16 березня 2020 року справа № 580/4164/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРГАЗЕНЕРГО-ІНВЕСТ” до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,
24.12.2019р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРГАЗЕНЕРГО-ІНВЕСТ” (далі-позивач) з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (далі-відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області №0000013219 від 10.09.2019р. про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 750000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, представником позивача зазначено, що за результатами проведення фактичної перевірки, ГУ ДФС у Черкаській області складено Акт №98/23-00-40-02/40471975 від 23.08.2019р., в якому встановлено порушення позивачем положень ч. 20 ст. 15 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та на підставі виявлених порушень прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф). Представник позивача звертає увагу, що проведена перевірка є протиправною, оскільки контролюючим органом при її проведенні порушено процедуру встановлену Податковим кодексом України - наказ на проведення перевірки та направлення вручено особі, яка не є посадовою чи службовою особою позивача та у якої відсутні жодні повноваження на представництво позивача. Наголошено, що у відповідності до Статуту товариства, єдиним виконавчим органом позивача є посада директора. Таким чином, проведену перевірку позивач вважає протиправною а оскаржуване рішення вважає таким, що належить скасувати з огляду на незаконність перевірки та відсутності правових наслідків такої.
Також зазначено, що Законом № 481 у редакції Закону № 2628 та Постановою КМУ №545 було фактично порушено право визначене ст. 50 Конституції на здійснення господарської діяльності в період з 01.07.2019 року по 20.07.2019 року (або до моменту видачі Ліцензії на роздрібну торгівлю пальним), а зокрема і для позивача. Оскільки позивачем ще на початку 2019 року були взяті зобов'язання перед іншими суб'єктами господарської діяльності, щодо отримання пального через мережу АГЗП і відповідно до договорів порушення взятих зобов'язань призвело до фінансових санкцій, також зважаючи на те, що заяви на отримання Ліцензій були подані 27.06.2019 року (відповідно до листа ДФС № 17014/7/99-99-12-01-01-17 від 30.05.2019 року) підприємство позивача здійснювало роздрібний продаж пального. З урахуванням зазначеного, висновки Акту перевірки вважає помилковими, а податкове повідомлення-рішення незаконним.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.01.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
07.02.2020р., до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Представник зазначив, що наказ на проведення перевірки та направлення вручено уповноваженій особі позивача - Костенко С.О., який у відповідності до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є особою, яка обрана (призначена) до органу управління юридичної особи, уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, особа яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності та є підписантом). Також звернуто увагу, що в ході здійснення перевірки, відповідачем встановлено факти здійснення позивачем роздрібної торгівлі пальним без наявних ліцензій, в зв'язку з чим застосовано санкції у відповідності до Закону. Крім того, звернуто увагу, що пояснення позивача щодо взятих зобов'язань перед іншими суб'єктами господарської діяльності, щодо отримання пального через мережу АГЗП і відповідно до договорів порушення взятих зобов'язань, які призвели б до фінансових санкцій не звільняють платника податків від відповідальності за порушення вимог Закону, в зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРГАЗЕНЕРГО-ІНВЕСТ” зареєстровано в якості юридичної особи, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 026 102 0000 016499, та взято на податковий облік в ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області 10.05.2016р.
Основним видом економічної діяльності позивача є Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (Код КВЕД 46.71).
15.08.2019р., на підставі пп.20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ та наказу від « 14» серпня 2019 року №1652, Головне управління ДФС у Черкаській області видало направлення на перевірку №224, відповідно до якого з « 15» серпня 2019 року проводиться фактична перевірка ТОВ "УКРГАЗЕНЕРГО-ІНВЕСТ", протягом 10 календарних днів.
Мета перевірки: дотримання вимог законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За результатами фактичної перевірки ТОВ "УКРГАЗЕНЕРГО-ІНВЕСТ", Головним управлінням ДФС у Черкаській області складено Акт №98/23-00-40-02/40471975 від 23.08.2019р. (далі - Акт перевірки), за висновками якого встановлено порушення ТОВ "УКРГАЗЕНЕРГО-ІНВЕСТ" ч. 20 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
10.09.2019р. Головним управлінням ДПС у Черкаській області, на підставі встановлених у Акті перевірки №98/23-00-40-02/40471975 від 23.08.2019р. порушень, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000013219 про сплату 750 000,00 грн. за платежем адмін. штрафи та штрафні санкції.
