Справа № 587/2679/19
10 березня 2020 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Токаревої В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Паляниці Миколи Петровича, Управління патрульної поліції в Сумській області про визнання не чинною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Паляниці М.П., Управління патрульної поліції в Сумській області про визнання не чинною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування своїх вимог послався на те, що 09 грудня 2019 року об 11 год. 20 хв. він прямував на автодорозі між м. Тростянець та с. Боромля Сумської області, на автомобілі AUDI AF, державний номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений інспектором, який повідомив, що він здійснив обгін у зоні дії знаку 3.2.5 «Обгін заборонено», чим порушив п. 33.3.25 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вважав, що дана постанова не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Насправді він Правил дорожнього руху не порушував, оскільки обгін вантажного автомобіля, який рухався попереду нього він здійснив приблизно за 70 м до знаку «Обгін заборонено», на дозволеній ділянці обгону і даний факт було зафіксовано авто реєстратором. Просив визнати не чинною та скасувати постанову про притягнення накладення адміністративного стягнення.
Позивач в судове засідання не з'явився, направивши до суду заяву, в якій просив закінчувати розгляд справи без його участі. У попередньому судовому засіданні позов підтримав повністю, суду пояснив, що перед початком обгону, впевнившись в безпеці дорожнього руху обігнав транспортний засіб на дозволеній ділянці обгону, там була переривиста лінія і це було не заборонено. Свої вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, в своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що підстав для скасування постанови немає, вона складена відповідно закону, факт вчинення правопорушення зафіксований засобами відеофіксації.
Представник 3-ї особи для розгляду справи до суду не з'явився, направивши до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, в якому просив залишити без змін постанову.
З'ясувавши позиції сторін, заслухавши пояснення позивача, спеціаліста Кирієнка В.Г., дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
У відповідності з положеннями статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приписами ч. 2 ст. 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Судом встановлено, що 09 грудня 2019 року відповідач склав відносно позивача постанову про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, згідно якої 09 грудня 2019 року об 11 год. 20 хв. на автодорозі Н-12 км-50, водій, керуючи транспортним засобом AUDI НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив обгін у зоні дії знаку 3.2.5 «Обгін заборонено», чим порушив п.п. 33.3.25 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У зв'язку з допущеним позивачем адміністративним правопорушенням працівником органу Національної поліції була винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 255 гривень.
Зазначені обставини підтверджуються копією постанови про адміністративне правопорушення від 09.12.2019 року (арк.с.5).
Разом з тим, позивач факт вчинення правопорушення категорично заперечує, пояснюючи, що в той день він дійсно на автодорозі між м. Тростянець та с. Боромля Сумської області керував автомобілем AUDI AF, державний номерний знак НОМЕР_1 , але Правил дорожнього руху не порушував, чітко дотримувався правил дорожнього руху, вантажний автомобіль, який рухався попереду нього, він обігнав на дозволеній ділянці обгону, приблизно за 70 м до знаку «Обгін заборонено», що було зафіксовано автореєстратором.
Допитаний у судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_2 суду пояснив, що судячи з відеозапису, немає підстав вважати, що була невідповідність дій водія правилам дорожнього руху.
У відповідності з положеннями статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. {Стаття 251 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1369-12від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008}.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідачем суду був наданий відеозапис даного правопорушення, який, на думку суду, з належною достовірністю не підтверджує факт скоєння ОСОБА_1 даного правопорушення, а саме не вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, здійснив обгін у зоні дії знаку 3.2.5 «Обгін заборонено».
Отже, суду не надано безперечних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , тому справу необхідно закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 1 ст. 122 КпАП України, суд
Визнати не чинною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 607996, винесену 09 грудня 2019 року інспектором взводу № 2 роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Паляницею Миколою Петровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного судучерез Сумський районний суд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.А.Степаненко