16 березня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/442/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі-відповідач-1), Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач-2, ГУ ДФС у Херсонській області), в якому просить:
- визнати бездіяльність відповідачів по не присвоєнню майору податкової міліції ОСОБА_1 чергового спеціального звання підполковник податкової міліції протиправною;
- зобов'язати відповідачів присвоїти заступнику начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі майору податкової міліції ОСОБА_1 чергове спеціальне звання підполковник податкової міліції та зарахувати строк вислуги у спеціальному званні «підполковник податкової міліції» до вислуги років з 02.11.2019 року про що видати відповідний наказ ДФС України;
- зобов'язати ГУ ДФС у Херсонської області зробити перерахунок грошового забезпечення особи начальницького складу податкової міліції за час затримки присвоєння заступнику начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі майору податкової міліції ОСОБА_1 чергового спеціального звання підполковник податкової міліції з вини адміністрації ГУ ДФС у Херсонській області, провести виплати коштів згідно проведеного перерахунку грошового забезпечення. Надати копії розрахунків з підтверджуючими документами.
У зв'язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 24.02.2020р. вказаний позов було залишено без руху з надання позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Зазначена ухвала вручена позивачу особисто 04.03.2020р., що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи.
13 березня 2020 року до суду подана заява про уточнення позовних вимог.
Вирішуючи вказану заяву, суд виходить з наступного.
Зокрема, в ухвалі від 24.02.2020р. зазначено наступне: "...Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір”.
Згідно ст.1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2020 рік” встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2020 року у розмірі 2102,00 грн.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що у даній позовній заяві позивачем фактично об'єднані три позовні вимоги немайнового характеру, а отже розмір судового збору за подання даної позовної заяви складає 2522,40 грн. (840,80 грн.х3).
У порушення вказаних норм позивачем не додано до позовної заяви жодного документу на підтвердження сплати судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, відповідно до положень ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, якщо позивач вважає, що його права, свободи, інтереси порушені Державною фіскальною службою України та Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, позивач має навести у позовній заяві обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги щодо кожного з визначених відповідачів, а також навести обґрунтування порушення оскаржуваною бездіяльністю прав позивача кожним з відповідачів (у чому полягає бездіяльність кожного відповідача, до порушення яких прав, свобод, інтересів призвела оскаржувана бездіяльність кожного з відповідачів, якими доказами підтверджується бездіяльність кожного з відповідачів, які дії позивач просить зобов'язати вчинити кожного з відповідачів окремо, тощо).
У порушення вказаних норм, позивачем не визначено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, також позовна заява не містить обґрунтувань порушення оскаржуваною бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача кожним з відповідачів...".
Зі змісту хвали від 24.02.2020 р. убачається, що підставою залишення позову без руху стала її невідповідність до норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Слід зазначити, що ухвала від 24.02.2020р. містить роз'яснення кожного недоліку позовної заяви з посиланнями на норми чинного законодавства. Також у вказаній ухвалі чітко зазначені спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви, а саме: "...З огляду на викладене позовна заява відповідно до ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме для надання до суду оформленої належним чином позовної заяви з викладом змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а також з наведенням обґрунтувань порушення оскаржуваною бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача кожним з відповідачів. До такої позовної заяви мають бути додані докази на підтвердження обставин, викладених у позові та документ про сплату судового збору в сумі 2522,40 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.".
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем подано до суду квитанції про сплату судового збору та заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить:
"1. Визнати бездіяльність ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, та Державної фіскальної служби України по не присвоєнню майору податкової міліції ОСОБА_1 чергового спеціального звання підполковник податкової міліції протиправною.
2. Зобов'язати ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі направити подання до ДФС України про присвоєння заступнику начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі майору податкової міліції ОСОБА_1 чергового спеціального звання підполковник податкової міліції. Державній фіскальній службі України присвоїти та зарахувати строк вислуги у спеціальному званні «підполковник податкової міліції» до вислуги років з 02.1 1.2019 року про що видати відповідний наказ ДФС У країни
3. Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонської області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі зробити перерахунок грошового забезпечення особи начальницького складу податкової міліції за час затримки присвоєння заступнику начальника відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області. АР Крим та м. Севастополі майору податкової міліції ОСОБА_1 чергового спеціального звання підполковник податкової міліції з вини адміністрації ГУ ДФС у Херсонській області АРК Крим та м. Севастополі, провести виплати коштів згідно проведеного перерахунку грошового забезпечення. Надати копії розрахунків з підтверджуючими документами".
Крім того, зі змісту заяви про уточнення позовних вимог убачається, що відповідачами визначені ДФС України та Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонської області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Разом з тим, відсутні позовні вимоги та обґрунтування щодо ДФС України.
З наведеного убачається, що ухвала від 24.02.2020р. фактично не виконана, недоліки позову усунуті не у повній мірі.
Зокрема, позивачем не наведеного жодного обґрунтування щодо порушення Державною фіскальною службою України його прав, свобод чи інтересів, як і не сформульовано жодних вимог до вказаного суб'єкту владних повноважень. При цьому, ДФС України визначений у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, як відповідач.
Відповідно до положень ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів
Враховуючи вищевикладене, позивачу слід було викласти позовні вимоги у відповідності до положень ст.160 КАС України, обґрунтувавши порушення його прав, свобод, інтересів кожним з визначених відповідачів або виключити зі складу учасників справи суб'єкта владних повноважень, щодо якого відсутні позовні вимоги, що і було зазначено в ухвалі від 24.02.2020р., однак проігноровано позивачем.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України”, заяви №17160/06 та №35548/06; п. 33).
Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних. Це особливо стосується гарантій, закріплених ст. 6 Конвенції, з огляду на визначне місце, яке у демократичному суспільстві займають право на справедливий суд разом з усіма гарантіями за цією статтею (див. рішення у справі “Принц Ліхтенштейну Альберт-Адам ІІ проти Німеччини” (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany) [ВП], заява №42527/98, п. 45). У п. 54 рішення у справі “Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland, заява №28249/95) Суд також погодився, що можуть бути справи, в яких майбутній позивач повинен мати попередній дозвіл до того, як йому дозволять процедуру подання позову (див. рішення суду у справі “Ашингдейн проти Сполученого Королівства” (Ashingdane v. the United Kingdom), серія A, №93, п. 59).
З огляду на викладене, позивач, звертаючись до суду за захистом своїх прав, порушених діями чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, повинен чітко сформулювати вимоги щодо захисту таких прав. Тобто з метою ефективного захисту прав позивача, які він вважає порушеними, останній повинен чітко та конкретно сформулювати позовні вимоги щодо кожного в відповідачів та обґрунтувати їх. У даному ж випадку позивач звернувшись до суду з позовом, у якому визначив двох відповідачів, при цьому сформулював вимоги лише щодо одного, що не відповідає вимогам КАС України та ухвали про залишення позовної заяви без руху від 24.02.2020р.
Отже, з наведеного убачається, що позивачем не дотримано способу усунення недоліків, встановленого судом в ухвалі від 24.02.2020р., що позбавляє суд можливості прийняття вказаної заяви про уточнення позовних вимог в якості усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, вказаний позов підлягає поверненню позивачу, що не позбавляє останнього права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Отже, сплачена позивачем сума судового збору в загальній сумі 2522,40 грн. підлягає поверненню.
Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії разом з доданими документами повернути позивачу.
Повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 2453 (дві тисячі чотириста п'ятдесят три) грн. згідно квитанції №34 від 13.03.2020р. та у сумі 69 (шістдесят дев'ять) грн. 40 коп. згідно квитанції №35 від 13.03.2020р.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя А.С. Пекний