17 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/12393/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Головко О.В.
перевіривши у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року (суддя Тулянцева І.В.) в адміністративній справі
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області
про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року в адміністративній справі № 160/12393/19.
Одночасно апелянт просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по справі.
Вирішуючи клопотання, суддя зазначає, що правові засади справляння судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, законом визначено певні умови, за наявності яких суд може відстрочити сплати судового збору. При цьому законом передбачено можливість відстрочення сплати судового збору лише фізичним особам, а тому клопотання не підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору, що підлягає сплаті становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року - 1921 грн. 00 коп.
Таким чином, враховуючи, що предметом спору є визнання протиправною та скасування постанови про накладення на позивача штрафу у розмірі 10200,00 грн., судовий збір, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, становить 2881 грн. 50 коп.
Крім того, статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до частини 6 вказаної статті апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суддею встановлено, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом 24 січня 2020 року ухвалено рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подана 04 березня 2020 року, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження, встановленого законом, при цьому апелянт не заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Статтею 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Враховуючи, що нормами ст. 287 КАС України не врегульовано процедуру поновлення процесуального строку на оскарження судового рішення, постановленого за правилами цієї статті, суддя доходить висновку про необхідність застосування в даній справі ч. 3 ст. 298 КАС України в порядку аналогії закону.
Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому вона підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року в адміністративній справі № 160/12393/19 залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду:
1) документа про сплату судового збору у розмірі 2881 грн. 50 коп. за реквізитами: отримувач коштів УК у Шевченківському районі м. Дніпра, код класифікації доходів бюджету 22030101, ЄДРПОУ 37989274, рахунок отримувача UA708999980313141206081004004, МФО 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП);
2) клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин його пропуску з підтвердженням таких обставин належними доказами.
Ухвала суду набирає законної сили з 17 березня 2020 року та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Головко