Справа № 631/96/19
Провадження № 1-кп/631/13/20
12 березня 2020 року смт Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Нова Водолага кримінальне провадження № 12016220390000055 від 03.02.2016 року стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, громадянин України, має середню освіту, офіційно не працює, одружений, має трьох малолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- вироком Валківського районного суду Харківської області від 13.03.1992 за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 206, ст. 42 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;
- вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 13.10.1994 за ч. 2 ст. 206, ч. 2 ст. 141, ст. 42, ст. 43 КК України до позбавлення волі строком на 7 років;
- звільнений з УВП 03.06.1997 по відбуттю покарання;
- вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 03.09.1999 за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;
- звільнений з УВП 06.04.2002 по відбуттю покарання;
- вироком Нововодолазького районного суду Харківської області від 21.07.2009 за ст. 395, ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, за ст. 395 КК України звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності,
- 24.03.2012 звільнений з УВП по відбуттю покарання;
- ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 21.09.2015 кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 185 КК України закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України;
- вироком Первомайського міськрайсуду Харківської області від 12.04.2017 за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1190 грн.).
- 29.11.2017 ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області замінено штраф на покарання у виді громадських робіт,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 , раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, на шлях перевиховання не став та повторно вчинив умисний злочин проти власності.
02.02.2016 року близько 16.00 години ОСОБА_5 , знаходячись в житловому будинку ОСОБА_4 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , розпивав спиртні напої у кімнаті - залі спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Під час вживання спиртних напоїв ОСОБА_5 побачив у ОСОБА_4 мобільний телефон, який остання поклала до кишені свого пальто, яке залишила на дивані у кімнаті - залі.
У вказаний час та у вказаному місці у ОСОБА_5 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_5 , скориставшись тим, що ОСОБА_4 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , залишивши кімнату, вийшли на вулицю, та впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, вчинив крадіжку мобільного телефону «MAXVI C 11», з СІМ картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ УКРАЇНА» з номером мобільного терміналу НОМЕР_1 та картою пам'яті, розмір та назву якої встановити не виявилось можливим ані на досудовому розслідуванні, ані в ході судового розгляду, належного ОСОБА_4 , вартістю 816 грн. (згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 28262 від 26.12.2018), чим спричинив останній матеріальний збиток на загальну суму 816 гривень.
Викрадене майно ОСОБА_5 незаконно обернув на свою користь та розпорядився ним за власним розсудом, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на зазначену суму.
До суду, разом з обвинувальним актом, надійшла угода про примирення, укладена 17 січня 2019 року між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 .
Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна /крадіжці/, вчиненої повторно.
Обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Кримінальним правопорушенням, вчиненим ОСОБА_5 , потерпілій ОСОБА_4 заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 816 гривень. Цивільний позов потерпілою не заявлено.
Сторонами угоди визначено узгоджене покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, та отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладання, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Відповідно до ст. 314 КПК України, суд вважає за можливе затвердити угоду про примирення між потерпілою та обвинуваченим з наступних підстав.
За змістом ст. 469 ч. 3 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що при укладанні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді про примирення міру покарання.
Потерпіла ОСОБА_4 просила вказану угоду про примирення затвердити і призначити узгоджене в ній покарання ОСОБА_5 , додала, що не має претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні також просив угоду з потерпілою затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, дав згоду на застосування узгодженого з потерпілою виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. При цьому вказав, що щиро розкаюється та жалкує з приводу вчиненого.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 наполягав на затвердженні угоди, вказав що обвинувачений щиро розкаюється, шкода потерпілій відшкодована. Просив застосувати узгоджене з потерпілою покарання.
Суд, шляхом проведення опитування потерпілої та обвинуваченого, переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений і потерпіла повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого ОСОБА_5 визнає себе винуватим, цілком розуміють свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки їх невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_5 відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Умови угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК України та КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та відшкодування матеріальної шкоди.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з викладеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинена повторно, затверджує угоду та призначає покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у виді двох років позбавлення волі.
Однак, враховуючи, характер і ступень небезпечності для суспільства вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, неофіційного працевлаштування, те, що ОСОБА_5 є одруженим, має на утриманні трьох малолітніх дітей, приймаючи до уваги відсутність претензій матеріального та морального характеру з боку потерпілої, досить довгий час, що минув з дня укладення угоди та її затвердження, інформацію, щодо відбуття ОСОБА_5 покарання за вироком Первомайського міськрайсуду Харківської області від 12.04.2017 за ч. 2 ст. 190 КК України та зняття у зв'язку з цим з обліку у Нововодолазькому районному відділі з питань пробації 27.02.2018 року, суд вважає за доцільне надати обвинуваченому можливість виправитися без відбування покарання в місцях позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Витрати на залучення експерта в розмірі 572 грн. 00 коп. потрібно стягнути з обвинуваченого.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368 - 370, 374, 376, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про примирення, укладену 17 січня 2019 року між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому, узгоджене сторонами угоди про примирення від 17 січня 2019 року, покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з положеннями п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_5 витрати на залучення експерта в розмірі 572 грн. 00 коп.
Речовий доказ, а саме, мобільний телефон «MAXVI C 11», який передано на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_4 , залишити в її розпорядженні.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копію цього судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні при його проголошенні.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляція в Харківський апеляційний суд через Нововодолазький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1