Справа №359/1180/20
Провадження №2/359/1541/2020
16 березня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
при секретарі судового засідання Міходуй І.Є.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши в приміщенні суду у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом та обґрунтовує його тим, що 27 листопада 2004 року сторони уклали шлюб. Під час якого в них народились син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 . Позивач не бажає жити однією сім'єю з відповідачем, збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. Тому ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб.
У судовому засіданні позивач підтримує позов та просить його задовольнити.
ОСОБА_2 позов визнає та не заперечує проти його задоволення.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що 27 листопада 2004 року сторони уклали шлюб, зареєстрований у Дударківській сільській раді Бориспільського району, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за №12. Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 27 листопада 2004 року (а.с.3).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка ОСОБА_4 . Ці обставини підтверджуються копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 6 грудня 2007 року та серії НОМЕР_3 від 11 липня 2013 року (а.с.4-5).
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу супере-чило б інтересам хоча б одного з них.
Як роз'яснив Верховний Суд України, згідно зі ст.24 цього Кодексу шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допуска-ється. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН.
Встановлено, що ОСОБА_1 не бажає жити однією сім'єю з відповідачем. Збереження шлюбу буде суперечити її інтересам. Примушування позивача до шлюбу з ОСОБА_2 не допускається.
З огляду на це суд вважає, що шлюб, укладений між сторонами, допустимо розірвати.
Відповідно до ч.1 ст.141 та п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, пов'язане з розподілом між сторонами судових витрат. Зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок. Ця обставина підтверджується квитанцією про сплату №88153 від 7 лютого 2020 року (а.с.10). Пред'явлений нею позов задоволений в повному обсязі.
З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 840 гривень 80 копійок.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, ч.1-ч.3 ст.259, ст.ст.263-265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, укладений 27 листопада 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у Дударківській сільській раді Бориспільського району, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблений запис за №12, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 840 гривень 80 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець