ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 березня 2020 року м. Київ № 826/4040/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Чудак О.М., суддів Пащенка К.С., Шейко Т.І., розглянувши в письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Ясногірський К» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарук Юлії Михайлівни про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,
установив:
Обслуговуючий кооператив «Ясногірський К» (ОК «Ясногірський К») у березні 2016 року звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (Департамент ДАБІ у м. Києві) та головного інспектора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарук Юлії Михайлівни (головний інспектор Департаменту ДАБІ у м. Києві), в якому просить:
- скасувати постанову головного інспектора Департаменту ДАБІ у м. Києві від 23.02.2016 №38/16/10/26-11/2302/02/4 про накладення на ОК «Ясногірський К» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в ході перевірки, дійшов помилкового висновку про зазначення замовником будівництва недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, в частині проведеної експертизи проекту будівництва, чим порушено частину восьму статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Закон №3038-VI). Такий висновок сформовано на підставі того, що будівництво здійснюється на земельній ділянці, яка відноситься до ІІІ категорії складності інженерно-геологічних умов (відповідно до ДБН А.2.1-1-2008 (дод. Ж)). Однак, така позиція є невірною, оскільки обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва лише об'єктів, які споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, в той час, як на земельній ділянці відсутні складні техногенні умови.
Також позивач зазначає, що винесення оскаржуваної постанови здійснено з порушенням Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (Порядок №244), оскільки належними чином не з'ясовано чи винний позивач у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Окрім того, на думку позивача, відповідачем порушено строки проведення перевірки, які не можуть перевищувати п'яти робочих днів і можуть бути продовжені одноразово, за рішенням керівника не більше ніж на два робочих дні. Однак, строк перевірки, який встановлено з 29.10.2015 по 04.11.2015, без відповідного рішення керівника продовжено на два робочі дні, а саме з 05.11.2015 по 06.11.2015. При цьому, у позовній заяві зазначено, що проставлення резолюції на службовій записці з проханням продовжити термін проведення перевірки, не є відповідним письмовим рішенням керівника.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2016 у справі відкрито провадження і її призначено до розгляду.
На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.
15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України.
Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2018 справу прийнято до провадження і призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
В засіданні 12.10.2018 замінено відповідача - Департамент ДАБІ у м. Києві на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (ДАБІ України) та прийнято заяву представника позивача про зміну підстав позову.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у заявах по суті та заяві про зміну підстав позову.
Представник відповідача ДАБІ України проти задоволення позову заперечував, вказуючи на його безпідставність. Наголосив, що на замовлення ОК «Ясногірський К» на земельній ділянці по вул. Ясногірській, 16-«А», «Б» у Шевченківському районі м. Києва здійснюється будівництво. Земельна ділянка відноситься до III категорії складності інженерно-геологічних умов. Відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.06.2013 №7/16-9551 (лист Мінрегіону від 19.06.2013 №7/16-9551) визначено, що згідно з ДБН А.2.1-1-2008 «Вишукування. Інженерні вишукування для будівництва» та роз'яснення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України від 18.06.2013 №01-7-381 складними інженерно-геологічними умовами вважають інженерно-геологічні умови II та III категорії складності. Відповідно проект будівництва підлягає обов'язковій експертизі в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд. Однак, позивачем проектну документацію затверджено без проведення обов'язкової експертизи проекту будівництва, а у декларації про початок виконання будівельних робіт наведено недостовірні дані в частині проведеної експертизи. Недостовірність даних у поданій замовником будівництва декларації про початок виконання будівельних робіт, полягає в тому, що проектну документацію позивачем затверджено без проведення обов'язкової експертизи проекту будівництва.
Також перевіркою встановлено, що на об'єкті відсутній інформаційний стенд. З огляду на лист-роз'яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.09.2013, проектна документація на будівництво об'єктів І-ІІІ категорії складності, що споруджується на територіях із складними інженерно-геологічними умовами (II та III категорія складності) підлягають обов'язковій експертизі щодо їх міцності, надійності та довговічності, - навіть за наявності однієї з підстав, а саме за наявності III категорії складності інженерно-геологічних умов земельної ділянки має бути проведена експертиза проекту.
Наголошує відповідач на тому, що об'єкт будівництва являє собою нерухоме майно, пов'язане фундаментом із землею та створене з відповідних будівельних матеріалів конструкцій, поєднаних між собою в певній технологічній послідовності, а тому дії позивача становлять суспільну загрозу життю та здоров'ю людей, підвищену небезпеку для довкілля, оскільки немає даних про те, чи має він необхідну міцність, стійкість та експлуатаційну надійність.
Водночас, щодо строків проведення перевірки відповідач зазначив, що, у зв'язку з виниклою необхідністю, службовою запискою посадової особи Департаменту, термін перевірки продовжено на два робочих дні з 05.11.2015 по 06.11.2015 і вже направленням на проведення позапланової перевірки від 05.11.2015, строк дії направлення продовжено з 05.11.2015 по 06.11.2015.
Відповідач головний інспектор Департаменту ДАБІ у м. Києві в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлена завчасно й належним чином.
З урахуванням думки учасників процесу, зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі частини третьої статті 194 КАС України та частини дев'ятої статті 205 цього ж Кодексу ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Так, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
На підставі звернення громадянина ОСОБА_1 від 08.10.2015, посадовою особою Департаменту ДАБІ у м. Києві, у присутності представника ОК «Ясногірський К» - особи відповідальної за здійснення технічного нагляду - ОСОБА_2 , проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних норм, державних стандартів і правил ОК «Ясногірський К» щодо об'єкта будівництва «Будівництво зблокованих житлових будинків на вул. Ясногірська, 16-«А» , « Б» у Шевченківському районі міста Києва».
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.11.2015. У акті зазначено, що за результатами перевірки встановлено, що за адресою вул. Ясногірська, 16-«А», «Б» у Шевченківському районі м. Києві , на замовлення ОК «Ясногірський К» та на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, що зареєстрована Департаментом ДАБІ у м. Києві від 19.10.2015 №КВ083152920452 виконуються будівельні роботи. Відповідно до даних наведених у вказаній декларації, проектну документацію затверджено замовником (наказ голови ОК «Ясногірський К» від 12.08.2015 №8). З наданих представником ОК «Ясногірський К» документів, а саме технічного звіту за результатами інженерно-геологічних вишукувань на ділянці будівництва, встановлено, що земельна ділянка за вказаною адресою відноситься до III (третьої) категорії складності інженерно-геологічних умов (відповідно до ДБН А.2.1-1-2008 (дод. Ж)).
Із посиланням та цитуванням змісту листа Мінрегіону від 19.06.2013 №7/16-9551 у якому, із посиланням на роз'яснення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України від 18.06.2013 №01-7-381, в акті вказано, що складними інженерно-геологічними умовами вважають інженерно-геологічні умови II та ІІІ категорії складності. Також наведено положення абзацу 3 частини четвертої статті 31 Закону №3038-VI та пункту 5 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560 (Порядок №560).
Тут суд зазначає, що у акті допущено помилку щодо номеру абзацу частини четвертої статті 31 Закону №3038-VI. Зокрема, зазначено номер абзацу « 3», але процитовано абзац 2.
В подальшому в акті зазначено, що ОК «Ясногірський К» затверджено проектну документацію без проведення обов'язкової експертизи проекту будівництва в частині міцності, надійності та довговічності чим порушено вимоги наведених вище нормативно-правових актів та статтю 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» (Закон №687-XIV). Відтак зроблено висновок, що ОК «Ясногірський К» зазначено недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт від 19.10.2015 №КВ 083152920452 в частині проведеної експертизи проекту будівництва, чим порушено частину восьму статті 36 Закону №3038-VI.
Окрім того, в акті вказано, що на об'єкті відсутні інформаційний стенд, на якому розміщується інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, відомості про категорію складності об'єкта будівництва, замовника та підрядників, чим порушено частину шосту статті 34 Закону №3038-VI та пункт 12 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт».
Одночасно з актом перевірки складено припис із вимогою зупинити виконання будівельних робіт до усунення допущених правопорушень та усунути допущені порушення до 07.12.2015.
В свою чергу, 15.02.2016 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, де наведено виявлені в ході перевірки порушення.
Акт перевірки та припис Департаментом ДАБІ у м. Києві направлено на адресу позивача листом від 09.11.2015 №10/26-1/0911/02/4-Шв.
Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, посадовою особою Департаменту ДАБІ у м. Києві винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.02.2016 №38/16/10/26-11/2302/02/4, якою визнано ОК «Ясногірський К» винним у вчинені правопорушення передбаченого абзацом 4 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (Закон №208/94-ВР) та накладено штраф у сумі 124020 грн (сто двадцять чотири тисячі двадцять гривень).
Вважаючи наведену постанову винесеною безпідставно та незаконно позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що абзацом 4 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (в редакції чинній на час винесення постанови) передбачено відповідальність суб'єктів містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності) за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації.
Оскільки до відповідальності позивача притягнуто за наведеною нормою Закону №208/94-ВР, суд не надає оцінку наведеним у акті перевірки висновкам щодо відсутності на об'єкті будівництва інформаційного стенду, на якому розміщується інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, відомості про категорію складності об'єкта будівництва, замовника та підрядників.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (Закон №3038-VI), що спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Статтею 41 наведеного Закону визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Частиною четвертою статті 31 Закону №3038-VI, обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд (пункт 2 частини другої статті 31).
Відповідна експертиза проводиться перед схваленням та затвердженням проектів будівництва, що визначено пунктом 5 Порядку №560.
Спірні правовідносини виникли навколо того, що орган контролю вважає обов'язковим проведення експертизи проекту будівництва у випадку, якщо спорудження об'єкту будівництва здійснюється на територіях із складними інженерно-геологічними умовами. В цей же час, позивач у справі вважає, що проведення експертизи проекту є обов'язковим лише у випадку, коли будівництво здійснюється на територіях зі складними інженерно-геологічними умовами та складними техногенними умовами одночасно. Вважає, що наявність лише однієї умови, в даному випадку, складних інженерно-геологічних умов не є підставою для проведення відповідної експертизи.
Судом встановлено, що сторонами не заперечується та обставина, що у відповідності до ДБН А.2.1-1-2008 (додаток Ж) ділянка, на якій здійснюється будівництво зблокованих житлових будинків на вул. Ясногірська, 16-«А», «Б» у Шевченківському районі міста Києва відноситься до ІІІ категорії складності інженерно-геологічних умов. Наведена обставина вбачається з технічного звіту за результатами інженерно-геологічних вишукувань на ділянці будівництва житлових будинків за адресою: вул. Ясногірська, 16 у Шевченківському районі, м. Києва (а.с. 67-72).
Відповідач у справі вважає дану обставину такою, що свідчить про необхідність проведення експертизи проекту в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд обґрунтовуючи свою позицію посиланням на лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 19.06.2013 №7/16-9551.
Відповідний лист адресовано Державній архітектурно-будівельній інспекції України та експертним організаціям за переліком.
Лист є роз'ясненням щодо обов'язковості проведення експертизи проектної документації на будівництво об'єктів I - III категорії складності, що споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними умовами, що надано у зв'язку з численними зверненнями.
Надаючи оцінку відповідним доводам відповідача суд виходить з того, що згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Водночас, відповідно до частин першої-третьої статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України; у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У КАС України, термін «нормативно-правовий акт» вживаються в такому значенні - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Поряд із цим, визначення нормативно-правового акту наведено також у наказі Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів». Так, нормативно-правовим актом згідно даного наказу є офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.
В свою чергу, визначення нормативно-правового акту наведено і в наказі Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.10.2011 №232 «Про затвердження Методичних рекомендацій з підготовки у Мінрегіоні України проектів нормативно-правових актів», де нормативно-правовий акт визначено, як офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має не персоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Питання державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади врегульоване Указом Президента України від 03.10.1992 №493/92, що прийнято з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій. Указом визначено, що державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, а також що Міністерство юстиції України та управління юстиції складають державні реєстри зареєстрованих ними нормативно-правових актів.
Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 (Положення №731).
Критерієм чинності таких актів та їх застосування згідно наведених Указу Президента України від 03.10.1992 №493/92 та Положення №731 є державна реєстрація нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та занесення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що запроваджено Указом Президента України від 27.06.1996 №468/96.
Державна реєстрація полягає у тому, що нормативно-правові акти проходять правову експертизу на відповідність Конституції України, законам України та іншим актам законодавства.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що доводи позивача стосовно безпідставності застосування органом будівельного контролю листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 19.06.2013 №7/16-9551, який за змістом не відповідає положенням частини четвертої статті 31 Закону №3038-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є обґрунтованими, оскільки наведена норма Закону передбачає проведення обов'язкової експертизи проектів будівництва об'єктів, які споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами.
Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 24.04.2014 у справі №815/6117/13-а зазначивши, що лист не є нормативно-правовим актом, тому не може бути покладений в основу обґрунтування суб'єктом владних повноважень свого рішення.
Також судом враховано позицію Вищого адміністративного суду України висловлену у справі №826/2236/15, в якій спірні правовідносини є подібними до даної справи. Так, в ухвалі від 01.12.2016 Вищий адміністративний суд України зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що замовник містобудування має обов'язково організувати проведення експертизи в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд лише якщо територія, на якій вони будуть створюватись, має такі сукупні умови: складні інженерно-геологічні умови та складні техногенні умови. Наявність на території будівництва однієї з наведених умов не зобов'язує замовника забезпечувати проведення такої експертизи.
Аналогічний висновок зроблено Окружним адміністративним судом міста Києва і за результатами розгляду справи №826/6988/16 у постанові від 06.06.2016, що залишена без змін за результатами як апеляційного так і касаційного перегляду.
Погоджується суд також і з доводами позивача стосовно проведення перевірки за відсутності для цього відповідного рішення, внаслідок продовження строків проведення перевірки за відсутності письмового рішення керівника контролюючого органу.
Так, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження Держархбудінспекції щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 №439/2011, та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (Порядок №553).
Відповідно до пункту 1 Порядку №553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до пункту 7 Порядку №553 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Так, у матеріалах справи наявне направлення на проведення позапланової перевірки від 29.10.2015, видане директором Департаменту ДАБІ у м. Києві, строком дії з 29.10.2015 по 04.11.2015.
При цьому акт перевірки датовано 05.11.2015.
Обґрунтовуючи проведення перевірки поза строком встановленим у направленні, відповідачем до матеріалів справи долучено службову записку, у якій головний інспектор будівельного нагляду Устенко О.О. просить директора Департаменту ДАБІ у м. Києві подовжити термін проведення перевірки на два робочі дні (з 05.11.2015 по 06.11.2015). Зі службової записки вбачається наявність на ній резолюції, на підставі чого видано направлення для проведення позапланової перевірки від 05.11.2015 строком дії з 05 по 06.11.2015.
Як в направленні від 29.10.2015, так і направлені від 05.11.2015 вказано, що видані вони на підставі наказу ДАБІ України від 08.09.2015 №976.
