11 березня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2060/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року (суддя Стрельнікова Н.В., м. Запоріжжя) у справі № 280/2060/19
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
У травні 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 16.07.2018 №0007054001, №0007064001, №0007074001, №0007084001 (а.с. 4-6).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.11.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення суду мотивоване обґрунтованістю висновків, викладених у акті фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , внаслідок чого винесені на підставі вказаних висновків податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню (а.с. 124-127).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ФОП ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення були оскаржені ним до ДФС України, проте рішення за результатами розгляду скарги не було отримано у встановлений законом строк, внаслідок чого, враховуючи норми п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, скарга вважається задоволеною, а спірні податкові повідомлення-рішення - скасованими. По суті встановлених порушень скаржник вказав на своєчасне звернення її 10.10.2017 до податкового органу із заявами про отримання ліцензій на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами, які були надані тільки з 10.11.2017 з вини працівників податкового органу. При цьому, скаржник вказує на штучне підроблення працівниками податкового органу дат подання заяв на отримання вказаних ліцензій до податкового органу. Також, скаржник не погоджується з розрахунком штрафних санкцій за торгівлю тютюновою продукцією, посилаючись на те, що її частина була придбана та реалізована до 06.11.2017 у період дії попередньої ліцензії. Крім того, скаржник вважає неправомірним застосування штрафних санкцій окремо за торгівлю алкогольними виробами та окремо за торгівлю тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій посилаючись на те, що у цьому випадку має бути застосований один штраф. Враховуючи зазначене, ФОП ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення про задоволення позовних вимог (а.с. 1-3).
Відповідач з вимогами апеляційної скарги не погодився надав відзив на неї, у якому просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Свою позицію відповідач обґрунтував правомірністю висновків акту фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , та, відповідно, винесених на підставі вказаних висновків податкових повідомлень-рішень. Також, відповідач зазначив, що рішення за результатами розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 було своєчасно винесено та направлено на її адресу, проте повернулось на адресу податкового органу у зв'язку із закінченням терміну зберігання. З огляду на це, враховуючи норми п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, вказане рішення вважається врученим платнику податків. Отже, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні (а.с. 147-152).
У судовому засіданні 11.03.2020 представник відповідача вказану позицію підтримав, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Від представника скаржника надійшла заява про відкладення слухання справи у зв'язку з його зайнятістю у іншому судовому засіданні Запорізького апеляційного суду по справі № 320/5056/17.
З огляду на це, враховуючи норми ч. 2 ст. 313 КАС України та встановлені ст. 309 КАС України строки розгляду, справу розглянуто без участі представника скаржника.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами по справі не спростовано, що 10.08.2018 ФОП ОСОБА_1 отримано засобами поштового зв'язку податкові повідомлення-рішення від 16.07.2018:
- №0007054001, про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 18783,64 грн.
- №0007064001, про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі17000 грн.
- №0007074001, про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 10000 грн.
- №0007084001, про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 10000 грн (а.с. 14-21).
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ФОП ОСОБА_1 оскаржила їх до ДФС України (а.с. 22-23).
Листом від 11.09.2018 №13733/6/99-99 ДФС України повідомила ФОП ОСОБА_1 про продовження строку розгляду її скарги до 27.10.2018 (а.с. 25).
У апеляційній скарзі, аналогічно позовній заяві, скаржник стверджує, що відповіді на її скаргу так і не було отримано.
Разом із цим, 26.02.2019 на її адресу надійшла податкова вимога від 19.02.2019, в якій зазначена загальна сума по спірним податковим повідомленням-рішенням (а.с. 26).
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті неправомірно, ФОП ОСОБА_1 оскаржила їх.
При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).
Відповідно до статті 16 Закону № 481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Статтею 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 29.08.2018 №1716 та направлень №1030, №1031, фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку об'єкту господарювання: магазину за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , за період з 06.11.2017 по 15.06.2018, за результатами якої складено акт перевірки 0385/08/01/40/ НОМЕР_1 від 15.06.2018 (а.с. 10-12).
Судом першої інстанції встановлено та сторонами не спростовано, що до початку перевірки ОСОБА_2 , який проводив розрахункові операції та є довіреною особою платника податків, пред'явлені службові посвідчення осіб, які зазначені в направленнях на проведення фактичної перевірки, оригінали направлень та вручена копію наказу. Зазначене підтверджено розписками до направлень, які заповнені та підписані особисто ОСОБА_2 о 14-32 год. 07.06.2018 (а.с. 55 та зворот). ОСОБА_2 був присутній в ході усієї перевірки, надав документи, що зафіксовані актом перевірки та пояснення.
Актом перевірки № 0385/08/01/40/ НОМЕР_1 від 15.06.2018 зафіксовано, що ФОП ОСОБА_1 на об'єкт торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 , отримала в ГУ ДФС у Запорізькій області ліцензію № 08-32-36953 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами терміном дії з 06.11.2016 по 06.11.2017, а також ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 08-32-36952 терміном дії з 06.11.2016 по 06.11.2017 (а.с. 64, 65).
Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 проведено оплату вартості ліцензій на наступний період 10.10.2017, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 38).
Разом із цим, у матеріалах справи відсутні докази звернення ФОП ОСОБА_1 цього ж дня до податкового органу із заявою на одержання ліцензії.
Докази цього також не долучені ОСОБА_1 до матеріалів апеляційної скарги.
Факт сплати ФОП ОСОБА_1 вартості ліцензій на наступний період починаючи з 10.10.2017 відповідачем не спростовано, проте відповідач звертає увагу, що ФОП ОСОБА_1 08.11.2017 подала до ГУ ДФС у Запорізькій області заяву на отримання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами терміном дії з 10.11.2017 року, яка зареєстрована за вхідним номером 20915/14, а також заяву на одержання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном дії з 10.11.2017 року, яка зареєстрована за вхідним номером 20914/14. Вказані обставини підтверджено копіями відповідних заяв, які долучені до матеріалів справи (а.с. 114, 115).
При цьому, колегія суддів зазначає, що ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на це, колегія суддів не бере до уваги твердження ФОП ОСОБА_1 щодо підроблення працівниками відповідача дати звернення її до податкового органу із заявами про отримання ліцензій, оскільки воно не підтверджено жодними належними доказами.
Разом із цим, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено факт видачі ФОП ОСОБА_1 на підставі розпорядження ГУ ДФС у Запорізькій області від 10.11.2017 № 466 «Про видачу ліцензії» ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 2017-08-52-1-66-47899 терміном дії з 10.11.2017 по 10.11.2018 та ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями №2017-08-32-66-47898 терміном дії з 10.11.2017 по 10.11.2018 (а.с. 63 та зворот).
В ході перевірки встановлено, що згідно бази даних ДФС через РРО Міпі-500.02МЕ, заводський номер ПБ 57726360 фіскальний номер 0832004422, який зареєстрований ФОП ОСОБА_1 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 06.11.2017 по 09.11.2017 включно здійснено реалізацію тютюнових виробів на суму 233,63 грн.
Також, перевіркою встановлено, що згідно бази даних ДФС через РРО Міпі-500.02МЕ, заводський номер ПБ 57726360 фіскальний номер 0832004422, який зареєстрований ФОП ОСОБА_1 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 06.11.2017 по 09.11.2017 включно здійснена реалізація алкогольних напоїв на суму 959,50 грн.
Таким чином, в період відсутності ліцензії ФОП ОСОБА_1 реалізувала тютюнові вироби та алкогольні напої, що також підтвердив ОСОБА_2 , як довірена особа, шляхом підписання без заперечень актів зняття залишків тютюнових виробів, а також алкогольних напоїв (а.с. 59 та зворот).
Статтею 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що за порушення його норм щодо виробництва і торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки ОСОБА_2 було надано первинні документи на реалізовані за період з 06.11.2017 по 09.11.2017 тютюнові вироби та алкогольні напої, за якими розраховано фінансову санкцію:
- 18783,64 грн. - 200 відсотків вартості отриманої партії тютюнових виробів за накладною ТОВ «ТЕДІС Україна» №МЛ17-000079374 від 07.10.2017 на загальну суму 9391,82 грн. (а.с. 67 зворот);
- 17000,00 грн. - мінімальний розмір штрафу, який є більшим за 200 відсотків вартості отриманої партії алкогольних напоїв за накладними на загальну суму 7323,03 грн. - ТОВ «Баядера Логістік» №27960/25873 від 07.10.2017 на суму 2065,26 грн., ТОВ «Баядера Логістік» від 15.03.2017 на суму 2941,50грн., ТОВ «ВКФ «АЗОВОПТТОРГ» №МД018980 від 04.10.2017 на суму 458,00 грн., ТОВ «АВДК» №11Я/15090770 від 01.04.2017 на суму 822,72 грн., ПП «ДІМІОРС» №33-000007357 від 13.10.2017 на суму 1035,55 грн. (а.с. 68 та зворот, 69 та зворот, 70).
Отже, враховуючи доведеність складу порушення позивачем ч. 13 ст. 15 Закону №481/95-ВР, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій згідно спірних податкових повідомлень-рішень від 16.07.2018 №0007054001 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 18783,64 грн. та від 16.07.2018 №0007064001, про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 17000 грн.
При цьому, колегія суддів також не бере до уваги твердження ФОП ОСОБА_1 щодо часткової реалізації вищевказаної тютюнової продукції до 06.11.2017, оскільки воно не має документального обґрунтування.
Аналогічно, застосування одного штрафу за торгівлю без наявності відповідних ліцензій одночасно тютюновою та алкогольною продукцією є суб'єктивним тлумаченням скаржником ст. 17 Закону № 481/95-ВР.
Крім того, перевіркою встановлено, що відповідно до фіскального чеку від 07.06.2018 №0008, виданого РРО модель MINI-500.02МЕ, заводський номер НОМЕР_2 , фіскальний номер НОМЕР_3 , в магазині «Визит» 07.06.2018 о 14-32 год. здійснено реалізацію 1 пачки сигарет «Вінстон Вайт» (з вмістом смол - 1 мг, нікотину 0,1 мг) за ціною 35,20 грн. при встановленій максимальній ціні з урахуванням акцизного податку 35,17 грн. (ціна, яка нанесена на пачку виробником 33,50 грн.).
Відповідно фіскального чеку від 07.06.2018 №0011, виданого РРО модель MINI-500.02МЕ, заводський номер НОМЕР_2 , фіскальний номер НОМЕР_3 , в магазині «Визит» 07.06.2018 о 14-40 год. здійснено реалізацію 1 пляшки коньяку «Жан Жак резерв» 5 зірок 0,25 літра з вмістом спирту 42% об. за ціною 69,50грн. при встановленій мінімальній ціні на такий напій в розмірі 72,72 грн.
Відповідно до фіскального чеку від 07.06.2018 №0012 виданий РРО модель MINI-500.02МЕ, заводський номер НОМЕР_2 , фіскальний номер НОМЕР_3 , в магазині «Визит» 07.06.2018 о 14-43 год. здійснено реалізацію 1 пляшки сидру «Яблучний з смородиною» 0,5 літра з вмістом спирту 5,0% об. за ціною 11,50 грн. при встановленій мінімальній ціні на такий напій в розмірі 14,24 грн. за 0,5 літра.
Факт реалізації вказаних товарів підтверджено також довіреною особою ОСОБА_2 особистими письмовими поясненнями від 07.06.2018 (а.с. 58) та скаржницею у апеляційній скарзі не спростовано.
Відповідно до ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.
Постановою КМУ від 30.10.2008 року №957 (далі - № Постанова № 957) затверджено розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.
Відповідно до п. 1 приміток до Постанови №957, мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.
В даному випадку до позивача застосовано мінімальний розмір штрафу 10 000 грн., оскільки 100 відсотків вартості отриманої партії товару є меншим від мінімального розміру фінансової санкції встановленої Законом № 481/95-ВР.
Отже, податкові повідомлення-рішення від 16.07.2018 №0007074001 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 10000 грн., від 16.07.2018 №0007084001 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 10000 грн. є правомірними та скасуванню не підлягають.
Щодо твердження ФОП ОСОБА_1 про неотримання відповіді на її скаргу на податкові повідомлення-рішення, колегія суддів не бере їх до уваги у зв'язку з наступним.
Так, судом першої інстанції встановлено, що за результатами розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 23.10.2018 №16355/С/99-99-11-03-01-25 про залишення скарги без задоволення, яке направлено ФОП ОСОБА_1 поштою з повідомленням про вручення на податкову адресу: АДРЕСА_2 (штрих кодовий ідентифікатор 0405340037588). Поштове відправлення повернуто до ДФС 26.11.2018 у зв'язку із закінченням терміну зберігання (а. с. 108-109, 116-119).
Відповідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Суд першої інстанції виходив з того, що рішення про результати розгляду скарги ОСОБА_1 вважається врученим, про що скаржнику повідомлено листом ДФС України від 21.03.2019 №13148/6 99-17-05-15 (а.с. 29-31).
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що доводи скаржника стосовно обставин, пов'язаних з розглядом скарги ДФС України, якою прийнято рішення від 23.10.2018 №16355/С/99-99-11-03-01-25 про залишення скарги без задоволення, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки ДФС України не є стороною в справі, а тому оцінка таких обставин не може мати правового значення, адже порушує права суб'єкта владних повноважень на участь в судовому розгляді справи.
Враховуючи вищевикладене, обставини, на які посилається Скаржниця у апеляційній скарзі не знайшли підтвердження у матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року у справі № 280/2060/19 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 16.03.2020р.
Головуючий суддя О.М. Панченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко