П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2897/19
Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рента-Н» до Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України, про скасування рішення та зобов'язання зареєструвати податкову накладну,-
В вересні 2019 року ТОВ «Рента-Н» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач-1, ГУ ДФС), ДФС України (надалі - відповідач-2, ДФС), в якому просила:
- скасувати рішення від 15.07.2019 року №1222033/41907606 про відмову в реєстрації податкової накладної;
- зобов'язати зареєструвати податкову накладну від 13.06.2019 року №51 за датою її подання.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що позивачем подано всі наявні документи та вчинено всі залежні від нього заходи, необхідні для реєстрації податкової накладної по взаємовідносинам із ТОВ «Макси-Пром», однак відповідач-1 без обґрунтування підстав, відмовив йому у реєстрації податкової накладної.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 року позовні вимоги задоволені повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ГУ ДФС подало апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог в тому числі щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності позивача є оптова торгівля, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
31.05.2019 року позивач уклав з ТОВ «Макси-Пром» договір купівлі-продажу товарів №31/05-02, за умовами якого позивач має поставити на адресу ТОВ «Макси-Пром» продукти харчування.
У червні 2019 року на виконання умов вищезазначеного договору позивач поставив ТОВ «Макси-Пром» продукти харчування, що підтверджується видатковою накладною №66 від 13.06.2019 року, довіреністю №22 від 13.06.2019 року, рахунком на оплату №21 від 13.06.2019 року.
Поставлена ТОВ «Макси-Пром» продукція попередньо придбана позивачем у ПП «Кондитер-опт», що підтверджується договором поставки від 17.04.2019 року №95-КО-19, видатковою накладною №НККО0082348 від 07.05.2019 року, товарно-транспортною накладною від 07.05.2019 року № РНККО0082348, рахунком на оплату від 07.05.2019 року №НККО0000288, платіжним дорученням №18 від 07.05.2019 року та податковою накладною від 07.05.2019 року №336.
13.06.2019 року позивачем за результатами поставки товарів ТОВ «Макс-Пром» складено податкову накладну №51 та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН).
Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» направлено позивачу квитанцію від 25.06.2019 року про прийняття податкової накладної №51 та зупинення її реєстрації. Підставою вказано, що податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Позивач направив ГУ ДФС пояснення від 10.07.2019 року №51-06 щодо підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТОВ «Макси-Пром» із наданням відповідних доказів. Вказані пояснення відповідачем-1 отримані, про що свідчить квитанція №2.
Рішенням від 15.07.2019 року №1222033/41907606 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Ренті-Н» відмовлено у реєстрації податкової накладної від 13.06.2019 року №51 у ЄРПН.
Підставою для відмови вказано ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зупиняючи реєстрацію податкової накладної, податковий орган не зазначив даних про розрахунковий показник критерію ризиковості платника податку та не зазначив конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому позивач виконав свій обов'язок щодо надіслання до податкового органу первинних документів на підтвердження факту господарських операцій та пояснень по суті цих операцій.
Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Відповідно до п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, у тому числі, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
01.01.2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким п.201.16 ст.201 ПК України був викладений в новій редакції, за якою реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, на виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №117 від 21.02.2018 року «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених», якою був затверджений, окрім іншого Порядок зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених (надалі - Порядок №117).
Відповідно до п.5, п.6 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з п.10 Порядку №117 ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, підставою для зупинення є її відповідність вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому, якому з семи критеріїв, передбачених пп.1.6 п.1, відповідає подана позивачем податкова накладна, в квитанції не зазначено.
Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п.14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Відповідно до матеріалів справи, копія квитанції від 25.06.2019 року про зупинення реєстрації податкової накладної від 13.06.2019 року №51 не містить конкретного критерію (одного з пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку) та вичерпного переліку документів для підтвердження реальності господарської операції. Натомість позивач надав ГУ ДФС усі наявні в нього первинні документи по операціям із постачання товару.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що наданими, як відповідачу, так і до суду, копіями документів підтверджується проведення господарської операції між позивачем та ТОВ «Макси-Пром», за результатами якої складена податкова накладна від 13.06.2019 року №51.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом не визначений конкретний перелік документів, яких, на думку податкового органу, недостає для проведення реєстрації податкової накладної, та не наведено обставини, які стали підставою для віднесення платника податків до ризикових.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що вимоги відповідача, зазначені у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників накладної.
Враховуючи, що контролюючий орган належним чином не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження кількісних і вартісних показників податкової накладної, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію податкової накладної, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, з урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування рішення суб'єкта владних повноважень із зобов'язанням вчинити дії на виконання вимог закону, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо розподілу судових витрат пов'язаних зі сплатою судового збору, такий розподіл відповідає ч.1 ст.139 КАС України та не оскаржується апелянтом.
Щодо вимоги апелянта про відмову позивачу в задоволенні позову в частині відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі апелянтом не наведено жодної підстави яка б ставила під сумніви висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для компенсації заявлених позивачем витрат на правову допомогу.
Крім цього, в задоволенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката було відмовлено ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 року.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.