Справа № 1-кп/593/88/2020
Бережанський районний суд Тернопільської області
"02" березня 2020 р.
у складі: головуючого - судді - ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
з участю:
Прокурора - ОСОБА_3
Потерпілої - ОСОБА_4
Обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області кримінальне провадження №- 12020210040000013 від 20 січня 2020 року про обвинувачення: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лапшин Бережанського району Тернопільської області, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , проживаючої без реєстрації по АДРЕСА_2 , не працюючої, українки, громадянки України, з професійною технічною освітою, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, депутатом не обиралася, раніше не судимої,- за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, -
Обвинувачена ОСОБА_5 20 січня 2020 року, близько 00 годин 03 хвилини, спільно із своєю неповнолітньою сестрою ОСОБА_6 , перебували біля автозаправної станції «УкрНафта», що знаходиться по вул. Привокзальна в м. Бережани. В цей час біля вказаної автозаправної станції по вул. Привокзальна в напрямку автостанції в м.Бережани, проходила ОСОБА_4 та між нею і ОСОБА_6 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_6 наносила удари руками в область голови ОСОБА_4 . Під час вказаного конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у останньої порвався ремінець її сумки і ця сумка впала на землю, в цей момент в ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабежу), а саме жіночої сумки чорного кольору із особистими речами ОСОБА_4 .
Реалізовуючи свій злочинний намір, близько 00 годин 03 хвилини 20 січня 2020 року ОСОБА_5 , перебуваючи біля автозаправної станції «Укр Нафта» по вул. Привокзальна в м. Бережани, підійшла до ОСОБА_4 , та діючи умисно, переслідуючи корисливу мету наживи, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, без застосування насильства, усвідомлюючи, що її протиправні дії здійснюватимуться в умовах очевидності та матимуть для ОСОБА_4 відкритий характер, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність і настання суспільно - небезпечних наслідків, всупереч волі ОСОБА_4 , підняла із землі її жіночу сумку чорного кольору вартістю грн. (сімдесят вісім гривень вісімдесят дев'ять копійок), яка в ході конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 злетіла із плеча останньої, із гаманцем вартістю 122,85 грн. (сто двадцять дві гривні вісімдесят п'ять копійок), у якому знаходились грошові кошти в сумі 1500 грн., та відкрито викрала їх.
Після чого ОСОБА_5 з місця вчинення злочину втекла, таким чином отримала реальну можливість розпоряджатися викраденим на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 1 701,74 гривень.
Такі дії ОСОБА_5 досудовим слідством кваліфіковані за ч.1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
21 лютого 2020 в м.Бережани Тернопільської області між підозрюваною ОСОБА_5 з однієї сторони та потерпілою ОСОБА_4 з другої сторони, у даному кримінальному провадженні укладено угоду про примирення.
Згідно із умовами угоди, потерпіла ОСОБА_4 та підозрювана ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 186 КК України. За текстом угоди сторони виклали фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення так, як зазначено у обвинувальному акті та вказано вище. Згідно з угодою обвинувачена також повністю визнала свою вину у зазначеному діянні, щиро розкаялася у вчиненні інкримінованому їй кримінального правопорушення.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення з врахуванням беззастережного визнання нею своєї винуватості у його вчиненні, а саме : за фактом вчиненого відкритого викрадення чужого майна (грабежу) стосовно потерпілої ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 186 КК України - сторони погодилися на міру покарання ОСОБА_5 у виді 240 ( двісті сорока) годин громадських робіт.
В угоді про примирення також передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, а також отримана згода підозрюваної ОСОБА_5 на призначення узгодженого сторонами угоди про примирення покарання.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України визнала повністю, не оспорює та визнає всі без винятку обставини вчинення нею кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, зазначила, що розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та просить затвердити вказану угоду про примирення від 21 лютого 2020 року й призначити їй узгоджену міру покарання, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до укладеної угоди зобов'язання і дає свою згоду на призначення їй покарання, яке визначене у згаданій угоді про примирення.
Потерпіла ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтвердила, що їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України та просить затвердити зазначену угоду, дає свою згоду на призначення обвинуваченій покарання, яке визначене в угоді про примирення.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні також не має заперечень щодо затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілою та підозрюваною. Одночасно просить суд, при вирішенні питання про можливість затвердження згаданої угоди та постановлення вироку також вирішити питання про стягнення з обвинуваченої на користь держави процесуальних витрат по справі.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч.3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Укладена угода між сторонами відповідає вимогам закону. Сторонами угоди є обвинувачена (підозрювана) і потерпіла у даному кримінальному провадженні.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 186 КК України у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_5 беззастережно визнала себе винною згідно із ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Суд вважає, що узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених Загальною та Особливою частинами Кримінального Кодексу України.
При цьому суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_5 повністю визнала свою вину, щиро кається у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину, обтяжуючих відповідальність обвинуваченої обставин не встановлено. Також суд враховує особу обвинуваченої, її молодий вік, те що вона раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалася, має на утриманні четверо малолітніх дітей.
Відтак суд вважає, що виправлення обвинуваченої, а також запобігання вчиненню нею та іншими особами нових злочинів, є можливим без ізоляції обвинуваченої від суспільства, а тому визначене сторонами угоди покарання у виді громадських робіт є обґрунтованим і таким, що відповідає санкції ч.1 ст. 186 КК України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження даної угоди про примирення та призначення обвинуваченій ОСОБА_5 за інкримінованим їй у цьому кримінальному провадженні кримінальним правопорушенням, покарання, узгодженого в такій угоді.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винною, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК України та наслідки їх невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, а також те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до відповідальності, встановленої законом.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення, укладеної в м.Бережани Тернопільської області 21 лютого 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №- 12020210040000013 від 20 січня 2020 року між потерпілою ОСОБА_4 з однієї сторони та з іншої сторони - підозрюваною ОСОБА_5 , відповідають вимогам КПК та КК України, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження вказаної угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним у судовому засіданні, що обвинувачена ОСОБА_5 , 20 січня 2020 року, близько 00 години 03 хв., перебуваючи по вул. Привокзальна, в м. Бережани, відкрито заволоділа чужим майном ( потерпілої ОСОБА_4 ), чим завдала потерпілій майнову шкоду в розмірі 1 701,74 грн., а відтак її дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст. 186 КК України, як відкрите заволодіння чужим майном (грабіж).
За вчинення такого кримінального правопорушення обвинуваченій ОСОБА_5 слід призначити покарання, узгоджене сторонами угоди про примирення від 21 лютого 2020 року у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.
Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні стосовно обвинуваченої не обирався, цивільний позов не заявлявся.
Витрати на залучення експерта під час здійснення досудового розслідування, слід стягнути із обвинуваченої на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 473, 474, 475, 476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 21 лютого 2020 року укладену в м.Бережани Тернопільської області між підозрюваною ОСОБА_5 з однієї сторони та потерпілою ОСОБА_4 з другої сторони у кримінальному провадженні, внесеному 20 січня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №- 12020210040000013.
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України й призначити їй за це узгоджене сторонами угоди про примирення від 21 лютого 2020 року покарання у виді громадських робіт на строк 240 ( двісті сорок) годин.
Стягнути з ОСОБА_5 в користь держави процесуальні витрати за залучення експерта в розмірі 785 (сімсот вісімдесят п'ять) гривень 05 коп. за проведення судової товарознавчої експертизи (висновок №-6\1-115\20 від 10 лютого 2020 року.
Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення вироку.
Обвинуваченому також роз'яснюється його право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області ОСОБА_1