Наведений наказ міститься у матеріалах справи (а.с. 145) і має назву «Про удосконалення роботи із здійсненням заходів державного архітектурно-будівельного контролю». Наказом уповноважено керівників (їх заступників) територіальних органів - структурних підрозділів апарату Держархбудінспекції - Департаментів ДАБІ у областях та м. Києві, а також управлінь ДАБІ у областях направляти головних інспекторів будівельного нагляду на проведення планових та позапланових перевірок на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також підписувати направлення на проведення планових та позапланових перевірок, на період до утворення (визначення) відповідних структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчих органів з питань державного сільських, селищних міських рад і затвердження акту спільної комісії спільної комісії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення місто-будівного законодавства».
Поряд із цим в матеріалах справи міститься наказ ДАБІ України від 03.08.2015 №820 «Про проведення позапланової перевірки» яким на підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 16.07.2015 Департаменту ДАБІ у м. Києві наказано провести позапланову перевірку ОК «Ясногірський К» з питань дотримання вимог законодавства у сфері будівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва за адресою м. Київ, Шевченківський район, вулиця Ясногірська, 16-«А», «Б» (а.с. 147). Звернення ОСОБА_1 від 08.10.2015 також міститься у матеріалах справи (а.с. 56).
Таким чином, письмове рішення керівника про продовження строку проведення позапланової перевірки відсутнє, що є порушенням положень пункту 7 Порядку №553.
Окрім того, з листом ДАБІ України від 11.05.2012 №40-19-3295 «Щодо надання роз'яснення з питань проведення позапланових перевірок» роз'яснено, що у разі потреби продовження позапланової перевірки керівником інспекції державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступником видається наказ.
Даний лист не є нормативно-правовим актом і носить роз'яснювальний характер, однак за змістом не суперечить приписам нормативно-правових актів. Водночас у листі висловлено позицію центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Надаючи оцінку відповідним обставинам в контексті того, що позивачем у справі посадову особу Департаменту ДАБІ у м. Києві допущено до перевірки, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 11 Порядку №553 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Відповідно до пункту 14 Порядку №553 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.
Відповідно до частини другої статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення недопущення посадових осіб ДАБІ України або її територіальних органів на об'єкти будівництва тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як видно з положень пункту 7 Порядку №553, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Норми чинного законодавства не передбачають надання під час проведення позапланової перевірки будь-яких інших документів, окрім направлення.
Таким чином, та обставина, що позивачем допущено до перевірки посадових осіб Департаменту ДАБІ у м. Києві за відсутності письмового рішення керівника органу контролю про продовження позапланової перевірки не спростовує наслідків допущеного Департаментом ДАБІ у м. Києві порушення.
З огляну на наведені обставини, суд погоджується з доводами позивача про те, що 05.11.2015 перевірку проведено за відсутності на те законних підстав, а відтак за відсутності законних підстав складено і документи за результатами відповідної перевірки.
Стосовно інших доводів позивача у справі, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень, закріплених статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено в частині першій статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, судом встановлені порушення норм чинного законодавства, що стали підставою для винесення оскаржуваного рішення, і тому таке рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд, серед іншого, може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.
В порядку розподілу судових витрат за результатами розгляду даної справи, у відповідності до частини першої статті 139 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1860,30 грн за подання позовної заяви підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Обслуговуючого кооперативу «Ясногірський К» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарук Юлії Михайлівни про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, - задовольнити повністю та вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправною та скасувати постанову №38/16/10/26-11/2302/02/4 від 23.02.2016 головного інспектора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарук Юлії Михайлівни про накладення на Обслуговуючий кооператив «Ясногірський К» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Обслуговуючого кооперативу «Ясногірський К» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1860,30 грн (одна тисяча вісімсот шістдесят гривень тридцять копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Обслуговуючий кооператив «Ясногірський К» (місцезнаходження юридичної особи: 04119, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок 4-А, офіс 139; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 39541567).
Відповідач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України (місцезнаходження юридичної особи: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 37471912).
Відповідач - головний інспектор Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарук Юлія Михайлівна (місцезнаходження юридичної особи: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26).
Головуючий суддя О.М. Чудак
Суддя К.С. Пащенко
Суддя Т.І. Шейко