17 березня 2020 року м. Дніпросправа № 340/2073/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року (суддя - Жук Р.В.) по справі №340/2073/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкового повідомлення - рішення №175679-13 від 30.06.2016 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000грн.
В обгрунтування заявленого позову посилалась на те, що відповідно до приписів п.267.2.1 ст.267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) періоду. Позивачка, окрім іншого, зазначала те, що відповідачем не було доведено правомірність віднесення належного їй автомобіля до об'єкта оподаткування у 2016 році.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року позов задоволено.
Рішення суду фактично мотивовано тим, що транспортний засіб позивача не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, оскільки його вартість є меншою, ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 (звітного) року, про що свідчить інформація Мінекономрозвитку станом на час розгляду справи. При цьому суд зазначив те, що відповідач не надав жодного доказу вартості транспортного засобу, якою він керувався під час прийняття оскаржуваного рішення.
Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Кіровоградській області (правонаступник Головного управління ДФС у Кіровоградській області) подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для справляння транспортного податку у 2016 році з урахуванням об'єкту оподаткування цим податком, який визначений пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що оскільки транспортний засіб позивача є об'єктом оподаткування таким податком, контролюючим органом обґрунтовано визначено суму грошового зобов'язання за 2019 рік. При цьому, відповідач зазначає, що інформацію щодо переліку об'єктів оподаткування транспортним податком, ним було отримано від ДФС України.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачка є власником автомобіля марки Lexus RX 350, 2013 року випуску, з об'ємом двигуна 3456 см. куб.
30 червня 2016 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №175679-13-13, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000 грн. за податковий період 2016 рік.
Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення контролюючого органу є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
01 січня 2015 року, набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.
Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
24 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон №909-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”, який набрав чинності 01.01.2016, та яким внесено зміни, серед іншого, до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України.
Пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України (в редакції Закону №909) визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Законом України про Державний бюджет України на 2016 рік встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.
Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. (750 х 1378,00) та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів.
Згідно п. 2 зазначеної методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013р. №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Пунктом 14 даної методики встановлено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.
Таким чином, вказаними нормами права визначено як об'єкт оподаткування транспортним податком у 2016 році так і порядок визначення об'єкта оподаткування, в частині визначення його вартості.
При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, повноваженнями щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавцем покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, а межі повноважень контролюючого органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобіль.
Відповідачем, як під час розгляду справи судом першої інстанції так і під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, не було надано доказів вартості транспортного засобу, яка б була визначена уповноваженим органом (Мінекономрозвитку) та яка б свідчила про те, що належний позивачу транспортний засіб був об'єктом оподаткування у 2016 році.
У свою чергу, з листа Мінекономрозвитку від 21.08.2019 року №3805-05/35067-07 судом встановлено, що розрахована у 2016 році згідно з Методикою середньоринкова вартість автомобіля Lexus RX 350 з об'ємом циліндрів двигуна 3,5 літра, бензин, автоматичною коробкою переключення передач, 2013 року випуску з пробігом 54000 та 60000 км становила відповідно 981 669,15 та 962 970,69 гривень (з ПДВ).
Отже, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про віднесення автомобіля Lexus RX 350, власником якого була позивачка, до об'єктів оподаткування транспортним податком у 2016 році, а відповідачем не було надано доказів наявності у нього, станом на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, інформації, наданої уповноваженим органом - Мінекономрозвитку України, щодо середньоринкової вартості автомобіля Lexus RX 350 з об'ємом циліндрів двигуна 3,5 літра, бензин, автоматичною коробкою переключення передач, 2013 року випуску, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що інформацію про вартість транспортного засобу ним було отримано від ДФС України, але доказів того, що контролюючий орган мав таку інформацію і те, що така інформація була наявна саме на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суду апеляційної інстанції надано не було.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 по справі №340/2073/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, які передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 17.03.2020р.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк