Справа№592/2771/20
Провадження №2-а/592/65/20
13 березня 2020 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м.Суми у складі:
головуючого судді Корольової Г.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Панасовської В.В.,
представника позивача Хурсенка С.О.,
відповідача Колесник А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Сумській області Колесник Анжели Володимирівни про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач звернулась до суду з даним позовом в якому зазначила, що 22.02.2020 року відповідачем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2142487, якою застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу. Дана постанова мотивована тим, що 22.02.20202 року о 02:29 по вул.Ковпака 141В у м.Суми, вона керуючи транспортним засобом, рухалась в крайній лівій смузі на дорозі, яка має дві і більше смуг для руху в одному напрямку при цьому не маючи наміру здійснити поворот ліворуч чи розворот, а права смуга була не зайнята, чим порушила п.11.5 Правил дорожнього руху та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Позивач вважає постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки розгляд справи був проведений на місці, без роз'яснення її прав, без підготовки та надання їй часу для звернення за правовою допомогою, подання заперечень, доказів невинуватості, документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, порушує її права, передбачені ст. 268 КУпАП, якими вона не мала можливості скористатися. При накладенні конкретного розміру штрафу не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення. Жодних доказів того, що саме позивач порушила правила дорожнього руху інспектор не надала. Відеозапис правопорушення, який здійснювався відеореєстратором Yi Car Dvr є недопустимим доказом, оскільки в постанові не зазначена модель, реєстраційний номер відео записуючого пристрою, що унеможливлює встановлення автентичності відеозапису. За таких обставин просить скасувати постанову серії ЕАК №2142487 від 22.02.2020 року винесену відповідачем, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу 425 грн., а провадження у справі закрити.
У судовому засіданні представник позивача Хурсенко С.О. позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Відповідач - інспектор роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Колесник А.В. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що позивач ОСОБА_1 порушила п.11.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.122 ч.2 КУпАП, а саме: керуючи транспортним засобом, рухалась в крайній лівій смузі на дорозі, яка має дві і більше смуг для руху в одному напрямку при цьому не маючи наміру здійснити поворот ліворуч чи розворот, а права смуга була не зайнята, Вважає, що постанова є законною, крім того, при винесенні постанови діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням принципу рівності перед законом, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі дійшов наступних висновків.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що 22.02.2020 року інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Колесник А.В. була винесена постанова відносно позивача ОСОБА_1 , в якій зазначено, що 22.02.20202 року о 02:29 по вул.Ковпака 141В у м.Суми, водій, керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_1 , рухався в крайній лівій смузі на дорозі, яка має дві і більше смуг для руху в одному напрямку при цьому не маючи наміру здійснити поворот ліворуч чи розворот, а права смуга була не зайнята, чим порушила п.11.5 Правил дорожнього руху, та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та наклала на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с.5).
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В розумінні статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1,4 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»(далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно з статтею 31 Закону №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
У судовому засіданні судом було досліджено надані відповідачем разом з відзивом відеозаписи стосовно цих доказів суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.
Таким чином, в порушення частини 3 статті 283 КУпАП постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.
З цього приводу суд зазначає, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, надані відповідачем відеофайли не можуть вважатися належними та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Інших доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні вказаних в оскаржуваній постанові адміністративних правопорушень, відповідачем не було надано суду.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні. Постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 30.05.2018р. по справі №337/3389/16-а, яка в силу ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, не подано до суду доказів, які підтверджують факт вчинення правопорушення позивачем, а тому спростувати пояснення позивача немає можливості, і будь-які сумніви з приводу наявності вини особи трактуються на користь цієї особи.
У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі по тексту ЕСПЛ) як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Слід зазначити, що починаючи зі справ Енгель та інші проти Нідерландів (Engel and Others v. the. Netherlands, 08.06.1976, no. 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), Озтюрк проти Німеччини (Ozturk v. Germany, 21.02.1984, no. 8544/79), Лутц проти Німеччини (Lutz v. Germany, 25.08.1987, no. 9912/82) ЄСПЛ тлумачить поняття кримінальний автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо. У деяких справах проти України ЄСПЛ констатував порушення статей 6 і 7 Конвенції, а також ст. 2 Протоколу №7 до Конвенції у справах про адміністративні правопорушення, як наприклад, у справах Гурепка проти України (Gurepka v. Ukrain, 06.09.2005, no. 61406/00), Гурепка проти України (№ 2) Gurepka v. Ukraine (no. 2), 08.04.2010, no. 38789/04), Лучанінова проти України (Luchaninova v. Ukraine, 09.06.2011, no. 16347/02), Вєренцов проти України (Vyerentsov v. Ukraine, 11.04.2013, no. 20372/11) та інші.
Таким чином, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ при розгляді справ про адміністративні правопорушення національні органи влади мають дотримуватися гарантій, притаманних кримінальному провадженню.
Суд вказує, що для встановлення обґрунтованість … висунутого … кримінального обвинувачення у матеріалах справи про адміністративні правопорушення мають міститися достатня кількість об'єктивних доказів, які в сукупності доводять винність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, згідно з принципом доведеності вини поза розумним сумнівом.
Таким чином, відповідачем в підтвердження зазначених доводів не надано жодного належного доказу, передбаченого статтею 251 КУпАП.
Суд зазначає, що всі сумніви відносно доведеності вини слід тлумачити на користь особи, а не суб'єкта владних повноважень, оскільки вказаний конституційний принцип, поряд з іншими, є гарантією захисту від безпідставного притягнення осіб до юридичної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, в межах розгляду цієї справи встановлено, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2142487 від 22.02.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності діяв без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.
Отже, матеріали справи не містять належних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 77, 242, 245, 246, 286 КАС України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) до інспектора Управління патрульної поліції в Сумській області Колесник Анжели Володимирівни (м. Суми вул. Білопільський шлях, 18/1) про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2142487 від 22.02.2020 року винесену інспектором Управління патрульної поліції в Сумській області Колесник Анжелою Володимирівною, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу 425 грн. - скасувати, а провадження закрити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Г.Ю. Корольова