16 березня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/555/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про визнання протиправним лист-відмову №7164/4 від 06.02.2020 р. про повернення коштів, що були помилково зараховані до бюджету та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною лист-відмову №7164/4 від 06.02.2020 відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у підготовці подання до територіального органу Державної казначейської служби України про повернення коштів, що були помилково зараховані до бюджету при виконанні постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Колпакова В.О. від 27.03.2019 р., винесену у виконавчому провадженні №50532908, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 305247,23 грн.;
- зобов'язати відділ примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) підготувати подання до територіального органу Державної казначейської служби України про повернення коштів, що були помилково зараховані до бюджету при виконанні постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Колпакова В.О. від 27.03.2019 р., винесену у виконавчому провадженні №50532908, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 305247,23 грн.
Ухвалою від 06.03.2020 р. у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 13.03.2020 року.
Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань не надсилав.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Колпаковим В. О. відкрито виконавче провадження №50532908 щодо примусового виконання рішення суду у справі №667/10153/14-ц. З метою зняття накладеного державним виконавцем арешту на майно ОСОБА_1 26.03.2019 р. сплачено суму виконавчого збору 305247,23 грн. Однак, станом на дату сплати виконавчого збору у виконавчому провадженні №50532908 обов'язку щодо сплати у позивача не виникло, як і не було встановлено державним виконавцем, в передбачений законом спосіб, суми, що підлягає сплаті, оскільки постанова про стягнення виконавчого збору винесена лише 27.03.2019 (тобто після фактичної сплати). Крім того, 27.05.2019 року державним виконавцем винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, якою сума виконавчого збору, яка підлягає стягненню з позивача згідно відповідної постанови від 27.03.2019 року змінено в бік збільшення з «304633,23 грн.» на «542154,26 грн.». Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили, зазначені постанови були скасовані. Позивач вказує, що на підставі зазначеного рішення вона звернулася до відповідача із заявою про підготовку подання до органів казначейської служби про повернення помилково сплачених коштів в межах виконавчого провадження №50532908. Проте, листом відповідач відмовив у надання вищезазначеного подання через відсутність для цього підстав. Зазначає, що відповідно до постанови КМУ № 787 від 03.09.2013 відповідач зобов'язаний підготувати подання до Державної казначейської служби України про повернення коштів, оскільки є відповідальним за здійснення контролю за справлянням надходжень до державного бюджету. З огляду на зазначене, вважає лист-відмову протиправною, та просить позов задовольнити.
Відповідач 13.03.2020 р. надав до суду відзив на позовну заяву, із змісту якого заперечує проти задоволення позову мотивуючи наступним. Вказує, що ч.7 ст. 27 Закон України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. Інших випадків щодо повернення виконавчого збору боржнику Законом та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 зі змінами не визначено. Окрім того, позивачем в позовній заяві не зазначено, які саме вимоги Закону та Інструкції порушено державним виконавцем відділу стосовно листа-відмови №7164/4 від 06.02.2020. Разом з тим, Законом та Інструкцією не передбачено, що відділ зобов'язаний направляти подання до територіального органу Державної казначейської служби України про повернення коштів в разі скасування постанови про стягнення виконавчого збору, тобто не визначено порядок та обов'язок направлення такого подання відповідно до нормативно-правових актів.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
21.03.2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Колпаковим В.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №50532908 щодо примусового виконання виконавчого листа №667/10153/14-ц від 27.03.2015 р.
27.03.2019 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Колпаковим В.О. прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому проваджені ВП№50532908, згідно якої сума виконавчого збору, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 становить 304 633,23 грн.
Також, 27.03.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Колпаковим В.О. прийнято постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, а саме внесено виправлення до постанови про стягнення виконавчого збору в частині зазначення суми стягнення, а саме: замість помилкового «304 633,23 грн.» вважати вірним «542 154,26 грн.».
26.03.2019 р. ОСОБА_1 було сплачена сума виконавчого збору на користь держави за виконавчим листом 667/10153/14-ц від 27.03.2015 у розмірі 147247,23 грн. та 158000,00 грн.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 р. у справі №540/1187/19, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 р., визнана протиправною та скасувана постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Колпакова В.О. від 27.03.2019 року, винесена в виконавчому провадженні № 50532908, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору; визнана протиправною та скасована постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Колпакова В.О. від 27.05.2019 року, винесена в виконавчому провадженні № 50532908, про виправлення помилки у процесуальному документі.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 р. набрало законної сили .
15.01.2020 р. ОСОБА_1 звернулася до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою в якій просила підготувати подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету на загальну суму 304633,23 грн.
Листом від 06.02.2020 р. №7164/4 Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса) повідомило позивача, що ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження по справі №540/1187/19 від 23.01.2020 р., за скаргою Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 р. та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 р. у зв'язку з чим не вбачається підстав для задоволення її заяви.
Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернулася до суду.
Надаючи оцінку правомірності спірних правовідносин, суд враховує наступні положення законодавства.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно ст. 27 ЗУ "Про виконавче провадження" № 1404 від 02.06.2016 р. (далі Закон № 1404) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Згідно ст. 40 Закону № 1404 у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Як встановлено судом, 27.03.2019 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Колпаковим В.О. було винесено постанови про стягнення виконавчого збору та про виправлення помилки у процесуальному документі, які рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 р. у справі №540/1187/19 визнані протиправними та скасовані.
Згідно квитанцій, наявних в матеріалах справи, від 26.03.2019 р. №0.0.1308543784.1 та №0.0.1308530645.1 ОСОБА_1 було сплачено на розрахунковий рахунок ГТУЮ у Херсонській області суми виконавчого збору в межах виконавчого провадження ВП 50532908 в розмірі 147247,23 грн. та 158000,00 грн. відповідно.
Зазначений факт оплати та зарахування на рахунок обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа №667/10153/14-ц, виданого 27.03.2015 р. підтверджено розпорядженням №50532908 та випискою від 26.03.2019 р., долученими відповідачем до матеріалів справи.
Також, згідно платіжних доручень від 27.03.2019 р. №375 та 374 зазначені кошти були перераховані до Управління Казначейства у м.Херсоні, призначення платежу - "витрати виконавчого провадження ВПВР УДВС ГТУЮ стягнуті з ОСОБА_1 зг. розпор. від 27.03.2019 до в/п№50532908/4 та виконавчий збір зг.ст.47 ЗУ «Про вик.пров.» стягнутий з ОСОБА_1 зг.розпор. від 27.03.2019 до в/п №50532908/4 відповідно".
Тобто, сам факт добровільної сплати позивачем суми судового збору відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) не заперечується.
З аналізу вищезазначеного, суд дійшов висновку, що у зв'язку із набранням законної сили рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 р., у позивача наявні підстави для повернення суми сплаченого виконавчого збору.
Разом з тим, суд не погоджується з позицією відповідача, викладеною у листі-відповіді від 06.02.2020 р. №7164/4, щодо відсутності підстав для повернення коштів у зв'язку з поданням касаційної скарги на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 р., оскільки сам факт подання касаційної скарги не зупиняє дію оскарженої постанови, а доказів зупинення її дії ухвалою ВС відповідач суду не надав.
Разом із тим, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: …3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Пунктом 2 Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів затвердженого наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 р. N 226 (у редакції наказу Державного казначейства України від 29 травня 2008 р. N 181) визначено, що Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії (далі - платежі).
Відповідно до п.5 Порядку повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України з питань повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або ідентифікаційного номера за ДРФО (за наявності), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Подання в довільній формі надається платником до органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Державного казначейства України, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або ідентифікаційного номера за ДРФО (за наявності), суми платежу, що підлягає поверненню, способу перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів або готівкою шляхом оформлення чека чи поштовим переказом на адресу, визначену в цій заяві.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про повернення коштів, в якій просила підготувати подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів на загальну суму 304633,23 грн.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у зв'язку із скасуванням постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, сплачена позивачем сума виконавчого збору підлягає поверненню, а тому у відповідача були відсутні підстави для відмови у підготовці подання про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність відмови щодо підготовки подання про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст.134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст.134 КАС України).
Щодо розподілу витрат позивача на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
13.02.2020 р. між позивачем (клієнт) та адвокатом Лігінович Н.С. укладений договір про надання правничої допомоги № 4, предметом якого є надання клієнту правової допомоги у Херсонському окружному адміністративному суді.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що загальний розмір гонорару адвоката складається відповідно до «розрахунку правової допомоги», що міститься в додатку до даного договору.
Згідно розрахунку розміру гонорару адвоката (додаток 1 до Договору №4) вартість правничої допомоги, становить : - ознайомлення з документами, наданими замовником - 1000,00 грн.; - вивчення судової практики щодо предмета спору - 1000,00 грн.; - аналіз ситуації на основі вивчених документів та підготовка юридичного висновку щодо перспективи спору - 1000,00 грн.; - підготовка позовної заяви та формування матеріалів справи, подання позову до суду - 1000,00 грн.; - участь у судових засіданнях в Херсонському окружному адміністративному суді (від 1 до 3 судоднів) - 1000,00 грн. Позивач просила стягнути із відповідача витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 5000,00 грн.
Також позивач подала до суду квитанцію №20 від 20.02.2020 року на суму 5000,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст.134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст.134 КАС України).
Відповідач у своєму відзиві не висловив своєї позиції стосовно відшкодування на користь позивача витрат на правничу допомогу, клопотань щодо не співмірності до суду не надавав.
Разом з тим, суд зазначає, що у розрахунку розміру гонорару адвоката від 13.02.2020 р. врахована послуга участь у судових засіданнях (від 1 до 3 судоднів) - 1000,00 грн. Однак, з матеріалів справи вбачається, що судових засідань у справі що розглядається не проводилося. З огляду на зазначене, суд не враховує заявлену суму стягнення за послугу «участь у судових засіданнях (від 1 до 3 судоднів)» у сумі 1000,00 грн.
У зв'язку із зазначеним розмір витрат на правову допомогу понесених позивачем, яка підлягає відшкодуванню складає 4000,00 грн.
Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовільнити повністю.
Визнати протиправною визнати протиправною лист-відмову №7164/4 від 06.02.2020 відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у підготовці подання до територіального органу Державної казначейської служби України про повернення коштів, що були помилково зараховані до бюджету при виконанні постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Колпакова В.О. від 27.03.2019 р., винесену у виконавчому провадженні №50532908, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 305247,23 грн.
Зобов'язати відділ примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, 65007, м.Одеса, вул.Богдана Хмельницького,34) підготувати подання до територіального органу Державної казначейської служби України про повернення коштів, що були помилково зараховані до бюджету при виконанні постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Колпакова В.О. від 27.03.2019 р., винесену у виконавчому провадженні №50532908, про стягнення з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) виконавчого збору у сумі 305247,23 грн.
Стягнути з відділу примусового виконання Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, 65007, м.Одеса, вул.Богдана Хмельницького,34) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Г.М. Морська
кат. 105000000