Справа№592/14663/19
Провадження №2/592/209/20
05 лютого 2020 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого: судді Бичкова І. Г. ,
за участю секретаря судового засідання: Олійник В. О. ,
позивача: ОСОБА_1 ,
представниці позивача: адвокатки Корнієнко О. Д. ,
відповідачки: ОСОБА_2 ,
представниці відповідачки: адвокатки Кондратенко С. Ю. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, -
20.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, із змісту якої вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 23.05.2005 року за реєстровим № 1211 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Кравцовою Л. А. , йому на праві власності належить 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель під АДРЕСА_1 . Копія договору додається, оригінал знаходиться у нього. Відповідно інша 1/2 частина належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Третьою Сумською державною нотаріальною конторою 09.10.1996 року за реєстровим № 2-1146. Копія договору купівлі-продажу додається, оригінал знаходиться у відповідачки. Житловий будинок з надвірними будівлями розташований на земельній ділянці площею 741 м ? , яка не приватизована та перебуває у них в користуванні. З часу придбання 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами він ніколи не перешкоджав відповідачці в реалізації її прав як власниці майна, будь-якої пропозиції щодо виділу часток йому не надходило. Про те, що ОСОБА_2 має намір припинити право спільної часткової власності та виділити належну їй частку йому стало відомо лише з позовної заяви, пропозиції звернутися до нотаріуса для укладання договору про поділ майна до нього не надходило. На теперішній час в провадженні судді Ковпаківського районного суду м. Суми Котенко О. А. знаходиться цивільна справа № 592/8313/19 за позовом ОСОБА_2 до нього про виділ частки нерухомого майна у власність, припинення права спільної часткової власності на домоволодіння. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , якій відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 17.11.2003 року належала та у якої він купив 1/2 частину житлового будинку, склався порядок користування земельною ділянкою. Вказаний порядок користування продовжує діяти і між ними до теперішнього часу. Між їхніми земельними ділянками встановлена самою ж ОСОБА_2 огорожа. За таких обставин необхідно вирішити питання і про встановлення порядку користування земельною ділянкою за вказаною адресою відповідно до порядку користування, який фактично склався між співвласниками, одним з яких з 1996 року є і відповідачка, на протязі понад 20 років, відповідаючи інтересам співвласників. Згідно висновку № 23 земельно-технічної експертизи судового експерта Сукаленка С. В. від 08.08.2019 року визначено порядок користування земельною ділянкою по першому варіанту. Земельна ділянка, яка перебуває у його користуванні становить 377 м ? та зафарбована жовтим кольором. Земельна ділянка, яка фактично перебуває в користуванні ОСОБА_2 , становить 335 м ? . Межа, яка відокремлює їхні земельні ділянки показана червоним кольором та проходить по точкам А, Б, В, Г, Д, Е, Ж: - відрізок межі земельної ділянки A-Б проходить від червоної лінії довжиною 11,19 м, розділивши огорожі на частки розміром 9,06 м (4,21+4,85) та 9,51 м; відрізок межі земельної ділянки Б-В проходить по прямій лінії довжиною 4,78 м; відрізок межі земельної ділянки В-Г проходить по прямій лінії довжиною 14,79 м; відрізок межі земельної ділянки Е-Ж проходить по прямій лінії довжиною 7,56 м до тильної сторони ділянки, розділивши огорожу на частки розміром 6,12 м та 5,69 м. Необхідно встановити безоплатний земельний сервітут на земельній ділянці ОСОБА_2 площею 1 м ? для обслуговування ним зовнішньої стіни належної йому частини житлового будинку. Копія висновку експертизи додається, оригінал знаходиться у нього. Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги фактичне розташування будівель і насаджень, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, він вважає, що такий порядок користування є не тільки доцільним, а й справедливим. Так, як він вже зазначав вище, ним 25.05.2005 року була придбана 1/2 частина житлового будинку, житлова площа якого на той час становила 38,3 м ? , загальна площа - 69 м ? , з відповідною частиною надвірних будівель, про що зазначено в самому договорі купівлі-продажу. Аналогічне зазначено і в договорі купівлі-продажу від 09.10.1996 року на ім'я ОСОБА_2 . Відповідно до копії технічного паспорту від 20.09.2004 року, доданої ОСОБА_2 до позовної заяви, належна йому частина будинку фактично складається з кімнати житловою площею 13,5 м ? , в той час як йому повинно належати 19,1 м ? (38,3 : 2 = 19,1 м ? ) , загальною площею, сіни площею 4,2 м ? та кухня площею 6,1 м ? - 10,3 м ? / 23,8 м ? замість (69 м ? : 2) 34,5 м ? . Аналогічне зазначено і у висновку будівельно-технічного дослідження № 1242, копію якого додано до позовної заяви ОСОБА_2 . Він запропонував ОСОБА_2 одночасно вирішити питання і щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою. Разом з тим вона відмовилась, зазначивши про те, що це питання, на її думку, необхідно буде вирішувати після виділу частки в житловому будинку в натурі та приватизації земельної ділянки. При цьому вона вважає, що оскільки її частка в житловому будинку на теперішній час після проведеного будівництва згідно висновку будівельно-технічного дослідження судового експерта Андрєєва Л. Г. № 1242 становить 77/100 частин, то саме така частка у неї має бути і в земельній ділянці. Відповідно до ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа повинна утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватись моральних засад суспільства. Ціна позову не визначається, оскільки позов не підлягає грошовій оцінці. Особисто підтверджує про те, що інші аналогічні позови ним до ОСОБА_2 до суду не подані. На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. ст, 88, 158 ЗК України, він просив: 1. Встановити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 згідно висновку земельно-технічної експертизи судового експерта Сукаленко С. В. № 23 від 08.08.2019 року по першому варіанту по сформованому порядку користування, а саме: - виділити йому земельну ділянку площею 377 м ? зафарбовану жовтим кольором; - виділити ОСОБА_2 земельну ділянку, яка фактично перебуває в користуванні площею 335 м ? . Межа, яка відокремлює їхні земельні ділянки, показана червоним кольором та проходить по точкам А, Б, В, Г, Д, Е, Ж: - відрізок межі земельної ділянки A-Б проходить від червоної лінії довжиною 11,19 м, розділивши огорожі на частки розміром 9,06 м (4,21 + 4,85) та 9,51 м; відрізок межі земельної ділянки Б-В проходить по прямій лінії довжиною 4,78 м; відрізок межі земельної ділянки В-Г проходить по прямій лінії довжиною 14,79 м; відрізок межі земельної ділянки Е-Ж проходить по прямій лінії довжиною 7,56 м до тильної сторони ділянки, розділивши огорожу на частки розміром 6,12 м та 5,69 м, встановивши безоплатний земельний сервітут на земельній ділянці ОСОБА_2 площею 1 м ? для обслуговування ним зовнішньої стіни належної йому частини житлового будинку. 2. Стягнути з відповідачки судові витрати. Розрахунок понесених (очікуваних) судових витрат: - судовий збір 768,40 грн. ; - висновок експертизи - грн. ; правова допомога 4000 грн. (вхідний № 49229/19 від 20.09.2019 року) (а. с. 2 - 4) .
Ухвалою Ковпаківського районного суду від 26.09.2019 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою. Було ухвалено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про встановлення порядку користування земельною ділянкою. Було ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Було ухвалено призначити по справі підготовче судове засідання на 09 годину 00 хвилин 21.11.2019 року за адресою: м. Суми, вул. Першотравнева, 12, зал судових засідань № 11, про що повідомити учасників справи. Копію ухвали про відкриття провадження у справі було ухвалено надіслати учасникам справи разом з копією позовної заяви з копіями доданих до неї документів - відповідачу. Було ухвалено роз'яснити відповідачу право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) , що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Було ухвалено роз'яснити учасникам справи, що на підставі п. 4 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: ненадання копії відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://kv.su.court.gov.ua/sud1806/gromadyanam/csz/ . Ухвала набрала законної сили 26.09.2019 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84689572) (а. с. 28) .
22.10.2019 року відповідачка ОСОБА_2 надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми позовну заяву (зустрічну по справі № 592/14663/19) , із змісту якої вбачається, що ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.09.2019 року було відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до неї про встановлення порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до вимог ч. ч. 1 - 3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Вона, як відповідачка за первісним позовом, користуючись своїми процесуальними правами, пред'являє зустрічний позов про встановлення порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , у строк для подання відзиву. Вона вважає, що цей позов повинен бути прийнятий до спільного розгляду з первісним, бо вони виникають з одних правовідносин, а саме: щодо порядку користування земельною ділянкою за однією і тією ж адресою та задоволення зустрічного позову може частково виключити задоволення первісного позову, бо вона не погоджується із запропонованим варіантом порядку користування земельною ділянкою. Домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є об'єктом права спільної часткової власності. Вона є власником 1/2 частини житлового будинку та надвірних будівель на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 09.10.1996 року, посвідченого Третьою Сумською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 2-1146. Крім того, на підставі рішення Ковпаківської районної в м. Суми ради від 29.05.2001 року № 71, їй було дозволено будівництво до житлового будинку добудови розміром 5,30 x 5,70 м (прибудова літера “а1” ) , гаража літера “Н” , літньої кухні літера “К” , погреба літера “В” , входу до погребу, вбиральні літера “Ж” , навісу. Відповідач за цим позовом ОСОБА_1 є співвласником домоволодіння. Його частка в праві власності становить 1/2 частину на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 23.05.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Кравцовою Л. А. . Домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 741 м ? , яка є неприватизованою та належить Сумській міській раді. Звертаючись з первісним позовом про встановлення порядку користування земельною ділянкою, позивач просить встановити його у відповідності до варіанту № 1 висновку земельно-технічної експертизи № 23, виконаного судовим експертом Сукаленком С. В. , до сформованого землекористування між землевласниками. З таким варіантом вона не погоджується, оскільки він не відповідає вимогам нормативно-технічної документації, а саме: вільному обслуговуванню ним будівель та споруд відповідно до п. 3.25. ДБН 360-92 ** , про що було зазначено у дослідницькій частині висновку експертизи (стор. 5) . Для здійснення такого варіанту їй необхідно вирішувати питання про встановлення земельного сервітуту за рахунок земельної ділянки позивача за первісним позовом. Крім того, при такому варіанті частини в користуванні земельною ділянкою не відповідають розміру частин у праві власності: у позивача за первісним позовом 53/100 частини замість 1/2 частини, у неї - 47/100 частин замість 1/2 частини. Відхилення від її частини за цим варіантом порядку користування земельною ділянкою складає 3/100 частини, або 21 м ? . Отже, варіант № 1 порядку користування земельною ділянкою є для неї неприйнятним, бо порушує та обмежує її право на користування належною частиною земельної ділянки та не відповідає вимогам закону. У зв'язку з цим вона вважає, що порядок користування земельною ділянкою має бути визначений за варіантом № 2 висновку експертизи. Даний варіант розроблено у відповідності до часток у праві власності - 1/2 частина та 1/2 частина. Кожному із співвласників передбачено виділити в користування земельні ділянки однакової площі - по 356 м ? з урахуванням площі під будівлями. Він є технічно можливим та нормативно обґрунтованим, передбачає виділення у користування відокремлених земельних ділянок та не потребує встановлення земельного сервітуту. Відповідно до ч. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. Отже, вона вважає, що належним способом захисту її порушеного права є визначення порядку користування земельною ділянкою у відповідності до розміру часток співвласників у праві власності на домоволодіння з тим, щоб кожен мав в користуванні окремі земельні ділянки. Заходи забезпечення позову та забезпечення доказів до подання позовної заяви не здійснювалися. При подачі зустрічного позову судових витрат вона не понесла. Від сплати судового збору вона звільнена, як інвалід 2 групи за загальним захворювання. Інші судові витрати відсутні. Всі письмові докази по справі маються у матеріалах справи. На підставі ст. ст. 43, 49, 193 ЦПК України; ст. 120, 152, 158 ЗК України, вона просила: 1. Прийняти її зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом про встановлення порядку користування земельною ділянкою. 2. Ухвалити рішення, яким встановити порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до варіанту № 2 висновку земельно-технічної експертизи № 23, виконаного судовим експертом Сукаленком С. В. (додаток 1 арк. 2) . 2. Виділити їй в користування земельну ділянку, яка відображена блакитним кольором, земельна ділянка площею 356 м ? з урахуванням площі під будівлями. 3. Виділити відповідачу в користування земельну ділянку, яка відображена жовтим кольором, земельна ділянка площею 356 м ? з урахуванням площі під будівлями. Межа, яка відокремлює земельні ділянки співвласників, показана червоним кольором і проходить по точкам А, Б, В, Г, Д, Е: - відрізок межі ділянки A-Б проходить від червоної лінії довжиною 16,25 м, розділивши огорожу на частки розміром 10,44 м (4,21+4,85+1,38) та 8,13 м; - відрізок межі ділянки Б-В проходить по прямій лінії довжиною 2,94 м до поділу житлового будинку; - відрізок межі ділянки В-Г проходить по ламаній лінії поділу житлового будинку; - відрізок межі ділянки Г-Д проходить по прямій лінії довжиною 5,19 м; - відрізок межі ділянки Д-Е проходить по прямій лінії довжиною 17,49 м до тильної сторони, розділивши огорожу на частки розміром 6,12 м та 5,69 м. Вона - ОСОБА_2 , підтверджує, що нею не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” вона звільнена від сплати судового збору за подачу позову до суду, як інвалід 2 групи за загальним захворюванням (вхідний № 54367 від 22.10.2019 року) (а. с. 33, 34) .
31.10.2019 року представниця відповідачки ОСОБА_2 адвокатка Кондратенко Світлана Юріївна надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми відзив (по справі № 592/14663/19) , із змісту якого вбачається, що ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.09.2019 року було відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України відповідачкою надається відзив на позовну заяву. Ознайомившись з позовом, відповідачка заявляє про те, що не погоджується з запропонованим позивачем варіантом встановлення порядку користування земельною ділянкою. Позивач просить встановити його у відповідності до варіанту № 1 висновку земельно-технічної експертизи № 23, виконаного судовим експертом Сукаленком С. В. , до сформованого землекористування між землевласниками. Даний варіант не відповідає вимогам нормативно-технічної документації, а саме: вільному обслуговуванню відповідачкою будівель та споруд відповідно до п. 3.25. ДБН 360-92 ** , про що було зазначено у дослідницькій частині висновку експертизи (стор. 5) . Для здійснення такого варіанту відповідачці необхідно вирішувати питання про встановлення земельного сервітуту за рахунок земельної ділянки позивача. Крім того, при такому варіанті частини в користуванні земельної ділянки не відповідають розміру частин у праві власності: у позивача 53/100 частини замість 1/2 частини, у відповідачки 47/100 частин замість 1/2 частини. Відхилення від розміру частини відповідачки за цим варіантом порядку користування земельною ділянкою складає 3/100 частини, або 21 м ? . Отже, варіант № 1 порядку користування земельною ділянкою для відповідачки є неприйнятним, бо порушує та обмежує її право на користування належною частиною земельної ділянки та не відповідає вимогам закону. У зв'язку з цим відповідачка вважає, що порядок користування земельною ділянкою має бути визначений за варіантом № 2 висновку експертизи, у зв'язку з чим нею заявляється зустрічний позов. Даний варіант розроблено у відповідності до частин у праві власності - 1/2 частина та 1/2 частина. Кожному із співвласників передбачено виділити в користування земельні ділянки однакової площі - по 356 м ? з урахуванням площі під будівлями. Він є технічно можливим та нормативно обґрунтованим, передбачає виділення у користування відокремлених земельних ділянок та не потребує встановлення земельного сервітуту. Відповідно до ч. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. Відповідачка заперечує проти того, що між нею та позивачем мала місце угода щодо порядку користування земельною ділянкою. Будь-яких угод між ними не укладалося. Відповідачка постійно проживає в житловому будинку та користується земельною ділянкою. Позивач не проживає в житловому будинку та не користується своїм майном. Належна йому частина житлового будинку знаходиться в занедбаному стані, земельна ділянка ним не обробляється. Згідно абз. 3 п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” № 7 від 16.04.2004 року (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 19.03.2010 року) , якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі) , слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 178 ЦПК України, представниця відповідачки ОСОБА_2 адвокатка Кондратенко Світлана Юріївна просила ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до варіанту № 1 висновку земельно-технічної експертизи № 23, виконаного судовим експертом Сукаленком С. В. , до сформованого землекористування між землевласниками за необґрунтованістю позовних вимог (вхідний № 55808 від 31.10.2019 року) (а. с. 38, 39) .
13.11.2019 року позивач ОСОБА_1 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання, із змісту якого вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться цивільна справа № 592/14663/19 за його позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою. ОСОБА_2 подала зустрічну позовну заяву про встановлення порядку користування земельною ділянкою. Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У відповідності до ч. 1 ст. 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Придбавши в 2005 році частину житлового будинку, він користувався на власний розсуд і частиною земельної ділянки, яка була відгороджена огорожею від земельної ділянки відповідачки. При цьому така огорожа існувала і між попередніми власниками житлового будинку, що в свою чергу не створювало перешкод в обслуговуванні будівель сусідкою. На протязі 13 років до нього не надходило жодної претензії щодо користування земельною ділянкою. З системного аналізу обставин можна зробити висновок про те, що між співвласниками було сформовано порядок користування земельною ділянкою, в зв'язку з чим і була встановлена огорожа між частинами земельної ділянки, а, отже, права жодного із співвласників не порушувались. Таким чином, такий порядок визнавався та ніколи не оспорювався. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 256, 257, 260, 261, 262 ЦК України, він просив застосувати до позовних вимог ОСОБА_2 щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою за варіантом № 1 висновку земельно-технічної експертизи № 32 судового експерта Сукаленка С. В. (вхідний № 57765 від 13.11.2019 року) (а. с. 40) .
13.11.2019 року позивач ОСОБА_1 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми відповідь на відзив на позовну заяву, із змісту якої вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться цивільна справа № 592/14663/19 за його позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою відповідно до встановленого ними порядку користування. ОСОБА_2 подала зустрічну позовну заяву про встановлення порядку користування земельною ділянкою відповідно до частин в житловому будинку. ОСОБА_2 надала відзив на його позовну заяву, ознайомившись з яким, він повідомляє суду про наступне. Йому на праві власності належить 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель під АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 23.05.2005 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Кравцовой Л. А. за реєстровим № 1211. ОСОБА_2 також на праві власності належить 1/2 частина вказаного домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 09.10.1996 року Третьою Сумською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 2-1146. Розподілу вказаного житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами ні за рішенням суду, ні за нотаріально посвідченим договором ніколи між співвласниками не було. Житловий будинок з надвірними будівлями розташований на земельній ділянці площею 74 м ? , яка не приватизована та перебуває у них в користуванні. З часу придбання 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудам він ніколи не перешкоджав позивачці в реалізації її прав як співвласниці майна. Будь-якої пропозиції щодо виділу часток йому не надходило. Про те, що ОСОБА_2 має намір припинити право спільної часткової власності та виділити належну їй частку йому стало відомо лише з позовної заяви. До цього пропозиції звернутися до нотаріуса для укладання договору про поділ майна до нього ніколи не надходило. На теперішній час в провадженні судді Ковпаківського районного сулу м. Суми Котенко О. А. знаходиться цивільна справа № 592/8313/19 за позовом ОСОБА_2 до нього про виділ частки нерухомого майна і припинення права спільної часткової власності на домоволодіння. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , якій відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 17.11.2003 року належала та у якої він купив 1/2 частину житлового будинку, склався порядок користування земельною ділянкою. Вказаний порядок користування продовжує діяти і між ними до теперішнього часу. Між їхніми земельними ділянками встановлена самою ж ОСОБА_2 огорожа. Оскільки ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про виділ частки в домоволодінні в натурі в житловому будинку та припинення спільної часткової власності, одночасно логічним та доцільним стало вирішення питання і про встановлення порядку користування земельною ділянкою за вказаною адресою відповідно до порядку користування, який фактично склався між співвласниками, одним з яких з 1996 року є і сама відповідачка, на протязі понад 20 років, відповідаючи інтересам співвласників. Ним до Ковпаківського районного суду м. Суми, а саме: судді Ковпаківського районного суду м. Суми Котенко О. А. , в провадженні якої перебуває справа за позовом ОСОБА_2 , була подана зустрічна позовна заява про встановлення порядку користування земельною ділянкою. Такий сумісний розгляд був би доцільним та обґрунтованим, оскільки стосується одних і тих же сторін, взаємопов'язаних об'єктів. Оскільки він перебував за межами м. Суми, відта не зміг в строки, визначені ст. 193 ЦПК України подати зустрічну позовну заяву. Сама ж ОСОБА_2 та її представниця заперечували щодо прийняття його заяви як зустрічної до спільного розгляду. З огляду на це суд відмовив у прийняти його заяви як зустрічної і на сьогодні в Ковпаківському районному суді м. Суми перебуває в провадженні дві справи, що є не тільки невиправданим, а й нелогічним. Висновком земельно-технічної експертизи № 23 судового експерта Сукаленка С. В. від 08.08.2019 року визначено порядок користування по сформованому порядку користування земельною ділянкою по варіанту № 1. Земельна ділянка, яка перебуває в його користуванні з 2005 року становить 377 м ? та зафарбована жовтим кольором. Земельна ділянка, яка фактично перебуває в користуванні ОСОБА_2 з 1996 року становить 335 м ? . Межа, яка відокремлює їхні земельні ділянки, показана червоним кольором та проходить по точкам А, Б, В, Г, Д, Е, Ж: - відрізок межі земельної ділянки A-Б проходить від червоної лінії довжиною 11,19 м, розділивши огорожі на частки розміром 9,06 м (4,21 + 4,85) та 9,51 м; - відрізок межі земельної ділянки Б-В проходить по прямій лінії довжиною 4,78 м; - відрізок межі земельної ділянки В-Г проходить по прямій лінії довжиною 14,79 м; - відрізок межі земельної ділянки Е-Ж проходить по прямій лінії довжиною 7,56 м до цільної тильної сторони земельної ділянки, розділивши огорожу на частки розміром 6,12 м та 5,69 м. Необхідно встановити безоплатний земельний сервітут на земельній ділянці ОСОБА_2 площею 1 м ? для обслуговування ним зовнішньої стіни належної йому частини житлового будинку. Копія висновку експертизи суду та відповідачці була надана, оригінал знаходиться у нього. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Беручи до уваги наведене, фактичне розташування будівель і насаджень, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, він вважає, що такий порядок користування є не тільки доцільним, а й справедливим. Так, як він вже зазначав вище, ним 25.05.2005 року була придбана 1/2 частина житлового будинку, житлова площа якого на той час становила 38,3 м ? , загальна площа - 69 м ? , з відповідною частиною надвірних будівель, про що зазначено в самому договорі купівлі-продажу. Аналогічне зазначено і в договорі купівлі-продажу від 09.10.1996 року на ім'я ОСОБА_2 . Відповідно до копії технічного паспорту від 20.09.2004 року, доданої ОСОБА_2 до позовної заяви, належна йому частина житлового будинку фактично складається з кімнати житловою площею 13,5 м ? , в той час як йому повинно належати 19,1 м ? (38,3 : 2 = 19,1 м ? ) , загальною площею, сіни площею 4,2 м ? та кухня площею 6,1 м ? - 10,3 м ? / 23,8 м ? замість (69 м ? : 2) 34,5 м ? . Аналогічне зазначено і у висновку будівельно-технічного дослідження № 1242, копію якого додано до позовної заяви ОСОБА_2 . Згідно висновку № 75 судового експерта ОСОБА_4 . Від 08.11.2019 року частина житлового будинку, яка фактично перебуває в користуванні ОСОБА_2 , становить 55/100 частин замість 1/2 частини, відповідно до правовстановлювального документа, в той час як його частина фактично становить 45/100 частин замість 1/2 частина відповідно до правовстановлювального документа. Такий розрахунок частин проведений експертом без врахування будівництва, яке було проведено ОСОБА_2 . Різниця в вартості частин становить 309700 : 2 = 154850 грн. - 139365 грн. (вартість 45/100 частин) 15485 грн. , які вона має йому сплатити за різницю у вартості частин. В той же час, він не буде ставити питання щодо стягнення на його користь грошової компенсації за умови встановлення порядку користування за сформованим порядком користування, який мається між ними такий тривалий час. Він запропонував ОСОБА_2 одночасно вирішити питання щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою. Разом з тим вона відмовилась, зазначивши про те, що це питання, на її думку, необхідно буде вирішувати після виділу частки в житловому будинку в натурі та приватизації земельної ділянки. При цьому вона заявила, що оскільки її частка в житловому будинку на теперішній час, після проведеного будівництва, згідно висновку будівельно-технічного дослідження судового експерта Андрєєва Л. Г. № 1242, становить 77/100 частин, то саме така частина у неї має бути і в земельній ділянці. Крім того, на обґрунтування своїх позовних вимог нею було надано саме висновок дослідження, за яким експерт не попереджався про кримінальну відповідальність. Експерт не визначив ринкову вартість майна на теперішній час, а користувався даними технічного паспорту станом на 2004 рік. В зустрічній позовній заяві вона вже ставить питання щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою відповідно до належних їм частин у житловому будинку, надвірних будівлях та спорудах, відповідно до варіанту № 2 висновку земельно-технічної експертизи № 23, яка виготовлена на його замовлення. Заперечуючи проти запропонованого ним варіанту встановлення порядку користування, відповідно до сформованого на протязі 20 років, ОСОБА_2 зазначає про те, що при цьому порушується принцип рівності часток, а саме йому виділяється 53/100 частини, а їй - 47/100 частин. Але, ставлячи питання про виділ її частки в натурі в житловому будинку, надвірних будівлях та спорудах, повністю ігнорується та обставина, що в її користуванні, без врахування виконаного нею будівництва, перебуває більша частина - 55/100 частин, в той час як у нього замість 1/2 частини частини в користуванні перебуває менша частка - 45/100 частин. При цьому, до його звернення до суду з зазначеним позовом ОСОБА_2 ніколи не виказувала будь-яких заперечень щодо сформованого порядку користування цією земельною ділянкою. Як він зазначав, огорожа була встановлена між цими земельними ділянками ще до придбання ним частини житлового будинку, встановлена вона була самою ОСОБА_2 . При цьому, він ніколи жодним чином не перешкоджав їй в обслуговуванні стін належної їй частини житлового будинку. В своїй позовній заяві вона також не зазначила, що не має доступу для обслуговування стін належної їй частини житлового будинку. Таке обслуговування носить не систематичний характер, а за потреби. В той же час, за наявності встановленої між земельними ділянками огорожі, вона обслуговувала стіни належної їй частини житлового будинку до цього часу, що змінилося на теперішній час? Зазначаючи в позові про те, що для неї створюються перешкоди вільного обслуговування будівель і споруд, при цьому яких же саме вона не зазначає. А, отже, очевидно недобросовісне користування своїми правами та обов'язками. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 88, 158 ЗК України, він просив: 1. Встановити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 відповідно до висновку земельно-технічної експертизи № 32 судового експерта Сукаленка С. В. від 08.08.2019 року по варіанту № 1, по сформованому порядку користування, а саме: - виділити йому земельну ділянку площею 377 м ? , зафарбовану жовтим кольором; - виділити ОСОБА_2 земельну ділянку, яка фактично перебуває в користуванні, площею 335 м ? . Межа, яка відокремлює їхні земельні ділянки, показана червоним кольором та проходить по точкам А, Б, В, Г, Д, Е, Ж: - відрізок межі земельної ділянки A-Б проходить від червоної лінії довжиною 11,19 м, розділивши огорожі на частки розміром 9,06 м (4,21 + 4,85) та 9,51 м: - відрізок межі земельної ділянки Б-В проходить по прямій лінії довжиною 4,78 м: - відрізок межі земельної ділянки В-Г проходить по прямій лінії довжиною 14,79 м: - відрізок межі земельної ділянки Е-Ж проходить по прямій лінії довжиною 7,56 м до тильної сторони ділянки, розділивши огорожу на частки розміром 6,12 м та 5,69 м, встановивши безоплатний земельний сервітут на земельній ділянці ОСОБА_2 площею 1 м ? для обслуговування ним зовнішньої стіни належної йому частини житлового будинку. 2. Стягнути з відповідачки судові витрати (вхідний № 57766 від 13.11.2019 року) (а. с. 41 - 44) .
05.02.2020 року представниця відповідачки ОСОБА_2 адвокатка Кондратенко Світлана Юріївна надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заперечення (по справі № 592/14663/19) , яке суд розцінює як заяву про визнання позову, із змісту якого вбачається, що ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.09.2019 року було відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка подала відзив на позовну заяву, на який позивач подав відповідь на відзив. Ознайомившись з відповіддю на відзив, відповідачка заявляє, що вона визнає пред'явлений до неї позов та погоджується з встановленням порядку користування земельною ділянкою по сформованому порядку за варіантом № 1 висновку експертизи. На підставі ст. 180 ЦПК України, вона просила ухвалити рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до варіанту № 1 висновку земельно- технічної експертизи № 23, виконаного судовим експертом Сукаленком С. В. , до сформованого землекористування між землевласниками (вхідний № 5832 від 05.02.2020 року) (а. с. 65) .
05.02.2020 року представниця відповідачки ОСОБА_2 адвокатка Кондратенко Світлана Юріївна надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву про залишення зустрічного позову без розгляду по справі № 592/14663/19, із змісту якої вбачається, що ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.09.2019 року було відкрито провадженняза позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 . 22.10.2019 року відповідачкою було подано зустрічний позов про встановлення порядку користування земельною ділянкою. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Розгляд справи по суті ще не розпочався, а тому позивачка за зустрічним позовом вважає за необхідне залишити зустрічний позов без розгляду. На підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України вона просила постановити ухвалу про залишення без розгляду зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 (вхідний № 5834 від 05.02.2020 року) (а. с. 66) .
В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представниця адвокатка Корнієнко Олександра Дмитрівна первісний позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, позов просили задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову категорично заперечували, просили відмовити у його задоволенні.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 та її представниця адвокатка Кондратенко Світлана Юріївна первісний позов визнали, надали пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Зустрічний позов просили залишити без розгляду, про що постановити ухвалу.
Вислухавши пояснення позивача за первісним позовом ОСОБА_1 та його представниці адвокатки Корнієнко Олександри Дмитрівни, пояснення відповідачки ОСОБА_2 та її представниці адвокатки Кондратенко Світлани Юріївни, дослідивши та перевіривши письмові докази справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Отже, вже на стадії провадження у справі до судового розгляду суддя намагається з'ясувати можливість вирішення спору в позасудовому порядку. Як зазначає Пленум Верховного Суду України в постанові “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду” № 5 від 12.06.2009 року, з метою врегулювання спору до судового розгляду суди мають з'ясовувати: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду. Зазначені процесуальні дії можуть бути вчинені лише в позовному провадженні та повинні здійснюватися неформально; суди мають вживати дієві заходи для примирення сторін та врегулювання спору до судового розгляду, зберігаючи при цьому об'єктивність та неупередженість. Зокрема, вони мають роз'яснювати сторонам можливості розгляду справ у третейському суді та порядок виконання його рішення, суть та процедуру здійснення кожної дії та їх наслідки. Ухвалення в підготовчому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, який застосовується для вирішення цих питань в процесі судового розгляду справи по суті. До ухвалення судового рішення про відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем на суд покладається обов'язок роз'яснити сторонам наслідки відповідних процесуальних дій. Адже коли суд ухвалить рішення з цих питань, сторона, яка відмовилася від позову, сторона, яка визнала позов, не матиме права надалі вертатися до суду з позовом по тому ж предмету і з тих же підстав. В разі визнання позову відповідачем суд зобов'язаний встановити, чи таке визнання не суперечить закону, чи не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, а якщо визнання позову здійснюється законним представником особи, суд з'ясовує, чи не суперечать дії представника інтересам особи, яку він представляє. У випадку відсутності зазначених застережень суд ухвалює рішення про задоволення позову. Також слід зазначити, що відповідно до позицій Верховного Суду України у разі визнання відповідачем (або його представником за відсутності у дорученні відповідних обмежень) позову можливе лише ухвалення рішення про задоволення позову, а не про задоволення позову частково чи про відмову в його задоволенні. Якщо для цього немає законних підстав, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує розгляд справи. Визнання позову повинно бути безумовним, а якщо у справі беруть участь кілька відповідачів, то ухвалення рішення про задоволення позову за наявності для цього законних підстав можливе лише у разі визнання позову всіма відповідачами.
Таким чином, оскільки визнання позову не суперечить закону, оскільки визнання позову не порушує права, свободи, інтереси інших осіб, відтак суд дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою слід задовільнити частково. Слід встановити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 відповідно до висновку земельно-технічної експертизи судового експерта Сукаленка С. В. № 23 від 08.08.2019 року по першому варіанту по сформованому порядку користування. Слід виділити ОСОБА_1 земельну ділянку площею 377 м ? , зафарбовану жовтим кольором. Слід виділити ОСОБА_2 земельну ділянку, яка фактично перебуває в її користуванні, площею 335 м ? . Межа, яка відокремлює їхні земельні ділянки показана червоним кольором та проходить по точкам А, Б, В, Г, Д, Е, Ж: - відрізок межі земельної ділянки A-Б проходить від червоної лінії довжиною 11,19 м, розділивши огорожі на частки розміром 9,06 м (4,21+4,85) та 9,51 м; - відрізок межі земельної ділянки Б-В проходить по прямій лінії довжиною 4,78 м; відрізок межі земельної ділянки В-Г проходить по прямій лінії довжиною 14,79 м; відрізок межі земельної ділянки Е-Ж проходить по прямій лінії довжиною 7,56 м до тильної сторони ділянки, розділивши огорожу на частки розміром 6,12 м та 5,69 м, встановивши безоплатний земельний сервітут на земельній ділянці ОСОБА_2 площею 1 м ? для обслуговування ОСОБА_1 зовнішньої стіни належної йому частини будинку. В задоволенні решти вимог слід відмовити. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою слід залишити без розгляду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 141, 259, 265, 268, 272 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою задовільнити частково.
Встановити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 відповідно до висновку земельно-технічної експертизи судового експерта Сукаленка С. В. № 23 від 08.08.2019 року по першому варіанту по сформованому порядку користування.
Виділити ОСОБА_1 земельну ділянку площею 377 м ? , зафарбовану жовтим кольором.
Виділити ОСОБА_2 земельну ділянку, яка фактично перебуває в її користуванні, площею 335 м ? .
Межа, яка відокремлює їхні земельні ділянки показана червоним кольором та проходить по точкам А, Б, В, Г, Д, Е, Ж: - відрізок межі земельної ділянки A-Б проходить від червоної лінії довжиною 11,19 м, розділивши огорожі на частки розміром 9,06 м (4,21+4,85) та 9,51 м; - відрізок межі земельної ділянки Б-В проходить по прямій лінії довжиною 4,78 м; відрізок межі земельної ділянки В-Г проходить по прямій лінії довжиною 14,79 м; відрізок межі земельної ділянки Е-Ж проходить по прямій лінії довжиною 7,56 м до тильної сторони ділянки, розділивши огорожу на частки розміром 6,12 м та 5,69 м, встановивши безоплатний земельний сервітут на земельній ділянці ОСОБА_2 площею 1 м ? для обслуговування ОСОБА_1 зовнішньої стіни належної йому частини будинку.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою залишити без розгляду.
Рішення може бути оскаржене.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається Сумському апеляційному суду через суд першої інстанції - Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий: І.Г. Бичков