55213 Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. І.Виговського, 18, тел/факс (05161) 4-26-20
е-mail: inbox@pm.mk.court.gov.uа
Справа №484/753/20
Провадження №3/484/323/20
16 березня 2020 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - Хемич О.Б.,
за участю секретаря судового засідання - Туркалової І.В.,
розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли до суду 04.03.2020 року від Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
встановив:
До суду з Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №566133 від 06.03.2019 року вбачається, що в м. Первомайську було виявлено факт ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків, а саме було встановлено, що його син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поводив себе нетактовно відносно однокласниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та виражався нецензурною лайкою.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він не ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Щодо наявності в його діях вини покладається на розсуд суду.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до наступного висновку.
Частина 1 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.
Тобто, якщо вказані акти передбачають обов'язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Разом з тим, згідно ст. 150 Сімейного кодексу України:
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов'язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Статтею 256 КУпАП встановлено вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
З огляду на викладене, виходячи з аналізу вказаного вище законодавства, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення (серії АПР18 № 566133 від 06.03.2019 року), інспектором Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області, Корсун О.В. , вказана норма матеріального права застосована не була, оскільки не було конкретизовано, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання своєї неповнолітньої дитини та яких саме обов'язків така особа не виконала. Тобто інспектором не розкрито суті адміністративного правопорушення.
Крім того, інспектором у протоколі не зазначені місце й час вчинення адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього пояснення свідків й потерпілої складені нерозбірливим почерком та непридатні для читання.
Постановою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Маржиної Т.В. від 25.09.2019 року вказаний протокол про адміністративне правопорушення був повернений Первомайському ВП ГУНП в Миколаївській області для дооформлення з таких підстав: протокол складений нерозбірливим почерком; у словах пропущені букви; текст здебільшого нечитаємий; інформація, що є обов'язковою для заповнення, не вказана або вказана неповно; не додано документів, що посвідчують особу правопорушника; відсутнє свідоцтво про народження дитини.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 566133 складений 06.03.2019 року і повторно надісланий до суду 04.03.2020 року. Недоліки вказані у вищезазначеній постанові судді інспектором Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області, Корсун О.В. , так і не були виправлені.
До матеріалів справи не додано документів, які посвідчують особу правопорушника та свідоцтво про народження дитини, що виключає можливість встановлення судом у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, як батька неповнолітньої дитини. Тобто інспектором не надано достатніх доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проаналізувавши наявні в справі докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП не доведена та в діях останнього відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, в зв'язку з чим відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі слід закрити.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 7, 9, 247, 284, ч. 1 ст. 184 КУпАП, суд, -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя О.Б. Хемич