П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7118/19
Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. Дата і місце ухвалення: 10.01.2020р., м.Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання неправомірним рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги та зобов'язання вчинити певні дії,
В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Національної поліції в Одеській області про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яке було затверджено висновком від 18.06.2018р. та наказом ГУНП №2085 від 21.06.2018р.;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду II групи, захворювання якого пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти відповідне рішення згідно Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11 січня 2016 року.
Позов обґрунтовував тим, що в червні 2016 року його було звільнено зі служби в поліції на підставі п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). Випискою з акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 26.09.2016р. визначено, що ОСОБА_1 було встановлено другу групу інвалідності, у зв'язку з захворюванням, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. На звернення до ГУНП в Одеській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, відповідач повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що згідно облікових даних первинна підстава звільнення позивача з поліції є п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність). Таку відмову позивач вважає незаконною та вважає, що він має всі підстави для виплати одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності, визначені ст.97 Закону.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Національної поліції в Одеській області про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яке було затверджено висновком від 18.06.2018р. та наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №2085 від 21.06.2018р.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Одеській області повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду II групи, захворювання якого пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти відповідне рішення згідно Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11 січня 2016 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 768,40 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Національної поліції в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення від 10.01.2020р. з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що однією з умов для виплати одноразової грошової допомоги, у відповідності до п.4 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», є те, що причина звільнення особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції. Однак, у даному випадку наказом ГУНП №500 о/с від 15.06.2016р. ОСОБА_1 був звільнений з поліції через службову невідповідність з 15.06.2016р.
Також, апелянт посилається на те, що 18.06.2018р. начальником Головного управління було затверджено висновок про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, що свідчить про те, що відповідач виконав вимоги Закону щодо вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги за заявою ОСОБА_1 . У разі задоволення позовних вимог про зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, суд фактично підмінить державний орган до повноважень якого відноситься розгляд таких питань.
Посилається апелянт і на те, що позов подано позивачем з порушенням строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 07.11.2015 року ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України.
Згідно витягу з наказу ГУНП в Одеській області №500 о/с від 15.06.2016р., підполковника поліції ОСОБА_1 (М-109911), начальника чергової частини Южненського відділення поліції Комінтернівського відділу поліції ГУНП в Одеській області звільнено зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліції» (через службову невідповідність). Вислуга років станом на 01 травня 2016 року складає 16 років 05 місяців 20 днів.
За результатами медичного огляду ОСОБА_1 18.07.2016р. Військово-лікарська комісія КУ ДУ ТМО МВС України по Одеській області підполковнику поліції ОСОБА_1 видала свідоцтво про хворобу № НОМЕР_1 /2, відповідно до якого у позивача було виявлено захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Наказом ГУНП в Одеській області №753 о/с від 02.08.2016р. внесено зміни до пункту наказу ГУНП в Одеській області №500 о/с від 15.06.2016р. в частині підстав звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 (М-109911), начальника чергової частини Южненського відділення поліції Комінтернівського відділу поліції ГУНП в Одеській області. Зокрема, на підставі наказу №753 о/с від 02.08.2016р. вирішено вважати ОСОБА_1 звільненим відповідно до п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), з 02 серпня 2016 року. Вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років 02 роки 06 місяців 08 днів; для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби 17 років 09 місяців 25 днів; усього для призначення пенсії - 17 років 06 місяців 25 днів.
Обласною медико-соціальною експертною комісією №1 ОСОБА_1 26 вересня 2016 року видано довідку серії 10 ААА №127313 «Про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках», відповідно до якої ступінь втрати професійної працездатності позивача складає - 60% (захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС).
Згідно виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії до довідки серії 10 ААВ №807494 від 26.09.2016р. та довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА №309935 від 11.09.2017р., позивачу встановлена друга група інвалідності у зв'язку з захворюванням, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
25.09.2017р. ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП в Одеській області, генерала поліції ІІІ рангу Головіна Д.В. із заявою (рапортом) про проведення виплати одноразової грошової допомоги.
До заяви позивачем надано: копію свідоцтва про хворобу №271/2; копію довідки МСЕК з діагнозом; копію паспорта; копію ідентифікаційного коду; оригінал довідки МСЕК №127313.
18.06.2018р. начальником ГУНП в Одеській області складено висновок про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі 144 000,00 грн. (висновок про призначення одноразової грошової допомоги від 15.11.2017 року вважати недійсним).
Листом за №14/631 від 11.07.2018р. ГУНП в Одеській області повідомило позивача, що згідно облікових даних, первинна підстава для звільнення позивача з поліції 15.06.2016р. п.п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», тоді як відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 97 зазначеного Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Таким чином, відповідач зазначив, що підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського немає.
18.06.2019р. позивач повторно звернувся з рапортом до Головного управління Національної поліції в Одеській області про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності.
Листом від 09.07.2019р. за №14/П-341 управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Одеській області повідомило позивача, що під час повторної перевірки виявлено, що позивачу змінено статтю звільнення за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) на п.2 ч.1 ст.77 вказаного Закону (через хворобу). Враховуючи вимоги ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», 12.06.2018р. складено висновок про відмову у призначенні допомоги, який затверджено 18.06.2018р., про що в подальшому видано наказ ГУНП в Одеській області №2085 від 21.06.2018р.
Листом №9/П-935 від 16.07.2019р. управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області повідомило позивача, що 11.07.2018р. за №14/631 ОСОБА_1 направлявся лист ГУНП в Одеській області щодо відсутності підстав для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Не погоджуючись із відмовою ГУНП в Одеській області у призначенні, нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1 , дійшов висновку, що на момент звернення позивача із заявою (рапортом) від 25.09.2017р. про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності, позивачу було визначено інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ (поліції) та внесені відповідні зміни до наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №500 о/с від 15.06.2016р., згідно яких підставою для звільнення з 15.06.2016р. ОСОБА_1 зазначено п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок втрати працездатності відповідно до п.4 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію», за якою позивач звернувся згідно Порядку виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 11 січня 2016 року №4.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п.п.4 п.1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 року, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Зазначене положення Закону застосовується виключно за обов'язкової одночасної наявності трьох умов:
- причина інвалідності: інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
- час настання інвалідності: інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
- причина звільнення: причина звільнення особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Матеріалами справи підтверджено, що інвалідність ОСОБА_1 встановлена 26.09.2016р. внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ, тобто не пізніше встановленого Законом шестимісячного строку після звільнення з поліції за п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу; урахуванням внесення змін до наказу про звільнення).
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі п.п.4 п.1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію».
Заперечуючи проти позову та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУНП в Одеській області посилається на те, що наказом ГУНП №500 о/с від 15.06.2016р. ОСОБА_1 був звільнений з поліції через службову невідповідність з 15.06.2016р.
Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки наказом ГУНП в Одеській області №753 о/с від 02.08.2016р. внесено зміни до пункту наказу ГУНП в Одеській області №500 о/с від 15.06.2016р. в частині підстав звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 (М-109911), начальника чергової частини Южненського відділення поліції Комінтернівського відділу поліції ГУНП в Одеській області. Зокрема, на підставі наказу №753 о/с від 02.08.2016р. вирішено вважати ОСОБА_1 звільненим відповідно до п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), з 02 серпня 2016 року.
З вказаного слідує, що станом на дату звернення позивача до відповідача із заявою про нарахування та виплати на його користь одноразової грошової допомоги причиною його звільнення було п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), що дає право на отримання відповідної грошової допомоги у відповідності до вимог п.п.4 п.1 ст. 97 зазначеного Закону.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 11 січня 2016 року №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, яким встановлено порядок подання заяви про виплату такої допомоги, визначено перелік документів, які додаються до заяви, а також порядок розгляду заяви та прийняття уповноваженим органом за наслідками такого розгляду відповідного рішення.
Зокрема, пунктом 1 Розділу 4 Порядку №4 передбачено, що у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою.
У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.
Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.
В апеляційній скарзі ГУНП в Одеській області не зазначає про порушення позивачем порядку звернення із заявою про нарахування та виплати на його користь одноразової грошової допомоги або подання ОСОБА_1 не повного пакету документів. Апелянт стверджує, що у разі задоволення позовних вимог про зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, суд фактично підмінить державний орган, до повноважень якого відноситься розгляд таких питань.
Колегія суддів вважає зазначені посилання апелянта необґрунтованими, оскільки оскаржуваним судовим рішенням зобов'язано Головне управління Національної поліції в Одеській області повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду II групи, захворювання якого пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти відповідне рішення згідно Порядку №4, а не зобов'язано призначити, нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу.
Необґрунтованими колегія суддів, також, вважає посилання ГУНП в Одеській області на пропуск позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст.122 КАС України, оскільки матеріалами справи підтверджено, що про наявність оскаржуваних позивачем у даній справі висновку від 18.06.2018р. та наказу ГУНП №2085 від 21.06.2018р. ОСОБА_1 дізнався з листа ГУНП в Одеській області від 09.07.2019р.
Посилання апелянта на те, що про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги позивача повідомлено листом від 11.07.2018р. колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ГУНП в Одеській області не надало доказів надіслання позивачу висновку від 18.06.2018р. та наказу ГУНП №2085 від 21.06.2018р. разом із листом від 11.07.2018р. На вказані висновок і наказ, які є предметом спору у даній справі, відповідач не посилався у листі від 11.07.2018р.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ГУНП в Одеській області висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції від 10 січня 2020 року суд апеляційної інстанції не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 17 березня 2020 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук