Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 березня 2020 р. № 520/11784/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Массив" до Одеської митниці ДФС про скасування рішення ,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Массив" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000078/2 від 03.07.2019 р.;
- скасувати картку відмови Одеської митниці Державної митної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00407 від 03.07.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при здійсненні митного оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Массив" для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2, 3 ст. 53 МК України. Однак, незважаючи на надані документи, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000078/2 від 03.07.2019 р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00407 від 03.07.2019 року.
Зазначено, що позивачем правомірно обрано основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (вартістю операції) та відомості, зазначені у поданих декларантом документах, підлягали обчисленню з урахуванням всіх складових частин митної вартості товару. У свою чергу, відповідачем не наведено жодних обставин виникнення обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документальних відомостей про вартість товару, не надано доказів про наявність ознак невірогідності представлених позивачем відомостей про зміст торгівельної операції, не надано доказів, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження митної вартості або вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані при митному оформленні документи містили розбіжності, а також відповідач не зазначив обґрунтовані причини неможливості застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору, у зв'язку з чим рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації підлягають скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.12.2019 р. о 10:00 год.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 10.03.2020 р. о 12:00 год.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно наданого до суду відзиву на позов зазначив, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією №UA500060/2019/019499 від 01.07.2019 містились розбіжності та були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 суд на місці ухвалив, відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 14.09.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД МАССИВ» (Україна) (покупець) та компанією «YANGJIANG WEILI INDUSTRIES CO., LTD» (Китай) (постачальник) було укладено контракт №4/ТМ, відповідно до якого Постачальник зобов'язувався здійснити поставку окремими партіями у визначені в договорі строки товар, а Покупець зобов'язувався прийняти товар в асортименті, кількості та за цінами згідно із Специфікаціями (Додатками) до даного договору, і своєчасно здійснити оплату за умовами даного договору. Країна походження - Китай.
Відповідно до п.2.3. контракту, ціни за одиницю товару та сума кожної партії поставки визначаються Специфікацією, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Пункт 2.5. передбачає, що ціни на товар, що поставляється, встановлюються Постачальником з урахуванням витрат на виготовлення упаковки і робіт, пов'язаних з пакуванням товару, виробництво і наклейку етикеток, виготовлення і нанесення транспортного маркування, а також на підготовку необхідної Покупцеві відвантажувальної документації. Ціни на товар, що поставляється, встановлюються Постачальником з урахуванням витрат на доставку товару від місця виробництва до порту відвантаження і його завантаження на борт судна, а також всіх витрат, пов'язаних з товаром до моменту переходу товару через поручні судна в названому порті відвантаження.
Відповідно до п.3.1 вказаного контракту поставка товару здійснюється на умовах FOB у відповідності до правил «Інкотермс-2010».
Згідно з п.5.1 контракту, Покупцем, на умовах 30% передоплати від суми ймовірної партії поставки, зазначеної у відповідній Специфікації, здійснюється платіж на розрахунковий рахунок Постачальника.
На виконання умов укладеного контракту, позивачем було здійснено зовнішньоекономічну імпортну операцію з компанією «YANGJIANG WEILI INDUSTRIES CO., LTD», яка, у свою чергу, є виробником продукції, що постачається, та ввезено на митну територію України товар.
Так, згідно із Специфікацією №3 від 08.04.2019 року до контракту №4/ТМ від 14.09.2017 року та комерційним інвойсом №WL19036 від 22.05.2019 року, на умовах FOB (Shenzhen, Китай) на адресу позивача було поставлено товар:
- решітка-гриль для барбекю: тверда шліфована дерев'яна ручка, розмір 40х30 см, загальна довжина 70 см, висота 7 см, сталева проволока з хромованим покриттям діаметром: 4,7/2,7/1,7 мм. (артикул 2003) - 4700 шт. за ціною 1,95 дол. США за 1 шт., загальною вартістю 9165,00 дол. США;
- решітка-гриль для барбекю: тверда шліфована дерев'яна ручка, розмір 38х28 см, загальна довжина 65 см, висота 5,5 см, сталева проволока з хромованим покриттям діаметром: 4,7/2,4/1,7 мм (артикул 22003) - 2200 шт. за ціною 1,80 дол. США за 1 шт., загальною вартістю 3960,00 дол. США;
- решітка-гриль для барбекю: тверда шліфована дерев'яна ручка, розмір 40х28 см, загальна довжина 67 см, висота 3 см, сталева проволока з хромованим покриттям діаметром: 3,8/2,2/1,4 мм. (артикул 22002) - 480 шт. за ціною 1,35 дол. США за 1 шт., загальною вартістю 648,00 дол. США;
- решітка-гриль для барбекю: тверда шліфована дерев'яна ручка, розмір 31х24 см, загальна довжина 56 см, висота 5,5 см, сталева проволока з хромованим покриттям діаметром: 3,8/2,4/1,4 мм. (артикул CB-003Q) - 3680 шт. за ціною 1,30 дол. США за 1 шт., загальною вартістю 4784,00 дол. США;
- решітка-гриль для барбекю: тверда шліфована дерев'яна ручка, розмір 32х26 см, загальна довжина 65 см, висота 6,5 см, сталева проволока з хромованим покриттям діаметром: 4,5/2,7/1,7 мм. (артикул 11100002) - 1200 шт. за ціною 1,60 дол. США за 1 шт., загальною вартістю 1920,00 дол. США;
- щітка для чистки решіток для барбекю, ручка із поліпропілена, робоча поверхня із мідних прутів (артикул 666001) - 576 шт. за ціною 0,45 дол. США за 1 шт., загальною вартістю 259,20 дол. США.
Виконання зобов'язань з оплати товару на загальну суму 20275,40 доларів США (оплата товару за комерційним інвойсом №WL19036 від 22.05.2019) підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті №102 від 12.04.2019 року (на суму 6220,86 дол. США) та №114 від 06.06.2019 року (на суму 14054,54 дол. США).
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2019 року позивачем до митного поста «Одеса - центральний» Одеської митниці ДФС була подана митна декларація ІМ 40 ДЕ №UA500060/2019/019499, в якій заявлена митна вартість товару, визначена із застосуванням основного методу, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) згідно з ч.2 ст.57, ст.58 Митного кодексу України, вказавши в декларації ціну товару, зазначену в інвойсі №WL19036 від 22.05.2019 року з додаванням витрат на транспортування, а саме: ціна товару - 530768,184 грн. (20275,40 доларів США х 26,177939 грн.), витрати на транспортування - 40610,00 грн., митна вартість - 571378,184 грн.
Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару було подано пакет документів, необхідних згідно з митним законодавством України, для прийняття рішення про митне оформлення товару, зокрема, відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані наступні документи: сертифікат якості б/н від 22.05.2019 року; пакувальний лист б/н від 22.05.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) №WL19036 від 22.05.2019 року; коносамент MRFB19052257 від 26.05.2019 року; автотранспортна накладна №873 від 27.06.2019 року; сертифікат про походження товару №19C4403B5556/02463 від 28.05.2019 року; платіжне доручення в іноземній валюті №102 від 12.04.2019 року; платіжне доручення в іноземній валюті №114 від 06.06.2019 року; довідка про вартість міжнародних транспортно-експедиційних послуг (морський фрахт) №1 від 01.07.2019 року; виписка з бухгалтерської документації №215 від 01.07.2019 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.04.2019 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №1498 від 26.06.2019 року; специфікація №3 від 08.04.2019 року до контракту; зовнішньоекономічний контракт №4/ТМ від 14.09.2017 року; договір про надання послуг митного брокера №18-10/17 від 18.10.2017 року; договір транспортного експедирування №24 від 05.09.2017 року; звіт про зважування №326709 від 30.06.2019 року; сертифікат CCPIT №194400B0/008564 від 03.06.2019 року; постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року у справі №520/1076/19; копія митної декларації країни відправлення №530420190045514035 від 01.07.2019 року.
Однак, 03.07.2019 року відповідачем було направлено електронне повідомлення декларанту, в якому зазначено, що подані декларантом документи містять наступні розбіжності, зокрема: 1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) у банківському платіжному документі відсутнє посилання на інвойс, також дата специфікації №3 визначена невірно; 3) у наданому до митного оформлення прайс-листі №б/н відсутні відомості про умови поставки, яким відповідає запропонована вартість товару. Враховуючи спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, а також те, що у поданих документах містяться розбіжності, відповідно до п.3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості запропоновано декларанту або уповноваженій ним особі протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».
Згодом, 03.07.2019 року від відділу митного оформлення №6 митного поста «Одеса-центральний» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Массив" надійшло електронне повідомлення, відповідно до якого вказано, що митну вартість товарів, заявлених до митного оформлення за ЕМД №UA500060/2019/019499 буде скориговано, оскільки відповідно до п.2 ст.58 використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 ст.58 застосовують другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 Кодексу.
Представником позивача у відповідь на запит відповідача 03.07.2019 року додатково було направлено рахунок на оплату №144 від 01.07,2019, витяг з бухгалтерської документації №217 від 01.07.2019 та лист, в якому він зазначив, що одночасно з митною декларацією ІМ 40 ДЕ №UA500060/2019/019499 від 01.07.2019 року, відповідно ст.53 Митного кодексу України, декларантом для підтвердження заявленої митної вартості подані усі необхідні та наявні документи, інших документів в наявності немає.
Незважаючи на надані документи, відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації №UA500060/2019/019499 від 01.07.2019 року та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, у зв'язку з чим було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00407 та було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500060/2019/000078/02 від 03.07.2019 року, відповідно до якого митна вартість товару склала: решітки для барбекю сталеві - арт.2003, решітка для барбекю - 4700 шт., - арт.22003, решітка для барбекю - 2200 шт., - арт.22002, решітка для барбекю - 480 шт., - арт.СВ-003Q, решітка для барбекю - 3680 шт., - арт.11100002, решітка для барбекю - 912 шт. - 35181, 97 доларів США загальною вагою нетто 9114,5 кг із розрахунку 3,8600 дол. США/кг.
Позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, але з метою прискорення митного оформлення та запобігання матеріальним збиткам (недопущення простою транспортного засобу) здійснив коригування митної вартості та подав нову митну декларацію IM 40 ДE №UA500060/2019/019956, за результатами митного оформлення якої відповідач випустив товар у вільний обіг під фінансові гарантії згідно з ч.7 ст.55 Митного кодексу України.
Таким чином, вищенаведене коригування призвело до збільшення митної вартості товару та, у свою чергу, до збільшення митних платежів.
Позивач не погодившись з прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови, в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Судом встановлено, що фактичною підставою прийняття Одеською митницею ДФС оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, слугував висновок контролюючого органу про те, що подані декларантом документи містять наступні розбіжності: у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; у банківському платіжному документі відсутнє посилання на інвойс, також дата специфікації №3 визначена невірно; у наданому до митного оформлення прайс-листі № б/н від 01.04.2019 року відсутні відомості про умови поставки, яким відповідає запропонована вартість товару; відсутність зазначення в контракті №4/ТМ від 14.09.2017 року та інвойсі WL19036 від 22.05.2019 року відомостей про торгову марку «Садко»; у копії митної декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст. 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
У відповідності до ч.1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною першою статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Положеннями статті 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
У відповідності до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п'ятою статті 52 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що є обов'язковим наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості товару, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось судом вище, на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов контракту декларантом подано до Одеської митниці ДФС сертифікат якості б/н від 22.05.2019 року; пакувальний лист б/н від 22.05.2019 року; рахунок-фактура (інвойс) №WL19036 від 22.05.2019 року; коносамент MRFB19052257 від 26.05.2019 року; автотранспортна накладна №873 від 27.06.2019 року; сертифікат про походження товару №19C4403B5556/02463 від 28.05.2019 року; платіжне доручення в іноземній валюті №102 від 12.04.2019 року; платіжне доручення в іноземній валюті №114 від 06.06.2019 року; довідка про вартість міжнародних транспортно-експедиційних послуг (морський фрахт) №1 від 01.07.2019 року; виписка з бухгалтерської документації №215 від 01.07.2019 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.04.2019 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №1498 від 26.06.2019 року; специфікація №3 від 08.04.2019 року до контракту; зовнішньоекономічний контракт №4/ТМ від 14.09.2017 року; договір про надання послуг митного брокера №18-10/17 від 18.10.2017 року; договір транспортного експедирування №24 від 05.09.2017 року; звіт про зважування №326709 від 30.06.2019 року; сертифікат CCPIT №194400B0/008564 від 03.06.2019 року; постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 року у справі №520/1076/19; копія митної декларації країни відправлення №530420190045514035 від 01.07.2019 року.
Крім того, додатково листом від 03.07.2019 було надано рахунок на оплату №144 від 01.07.2019 та витяг з бухгалтерської документації №217 від 01.07.2019.
Товар, що імпортувався позивачем ліцензуванню не підлягав, страхування не здійснювалось, сплата роялті або інших додаткових платежів умовами контракту не передбачалась.
Згідно контракту та наданих для митного оформлення документів (сертифікат про походження товару тощо) саме компанія «YANGJIANG WEILI INDUSTRIES CO., LTD» (Китай) визначена безпосереднім виробником продукції, вантажовідправником і постачальником (продавцем) одночасно, що підтверджує ціну виробника за контрактом, яка сформована без додавання будь-яких інших додаткових складових до ціни продукції (посередницьких, представницьких, дистриб'юторських витрат тощо).
Відповідно до електронного повідомлення від 03.07.2019 посадовою особою митного органу було витребувано з позивача виписку з бухгалтерської документації та висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Аналогічний обов'язок визначено і в графі 33 рішення про коригування митної вартості.
З матеріалів справи вбачається, що декларантом надано виписку з бухгалтерської документації разом подачею первісної митної декларації - виписка з бухгалтерської документації №215 від 01.07.2019 (код документу 3011 в гр.44 ЕМД), відповідно до якої підприємство визначило, за якою вартістю було оприбутковано товар у бухгалтерському та податковому обліку (дебетове сальдо за платіжним дорученням №102 від 12.04.2019 166914,50 грн., а за платіжним дорученням №114 від 06.06.2019 - 378490,14 грн.).
При цьому, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини також був поданий відразу з первісною митною декларацією - висновок №1498 від 26.06.2019 р., підготовлений ДП «Укрпромзовнішекспертиза» (код документу 3016 в гр.44 ЕМД), у якому кваліфікованими експертами ДП було зазначено, що ціни на товари, що імпортуються згідно з інвойсом №WL19036 від 22.05.2019 р. та специфікацією №3 від 08.04.2019 р. до контракту №4/ТМ від 14.09.2017 р. на умовах поставки FOB - Shenzhen, відповідають поточній кон'юнктурі ринку.
Тобто, відповідачем було запитано документи, які були надані позивачем разом з митною декларацією ІМ 40 ДЕ №UA500060/2019/019499.
Щодо існування розбіжностей, зазначених митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, а саме, що у наданих документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, суд зазначає наступне.
Згідно п.2.5. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 14.09.2017 № 4/TM, визначено, що ціни на товар, що поставляється, встановлюються Постачальником з урахуванням витрат на виготовлення упаковки і роботи, пов'язані з упаковкою товару, виробництво і поклейка етикеток, виготовлення і нанесення транспортного маркування, а також на підготовку необхідної Покупцеві відвантажувальної документації. Ціни на товар, що поставляється, встановлюються Постачальником з урахуванням витрат на доставку товару від місця виробництва до порту відвантаження і його завантаження на борт судна, а також всіх витрат, пов'язаних з товаром до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.
У специфікації №3 від 08.04.2019 до Контракту №4/ТМ від 14.09.2017 року так само визначено, що ціни на товар, що поставляється, встановлюється постачальником з урахуванням витрат на виготовлення упаковки і роботи, пов'язані з упаковкою товару, виробництво і поклейка етикеток, виготовлення і нанесення транспортного маркування. Інші документи, надані декларантом разом з первісною митною декларацією, такі як прайс-лист від 01.04.2019, інвойс №WL19036 від 22.05.2019 р., тощо, також підтверджують, що витрати на пакування входять до ціни товару. (а.с.58-60).
У зв'язку з чим, суд відхиляє твердження митного органу, що у наданих документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, як необґрунтоване, оскільки вищезазначені документи, що були подані разом з митною декларацією, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відносно відсутності у банківському платіжному документі посилання на інвойс та те, що дата специфікації №3 визначена невірно, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 5.1. та 5.2. Контракту передоплата здійснюється двома платежами: 30% від суми ймовірної партії поставки, вказаній в специфікації, решта протягом 5 банківських днів з моменту отримання копії рахунку-фактури.
Тобто, перша передоплата здійснюється на підставі специфікації, у зв'язку з чим у банківському платіжному дорученні №102 від 12.04.2019 р. відсутнє посилання на інвойс, який на момент здійснення платежу був відсутній. Друга передоплата здійснюється вже після відвантаження товару та складання інвойсу. У банківському платіжному дорученні №114 від 06.06.2019 р. є посилання на інвойс №WL19036 від 22.05.2019 р.
Судом з матеріалів справи встановлено, що у платіжному дорученні в іноземній валюті №102 від 12.04.2019 року у графі 70 «призначення платежу» англійською мовою вказано «передплата за контрактом №4/ТМ від 14.09.2017 специфікація №3 від 08.09.2020 року за решітки для барбекю», а в графі 70 «призначення платежу» платіжного доручення №114 від 06.06.2019 року - «передплата за контрактом №4/ТМ від 14.09.2017 специфікація №3 від 08.09.2020 року за інвойсом №WL19036 за решітки для барбекю».
Як вбачається з пояснень представника позивача, при заповненні платіжних доручень було допущено технічну описку в даті специфікації, про що повідомлено митний орган шляхом надання модифікації на кожне з платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи.
Так, у графі 77А модифікації до платіжного доручення №102 (номер модифікації, заданий відправником F3S19041278431900) зазначено про необхідність внесення до платіжного доручення MT103 на суму 6220,86 дол. США від 12.04.2019 року згідно вхідного номеру 190412CRDE0039 змін до тега 70 «Призначення платежу». Правильним вважати призначення платежу: передплата за контрактом 4/ТМ від 14.09.2017, специфікація 3 від 08.04.2019 року за решітки для барбекю, всі інші деталі залишаються незмінними.
Відредаговані дані вказуються і у модифікації до платіжного доручення №114 (номер, заданий відправником F5S1906063001900) у графі 77А якого зазначено, що до платіжного доручення НОМЕР_1 на суму 14054,54 дол. США від 06.06.2019 року згідно вхідного номеру 190606CRDE0009 необхідно внести зміни до тега 70 «Призначення платежу». Правильним вважати призначення платежу: передплата за контрактом 4/ТМ від 14.09.2017, специфікація 3 від 08.04.2019 року, інвойс WL19036 за решітки для барбекю, всі інші деталі залишаються незмінними.
Таким чином, вказана розбіжність, яка була спричинена технічною помилкою, усунута шляхом надання модифікацій до платіжного доручення на адресу відповідача. До того ж, суд зауважує, що наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься.
При цьому, позивачем надано як до суду, так і до контролюючого органу, Витяги з бухгалтерської документації №217 від 01.07.2019 р. та №215 від 01.07.2019 р., з яких вбачається оприбуткування товару згідно контракту №4/ТМ від 14.09.2017 р. у бухгалтерському та податковому обліку (дебетове сальдо за платіжним дорученням №102 від 12.04.2019 - 166914,50 грн., а за платіжним дорученням №114 від 06.06.2019 - 378490,14 грн.
Стосовно того, що у наданому до митного оформлення прайс-листі №б/н відсутні відомості про умови поставки, яким відповідає запропонована вартість товару, суд зазначає наступне.
Судом, з досліджених матеріалів справи встановлено, що у прайс-листі б/н від 01.04.2019 року зазначені умови поставки «FOB Шенжен», що, за відсутності окремого регулювання та згідно з п.3.1. контракту, означає застосування правил та норм терміну FOB Правил «ІНКОТЕРМС-2010», а тому, твердження відповідача про відсутність відомостей про умови поставки є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи.
Стосовно не зазначення в контракті №4/ТМ від 14.09.2017 року та інвойсі WL19036 від 22.05.2019 року відомостей про торгову марку «Садко», суд зазначає наступне.
Митний орган в рішенні про коригування митної вартості від 03.07.2019 року в якості однієї із підстав для коригування митної вартості вказує, що декларант у графі 31 МД зазначає торгівельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у той же час відправник не зазначає в будь-яких документах наявну торгову марку «Садко».
Відносно цього варто зауважити наступне.
Судом встановлено, що декларант у графі 31 МД №UA500060/2019/019499 від 01.07.2019 року зазначає про наявність торгової марки «Садко».
Позивач у додаткових поясненнях на позовну заяву вказав, що таке зазначення було здійснено декларантом (брокером) з метою виконання законодавчих вимог п.п. «в» п.5 ч.8 ст.257 Митного кодексу України (до митної декларації вносяться відомості про торговельну марку та виробника товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах)) та враховуючи, що виробник продукції проставляє логотип торгової марки «Садко» (зокрема на виконання вимог українського законодавства про захист прав споживачів (на пакувальних коробках розміщується необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація про товар)), з метою уникнення зайвих складнощів та зауважень з боку митного органу під час митного огляду товару, декларантом (брокером) вказується в митній декларації про наявність торгової марки.
Позивачем митному органу направлено лист №214 від 28.06.2019 року, згідно з яким ОСОБА_1 є власником зареєстрованої торгової марки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі свідоцтва ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент). ОСОБА_1 є засновником ТОВ «ТРЕЙД МАССИВ». Дана торгова марка використовується підприємством ТОВ «ТРЕЙД МАССИВ» при поставках господарських товарів за прямими зовнішньоекономічними договорами з фабриками (підприємствами) Китаю.
Стосовно твердження відповідача, що в будь-яких документах, зокрема контракті від 14.09.2017 №4/ТМ та інвойсі WL19036 від 22.05.2019 року, відсутні посилання на торгову марку, то необхідно вказати, що торгова марка вказана у експортній вантажній митній декларації КНР.
Крім того, у згаданих вище контракті, інвойсі та специфікації №3 від 08.04.2019 року, прайс-листі від 01.04.2019 року зазначається, що в ціну за контрактом включаються витрати, у тому числі, на виробництво та поклейку етикеток і логотипа, що свідчить про те, що сторони узгодили між собою питання про виробництво та поклейку виробником логотипів торгової марки, яка вказується покупцем.
За таких обставин, враховуючи те, що ТМ «Садко» є об'єктом права інтелектуальної власності засновника ТОВ «ТРЕЙД МАССИВ» ОСОБА_1 , у митного органу були відсутні підстави вважати зазначення в митній декларації торгової марки підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товару.
Щодо відсутності зазначення в митній декларації країни відправлення про географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, суд зазначає наступне.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом зроблено висновок, що у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставка - FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п.2.1. Контракту №4/ТМ від 14.09.2017 ціни на товар, що поставляється, встановлюються в доларах США без ПДВ. Ціна товару формується на умовах FOB Шеньчжень, Китай.
Згідно з п.3.1. Контракту товар поставляється на умовах FOB відповідно до правил «ІНКОТЕРМС-2010».
За п.2.5. Контракту ціни на товар, що поставляється, встановлюються Постачальником з урахуванням витрат на доставку товару від місця виробництва до порту відвантаження і його завантаження на борт судна, а також всіх витрат, пов'язаних з товаром до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.
Як вбачається з матеріалів справи, у копії митної декларації країни відправлення від 23.05.2018 №530420190045514035 в пункті «Порт експортного відправлення» зазначена назва та код географічного пункту «Шеньчжень» (5304), що відповідає умовам поставки FOB Шеньчжень, зазначених у документах, поданих до митного оформлення. Вся інформація відображена в експортній митній декларації повністю відповідає умовам Контракту та супровідним документам.
Сторони здійснили регулювання вказаних питань шляхом створення бланкетної норми, передбаченої у п.3.1. контракту, яка відсилає до правил «ІНКОТЕРМС-2010», тобто, сторони досягли згоди щодо даної умови контракту шляхом повного відсилання до правил «ІНКОТЕРМС-2010» (відсутність окремого (спеціального) регулювання умов переходу ризиків (відповідальності) означає застосування умов поставки, як то передбачає термін «FOB».
Аналіз умов поставки за терміном «FOB» та відсутність окремого (відмінного) регулювання в зовнішньоекономічному контракті дозволяють дійти висновку про те, що географічним пунктом переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця є місто Шеньчжень (Китай), у якому розміщений відповідний порт.
Таким чином, суд приходить до висновку, що наявність вищенаведених доказів у їх сукупності спростовує твердження відповідача, що декларантом під час митного декларування товарів не було підтверджено визначену у митній декларації митну вартість товару.
При цьому, усі неточності, на які вказував митний орган в обґрунтування прийнятого спірного рішення, не є такими, що не дозволяли підтвердити заявлену декларантом митну вартість та обраний метод її визначення, оскільки вони не впливали на числові значення складових митної вартості товару.
Стосовно застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України підприємством позивача, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частинами 2-8 вказаної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Однак, спірне рішення про коригування митної вартості товарів містить посилання на МД від 14.06.2019 №UA500090/2019/8179 відповідно до якої рівень митної вартості товару становить 3,86 дол. США за кг нетто, та, в свою чергу, не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Крім того, жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що реалізація суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах управлінської функції шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів здійснена безпідставно.
У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення шляхом скасування рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000078/2 від 03.07.2019 р. та скасування картки відмови Одеської митниці Державної митної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00407 від 03.07.2019 року.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Массив" (проспект Героїв Сталінграду, буд. 45, м. Харків, 61105, код 41457250) до Одеської митниці ДФС (вул. Гайдара, буд. 21-А, м. Одеса, Одеська область, 65078, код 39441717) про скасування рішення - задовольнити.
Скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000078/2 від 03.07.2019 р.
Скасувати картку відмови Одеської митниці Державної митної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00407 від 03.07.2019 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Массив" (проспект Героїв Сталінграду, буд. 45, м. Харків, 61105, код 41457250) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (вул. Гайдара, буд. 21-А, м. Одеса, Одеська область, 65078, код 39441717) суму сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 17 березня 2020 року.
Суддя Д.А. Волошин