору з автономним живленням.
Відповідно до підп. «з» п. 30.3 ПДР України, на відповідних транспортних засобах установлюються такі розпізнавальні знаки (додаток 4), як, зокрема, "Негабаритний вантаж" - сигнальні щитки або прапорці розміром 400 х 400 мм з нанесеними по діагоналі червоними і білими смугами, що чергуються (ширина - 50 мм), а в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості-світлоповертачами або ліхтарями: спереду білого кольору, ззаду - червоного, збоку -оранжевого. Знак розміщується на крайніх зовнішніх частинах вантажу, що виступає за габарити транспортного засобу на відстань, більшу ніж це передбачено пунктом 22.4 цих Правил.
Відповідно до п. 22.4 ПДР України вантаж, що виступає за габарити транспортного засобу спереду або ззаду більш як на 1 м, а за шириною перевищує 0,4 м від зовнішнього краю переднього або заднього габаритного ліхтаря, повинен бути позначений відповідно до вимог підпункту «з» пункту 30.3 цих Правил.
Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
В матеріалах справи відсутні пояснення свідків, відсутні показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які б містили докази скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Інспектором при складанні оскаржуваної постанови не вказано який саме пункт Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 порушено ОСОБА_1
Інші докази на підтвердження встановлених відповідачем обставин, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані.
Як вбачається із змісту ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Однак, відповідач не надав суду доказів на підтвердження такого свого твердження.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Алене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11 жовтня 2016 року по справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень. При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач суду не надав, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростував.
Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283, 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, оскільки вина позивача відповідачем не доведена належними та допустимими доказами у зв'язку з ненаданням відповідачем суду доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 132-1 КУпАП суд позбавлений можливості встановити наявність у діях позивача правопорушення за яке на нього накладено стягнення, що свідчить про те, що оскаржувана постанова серії ЕАК № 2099810 від 12.02.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись ст.2, ст.6, ст.9, ст.72, ст.73, ст.75, ст.77, ч.9 ст.205, ст.241, ст.242, ст.244, ст.245 КАС України, на підставі ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Малярова Станіслава Олексійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2099810 від 12.02.2020 року - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2099810 від 12.02.2020 року винесену інспектором роти №1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області молодшим лейтенантом поліції Маляровим Станіславом Олексійовичем відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 (п'ятсот десять) гривень.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП ОСОБА_1 від 12.02.2020 року - закрити.
Апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених ст.286 КАС України, у відповідності до ч.4 цієї статті, може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя: О.С. Пустовар