Позивач, вважаючи протиправним прийняте податкове повідомлення-рішення, звернувся з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункт 75.1статті 75 ПК України).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 ПК України, пунктом 80.1 якої передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки,
З аналізу вказаних положень вбачається, що посадові особи контролюючого органу уповноважені розпочати проведення фактичної перевірки за умови пред'явлення платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, наказу про проведення перевірки та направлення на перевірку, до початку проведення перевірки.
При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.
Як вбачається із мотивів позовної заяви, ключовою підставою для визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування є протиправність дій контролюючого органу в ході проведення перевірки, а саме: вручення наказу на проведення перевірки та направлення на перевірку неуповноваженій особі, яка не є посадовою чи службовою особою позивача та у якої відсутні жодні повноваження на представництво позивача.
За результатами розгляду вказаного посилання, суд зазначає, що у відповідності до проставленої відмітки у направленні на перевірку від 15.08.2019р. №224 (а.с. 89), ОСОБА_1 - співзасновнику, упов. особі, пред'явлено службове посвідчення та направлення від 15.08.2019р. №224 на проведення перевірки. А також вручено копію наказу (з витягом з додатку до наказу) від 14.08.2019р. №1652 про проведення фактичної перевірки. Вказані відмітки проставлено Костенком С.О. о 14 год. 50 хв. 15.08.2019р.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 15.08.2019р., (дата вручення наказу про проведення перевірки та направлення на перевірку ОСОБА_1 , а.с.96-98) ОСОБА_1 є засновником (учасником) юридичної особи та кінцевим бенефіціарним власником (контролером). Крім того, є підписантом з 22.04.2016р. та відноситься до осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.
З урахуванням зазначеного, посилання представника позивача, що ОСОБА_1 є неуповноваженою особою позивача не знайшли свого підтвердження в ході перевірки обставин справи доказами, в зв'язку з чим зазначене посилання суд вважає необгрунтованим.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України, непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_1 , ідентифікуючи себе як уповноважену особу позивача, факт наявності повноважень на представництво позивача підтвердилось в ході судового розгляду, без жодних зауважень щодо змісту наказу про проведення фактичної перевірки №1652 від 14.08.2019р., допустив посадових осіб Головного управління ДФС у Черкаській області до проведення фактичної перевірки на його підставі, а тому погодився з наявністю права та законних підстав у контролюючого органу на проведення такої перевірки.
На переконання суду, виконання контролюючим органом своїх обов'язків щодо організації податкового контролю, зокрема, шляхом проведення фактичної перевірки не є порушенням прав платника, не спричиняє і не може спричинити негативних наслідків для нього у випадку належного ведення господарської діяльності, фінансової звітності, бухгалтерського обліку, у відповідності до норм податкового законодавства.
Платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, зокрема фактичної, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №804/1113/16 від 13.03.2018р. та по справі № 807/2062/17 від 21.02.2019р. викладена позиція про те, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, оскільки відбувся допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, суд не бере до уваги доводи позивача щодо наявності процедурних порушень при її здійсненні, оскільки в межах розгляду даної справи, оцінці підлягають обставини наявності або відсутності порушень, викладених в Акті фактичної перевірки.
Щодо предмету виявлених порушень та правомірності застосування штрафних санкцій оскаржуваним рішенням, суд зазначає наступне.
Відповідно до відомостей встановлених в акті перевірки, судом вбачається, що для здійснення господарської діяльності ТОВ "УКРГАЗЕНЕРГО-ІНВЕСТ" отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним:
- №23140314201900227, термін дії з 17.07.2019р. по 17.07.2024р., за адресою: АДРЕСА_1 область, АДРЕСА_2 - АДРЕСА_3 район АДРЕСА_4 м, АДРЕСА_2 - АДРЕСА_3 вул. Чапаева, буд. 133, №3;
- №23010314201900228, термін дії з 17.07.2019р. по 17.07.2024р,, за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Горького, буд. 27, АЗГП;
- №23040314201900234, термін дії з 24.07.2019р. по 24.07.2024р., за адресою: АДРЕСА_1 область АДРЕСА_4 м АДРЕСА_5 Сміла, вул. Родини Бобринських, 119.
В ході проведення перевірки встановлено:
- за адресою: АДРЕСА_1 область АДРЕСА_2 - АДРЕСА_3 , вул. Чапаева, буд. 133, № АДРЕСА_6 встановлено факти роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії з 01.07.2019р. по 17.07.2019р.;
- за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Горького, буд АДРЕСА_7 , АЗГП встановлено факти роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії з 01.07.2019р. по 17.07.2019р.;
- за адресою: АДРЕСА_1 область АДРЕСА_4 м. АДРЕСА_8 встановлено факти роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії з 01.07.2019р. по 24.07.2019р.,
Відповідно до ITC «Податковий блок», періодичних звітів РРО (фіскальний номер №3000289603 з 01.07.2019р. по 17.07.2019р., №3000405291 з 01.07.2019р. по 17.07.2019р. та №3000267532 з 01.07.2019р. по 24.07.2019р.) та зареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджує вище зазначені факти роздрібної торгівлі пальним безнаявних ліцензій, чим порушено: ч. 20 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон №481/95-ВР).
Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Статтею 15 Закону №481/95-ВР встановлено, що роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на п'ять років.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Відповідно до ч.1 статті 17 Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Так, згідно абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.
Суд зазначає, що з огляду на заявлені мотиви та підстави позову, представником позивача не заперечуються факти торгівлі пальним ТОВ “УКРГАЗЕНЕРГО-ІНВЕСТ” у період з 01.07.2019р. по дату отримання ліцензій на роздрібну торгівлю пальним, за місцями здійснення діяльності.
Вказані факти підтверджуються і матеріалами справи, зокрема звітами РРО, а.с. 91 (фіскальний номер №3000289603 з 01.07.2019р. по 17.07.2019р., №3000405291 з 01.07.2019р. по 17.07.2019р. та №3000267532 з 01.07.2019р. по 24.07.2019р.).
З приводу посилань представника позивача, що ТОВ “УКРГАЗЕНЕРГО-ІНВЕСТ” здійснювало роздрібний продаж пального, з огляду на взяті на початку 2019 року зобов'язання перед іншими суб'єктами господарської діяльності, щодо отримання пального через мережу АГЗП, порушення яких призвели б до фінансових санкцій, а також зважаючи подані 27.06.2019 року заяви на отримання Ліцензій, суд зазначає наступне.
Доказів подання заяви 27.06.2019р. позивачем не надано, проте обставина подачі позивачем заяв на отримання Ліцензій на роздрібну торгівлю пальним, за місцями здійснення діяльності - 27.06.2019р. відповідачем не заперечується, у зв'язку з чим вказана обставина, у відповідності до ст. 78 КАС України, не підлягає доказуванню.
Разом з тим, у відповідності до ст.15 Закону №481/95-ВР, Ліцензія або рішення про відмову в її видачі щодо пального видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.
Таким чином, у вповноваженого органу є передбачений Законом №481/95-ВР 20-денний строк на видачу ліцензії або прийняття рішення про відмову у такій видачі. Разом з тим, позивачем здійснено роздрібну торгівлю пальним за трьома адресами здійснення господарської діяльності, до отримання ліцензій на роздрібну торгівлю, чим порушено вимоги ст. 15 Закону №481/95-ВР.
Крім того, суд зазначає, що взяті позивачем зобов'язання перед іншими суб'єктами господарської діяльності, щодо отримання пального через мережу АГЗП не можуть слугувати підставою для відступу суб'єктом господарювання від вимог Закону та не звільняють платника податків від відповідальності за порушення його вимог.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про обґрунтоване застосування до позивача фінансової санкції у вигляді штрафу в сумі 750 000 грн., у відповідності до абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, з огляду на доведену відповідачем правомірність прийнятого рішення, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити.
У відповідності до положень ст. 139 КАС України, судові витрати, зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко