нп 2/490/1377/2020 Справа № 490/8598/19
Центральний районний суд м. Миколаєва
Рішення
іменем України
10 березня 2020 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гуденко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради про зобов'язання видати ордер на службове житло,
встановив:
В жовтні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати виконавчий комітет Миколаївської міської ради видати ОСОБА_1 спеціальний ордер на службову двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на склад сім'ї три особи(він, дружина, син). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що незважаючи на рішення житлової комісії військової частини про розподіл йому службового житла та укладення договору найму виконавчий комітет Миколаївської міської ради відмовляється видавати позивачу ордер на службове житло.
В березні 2020 року надійшов відзив на позов,в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування своїх заперечень посилається на те, що процедура видачі спеціальних ордерів військовослжубовцям має особливості , які визначені законодавчо. Відповідно п.12 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року №1081 на підставі рішення про надання службового житлового приміщення виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради видає спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення. Пунктом 12 розділу 4 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних сил україни та членів їх сімей жилими приміщеннями , затв. наказом Міністра оброни України № 380 від 31.07.2018 - на підставі наказу командира військової частини та їз урахуванням рішень Міністра оборони України щодо забезпечення військовослужбовців службовими житловими приміщеннями КЕУ, КЕВ,КЕЧ району розробляє список надання службових жилих приміщень у військових частинах. До виконавчих органів місцевої ради КЕУ,КЕВ,КЕЧ району надає витяг з наказу командира військової частини про надання службового жилого приміщення. Проте від КЕВ м.Миколаєва до виконавчого комітету ММР не надходило рішення командира вфйськової частини НОМЕР_1 КЕВ м.Миколаїв про надання службової квратири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , для видачі спеціального ордеру.У пакеті документів , що були надані позтивачем містилася копія наказу начальника Миколаївського гарнізону , в якому вказана квартира розподілена військовій частині НОМЕР_1 як службова (штатно-посадова) в порядку експеріменту , який провдиться Міністерством оборони україни. Саме на підставі цього рішення та рішення командира ВЧ НОМЕР_1 між КЕВ м.Миколаєва та позивачем було укладено договір № 21 найму житлового (службового) приміщення, згідно якого проведено вселення до цієї квратири і реєстрація місця проживання за цією адресою.Крім того спірна квартира належить на праві власності Міністерству оборони України та є державною формою власності. Оскільки позивачем та Міністерством оборони України, КЕВ м.Миколаєва недотримано процедурур звернення для видачі спеціального ордеру - у відповідача не було законних підстав видавати спеціальний ордер на житлове приміщення ОСОБА_1 , а отже права позивача відповідачем не порушувалися.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Згідно вимог ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 з 26.12.2018 року належить на праві власності Міністерству оборони України.
Згідно рішення виконавчого комітетту ММР № 418 від 26.04.2019 року вказану квариру включено до числа службових КЕВ м.Миколаїв Південного територіального КЕУ Міністерства оборони України.
25.01.2019 року позивач звернувся із рапортом до командування військової частини НОМЕР_1 про надання йому службового житла.
Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 25.01.2019 року №3 на підставі наказу МО України від 31.07.2018 № 380, наказу начальника Миколаївського гарнізону № 1 від 15.01.2019 та рапорту підполковника ОСОБА_1 - позивачу розподілено службову двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на склад сімї три особи (заявник, дружина та син).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.01.2019 року від №28 затверджено вищевказане рішення житлової комісії та надано ОСОБА_1 службову двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на склад сім'ї три особи(він, дружина, син).
Квартирно-експлуатаційним відділом м.Миколаєва вищевказану службову квартиру надано позивачу у користування шляхом укладення договору найму житлового службового приміщення від 18.06.2019 року №21.
12.08.2019 року позивач звернувся до виконавчого комітету Миколаївської міської ради із заявою про видачу спеціального ордера на службову квартиру, до якого долучив витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.01.2019 року від №28 та копію договору від 18.06.2019 року №21, однак листом виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 28.08.2019 року його повідомлено, що немає підстав розглядати подану 12.08.2019 року заяву про видачу спеціального ордера на службове житло, оскільки до виконавчого комітету рішення командира військової частини НОМЕР_1 не надходило.
Право на забезпечення житлом передбачене ст.47 Конституції України та ст.12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Відповідно до статей 121-122 Житлового кодексу УРСР службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, органу управління іншої кооперативної та іншої громадської організації. На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.
За змістом пункту 12 Порядку забезпечення військовослужбовців та
членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року №1081, службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям згідно з рішенням командира військової частини, яке погоджується з квартирно-експлуатаційним органом, за місцем проходження ними військової служби. На підставі рішення про надання службового житлового приміщення виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради видає спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.
Згідно Розділу 4 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затв. Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року № 380, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 р. за № 1020/32472 - за пунктами 12-14 на підставі наказу командира військової частини та із урахуванням рішень Міністра оборони України щодо забезпечення військовослужбовців службовими житловими приміщеннями КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району розробляє список надання службових жилих приміщень (службової жилої площі) у військових частинах . Списки надання службових жилих приміщень розглядаються на засіданні Комісії з контролю, на які можуть запрошуватися (бути присутніми) голови житлових комісій військових частин (об'єднаних житлових комісій). Розгляд Списків надання службових жилих приміщень здійснюється по КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та по кожному військовослужбовцю окремо.
Рішення Комісії з контролю є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі спеціального ордера, який є єдиною підставою для вселення в надане службове жиле приміщення. До виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району надає витяг з наказу командира військової частини про надання службового жилого приміщення. Під час вселення у службове жиле приміщення військовослужбовець здає отриманий спеціальний ордер до житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації, що здійснює обслуговування цього житлового приміщення, а в закритих, віддалених військових містечках до будинкоуправління відповідної КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
За такого наказом від 25.01.2019 року від №28 командира військової частини НОМЕР_2 рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 25.01.2019 - прийнято у відповідності до вищезазначеної Інструкції, затв. Наказом МО України № 380 від 31.07.2018 року та наказу начальника Миколаївського гарнізону від 15.01.2019 № 1 "Про розподіл житлових приміщень між військовими частинами , установами Миколаївського гарнізону" про надання позивачу службового житла, а шляхом укладення договору найму службового житлового приміщення Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаєва на підставі вказаного Наказу вказане службового житла фактично надане позивачеві у корситування - виконавчий комітет Миколаївської міської ради зобов'язаний видати спеціальний ордер, який відповідно до закону є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.
При цьому суд погоджується із позивачем, що Житловим кодексом УРСР та постановою КМУ №1081 не передбачено, що рішення про надання житлового приміщення має бути направлено до виконкому саме військовою частиною, а тому поданий ним і посвідчений гербовою печаткою витяг з наказу про надання службового житла є підставою для видачі ордера.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).
За такого, оскільки відповідачем фактично не прийнято рішення по суті заяви позивача про видачу ордера на службове житлове приміщення, позовні вимоги обгрунтовані та підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 19, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) до виконавчого комітету Миколаївської міської ради( код ЄДРПОУ 26565573) про зобов'язання видати ордер на службове житло - задовольнити частково.
Зобов'язати виконавчий комітет Миколаївської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу спеціального ордера на службову квартиру АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення у строк 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційну скаргу може бути подано до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Гуденко О.А.