П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 березня 2020 р. Справа № 420/6559/19
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Лук'янчук О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління державної казначейської служби України у Лиманському районі Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області, Управління державної казначейської служби України у Лиманському районі Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 р. позов ОСОБА_1 задоволено.
На зазначене рішення суду Управління державної казначейської служби України у Лиманському районі Одеської області подало апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом не надано доказів сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
Натомість в апеляційній скарзі заявлено клопотання про звільнення (відстрочення) сплати судового збору.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що на даний час відсутні бюджетні призначення за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні платежі».
Вивчивши доводи клопотання суд приходить до висновку, що клопотання про звільнення (відстрочення) сплати судового збору задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Зміст цієї статті передбачає право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.
Вказані положення адміністративного процесуального законодавства кореспондуються із приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.
Разом з цим, аналіз наведених норм показав, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цих нормах дій є майновий стан заявника. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати.
При цьому, державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в ухвалах від 21 січня 2020 року у справі №640/19706/18 та від 06 грудня 2018 року у справі №826/14927/17.
Водночас, оскільки скаржником не надано докази для звільнення (відстрочення) сплати судового збору, а також те, що скаржник ніяким чином не підтверджує та не обґрунтовує можливість сплатити судовий збір в майбутньому, за таких обставин підстави для застосування судом приписів ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI відсутні.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 відсотка від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 1 січня 2019 року 1 розмір прожиткового мінімуму становив 1 921, 00 грн.
Відповідно до ст. 4 ч. 2 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить 1152,60 грн. (тисяча сто п'ятдесят дві гривні) 60 коп. (768, 40х150%).
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок № UA058999980313181206081015008, код класифікації доходів бюджету - 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», отримувач - УК у м.Одесі/Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 38016923, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998.
Таким чином апелянту необхідно надати докази сплати судового збору відповідно до розміру встановленого ухвалою суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя -
У задоволенні клопотання Управління державної казначейської служби України у Лиманському районі Одеської області про звільнення (відстрочення) сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Управління державної казначейської служби України у Лиманському районі Одеської області залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги десять днів з моменту отримання даної ухвали суду.
Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Лук'янчук О.В.