Справа № 560/161/20
іменем України
17 березня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до відповідача, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 02 березня 2015 року по 04 квітня 2016 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02 березня 2015 року по 04 квітня 2016 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04 квітня 2016 року ОСОБА_1 , матроса, старшого навідника гаубничого самохідного-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 04.04.2016 року за № 36-РС звільнено з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період у запас відповідно до підпункту "є" пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Позивач зазначає, що 21.12.2019 року ним було подано до стройової частини військової частини НОМЕР_1 заяву про нарахування та виплату йому за період з 2015 року по 2016 рік індексації грошового забезпечення, яка передбачена Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 1078.
08.01.2020 року йому повернувся вищезазначений лист із відміткою: «за закінченням встановленого строку зберігання, інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».
Позивач вважає, що відповідач фактично по суті відмовив йому в нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення з 02 березня 2015 року по 04 квітня 2016 року, ігноруючи отримання листа із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за 2015-2016 роки.
Позивач зазначає, що станом на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу він не отримав в повному обсязі кошти, на які мав право за час проходження військової служби, а саме індексації за період з 2015 року по 2016 рік.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача 24.01.2020 року надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що військова частина НОМЕР_1 , як бюджетна установа не мала можливості виплачувати індексацію грошового забезпечення позивачу у зв'язку із відсутністю на те відповідних бюджетних асигнувань від Головного розпорядника бюджетних коштів. Просив в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04 квітня 2016 року ОСОБА_1 , матроса, старшого навідника гаубничого самохідного-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 04.04.2016 року за № 36-РС звільнено з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період у запас відповідно до підпункту "є" пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
21.12.2019 року позивач звернувся із заявою до стройової частини військової частини НОМЕР_1 про нарахування та виплату йому за період з 2015 року по 2016 рік індексації грошового забезпечення, яка передбачена Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 1078.
Вказану заяву позивач 21.12.2019 року направив на адресу відповідача листом з оголошеною цінністю, згідно накладної № 2901303179458 від 21.12.2091 року.
08.01.2020 року на адресу позивача повернувся вищезазначений лист із відміткою: "за закінченням встановленого строку зберігання, інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
Позивач, вважаючи, що відповідач порушив його право на отримання індексації грошового забезпечення за 2015-2016 роки, звернувся в суд з даним позовом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Суд, дослідивши матеріали позову, та відзив на даний адміністративний позов, зазначає, що відповідач у відзиві стверджує, що позивач не має права на отримання індексації за період з 2015 року по 2016 рік, доказів про нарахування та виплату зазначеної індексації суду не надав, тому суд робить про те, що відповідачем позивачу за період з 02.03.2015 року по 04.04.2016 року не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Стосовно наявності у позивача права на проведення індексації його доходів, суд зазначає наступне.
Так, згідно із частиною 1 статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (стаття 9 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).
Згідно з із пунктом 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:
1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів;
2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;
3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;
4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;
6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;
7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Однак, як вже зазначалося, позивачу за період з березня 2015 року по квітень 2016 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, оскільки будь-які дії стосовно вказаних виплат ним не вчинялися.
Відсутність механізму виплати індексації не може позбавляти позивача права на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.
Крім того, що стосується посилань представника відповідача на те, що коштів на індексацію грошового забезпечення військовослужбовців не було призначено, суд враховує, що відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення).
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
Отже, аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що не нарахування та не виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2015 року по квітень 2016 року є протиправною, а тому належить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з березня 2015 року по квітень 2016 року із встановленням базового місяця для обчислення індексації.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з березня 2015 року по квітень 2016 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2015 року по квітень 2016 року.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя В.К. Блонський