Справа №592/473/20
Провадження №3/592/214/20
13 березня 2020 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченко Олександр Володимирович, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
30.12.2019 о 02 годині 25 хвилин в м. Суми по вул. Горького поблизу б.17, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, млява мова, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 277731 від 30.12.2019 судовий розгляд справи було призначено на 16.01.2019 на 09:00 годину у приміщені Ковпаківського районного суду м.Суми (а.с.1).
З протоколом водій ОСОБА_1 був ознайомлений про що свідчать його особисті пояснення написані власноруч у протоколі в графі "пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення зазначив: "З Новим Роком Шановна поліція 2020!!!", також протокол містить підпис ОСОБА_1 , з чого можна зробити висновок, що про дату, час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином. У судові засідання призначені на 16.01.2020, 03.02.2020, 24.02.2020, 27.02.2020, 13.03.2020 ОСОБА_1 , не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.
Розгляд справи 16.01.2020, 03.02.2020, 24.02.2020, 27.02.2020 відбувався у судових засіданнях за участі захисника Холодова С.Є. без участі ОСОБА_1 за згодою на такий розгляд захисника, який зазначав, що ним особисто повідомлявся ОСОБА_1 про дати судових засідань у даній справі, в яких досліджувались надані докази у справі. На думку захисника, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки не підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Mazda д.н.з. НОМЕР_2 .
27.02.2020 розгляд справи було відкладено за клопотанням захисника Холодова С.Є. на узгоджену дату 13.03.2020 о 08 год. 45 хв. з метою виклику та допиту у судовому засіданні свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3
13.03.2020 в судове засідання на призначений час не з'явився захисник Холодов С.Є. та Лебідь Б.В., будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
В судове засідання з'явились свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява N 3236/03) наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд розцінює неявки в судові засідання, виключно, як спробу ОСОБА_1 уникнути відповідальності за правопорушення шляхом затягування розгляду справи та спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності, судом всіляко забезпечувалась змагальність судового процесу та право ОСОБА_1 , на справедливий судовий розгляд, що свідчить про дотримання основного принципу Європейського суду з прав людини особа повинна бути почутою.
У справі «Mirovni Institut v. Slovenia» Європейський суд з прав людини відзначив, що судові розгляди мають гарантувати право на публічне слухання в розумінні §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Винятки повинні бути виправдані особливими обставинами. Як підкреслив Суд, суспільний характер слухань захищає сторони від здійснення правосуддя таємно, без публічного контролю. Це також є одним зі способів підтримки довіри до судів.
У даному випадку суд забезпечив водію ОСОБА_1 гарантію щодо публічного розгляду справи проти нього і вийняток зроблений судом щодо можливості подальшого розгляду справи без його участі із-за зловживання ним своїми процесуальними правами повністю захищає ОСОБА_1 від здійснення правосуддя таємно, без публічного контролю.
За таких обставин, керуючись ст.268 КУпАП, вважаю, що справу можливо розглянути за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами повторно протягом року в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння врегульований: ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103, якою затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), та спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 № 1452/735.
Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, проводиться у відповідності до розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395 та вимог норм КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Зокрема, Протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 277731 від 30.12.2019. (а.с.1), який за своїм змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП і сумнівів не викликає;
Крім протоколу про адміністративне правопорушення факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, об'єктивно підтверджується іншими доказами у справі, а саме:
- Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження на стан алкогольного сп'яніння (а.с.2);
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо обставин відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на місці та не бажання проїхати у СОНД (а.с. 3,4), які кожен окремо підтвердили, що були присутніми під час складання інспектором протоколу стосовно ОСОБА_1 за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмови останнього від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, зокрема, на місці, за допомогою технічних засобів, та у медичному закладі. Ставити під сумнів об'єктивність пояснень вказаних свідків у судді підстав не було, оскільки пояснення свідків відібрані у встановленому законом порядку, містять необхідні реквізити, підписані свідками без застережень та в матеріалах справи відсутні будь які дані про те, що вказані пояснення свідки давали внаслідок впливу на них;
- Постановою про накладення адміністративного стягнення серія ДПО18 №771110 від 30.12.2019, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.(а.с.5);
- Протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №285986 від 30.12.2019 , згідно якого відносно ОСОБА_1 складено протокол за ст. 124 КУпАП.(а.с.7);
- схемою місця ДТП, яка сталася 30.12.2019 о 03-50 годині (а.с.8);
- поясненнями ОСОБА_1 від 30.12.2019, відповідно до яких «їхав п'яний потрапили в ДТП, водій зник (а.с.11), згідно якого він підтвердив факт свого перебування у транспортному засобі;
- рапортами інспекторів взводу реагування №1 в Сумській області УПО Капінуса Д.О. та ОСОБА_6 Д.С., які були свідками ДТП та бачили як з водійського місця виходив ОСОБА_1 та який намагався переконати їх, що він не керував автомобілем, а водій зник з місця ДТП (а.с.14-15).
В матеріалах справи наявний відеозапис, на якому ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на місці на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору, та не виявив бажання на проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в СОНД в присутності свідків, не заперечував перебування у стані алкогольного сп'яніння, заперечував, що він керував транспортним засобом.
Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.04.2019, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. (а.с.13)
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/87907188) Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.02.2020 (справа 592/330/20), ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців за те, що 30.12.2019 р. о 02 год. 25 хв. в м. Суми, вул. Горького, 17, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини з подальшим наїздом на перешкоду (електроопору), чим порушив п.п. 2.3 «Б», 12.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а електроопору було зруйновано. Згідно даних реєстру Постанова набрала законної сили 11.03.2020.
Допитаний в якості свідка у судовому засіданні інспектор УПО в Сумській області Копінус ОСОБА_7 О. пояснив, що 30.12.2019 перебуваючи на службі разом з поліцейським водієм інспектором ОСОБА_2 о 02-25 перебуваючи по вул. Горького, 23, ним було помічено автомобіль Мазда 6 д.н. НОМЕР_3 який рухався зі сторони Набережна р. Стрілка в напрямку вул. Нижньохолодногірська, водій якої не впорався з керуванням та здійснив наїзд на електроопору біля буд.12. Подія сталася приблизно за 70 метрів від них. Наблизившись до даного автомобілю водій ОСОБА_1 та пасажирка ОСОБА_8 намагались покинути місце події. Ним був зупинений ОСОБА_1 , який вийшов з водійського місця та намагався переконати, що не він був за кермом. Після чого було викликано наряд поліції. У водія ОСОБА_1 були явні ознаки алкогольного сп'яніння. Будь-яка інша особа не покидала салон автомобіля, також на момент ДТП в салоні транспортного засобу не було.
Допитаний в якості свідка у судовому засіданні інспектор УПО в Сумській області Грек Д.С. надав показання аналогічні показанням ОСОБА_3 , що 30.12.2019 разом з інспектором ОСОБА_3 несли службу. В 02-25 годині перебуваючи по вул. Горького інспектор ОСОБА_3 помітив автомобіль Мазда 6, який рухався зі сторони вул. Набережна р. Стрілки в напрямку вул. Нижньохолодногірській, водій якої не впорався з керуванням та допустив наїзд на електроопору по близу буд. 17. Наблизившись до даного автомобілю водій ОСОБА_1 та пасажирка намагалися покинути місце події. ОСОБА_3 зупинив ОСОБА_1 , який вийшов з водійського місця та переконував останнього, що за кермом знаходися не він. Після чого ОСОБА_3 по лінії 102 викликав наряд поліції.
Допитаний в якості свідка у судовому засіданні інспектор взводу № 2 роти № 2 УПП в Сумській області ОСОБА_9 надав показання, відповідно до яких він 30.12.2019 перебував на службі, надійшло повідомлення про ДТП на вул. Горького в м. Суми. Прибули на місце ДТП там вже перебувала поліція охорони, працівники якої повідомили, що ДТП здійснено водієм ОСОБА_1 , який намагався втекти та був зупинений ними. У водія ОСОБА_1 були явні ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, млява мова. Під час візуального огляду автомобіля в салоні на підлозі була помічена відкрита пляшка пива. Особа ОСОБА_1 була встановлена за паспортом, потім він його забрав, що не дало можливість занести дані до протоколу. Процедура освідування проводилась, але водій відмовився у присутності двох свідків проходити її на місці ДТП та у медичному закладі.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч.2 цієї норми Закону обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
Матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він не керував транспортним засобом, суддя вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, тому визнає їх неправдивими і розцінює їх як спосіб захисту, спрямований на уникнення від адміністративної відповідальності.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
В рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, розуміючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Вищенаведені докази в їх сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.5 Правил дорожнього руху України та, відповідно, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Відповідно до Довідки інспектора відділу АП УПП в Сумській області, відповідно до п. 4 розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, скоєне ним 06.01.2019, притягувався 04.04.2019 Ковпаківським районним судом м. Суми у справі № 592/625/19 до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на один рік. Відповідно до облікових даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 30.06.2011. Вказане посвідчення водія вилучено та передано на збереження до ТСЦ 5946.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти адміністративне стягнення передбачене санкцією частини 2 статті 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Згідно ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч. 2 ст. 130, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. за наступними реквізитами: (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Рахунок IBAN: UA908999980313111256000026001, Код отримувача: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 40800 грн.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського Апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Литовченко