17 березня 2020 року м. Дніпросправа № 280/1765/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року (суддя - Стрельнікова Н.В., повний текст складено 06.09.2019р.) у справі №280/1765/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нет-Строй Груп» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ТОВ «Нет-Трой Груп» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- №0019451409 від 11.12.2018, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 125001 грн., та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 31250,25 грн.
- № 0019461409 від 11.12.2018, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 112501 грн., та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 28125,25 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нереальності правочинів, укладених у перевіреному періоді, і вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено фінансовий результат господарської діяльності, у тому числі податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2019 року позов задоволено. Рішення суду мотивовано встановленими обставинами справи, які, за позицією суду першої інстанції, свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем та підтвердження цих операцій належним чином оформленими первинними документами.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.
У судове засідання сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились.
Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано тим, що повноважний представник приймає участь в іншому судовому засіданні. Дослідивши вказане клопотання суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне. Відповідно до ч.1, 2 ст.313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, підставою для відкладення розгляду справи, зокрема, є повідомлені стороною причини неможливості явки, які визнані судом поважними. Причини, які зазначені відповідачем у поданому клопотанні не можливо визнати поважними, оскільки надання пріоритетності тим чи іншим засіданням, участь у цих засіданнях, є правом сторони, але таке право, зокрема, не повинно перешкоджати розгляду справи судом у визначені законом строки.
З цих підстав справу розглянуто за відсутності сторін у письмовому провадженні.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що посадовими особами ГУ ДФС у Запорізькій області в період з 15.11.2018 по 21.11.2018 на підставі направлення від 14.11.2018 №2717, наказу від 14.11.2018 №3837 на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕТ-СТРОЙ ГРУП” з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за І півріччя 2018 року та податку на додану вартість за червень 2018 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом - постачальником ПП “Партнер - Електро”.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 28.11.2018 №740/08-01-14-09/41074388, в якому зроблено висновки про порушення підприємством:
-п.44.1 ст.44, п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1.ст. 135 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 112501 за І півріччя 2018 року;
-пп. 14.1.36, пп.14.1.181, пп. 14.1.231, п.14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 125001грн. за червень 2018 року.
Такі висновки контролюючого органу, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на такому.
Так проведеною перевіркою встановлено відображення ТОВ “НЕТ-СТРОЙ ГРУП” у податковому обліку господарські операції з ПП «Партнер-Електро» з приводу поставки товарів.
Вказані господарські операції контролюючий орган вважав нереальними. Нереальність господарських взаємовідносин пов'язував з тим, що ПП “Партнер - Електро” не має достатньої кількості працівників та основних засобів, а також згідно довідки про результати зустрічної звірки встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018100060000023 за фактом фіктивного підприємництва відкрито кримінальне провадження стосовно ТОВ “Аліас Сейл”, яке є постачальником ПП “Партнер-Електро”. Крім того, згідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні з номенклатурою, зазначеною в податкових накладних ПП “Партнер-Електро” виписано на ТОВ “Аліас Сейл” від підприємств ТОВ “СЕМ” у якого відсутнє придбання даних видів товарів. Також, за позицією контролюючого органу, до перевірки були надані товарно-транспортні накладні, які не підтверджують факт транспортування товарів від продавця до покупця, оскільки не містять у собі необхідних реквізитів.
З наведених підстав контролюючим органом зроблено висновок про нереальність господарських операцій між ТОВ “НЕТ-СТРОЙ ГРУП” та ПП «Партнер-Електро» і, як наслідок, про неправомірність відображення ТОВ “НЕТ-СТРОЙ ГРУП” по цим господарським операціям податкового кредиту, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ.
Крім цього оскільки під час проведення перевірки було встановлено факт оприбуткування та подальшого продажу ТОВ “НЕТ-СТРОЙ ГРУП” товарів, придбання яких обумовлено договорами поставки з ПП «Партнер-Електро» та враховуючи висновки перевіряючих осіб щодо нереальності цих господарський взаємовідносин, контролюючим органом зроблено висновок про те, що отримані підприємством товари є безоплатно отриманими товарами, у зв'язку з чим ТОВ “НЕТ-СТРОЙ ГРУП” було зобов'язано збільшити доходи на суму безоплатно отриманих активів.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0019451409 від 11.12.2018, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 125001 грн., та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 31250,25 грн.
- № 0019461409 від 11.12.2018, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 112501 грн., та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 28125,25 грн.
Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Так встановлені обставини справи свідчать про те, що заниження ТОВ “НЕТ-СТРОЙ ГРУП” податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, контролюючий орган пов'язує з заниженням підприємством доходу та завищення податкового кредиту по господарським взаємовідносинам з ПП «Партнер-Електро», з огляду на позицію контролюючого органу щодо нереальності цих господарських операцій.
Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином у спірних правовідносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо нереальності укладених правочинів, враховуючи приписи ч.2 ст.73 КАС України, має бути доведеним (спростованим) факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та
ПП «Партнер-Електро».
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 11 липня 2017 року між ТОВ “НЕТ-СТРОЙ ГРУП” (покупець) та ПП “Партнер - Електро” (постачальник) укладено договір поставки №75, предметом якого є поставка товару (найменування, кількість, якість та вартість відповідно до специфікацій або накладних до цього договору) (а.с. 50-52).
На підтвердження поставки товару в ході перевірки було надано: видаткові накладні №СПП001044 від 12.06.2018, № СПП001045 від 12.06.2018, №СПП0011044 від 12.06.2018, №СПП001052 від 15.06.2018, в який відображено найменування товару. його кількість та вартість.
Фактичне транспортування товару від продавця до покупця підтверджено товарно-транспортними накладними №16 від 12.06.2018 та №17 від 15.06.2018.
Оплата за поставлений товар здійснена згідно платіжних доручень №724 від 12.06.2018, №725 від 12.06.2018, №726 від 12.06.2018, №769 від 15.06.2018.
Придбаний позивачем товар оприбуткований та використаний в господарській діяльності підприємства позивача, про що свідчать надані позивачем копії первинних документів: накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, актів здачі-приймання виконання робіт (т.1 а.с. 131-250, т.2 а.с. 1-27).
З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування поставлених товарів, їх кількість та вартість, визначено сторони господарських операцій та осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.
Щодо тверджень контролюючого органу з приводу того, що в товарно-транспортних накладних №6 від 12.06.2018 та №17 від 15.06.2018 вказано лише місто без повної адреси, та вказано лише модель автомобіля, що унеможливлює встановити транспортний засіб, суд першої інстанції правильно вказав на те, що вказані ТТН містять окрім марки автомобіля також їх державні номери (а.с. 68, 74), що дозволяє їх ідентифікувати.
При цьому суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що за умови наявності інших належних доказів товарності господарських операцій, ненадання товарно-транспортних накладних не позбавляє платника права на формування податкового кредиту та витрат. Чинним законодавством України передбачено обов'язковість товарно-транспортної накладної лише у випадку надання послуг з перевезення.
Обгрунтованими є і висновки суду першої інстанції щодо безпідставності аргументів відповідача про нереальність господарських операцій через відсутність у контрагента-постачальника достатньої кількості працівників та основних засобів, оскільки такі доводи контролюючого органу є лише припущенням та жодними доказами не підтверджені.
Правильними є і висновки суду першої інстанції про те, що сам факт наявності кримінального провадження, без ухвалення вироку, який би набув законної сили та яким би було встановлено певні обставини, не може бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій.
Надаючи оцінку позиції контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій, суд апеляційної інстанції також враховує і те, що фактично контролюючий орган і не заперечує надходження позивачу товарів, які обумовлені договором поставки з ПП “Партнер - Електро”. Про вказані обставини свідчить те, що в акті перевірки контролюючий орган вказує на заниження позивачем доходу. При цьому, такі висновки зроблені з огляду на те, що під час проведення перевірки було встановлено факт оприбуткування та подальшої продажу позивачем товарів, придбання яких обумовлено договором поставки з вказаним контрагентом, але враховуючи висновки перевіряючих осіб щодо нереальності цих господарський взаємовідносин, контролюючим органом зроблено висновок про те, що отримані підприємством товари є безоплатно отриманими товарами, у зв'язку з чим ТОВ “НЕТ-СТРОЙ ГРУП” було зобов'язано збільшити доходи на суму безоплатно отриманих активів.
Тобто, контролюючий орган фактично не заперечує надходження до позивача товарів, а з приводу позиції контролюючого органу щодо безоплатно отриманих товарів, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що за визначенням пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України, безоплатно надані товари, роботи, послуги:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Під час розгляду справи не встановлено укладання позивачем договорів дарування, інших договорів, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості товарів, або отримання позивачем таких товарів без укладення таких договорів. Не встановлено і передання позивачу на зберігання товарів.
Напроти, під час розгляду справи судом встановлено факт сплати позивачем грошових коштів саме за поставлені товари.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість позиції контролюючого органу щодо заниження позивачем доходів внаслідок не відображення в їх складі вартості безоплатно отриманих товарів.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не наведено об'єктивних доказів, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, про які зазначено в акті перевірки та які стали підставою для прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень.
Отже дослідивши встановлені обставини справи та аргументи, які наведені відповідачем в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 у справі №280/1765/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 17.03.2020р.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк