Справа № 215/6535/19
1-кп/215/357/20
Іменем України
17 березня 2020 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі: головуючого, судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
Учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду №7 в м.Кривому Розі об'єднане кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується в корисливих кримінальних правопорушеннях проти власності.
Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу тому як ризики не зменшились, та продовжують існувати. Обвинувачена ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені умисних корисливих злочинів, раніше судимої, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачена ОСОБА_4 , заперечує проти зазначеного клопотання посилаючись на виконання нею під час досудового розслідування процесуальних обов'язків, просить обрати більш м'який запобіжний захід.
Захисник ОСОБА_5 підтримала правову позицію підзахисної, зазначивши, що підзахисна винуватість у скоєні злочинів визнала у повному обсязі, закінчено дослідження доказів у кримінальному провадженні, тому відсутні ризики зазначені прокурором.
Представники потерпілих в судовому засіданні не з'явилися надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Ухвалою слідчого судді Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 24.12.2019 ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно зі ст.331 КПК України , під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Також, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 1 статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно зі ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень п. 39 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України» від 14 жовтня 2010 року, остаточне 14 січня 2011 року, Існує презумпція на користь звільнення. Суд постійно зазначав у своїй практиці, що другий аспект пункту 3 статті 5 Конвенції не надає судам вибір між притягненням обвинуваченого до відповідальності в розумний строк та тимчасовим його звільненням під час провадження. До засудження обвинувачений має вважатися невинним і мета цього положення, по суті, вимагає його тимчасового звільнення з-під варти, як тільки його подальше тримання під вартою перестає бути обґрунтованим (див. рішення у справі "Власов проти Росії" (Vlasov v. Russia), N 78146/01, пункт 104, від 12 червня 2008 року, з подальшими посиланнями).
Обговорюючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, якою передбачено, що після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою (п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі "Єлоєв проти України").
Згідно з п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд враховує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також міру покарання у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , в разі визнання її винуватою, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця мешкання та реєстрації, а також суд враховує, що наразі за даним кримінальним провадженням досліджені усі докази, відсутні докази, на підтвердження ризиків, вказаних прокурором в судовому засіданні.
Встановлені судом обставини у своїй сукупності дають суду підстави вважати, що до обвинуваченої ОСОБА_4 може бути застосований менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, який може в повній мірі запобігти вказаним ризикам із покладенням обов'язків на обвинувачену, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Суд не знаходить підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 331 ч.3 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Змінити, обраний відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт строком на 2 місяці, тобто до 15 травня 2020 року, включно.
Заборонити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за адресою проживання, а саме: АДРЕСА_1 , з 20.00 години до 08.00 години та зобов'язати останню прибувати за кожною вимогою до суду.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Негайно звільнити з-під варти обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити обвинуваченій, що працівники Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала самостійному оскарженню не підлягає.
Суддя: