Справа №592/3377/20
Провадження №1-кс/592/1579/20
13 березня 2020 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , без фіксації процесуальної дії технічними засобами, розглянув клопотання слідчого Сумського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020200440000852 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
Слідчий своє клопотання мотивує тим, що підставою реєстрації кримінального правопорушення стало повідомлення на лінію «102» від працівників УПП за фактом того, що 11.03.2020 р. о 11 год. 23 хв. до Сумського ВП ГУНП в Сумській області надійшло повідомлення від працівника УПП в Сумській області про те, що за адресою: м. Суми, вул. Героїв Крут біля буд. 30 останніми було зупинено транспортний засіб марки «MAZDA PREMACY», з державними номерними знаками НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , який в подальшому надав водійське посвідчення на своє ім'я, Серія НОМЕР_2 від 25.05.1986 р.н. з ознаками підробки, чим вчинив злочин, відповідальність за який передбачена ч. 4 ст. 358 КК України.
10.03.2020 р. в період часу з 12 год. 15 хв. по 12 год. 47 хв. в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Суми, вул. Героїв Крут, біля буд. 30 було виявлено та вилучено водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_4 , 1966 р.н., Серія НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ознаками підробки, оскільки зазначене водійське посвідчення зареєстровано на іншу особу.
Зважаючи на те, що водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_4 , 1966 р.н., Серія НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1 є матеріальним об'єктом, який містить відомості, які можуть бути використані як доказ встановлення факту використання завідомо підробленого документа постановою слідчого від 11.03.2020 р. вказаний документ визнано речовим доказом.
Беручи до уваги те, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які можливо містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У судове засідання слідчий не з'явилася.
Перевіривши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що 11.03.2020 р. у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020200440000852 зареєстровано кримінальне провадження за ч. 4 ст. 358 КК України, досудове розслідування у якому здійснює Сумський ВП ГУНП в Сумській області.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України. Частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно ч. ч. 1 - 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину та є можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, суд,-
Клопотання слідчого Сумського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020200440000852 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно: водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_4 , 1966 р.н., серія НОМЕР_2 від 25.05.1986 р.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1