ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
13 березня 2020 року м. Київ №640/5444/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), в якому просить:
- взнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві яка полягає у невиплаті починаючи з квітня 2017 року по серпень 2019 року пенсії позивачеві;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зупинення (припинення) виплати пенсії позивачу з квітня 2017 року (за наявністю такого);
- зобов'язати відповідача здійснити виплату пенсії позивачу за період з квітня 2017 року по серпень 2019 року у повному обсязі на картковий рахунок НОМЕР_2, що відкритий на його ім'я в АТ «Ощадбанк», негайно після проголошення судового рішення, а також утриматись від подальшого призупинення її виплати.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 4-5 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Як вбачається з позовних вимог ОСОБА_1 , останній просить суд, зокрема, утриматись від подальшого призупинення виплати пенсії, що є вимогою, яка спрямована на майбутнє, а також визнати протиправним та скасувати рішення відповідача за його наявності про зупинення (припинення) виплати пенсії позивачу з квітня 2017 року.
Водночас, суд наголошує, що захисту підлягають лише порушені права позивача, позовні вимоги не можуть бути спрямовані на майбутнє, та містити вимоги щодо скасування рішення про наявність якого позивачеві не відомо, тобто чи порушено його права саме в наслідок ухвалення такого рішення, такі вимоги є абстрактними та не відповідають можливим способам захисту прав відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, виходячи зі змісту позовної заяви та обставин, наведених на її обґрунтування, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" встановлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102 гривень.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору, однак в позовній заяві ОСОБА_1 з посиланням на п.13 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» зазначено про те, що він звільнений від сплати судового збору.
Так, згідно з пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
В свою чергу, частиною п'ятою статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.
Викладена позиція міститься в ухвалах Верховного Суду від 12 березня 2018 року №820/5268/17, від 06 квітня 2018 року у справі №9901/474/18, від 12 квітня 2018 року у справі №521/10328/17, від 27 квітня 2018 року у справі №9901/537/18.
Таким чином, при зверненні до суду з даною позовною заявою позивачу до сплати підлягає судовий збір у сумі, що буде відповідати кількості уточнених позовних вимог (враховуючи можливий похідний характер позовних вимог).
Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено.
Отже, судом не встановлено підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Разом з тим, позивач також не позбавлений права для звернення до суду з відповідним клопотанням про звільнення від сплати судового збору в разі наявності підстав, передбачених Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунуто шляхом подання до суду уточненої позовної заяви та доказів сплати судового збору або відповідного клопотання із зазначенням обґрунтованих підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Вєкуа Н.Г,