м. Вінниця
13 березня 2020 р. Справа № 120/4337/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області
про визнання протиправною та скасування податкових повідомлень-рішень,
У грудні 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень:
- №14650-13 від 15.05.2017 року про сплату податкового зобов'язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 33893,81 грн;
- №53624-13 від 09.06.2016 року про сплату податкового зобов'язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 6399,37 грн;
- №572-17 від 04.06.2015 року про сплату податкового зобов'язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 5035,43 грн;
Подані позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивачка протягом 2015-2018 років практично в квартирі не проживала, у зв'язку з її перебуванням на лікуванні. Зазначає, що жодного податкового повідомлення-рішення про нарахування сум земельного податку не отримувала, відтак вважає зобов'язання неузгодженим, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - незаконними. Також, вказує, що податковим органом у винесених оскаржуваних повідомленнях - рішеннях невірно зазначено площу нерухомого майна стосовно, якого вони виносились, а саме: 322,7 м2, не зважаючи що у право установчих документах зазначено 234,0 м2, що призвело до невірного розрахунку суми податкового зобов'язання.
Ухвалою суду від 02.01.2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.
27.01.2020 року на адресу суду від представника Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зокрема, зазначив про те, що позивачу визначене податкове зобов'язання відповідно до п.п. 266.3.1 та п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України на підставі даних реєстру платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно за 2015-2017 роки по об'єкту оподаткування, що належить Позивачці. Просив відмовити у задоволенні даного позову, вказавши, що нарахування податкового зобов'язання по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, винесене на підставі та у спосіб, що передбачене чинним законодавством.
05.02.2020 року на адресу суду від Позивачки надійшла відповідь на відзив, яка більшою мірою дублює доводи і мотиви та переконання зазначені у позовній заяві.
Ухвалою суду від 06.03.2020 року замінено Відповідача у справі - Головне управління ДФС у Вінницькій області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Вінницькій області.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 являлася власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності №3138, виданого виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради 12.04.2012 року, відповідно до рішення міськвиконкому № 107 від 29.03.2012 року.
Відповідно до паспортних даних серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Головне управління ДФС у Вінницькій області в адресу ОСОБА_1 винесено та направлено податкові повідомлення-рішення:
- №14650-13 від 15.05.2017 року про сплату податкового зобов'язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 33893,81 грн;
- №53624-13 від 09.06.2016 року про сплату податкового зобов'язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 6399,37 грн;
- №572-17 від 04.06.2015 року про сплату податкового зобов'язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 5035,43 грн.
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення направлено Головним управлінням ДФС у Вінницькій ОСОБА_1 за адресою її реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 .
Позивачка вважає, що контролюючим органом протиправно винесено вищезазначені оскаржувані податкові повідомлення-рішення та направлено вимогу про стягнення податкового боргу, оскільки нею не отримано жодних податкових рішень щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, відтак податкові зобов'язання не були узгоджені.
При вирішенні спору по суті, суд керувався такими мотивами.
Так, відповідно до п.п. 14.1.154. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За вимогами п. 59.3 ст. ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Порядок надіслання податкових повідомлень-рішень регулюється Податковим кодексом України та Наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015 "Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків".
Згідно з пунктом 58.2 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
При цьому, за вимогами п.п. 14.1.154. п. 14.1 ст.14 лише узгоджене грошове зобов'язання вважається податковим боргом, на підставі чого, у контролюючого органу виникає право формувати податкову вимогу.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.
Як досліджено судом, податкові повідомлення-рішення №14650-13 від 15.05.2017 року, №53624-13 від 09.06.2016 року та №572-17 від 04.06.2015 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій, з повідомленням про вручення, направлено ОСОБА_1 за адресою її реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 ., тобто достовірну податкову адресу, проте поштові відправлення повернулись до контролюючого органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання", тому грошове зобов'язання відповідно набуло статусу узгодженого.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень Позивачки, і не бере їх до уваги, про те, що її грошові зобов'язання, які визначені оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, не набули статусу узгоджених через їх неотримання ОСОБА_1 , за адресою її реєстрації, через тривалу відсутність.
Щодо посилань Позивачки на невірно зазначену площу нерухомого майна стосовно, якого виносились оскаржувані податкові повідомленні, то суд також не бере їх до уваги, керуючись наступним.
Так, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості виходячи з загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Згідно зі ст. 2 Закону України № 1952 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до відомостей з реєстру прав власності нерухоме майно, інформації про деталізацію, ОСОБА_1 з 11.05.2012 року на праві власності належала квартира загальною площею 322,7(кв. м.), житлова площа 131,58(кв.м) за адресою АДРЕСА_1 . Враховуючи зазначену інформацію податковим органом нараховувався податок за 2014 - 2017 роки.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо Позивачки, якій належить право власності на квартиру загальною площею 234 м2, житлова плаща - 131,58 м2 за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта 1513839505104, номер запису про право власності 25391411, дата та час державної реєстрації - 20.03.2018 року, тобто після періоду, охопленого оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
Також, в обґрунтування своїх позовних вимог Позивачка надає право установчі документи та витяги з реєстрів стосовно квартири загальною площею 234 м2, житлова площа - 131,58 м2,за адресою АДРЕСА_1 , сформовані після 20.03.2018 року.
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для скасування податкових повідомлень - рішень № 14650-13 від 15.05.2017 року, № 53624-13 від 09.06.2016 року, №572-17 від 04.06.2015 року за наявних обставин.
Як зазначено у частині другій статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
З урахуванням наведеного, у сукупності, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Натомість, наявні у матеріалах справи докази підтверджують обґрунтованість доводів Відповідача. Відповідно, заявлений Позивачем адміністративний позов задоволенню не підлягає.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір на користь Позивача не відшкодовується.
Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень № 14650-13 від 15.05.2017 року, № 53624-13 від 09.06.2016 року, № 572-17 від 04.06.2015 року відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 тел . НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ-43142454, 21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7 тел. (0432)59-23-01, електронна адреса: vin.official@tax.gov.ua)
Суддя Крапівницька Н. Л.