У Х В А Л А Справа № 932/1644/20
Провадження № 1-кс/200/893/20
11 березня 2020 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участі заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі клопотання ОСОБА_3 , про встановлення строку досудового розслідування, -
10 лютого 2020 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_3 , у якому він прохає встановити строк досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12017040030000361 від 18 березня 2017 року, у один місяць.
Клопотання обґрунтовує наступним чином. Постановою слідчого прокуратури Кіровського району м. Дніпропетровська від 12 січня 2009 року йому, як директору комунального підприємства культури «Центральний дитячий парк ім. Лазаря Глоби» пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Постановою слідчого прокуратури Кіровського району м. Дніпропетровська від 24 лютого 2009 року до нього застосовано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2016 року, що залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2017 року, кримінальну справу відносно нього та ОСОБА_4 , за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК України, повернуто прокуророві для проведення додаткового розслідування, у зв'язку із відсутністю підстави для порушення кримінальної справи за ч. 5 ст. 191 КК України та через порушення права на захист при виконанні вимог ст. 218 КПК України, в редакції 1960 року. У зв'язку із набранням чинності новим КПК України, відомості про кримінальне провадження внесенні до ЄРДР під № 12017040030000361 від 16.02.2017 року, за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК України.
17 липня 2017 року прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_5 було прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 12017040030000361 за відсутністю в діянні складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України та про закриття кримінального провадження за цими статтями КК України у відношенні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Постановляючи рішення про закриття кримінального провадження, прокурор ОСОБА_6 скасував раніше обраний йому запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Ця постанова прокурора скасована слідчим суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 07 грудня 2017 року.
Таким чином, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває, починаючи з 16.02.2017 року, вже 36 місяців. Внаслідок того, що відомості про злочини внесенні до ЄРДР у строк до 16.03.2018 року, досудове розслідування може тривати ще невизначену кількість часу, оскільки про підозру у вчиненні злочину по справі жодній особі так і не повідомлено.
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.01.2020 року задоволено його скаргу та скасовано постанову прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_7 від 16 грудня 2019 року кримінальному провадженню № 12017040030000361 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд; зобов'язано прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3, яким здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12017040030000361, скасувати раніше обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, про що винести вмотивовану постанову, копію якої надіслати ОСОБА_3 .
Внаслідок того, що раніше йому було пред'явлено обвинувачення у цій кримінальній справі та тривалий час діє запобіжний захід щодо нього, він фактично є підозрюваним у вчиненні злочину. Таке тривале розслідування кримінальної справи не відповідає вимогам розумності і справедливості, а також практиці ЄСПЛ. Через те, що фактично досудове слідство здійснюється у відношенні нього без пред'явлення підозри, порушуються його права на захист, оскільки до вручення повідомлення про підозру, процесуальних прав підозрюваного він не має. Жодні обставини, які б свідчили про виняткову складність кримінального провадження, що зумовлює такий тривалий строк досудового розслідування, відсутні. Не існує ніяких труднощів чи перепон у проведенні органом досудового розслідування слідчих (розшукових) та процесуальних дій. Прокурор, з урахуванням зібраних по справі доказів, зобов'язаний прийняте одне із рішень, передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України. Фактично, слідство по справі має лише формальні ознаки, і не переслідує визначену у ст. 2 КПК України мету. Вважає, що для завершення досудового розслідування є достатнім строк у один місяць. Право на звернення до слідчого судді із клопотанням про встановлення строк досудового розслідування закріплено у ст.ст. 28, 114 КПК України, що підтверджується позицією Верховного Суду у справі № 757/37346/18-к, висловленою у постанові від 18 жовтня 2019 року.
У судовому засіданні ОСОБА_3 клопотання підтримав та прохав задовольнити за підстав та обставин, у ньому викладених. Додатково пояснив, що досудове розслідування, після повернення справи прокурору триває вже понад 3 роки, по справі нічого не робиться, йому лише постійно обіцяють закрити кримінальне провадження. У органу досудового розслідування було достатньо часу для збору усіх доказів, проведення всіх необхідних слідчих дій та прийняття рішення, передбаченого ст. 283 КПК України. Внаслідок того, що судом раніше частину доказів визнано неприйнятними, повторна експертиза не проводилась. Тому, будь-які обставини, що зумовлюють поважність такого тривалого досудового розслідування - відсутні, а внаслідок перебування у фактичному статусі підозрюваного увесь цей час, та ще й під дією запобіжного заходу, його права порушені. Строк, який прохає встановити для завершення слідства, обрав на власний розсуд довільно, однак не заперечував проти того, що слідчий суддя самостійно визначив строк, який є достатнім для завершення досудового розслідування.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі. Письмових заяв та клопотань не надали. Заявник не заперечував проти розгляду клопотання у відсутність слідчого та прокурора. З цих підстав, клопотання розглянуто у відсутність слідчого та прокурора, та прийнято рішення.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України ).
Відповідно до вимог ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Згідно із вимогами ст. 114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Відповідно до положень ст. 113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України).
Розглянувши матеріали клопотання, надані до нього додатки, вважаю, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що СВ ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040030000361, що внесено до ЄРДР 18 лютого 2017 року за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 209 КК України, за фактом привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах службовими особами КП «Центральний міський дитячий парк Лазаря Глоби» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Кримінальна справа за ознаками складів цих злочинів була порушена у 2008 році, за нормами КПК України в редакції 1960 року, про що свідчить постанова слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2017 року та постанова Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2016 року, якою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України, повернуто прокурору для проведення додаткового розслідування.
17 липня 2017 року прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_5 було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12017040030000361, за відсутністю в діянні складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України, та про закриття кримінального провадження за цими статтями КК України у відношенні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Цією постановою прокурора встановлено те, що 24.02.2009 року ОСОБА_3 , як обвинуваченому, обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Прокурором ОСОБА_6 при закритті кримінального провадження, оцінка об'єктивної та суб'єктивної сторони складу злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України, надавалась в контексті дій обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Постановлюючи рішення про закриття кримінального провадження, прокурор ОСОБА_6 скасував раніше обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Ця постанова прокурора скасована слідчим суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 07 грудня 2017 року. Підставою для скасування постанови прокурора про закриття кримінального провадження стало те, що висновок прокурора про відсутність в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ознак складів злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, протирічить висновкам проведених по справі двох судових експертиз, згідно з якими факт привласнення грошових коштів у значному розмірі мав місце, а також встановленому під час слідства факту використання не зареєстрованих касових апаратів для оприбуткування готівкових коштів у КП «Міський дитячий парк імені Лазаря Глоби». Крім цього, підставою скасування постанови прокурора стало не проведення повторної експертизи, не проведення додаткового допиту, як свідків, касирів.
13 грудня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_7 , як процесуального керівника по кримінальному провадженню № 12017040030000361, із клопотанням про скасування обраного йому запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.
16 грудня 2019 року прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_7 винесено постанову про відмову у задоволенні цього клопотання з тих підстав, що ОСОБА_3 не є підозрюваним у кримінальному провадженні, а також тому, що чинний КПК України не містить такого запобіжного заходу, як підписка про невиїзд.
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2020 року задоволено скаргу ОСОБА_3 та скасовано постанову прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_7 від 16 грудня 2019 року по кримінальному провадженню № 12017040030000361 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд; зобов'язано прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3, яким здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12017040030000361, скасувати раніше обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, про що винести вмотивовану постанову, копію якої надіслати ОСОБА_3 .
Як повідомлено заявником, обраний щодо нього запобіжний захід, на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2020 року, скасований нещодавно прокурором.
Ані слідчий, ані прокурор у судове засідання не з'явились, письмових заяв клопотань, пояснень чи доказів не надали, а отже, в порядку ст. 26 КПК України, не заперечили заявлену ОСОБА_3 бездіяльність із непроведення упродовж тривалого часу необхідних для завершення слідства та прийняття рішення, передбаченого ст. 283 КПК України, слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку; 2) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Досудове розслідування повинно бути закінчено: 1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Зміни, які внесені до ч. 1 ст. 219 КПК України Законом України №2147-VIII від 03.10.2017 року, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань вже після введення в дію цих змін, що визначено підпунктом 14 пункту 7 параграфу 1 розділу 4 вказаного Закону.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040030000361 розпочато 18 лютого 2017 року, тобто до внесення змін до ст. 219 КПК України Законом України №2147-VIII від 03.10.2017 року.
Нормою, у старій редакції ч. 1 ст. 219 КПК України, визначено, що досудове розслідування повинно бути закінчено: 1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
В межах даного кримінального провадження повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України, жодній особі не пред'явлено.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_3 у цій кримінальній справі було пред'явлено обвинувачення, зміст внесених до ЄРДР відомостей свідчить про здійснення досудового розслідування за фактами вчинення ним, як посадовою особою КП «Міський дитячий парк імені Лазаря Глоби», певних дій, упродовж 11 років перебував під дією запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, вважаю, що він фактично є підозрюваним у кримінальному провадженні.
Також, згідно з вимогами ч.1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Крім того, нормою ч.4 ст.38 КПК України встановлено те, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування. Згідно із вимогами п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження, відповідно до вимог ст. 28 КПК України, є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Відповідно до практики ЄСПЛ, обчислення строку провадження у кримінальній справі розпочинається з моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, затримання особи за підозрою у вчиненні злочину чи допиту її як підозрюваного (навіть допиту особи як свідка, якщо з протоколу допиту вбачається, що на момент допиту слідчий вже підозрював допитаного у причетності до конкретного злочину) залежно від того, яка із зазначених подій сталася раніше, і закінчується винесенням остаточного рішення у кримінальній справі. У п. 253 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що "момент, з якого ст. 6 Конвенції починає застосовуватись до "кримінальних" питань, залежить від обставин справи. Провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд віддавати перевагу "сутнісній", а не "формальній" концепції "обвинувачення", про яке йдеться у п. 1 ст. 6 (п. 62 рішення ЄСПЛ від 18.01.2007 у справі "Шубінський проти Словенії" Subinski v. Slovenia))".
Наданими в судовому засіданні поясненнями заявника, що не спростовані у визначений законом спосіб слідчим та прокурором, встановлено те, що з моменту повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, тривалий час, упродовж трьох років, органом досудового розслідування не вчиняються дії, спрямовані на отримання доказів по справі, надання їм оцінки та прийняття рішення про завершення досудового слідства у спосіб, встановлений ст. 283 КПК України.
Тому, незважаючи на те, що підозру у вчиненні кримінального правопорушення офіційно ОСОБА_3 не пред'явлено та правило щодо здійснення досудового розслідування у вісімнадцяти місячний строк (щодо особливо тяжких злочинів) з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру в даному випадку застосовано бути не може, встановлені фактичні обставини справи свідчать про здійснення досудового слідства у відношенні заявника та про обмеження його прав упродовж тривалого строку, без поважних причин тривалості досудового слідства після скасування постанови прокурора про закриття кримінальної справи та відновлення досудового розслідування, через це вважаю можливим клопотання задовольнити частково та зваживши усі критерії, визначені законом, зокрема, складність досудового розслідування, ті слідчі дії, які, на мою думку, необхідно провести по справі, вважаю можливим встановити строк досудового розслідування у п'ять місяців з дня винесення цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 91, 220, 290, 303, 304, 307, 369, 371-372, 395 КПК України, -
Клопотання ОСОБА_3 , про встановлення строку досудового розслідування - задовольнити частково.
Встановити процесуальний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040030000361 від 18 лютого 2017 року рівним п'яти місяцям з дня постановлення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1