Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 березня 2020 р. № 520/1916/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення сторін) адміністративний позов та додані до нього документи ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком за період з 01.06.2015 по 31.07.2018 в сумі 52995,92 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 нараховану пенсію за віком за період з 01.06.2015 по 31.07.2018 в сумі 52995,92 грн., шляхом перерахування на її картковий рахунок в АТ "Ощадбанк";
- допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що є пенсіонером та отримує пенсію за віком. У зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції в її населеному пункті вона була вимушена покинути своє постійне місце проживання та переїхати до м. Кропивницький, а згодом - до м. Харкова, де і стала на облік як внутрішньо переміщена особа. Проте, відповідач з 01.06.2015 припинив їй виплату пенсії і поновив лише з 01.08.2018, у результаті чого, пенсію за вказаний період не було виплачено. Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки вони порушують її право на пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 17.02.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача, 25.02.2020 надано відзив на позовну заяву, в якому він адміністративний позов не визнав, зазначив, що суми пенсії, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є громадянкою України, пенсіонеркою, їй призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-VІ від 09.07.2003, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, серія ААА № 662255 від 14.06.2001. Перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м Антрацит.
У зв'язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції у м. Антрацит Луганської області позивач була вимушена покинути своє постійне місце проживання і переїхати на підконтрольну Україні територію до міста Кропивницький.
Позивач стала на облік як внутрішньо переміщена особа та отримувала пенсійні виплати в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
В 2015 році виплату пенсії в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області припинили.
В квітні 2018 року ОСОБА_1 переїхала до м. Харків та стала на облік в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради як внутрішньо перемішена особа та отримала довідку від 23.04.2018 № 6326025988 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
23.04.2018 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про взяття на облік та поновлення виплати пенсії. В управлінні ОСОБА_1 взяли на облік та почали виплачувати пенсію з серпня 2018.
В лютому 2020 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з адвокатським запитом, в якому просив відповідача надати відповідь про причини та підстави невиплати пенсії ОСОБА_1 та інформацію про періоди та суми недоотриманої пенсії.
Згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.02.2020 № 1632/02.21-20 на адвокатський запит, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні з 01.06.2015 року та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Доплата пенсії за період з 01.06.2015 року по 31.07.2018 року в розмірі 52995,92 грн. нарахована та буде виплачена з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” (із змінами, внесеними постановою КМУ від 21.08.2019 № 788) при надходженні фінансування.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиплати пенсії, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав та інтересів.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі по тексту - Закон № 1058-IV).
Відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Питання виплати пенсій врегульовані положеннями ст. 47 Закону №1058-IV, якою визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Варто зазначити, що вищезазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.
З поданих до суду матеріалів справи та з доводів сторін вбачається, що пенсійний орган не посилається у своїх доводах на рішення територіальних органів Пенсійного фонду або рішення суду про припинення виплати пенсії позивачу з підстав визначених законом.
Як встановлено судом, відповідач нарахував, проте не здійснив виплату пенсії з 01.05.2018 по 31.05.2018 року.
Відповідач не заперечує, що має заборгованість з пенсійних виплат перед позивачем в сумі 52995,92 грн. за період з 01.06.2015 по 31.07.2018. Управлінням встановлений період та сума недоотриманої пенсії, пенсія нарахована, але не виплачена
Тобто, відповідач бере на себе зобов'язання по виплаті недоотриманої пенсії за той період, коли позивач перебував на обліку в іншому територіальному органі Пенсійного фонду, а саме в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Також представником відповідача вказано, що виплата сум пенсії за минулий період, провадитиметься відповідно до Порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Суд вважає за необхідне зазначити, що в п.1 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 05.11.2014 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., N 81, ст. 2296).
Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності рішення уповноваженого органу як підставу припинення виплати пенсії та доказів на підтвердження виплати пенсії позивачу за спірний період.
Аналогічну правову позицію було висловлено Верховним Судом у рішенні по справі №229/3123/17 від 27.02.2018 (провадження №К/9901/1358/17).
Як свідчить аналіз положень Закону № 1058-IV, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених ст.49 цього Закону.
Втручання відповідача у право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді пенсії суд вважає таким, що не ґрунтується на Законі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком за період з 01.06.2015 року по 31.07.2018 року в сумі 52995,92 грн.
Разом з тим, суд вважає, що з метою відновлення порушеного права та ефективного захисту позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 нараховану пенсію за віком за період з 01.06.2015 року по 31.07.2018 року в сумі 52995,92 грн., шляхом перерахування на її картковий рахунок в АТ "Ощадбанк"- підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення пенсії за один місяць.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, з підстав викладених вище.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком за період з 01.06.2015 по 31.07.2018 в сумі 52995,92 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 нараховану пенсію за віком за період з 01.06.2015 по 31.07.2018 в сумі 52995,92 грн., шляхом перерахування на її картковий рахунок в АТ "Ощадбанк".
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов